Постанова № 34118675, 11.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа № 922/2473/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі – Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився

відповідач – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Успіх-Східна Україна» (вх.№2749Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2013 у справі № 922/2473/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП», м. Харків

fs39">до > Приватного акціонерного товариства «Успіх-Східна Україна», м. Харків

проT > стягнення 36 275,26 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «ІТЛ-ГРУПП» в особі Харківської філії ТОВ «ІТЛ-ГРУПП», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПАТ «Успіх-Східна Україна» 36275,26 грн., у тому числі 33800,00 грн. боргу, 2062,32 грн. пені та 412,94 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.2013 (суддя Лаврова Л.С.) - з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.09.2013 - позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу 33800,00 грн., 3% річних - 412,94 грн., судовий збір 1720,50 грн. В частині стягнення пені в сумі 2062,32 грн. - відмовлено.

Відповідач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення боргу, річних та судового збору та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач не надав відзиву на апеляційну скаргу. Копія ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 06.09.2013, що була направлена позивачу на його адресу, наявну в матеріалах справи, повернулася на адресу апеляційного господарського суду з поштовою відміткою – «за закінченням терміну зберігання».

Представник відповідача не скористався своїм правом брати участь в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 19.10.2012 між Харківською філією ТОВ «ІТЛ-ГРУПП» (експедитор – позивач по справі) та ТОВ «Успіх-Східна Україна» (замовник – відповідач по справі) було укладено договір на надання транспортно-експедиторського обслуговування внутрішньому та міжнародному сполученні №191012/Р634.

Сторони домовились, що даний договір визначає порядок взаємовідносин, які виникають між сторонами при організації, здійсненні та розрахунках за транспортно-експедиторські послуги, які надаються експедитором замовнику, зв'язані з перевезенням вантажів на міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору замовник поручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника організувати перевезення вантажів замовника і здійснити рахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажів замовника.

На кожну окрему транспортно-експедиторську послугу складається заявка, яка містить опис умов та особливостей конкретного перевезення та є невід’ємною частиною даного договору (п. 2.2).

Згідно п. 5.4. договору оплата організації перевезення і винагороди експедитору здійснюються на протязі 3-х днів з моменту доставки вантажу, якщо інше не вказано в заявці, підставою для оплати транспортно-експедиторських послуг є оригінал (або факсимільна копія) рахунку-фактури експедитора, акту виконаних робіт і товаросупровідних документів з відміткою вантажоотримувача, якщо інше не встановлено у заявці.

За умовами договору та заявок на транспортно-експедиторські послуги товару, які є невід'ємними додатками до даного договору, перевезення товару здійснювались за маршрутом; Гостин 6300 (Польща) - м. Харків (Україна), м.Жизізько 11500 (Польща) - м. Харків (Україна), м. Гостин 6300 (Польща) - м. Харків (Україна).

Позивач, як експедитор по даному договору, свої зобов'язання виконав в повному обсязі, належним чином та в передбачений строк, на підтвердження чого надав акти про надані послуги згідно спірного договору, а саме: акт №ОУ-13/12-9 від 13.12.2012 на загальну вартість послуг 20 000,00 грн.; акт №ОУ-26/12-6 від 26.12.2012 на загальну вартість послуг 23 000,00 грн.; акт № ОУ-05/02-8 від 05.02.2013 на загальну вартість послуг 13 800,00 грн.

Вищезазначені акти за надані транспортно-експедиторські послуги були підписані обома сторонами договору без зауважень та заперечень, стосовно якості наданих послуг згідно договору з боку замовника також висунуто не було.

Проте, відповідач оплатив надані йому послуги лише частково, чим порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг.

FONT >Так, за актом №ОУ-13/12-9 від 13.12.2012 сплачено 8 000,00 грн. (сума боргу згідно даного акту 12 000,00 грн.), за актом №ОУ-26/12-6 від 26.12.2012 сплачено 15 000,00 грн. ( сума боргу згідно акту - 8 000,00 грн.), за актом №ОУ-05/02-8 від 05.02.2013 - гроші взагалі не перераховувалися (сума боргу згідно акту - 13 800,00 грн.).

Тобто, 33 800,00 грн. відповідач позивачу так і не перерахував після підписання вищенаведених актів.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив 12.03.2013 на адресу відповідача вимогу щодо сплати на рахунок позивача на протязі 10-ти днів боргу за надані згідно договору послуги.

Відповідач, в свою чергу, у гарантійному листі, який був направлений позивачу, визнав свій борг перед позивачем та взяв на себе зобов'язання сплатити частину грошових коштів до 01.04.2013 р., а іншу частину - до 01.05.2013.

Однак, матеріали справи свідчать, що ніяких перерахувань грошових коштів відповідачем так і не було здійснено ні до, ні після 01.05.2013.

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу, визнав зазначені вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються належними доказами.

Колегія суддів апеляційної інстанції повністю погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином довідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ONT >У ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в зв'язку з тим, що відповідач ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції не надав жодних доказів на підтвердження своєчасної оплати наданих йому позивачем послуг та не перерахував позивачу грошові, апеляційний суд дійшов висновку, що є всі підстави вважати, що у відповідача виник борг перед позивачем у сумі 33800,00 грн., який не погашений до теперішнього часу.

В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що рішення господарського суду було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач зазначає. що оскаржуване рішення було прийнято за відсутності представника відповідача, чим, відповідно, було позбавлено відповідача можливості надати суду свої заперечення та пояснення щодо необґрунтованості позовних вимог позивача.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 18.06.2013 року господарський суд Харківської області своєю ухвалою призначив розгляд справи №922/2473/13 на 26.06.2013. Зобов’язано відповідача надати відзив на позовну заяву.

Ухвалами від 26.06.201 та 06.08.2013 розгляд справи відкладався, в зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Ухвала господарського суду від 06.08.2013 була отримана відповідачем, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи (а.с. 76), проте відповідач так і не скористався процесуальним правом на участь в судовому засіданні та не надав відзиву на позовну заяву.T>

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема пунктом 3.9.2., врегульовано питання розгляду справи у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, згідно якого справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується неявка відповідача в судове засідання без поважних причин, недобросовісне користування належними йому процесуальними правами, неповага до інтересів другої сторони. Крім того, відповідачем взагалі не було надано будь-якого власного ставлення по факту існуючої заборгованості ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду.

Не зважаючи на вищезазначені обставини, відповідач в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в позові відмовити, без зазначення заперечень проти суті позову та не спростовуючи існуючу заборгованість.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку.

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що наведені відповідачем доводи в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2013 року по справі №922/2473/13 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Успіх-Східна Україна» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20 серпня 2013 року по справі № 922/2473/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 10 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.