Постанова № 34122926, 30.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року № 813/4047/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лунь З.І.

за участю секретаря

судового засідання Леніва А.Р.

представників сторін:

від позивача: Яшин В.Ю.,

від відповідача: Кельбас Р.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авком" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авком" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» за №0005171520 від 14.05.2013 року.

Позов обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки про нікчемність фінансово-господарських операцій є безпідставні, ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту придбання продукції, надання послуг Товариству за період 2010-2011 р.р. в його контрагентів ПП «Домус Плюс» та ПП « Альфа Ресурс», ПП « Сьомий день», ПП « Симетрія».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові та зазначив, що співпраця з вищевказаними контрагентами полягала як у наданні послуг ( інформаційно-консультативних) так і придбанні продукції, оскільки основна діяльність товариства є технічне обслуговування та ремонт автомобілів, а також торгівля деталями та приладдям до автотранспортних засобів. Щодо послуг, то виконані роботи мали реальний характер, про що свідчать первинні документи. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченні та зазначив, що взаємовідносини позивача з його контрагентами мають ознаки нікчемності, оскільки під час перевірки встановлено, що останні не знаходяться за місцем реєстрації, у них відсутній трудовий ресурс. Вважає, що наявність оформлених податкових накладних без фактичного здійснення господарських операцій та без використання у межах господарської діяльності платника податків робіт (послуг), не може бути підставою для включення визначенних у таких накладних сум податку на додану вартість по податковому кредиту. Одночасно, зазначає, що в межах кримінального провадження отримано докази, які свідчать про фіктивність контрагентів. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авком" зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 24.07.1996р. Станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Залізничному районі. В період що перевірявся було платником податку на додану вартість (далі-ПДВ).

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїздну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Авком" з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Домус Плюс», ПП «Альфа ресурс», ПП «Сьомий день», ПП «Симетрія», за результатами якої складено Акт від 16.04.2013 року №1380/15-20/22366807 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4,п.п.7.4.5 п.7.4 , п.п.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168), п.198.3,198.6, ст.198, п.200.1 , 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 29444,00грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №0005171520 від 14.05.2013 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ за основним платежем на суму 29444 грн., а також штрафну санкцію у розмірі 3287,5 грн.

При прийнятті суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки зазначено, що згідно з деталізованою інформацією по ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності.

По постачальнику ПП « Домус-Плюс» встановлено перевіркою останнього від 06.09.2010 року № 2168/23-2/368288910, яка проводилась в приміщенні ДПІ у Залізничному районі м. Львова, шляхом співставлення та аналізу формування податкового кредиту, виявлено розбіжності в деклараціях з ПДВ за період 02.11.2009 по 31.03.2010 р. Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, транспорт,устаткування тощо.

По контрагенту ПП « Альфа-Ресурс» перевіркою останнього від 24.09.2010 року № 2405/23-2/3682884 , яка проводилась в приміщенні ДПІ у Залізничному районі м.Львова, шляхом співставлення та аналізу формування податкового кредиту, встановлено розбіжності в деклараціях з ПДВ за період 02.11.2009 по 31.03.2010 р. Також, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, транспорт, устаткування тощо.

Як, наслідок, ДПІ констатує, що договори між Товариством та ПП «Домус Плюс», а також ПП «Альфа Ресурс» є нікчемними та суперечать ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 ЦК України.

Як вбачається з акта перевірки, а також документів, долучених до матеріалів справи позивачем подано первинні бухгалтерські документи проведених господарських операцій: з ПП «Домус плюс»: Договір на надання інформаційних послуг від 01.03.2010р.; Акт виконаних робіт від 30.03.2010р.; податкова накладна від 30.03.2010р.№3300000002; з ПП «Альфа ресурс»: Договір купівлі продажу від 01.03.2010; податкова накладна від 26.03.2010р.№3260000005; накладна від 26.03.2010 №3260005; копія реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень 2010р.

Перелічені первинні бухгалтерські документи ДПІ не спростовано, доказів нікчемності суду не надано.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Дану норму відповідачем порушено повністю, отже в цій частині податкового повідомлення-рішення не відповідає приписам ст.102 ПК України та підлягає скасуванню за закінченням строку нарахування.

Позивачем та ПП « Симетрія» на протязі 01.11.2011 року - 30.11.2011 року було проведено господарські операції на підставі Договору про надання послуг від 30.11.2011р.; Договору поставки від 01.11.2011р., виконання яких підтверджено наявними у матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт, копією реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2011р; копіями авансових звітів.

На підтвердження виконання робіт, послуг було видано видаткові накладні, підписано акти виконаних робіт, виписано податкові накладні, надано письмові пояснення щодо суті отриманого товару та наданих послуг.

Водночас, відповідачем не вказано в Акті, а також не доведено суду, в чому саме полягає безтоварність господарських операцій, та яким чином було встановлено вказане порушення, адже договори між контрагентами недійсними не визнавались, а припущення причетності ПП « Симетрія» до кримінального провадження за ч.2 ст.205 КК України документальними доказами не підтверджено, вироку, який набрав законної сили суду не надано, при чому, поясненнями представника позивача, що кримінальне провадження перебуває на стадії слідства не заперечено. Натомість, в акті перевірки залишено без уваги первинні документи, а висновок здійснено на основі припущень, та пояснень осіб, які не можуть вважатись доказом в розумінні КАС України та є похідними, так як безпосередніх пояснень фізичних осіб відповідачем при проведенні перевірки та в подальшому не отримано. За таких обставин відсутні об'єктивні факти, які можуть підтверджувати недобросовісність виконання господарських операцій та їх безтоварність.

Позивачем та ПП « Сьомий день» протягом 01.10.2010 року - 01.06.2011 року було проведено господарські операції на підставі Договору про надання послуг від 04.10.2010р.; Договору поставки від 21.10.2010р., Договору на надання інформаційно-консультаційних послуг від 29.11.2010 р., Договору про надання послуг №30/06/2011 від 30.06.2011р., виконання яких підтверджено наявними у матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт, копією реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2011р; копіями авансових звітів та товарно-транспортними накладними.

Щодо договорів про надання послуг №04.10.2010 від 04.10.2010р, Акту виконаних робіт від 28.03.2011р., Акту виконаних робіт від 29.04.2011р, з врахуванням того, що не підтверджено заявлених у актах виконаних робіт реального надання послуг, а саме: не було проведено презентацій, у ПП « Сьомий день» не укладено рекламних договорів з телебаченням та радіохвилею, суд приходить наступних висновків.

Так, договором №04.10.2010 р. передбачено надання інформаційно-консультаційних послуг ПП «Сьомий день» ( відповідно до видів діяльності останнього (КВЕД 74.20.1 ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ІНЖИНІРИНГУ).

Згідно з Актом виконаних робіт з 27 листопада по 29 листопада 2010 та з 15 січня 2011 по 25 січня 2011 року тренінг по методу Аллена Карра «+15% ефективності Ваших співробітників» по питаннях обслуговуванню, залученню та подальшої співпраці з покупцями. Тренінг проводив тренер ОСОБА_5, були залучені працівники підприємства, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10 Також завдяки рекламним акціям, які були проведені в грудень 2010 (презентації для постійних клієнтів у ресторані «Гарбуз» ПП «VIV») березні-квітні 2011 року роздавались листівки, реклама по радіо Львівська хвиля, проводились короткометражні зустрічі на програмах Львівського телебачення, яке провело ПП»Сьомий день», були залучені нові клієнти. А в травні 2011року було складено по підприємству Аналіз справ у галузі.

Листом від 19.09.2013 року ПП «VIV», яке має в користуванні ресторан «Гарбуз», повідомлено, що на замовлення ПП « Сьомий день» дійсно проводились презентації у грудні 2010 року та квітні 2011 року, на які були запрошені представники телебачення та радіо «Львівська хвиля»; презентації проведено 12.11.2010 р. та 17.04.2011 р., присутніми були близько 30 осіб.

Таким чином, пояснення представника відповідача про те, що між ПП «Сьомий день» та радіо «Львівська хвиля» договори по наданню рекламних послуг (на виконання договорів між позивачем та ПП «Сьомий день») не укладались, а також заперечення присутності осіб, не спростовує факту надання консультативних та інформаційних послуг, а може слугувати доказом неповного виконання договору, що не тягне за собою фіктивність господарської операції.

Так, відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ).

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №996) податковий облік базується на даних бухгалтерського обліку; ч.ч.2,3 ст.9 Закону №996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема і можливістю та необхідністю придбання товарів, робіт, послуг. А саме, актами виконаних робіт, договорами оренди приміщення, штатними розписами працівників, тощо.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авком», як господарюючий субєкт веде діяльність з 1996 року, роботи (послуги), які визначені у досліджених судом договорах, узгоджуються з предметом діяльності Товариства.

Суд враховує, що придбання товарів позивачем здійснювалось виключно в межах господарської діяльності, та для цього у позивача є усі необхідні засоби ( площа, наявність магазину, дозвільні документи, постійні працівники,тощо).

При цьому, суд зазначає, що позивач не несе та не може нести відповідальність за порушення податкового чи бухгалтерського обліку його контрагентами в розрізі інших господарюючих суб'єктів.

Як вбачається з акта перевірки, правочини між позивачем та його контрагентами містять на думку податкового органу «безтоварний вигляд», і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Проте, процедура встановлення недійсності договорів, або наведення обставин які не потребують доведення відповідачем дотримано не було.

Роботи (послуги), які були предметом договорів, не обмежені та не вилучені з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Відповідно, податковим органом не взято до уваги вимог законодавства щодо визначення реальності господарської операції. Позивач не несе відповідальності за своїх контрагентів, які не виконали свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Під час перевірки господарської діяльності відповідача, як це зазначено в Акті перевірки щодо контрагентів позивача, були використані лише розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за цей період, база даних «Система автоматизованого співставлення» та не досліджувались відповідачем жодні первинні документи цих контрагентів по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг).

Суд вважає, що відповідачем не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів. Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання Товариством у ПП «Домус Плюс», ПП « Альфа Ресурс», ПП «Сьомий день», ПП « Симетрія» вищевказаних товарів та послуг мали реальний характер.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на пояснення осіб в межах кримінальної справи від 15.02.2012 року за №2162, оскільки такі пояснення не мають безпосереднього відношення до ТзОВ « Авком», надані на досудовому слідстві, а також їм не надано правової оцінки судом. Крім цього, податковий орган при формуванні акта перевірки використав похідні документи, а саме відповіді Слідчого управління УСБУ у Львівській області на запити надані податковими інспекціями районів м. Львова з проханням на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.

Окрім цього, станом на дату прийняття судового рішення вирок по кримінальній справі №2162, на яку покликається відповідач суду не надано, а відтак будь-які висновки зроблені в акті перевірки є передчасними, ґрунтуються на неналежних, непрямих доказах ( протоколи допитів осіб, листи тощо).

При цьому слід зазначити, що одним з основних принципі оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у звязку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Представлені позивачем суду документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ТзОВ "Авком» та його контрагенти ПП «Домус Плюс», ПП « Альфа Ресурс», ПП «Сьомий день», ПП « Симетрія» знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали Свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за перевірений період надано податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством. Зазначені обставини давали право позивачу включити ПДВ в сумі 29444,00грн. до складу податкового кредиту за період 2010-2011 рр.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене вище, оскаржене податкове повідомлення-рішенння є незаконним і підлягає скасуванню, відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то такі відповідно до вимог ст.94 КАС України, належить присудити на користь позивача в розмірі 328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 14.05.2013 року №0005171520.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авком" (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, індивідуальний податковий номер 22366807) 327 (триста двадцять сім) грн. 31 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанову в повному обсязі складено 07.10.2013 року

Суддя Лунь З.І.