Постанова № 34114839, 14.10.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20012/13-а

Категорія 98

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2013 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., розглянувши одноособово, у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача УПФУ в Печерському районі м. Києва про визнання відмови останнього щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неправомірною та зобов'язання вчинити дії щодо вказаного перерахунку.

Обґрунтовує позивач вимоги тим, що він є суддею Вищого господарського суду України у відставці. Як суддя у відставці він знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, де отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % заробітної плати працюючого судді Вищого господарського суду України. З 01.01.2013 року змінилася система оплати праці суддів, зокрема заробітна плата суддів Вищого господарського суду України значно підвищилась, що підтверджується довідкою Вищого господарського суду України від 30.08.2013 р. за № 09.01-28/420.

Позивач зазначає, що відповідач у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відмовив, про що повідомив листом від 04.09.2013 р. № 14916/06, посилаючись на те, що згідно із ч. 4 ст. 138 Закону № 2453 у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок. А тому, на думку відповідача, законодавчо обґрунтованих підстав для перерахунку належного позивачу довічного грошового утримання згідно з наданими довідками Вищого господарського суду України немає.

Оскільки відповідач відмовився здійснити перерахунок, позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідач надав суду письмові заперечення в яких просив розглядати справу без участі представника Управління, у задоволенні позову відмовити, з підстав викладених в запереченнях.

Відповідач - УПФУ в Печерському районі м. Києва направив до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що згідно ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-ІV від 07.07.2010 р., щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. Позивач отримує довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 20269,52 грн. Законом України не передбачено підстав для проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, окрім судді Конституційного Суду України. Відповідно до постанови правління ПФУ від 25.01.2008 р. № 3-1, зареєстрованої у МЮ України від 12.03.2008 р. № 200/14891 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України» передбачено лише призначення і виплата довічного утримання суддям у відставці.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, керуючись ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суд вважає достатніми підстави для прийняття рішення в скороченому провадженні без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, докази у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак про їх задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, працював на посаді судді Вищого господарського суду України з 08.12.1969 р. до 25.07.2006 р., а загальний стаж роботи на посаді судді становить 46 років, що підтверджується копією трудової книжки та копією наказу Вищого господарського суду України від 25.07.2006 р. № 503-к (а. с. 6-19, 24).

Постановою Верховної Ради України від 21.07.2006 р. № 19-V «Про звільнення суддів», позивач був звільнений з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку (а. с. 22).

На підставі ст. 43 Закону України «Про статус суддів» в редакції 1992 р. позивачу було нараховане довічне грошове утримання в розмірі 90% від заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді.

Після виходу позивача у відставку набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453 від 07.07.2010 р., відповідно до якого була запроваджена нова формула обчислення заробітної плати суддів, внаслідок чого з 01.01.2012 р. розмір заробітної плати суддів загальних судів всіх рівнів, в тому числі й суддів Вищого господарського суду України, був значно підвищений в силу положень ч. ч. 3 і 4 ст. 129 Закону № 2453.

Одночасно цим Законом для суддів загальних судів було введено обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, який не мав перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (ч. 5 ст. 138 Закону № 2453). Виключення із загального правила було застосовано лише для суддів Конституційного Суду України, за якими було збережено право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання в разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України (ч. 4 ст. 138 Закону № 2453).

03.06.2013 р. Конституційним Судом України прийнято рішення № 3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці). Цим рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними):

-частина третя, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI;

-стаття 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI;

-абзац другий пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, а також що:

-натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668-VI, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».

Позивачем було одержано довідки від 30.08.2013 р. №№ 09.01.-28/420 та 09.01-28/421, видані Вищим господарським судом України, відповідно до яких суддівська винагорода Вищого господарського суду України, який працює на відповідній посаді, станом на 03.06.2013 р., яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 30 280,80 грн.

З'ясовано, що 02.09.2013 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Печерському районі м. Києва із заявою про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання, яке має становити 90 відсотків від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді Вищого господарського суду України і становити 27 252,00 грн. (30 280,00 грн. х 90% = 27 252,00 грн.).

Відповідач УПФУ в Печерському районі м. Києва у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відмовив, про що повідомив позивача ОСОБА_1 листом від 04.09.2013 р. № 14916/06, посилаючись на те, що згідно із ч. 4 ст. 138 Закону № 2453 у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок. А тому, на думку відповідача, законодавчо обґрунтованих підстав для перерахунку належного позивачу довічного грошового утримання згідно з наданими довідками Вищого господарського суду України немає.

Згідно зі ст. 130 Конституції України, ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» однією із гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення.

Як зазначено у мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 «конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода, так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються цо суду та очікують неупередженого правосуддя.».

Частиною 1 ст. 2 КАС України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ст. 124 Конституції України, судочинство зційснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповіцно до ч. 2 ст. 150 Конституції України з питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процецура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкоца, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Відповідач вважає, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання Законом № 2453 передбачений тільки для суддів Конституційного Суду України, що прямо суперечить вищезазначеному рішенню Конституційного Суду України і є невиконанням судового рішення. Разом з тим, наявність у Законі спеціальної норми, що стосується суддів Конституційного Суду України, не скасовує інші вище зазначені норми цього Закону, які вказують на необхідність зміни розміру довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці у зв'язку із зміною розміру заробітної плати працюючого судді.

Положення ст. 138 Закону № 2453 не встановлюють заборони перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці судів господарських судів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахунок його суддівського довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від грошового утримання судді, що працює на відповідній посаді на підставі наданих йому Вищим господарським судом України довідок від 30.08.2013 р. №№ 09.01.-28/420 та 09.01-28/421, тому відмова відповідача здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відповідності до вимог ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є неправомірною.

Враховуючи ті обставини, що позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання 02.09.2013 р., позов до суду поданий 17.09.2013 p., тобто в межах строку позовної давності, визначеного ст. 99 КАС України, довічне грошове утримання ОСОБА_1 підлягає перерахунку з 03.06.2013 р.

У порядку ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягає присудженню сплачений останнім судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп., що підтверджується квитанцією про його оплату.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013, ст. ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 99, 100, 158-163, 183-4 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 22870173) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі місті Києва у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонцу України в Печерському районі міста Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 03 червня 2013 року з розрахунку 90 відсотків від заробітної плати працюючого судді Вищого господарського суду України без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 114,70 грн.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя С.В.Вовк