Постанова № 34111546, 02.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02 жовтня 2013 року 17 год. 13 хв. № 826/14971/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах громадян України, що відбулися 08 вересня 2013 року в місті Києві на стадіоні "Спартак", в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним і скасування рішення відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 02 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 20 вересня 2013 року надійшов позов ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах громадян України, що відбулися 08 вересня 2013 року в місті Києві на стадіоні "Спартак" (також далі - позивач, ініціативна група), в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 (також далі - прізвище та ініціали у відповідних відмінках) до Центральної виборчої комісії (також далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 17 вересня 2013 року № 195 "Про відмову в реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах громадян України, що відбулися 08 вересня 2013 року в місті Києві" (також далі - оскаржувана постанова), а також зобов'язання відповідача прийняти рішення у формі постанови, яким зареєструвати позивача.

В обґрунтування позову уповноважений представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята відповідачем із порушенням чинного законодавства, зокрема Закону України "Про всеукраїнський референдум" (також далі - Закон), що є підставою для прийняття відповідачем постанови про реєстрацію ініціативної групи.

Ухвалою суду від 23 вересня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів.

У судовому засіданні 02 жовтня 2013 року судом, згідно з ч. 3 ст. 71 КАС України, відмовлено у задоволенні письмових клопотань представників позивача про витребування доказів та, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, відмовлено у задоволенні письмових клопотань представників позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Крім того, ухвалою суду від 02 жовтня 2013 року відмовлено у задоволенні письмового клопотання законного представника відповідача про передачу справи до іншого суду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 02 жовтня 2013 року. Пояснили, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки у діях та рішенні відповідача відсутні будь-які ознаки протиправності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 17 вересня 2013 року прийнято оскаржувану постанову, якою відмовлено у реєстрації позивача.

Зокрема, як вбачається зі змісту наявної у матеріалах справи копії оскаржуваної постанови, в місті Києві на стадіоні "Спартак" 08 вересня 2013 року за ініціативою громадян України ОСОБА_2 (також далі - прізвище та ініціали у відповідних відмінках), ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (також далі - прізвище та ініціали у відповідних відмінках) відбулися збори громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою (також далі - збори), у яких, згідно із протоколом зборів, взяли участь 2516 осіб. Учасниками зборів визнано доцільним проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою щодо вступу (приєднання) України до Євразійського економічного співтовариства (також далі - всеукраїнський референдум). Зборами схвалено пропозицію про винесення на всеукраїнський референдум питання: "Чи підтримуєте Ви приєднання України до Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації? Так. Ні.", а також обрано ініціативну групу у складі 9892 осіб, якій доручено збирання підписів громадян України під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму.

Підставами для відмови у реєстрації ініціативної групи з питання: "Чи підтримуєте Ви приєднання України до Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації? Так. Ні.", як зазначено в оскаржуваній постанові, є: 1) повідомлення ініціаторів про проведення 08 вересня 2013 року на стадіоні "Спартак" зборів щодо проведення всеукраїнського референдуму подано відповідачу 03 вересня 2013року, тобто за чотири дні до зазначеної у повідомленні дати проведення зборів, що є порушенням ч. 2 ст. 30 Закону; 2) ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2013 року у справі № 826/13822/13-а заборонено відповідачу направляти представника (представників) на збори щодо проведення всеукраїнського референдуму, заплановані на 08 вересня 2013 року.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Комісія очолює систему виборчих комісій та комісій з референдуму, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму. Комісія здійснює контроль за діяльністю та консультативно-методичне забезпечення виборчих комісій, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,

місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, та комісій з місцевих референдумів.

Комісія є колегіальним державним органом, який здійснює свої повноваження самостійно, незалежно від інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Комісія та її члени зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно з п. 20 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються організація і порядок проведення виборів і референдумів.

Відповідно до ст.ст. 1-4, 15, 22-25, 28-30, ч.ч 1-4 ст. 31 Закону, всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України (далі - громадяни) рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок підготовки і проведення всеукраїнського референдуму регулюється Конституцією України, цим Законом, а також іншими законодавчими актами України.

Предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання за винятком тих, вирішення яких референдумом не допускається Конституцією України, законами України.

На всеукраїнський референдум можуть виноситися декілька питань з однієї проблеми.

За предметом всеукраїнський референдум може бути: 1) про схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до Конституції України, скасування, втрату чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції України (конституційний референдум); 2) про зміну території України (ратифікаційний референдум); 3) щодо прийняття чи скасування закону України або внесення змін до чинного закону України (законодавчий референдум); 4) з будь-якого питання за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно з Конституцією України (загальний референдум).

Президент України проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою, якщо його ініційовано з додержанням встановлених Конституцією та законами України вимог щодо організації і порядку проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі є обов'язковими.

Новий всеукраїнський референдум з інших питань, що раніше виносилися на референдум, окрім внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції України з одного й того самого питання, може бути проведено не раніше ніж через рік з дня оголошення результатів проведеного референдуму.

Реалізація ініціативи щодо внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції України з одного й того самого питання можлива Верховною Радою України наступного скликання.

Всеукраїнський референдум за народною ініціативою - це форма прийняття громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення з урахуванням обмежень, встановлених Конституцією України та цим Законом.

Шляхом всеукраїнського референдуму за народною ініціативою Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні може реалізувати своє виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України (установчу владу) у порядку, який визначений цим Законом.

Шляхом всеукраїнського референдуму за народною ініціативою Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, здійснюючи своє волевиявлення, може в порядку, який визначений цим Законом, схвалювати нову редакцію Конституції України, вносити зміни до Конституції України, скасовувати, визнавати таким, що втрачає чинність, чи визнавати нечинним закон про внесення змін до Конституції України.

Через всеукраїнський референдум за народною ініціативою Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, здійснюючи своє волевиявлення, може в порядку, який визначений Конституцією України та цим Законом, приймати закони України (вносити до них зміни), крім законів, прийняття яких на референдумі не допускається згідно з Конституцією України, скасовувати закони України, визнавати закони України такими, що

втратили чинність, чи визнавати нечинними закони України або окремі їх положення.

За народною ініціативою може бути проведено всеукраїнський референдум з будь-яких питань, за винятком тих, щодо яких всеукраїнський референдум не допускається згідно з Конституцією України.

Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Указ Президента України щодо проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою опубліковується в офіційних друкованих виданнях протягом трьох днів з моменту його підписання.

Організація і проведення всеукраїнського референдуму здійснюються відкрито і гласно.

Рішення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, що стосуються всеукраїнського референдуму, доводяться до відома громадян України через засоби масової інформації у строки, визначені цим Законом.

Держава гарантує громадянам України, політичним партіям та громадським організаціям, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму право вільно обговорювати доцільність проведення всеукраїнського референдуму, вести агітацію щодо питань, винесених на всеукраїнський референдум, на зборах, мітингах, демонстраціях, у друкованих виданнях, аудіовізуальними (електронними) засобами масової інформації.

Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані сприяти проведенню зборів і мітингів з обговорення питань, які виносяться на всеукраїнський референдум, завчасно сповіщати громадян України про час і місце їх проведення, надавати у необхідних випадках приміщення та здійснювати інші заходи для забезпечення вільного та свідомого волевиявлення громадян.

Рішення комісій референдуму, а також рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що стосуються всеукраїнського референдуму, доводяться ними до відома громадян через друковані засоби масової інформації або, у разі неможливості, оприлюднюються в інший спосіб.

Засоби масової інформації зобов'язані об'єктивно висвітлювати хід підготовки і проведення референдуму, надавати збалансовану інформацію стосовно змісту питання референдуму та юридичних наслідків референдуму. Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов'язані з референдумом, а на засідання комісій референдуму та на дільницю референдуму в день голосування - на умовах, визначених цим Законом. Комісії референдуму, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих органів зобов'язані в межах своїх повноважень надавати їм інформацію щодо підготовки і проведення референдуму.

Дипломатичні та інші офіційні представництва, консульські установи України, при яких утворені закордонні дільниці референдуму в державах, де проживає значна кількість громадян України, які мають право голосу, забезпечують опублікування в місцевих засобах масової інформації відомостей про час і місце голосування, про місцезнаходження відповідних дільниць референдуму, про порядок та строки звернення до дільничних комісій референдуму, зокрема з питань включення учасників всеукраїнського референдуму до списку учасників всеукраїнського референдуму на закордонній дільниці референдуму.

Президент України, Центральна виборча комісія зобов'язані здійснювати перевірку щодо відповідності Конституції України, законам України питань, які пропонується винести на всеукраїнський референдум, зокрема, за народною ініціативою.

Процес всеукраїнського референдуму розпочинається з дня оголошення Центральною виборчою комісією про початок процесу всеукраїнського референдуму.

Процес всеукраїнського референдуму завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів референдуму.

Суб'єктом відповідного виду процесу всеукраїнського референдуму у випадках, передбачених цим Законом, є: 1) громадяни України (учасники всеукраїнського референдуму); 2) Президент України як суб'єкт призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму; 3) Верховна Рада України як суб'єкт ініціювання та призначення всеукраїнського референдуму; 4) комісія з всеукраїнського референдуму, утворена відповідно до цього Закону або Закону України "Про Центральну виборчу комісію"; 5) ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму, утворена відповідно до цього Закону; 6) офіційні спостерігачі від ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму, зареєстровані відповідно до вимог цього Закону; 7) міжнародні спостерігачі, зареєстровані відповідно до вимог цього Закону.

Строки, визначені у цьому Законі, обчислюються в календарних днях; в окремих випадках строки обчислюються в годинах.

Першим днем строку, який відповідно до цього Закону має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після дня настання вказаної події.

Останнім днем строку, який відповідно до цього Закону має закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.

Президент України після отримання рішення Центральної виборчої комісії про загальні підсумки збирання підписів громадян України під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму та виконанні вимог ч. 8 ст. 22 цього Закону видає указ про проголошення референдуму із зазначенням дати його проведення та сформульованими питаннями або проектом закону, що виносяться на всеукраїнський референдум.

Указом Президента України про призначення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою визначається дата його проведення, якою є остання неділя п'ятдесятиденного строку від дня видання указу.

Народна ініціатива щодо проведення всеукраїнського референдуму здійснюється учасниками всеукраїнського референдуму шляхом збирання їх підписів під вимогою про проведення референдуму.

Президент України зобов'язаний проголосити всеукраїнський референдум за народною ініціативою, якщо його питання не порушують вимог Конституції України, законів України та якщо під вимогою про його проведення підписалося не менше ніж три мільйони громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи під цією вимогою зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Збір підписів під вимогою щодо проведення всеукраїнського референдуму організовує і здійснює ініціативна група всеукраїнського референдуму, що утворюється і діє відповідно до цього Закону.

Збір підписів під вимогою щодо проведення всеукраїнського референдуму з певного питання проводиться протягом сорока днів з дня реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму, яка пропонує винести відповідне питання на всеукраїнський референдум.

Ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму утворюється на зборах громадян України, в яких бере участь не менш як дві тисячі громадян України, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі. Організаторами зборів можуть бути громадяни України, яким на день проведення зборів виповниться вісімнадцять років, політичні партії України, всеукраїнські громадські організації, зареєстровані відповідно до законодавства України. Забороняється проводити збори громадян щодо утворення ініціативної групи референдуму в органах державної влади, органах місцевого самоврядування.

Не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня проведення зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму їх ініціатори повинні письмово повідомити про дату, час, місце і мету зборів Центральну виборчу комісію.

Центральна виборча комісія направляє на збори громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму представника (представників) для посвідчення факту проведення зборів.

Перед початком зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму проводиться реєстрація учасників, складається їх список із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця проживання із зазначенням адреси житла, номеру та серії паспорта та даних про час та орган видачі паспорта України, відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. Кожний учасник зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму напроти свого прізвища ставить свій підпис, який засвідчує участь у зборах.

На зборах громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму обираються голова та секретар зборів, лічильна комісія, затверджується порядок денний зборів, до якого включаються питання про доцільність проведення всеукраїнського референдуму, формулюється питання, яке пропонується винести на всеукраїнський референдум, формується персональний склад ініціативної групи всеукраїнського референдуму.

У разі якщо більшість від присутніх учасників зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму проголосує за проведення всеукраїнського референдуму та затвердить формулювання питання та/або тексту законопроекту, що пропонується на нього винести, обирається ініціативна група, якій доручається організація збирання підписів громадян України під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму та здійснення інших функцій, передбачених цим Законом.

Ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму (далі - ініціативна група) складається не менш як з п'ятисот громадян України, які на день її утворення мають право голосу. Збори утворюють лише одну ініціативну групу. На зборах складається список членів ініціативної групи із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця проживання або місця перебування, відомостей про документи, що посвідчують особу та громадянство України.

На зборах громадян також визначається особа (далі - уповноважений представник ініціативної групи), яка буде представляти інтереси ініціативної групи, про що складається заява, яка підписується головою та секретарем зборів.

У заяві про призначення уповноваженого представника ініціативної групи зазначаються: 1) прізвище, ім'я, по батькові представника суб'єкта процесу референдуму; 2) його громадянство; 3) день, місяць і рік народження; 4) місце роботи, займана посада (заняття); 5) місце проживання, адреса житла, а також контактний номер телефону.

До заяви додається письмова згода запропонованої особи бути уповноваженим представником ініціативної групи.

Уповноважений представник ініціативної групи повинен відповідати вимогам ч. 2 ст. 66 цього Закону.

Уповноважений представник ініціативної групи діє в межах прав, передбачених цим Законом.

За результатами зборів громадян України (далі - збори) оформляється протокол, в якому зазначаються дата, місце проведення, кількість їх учасників, інформація про обрання голови та секретаря зборів громадян України, хід обговорення питань порядку денного, чітке формулювання питань, які пропонується винести на всеукраїнський референдум, результати голосування з питань порядку денного, персональний склад ініціативної групи (у разі її обрання) та, відповідно до вимог ч. 8 цієї статті, дані про особу, визначену бути представником ініціативної групи. Протокол підписують голова та секретар зборів. Текст законопроекту, що пропонується винести на всеукраїнський референдум, є додатком до протоколу зборів. Списки учасників зборів, членів ініціативної групи є складовими протоколу зборів. До цих документів додається письмова згода кожної особи, включеної до ініціативної групи на входження до її складу.

Участь осіб на зборах громадян України щодо утворення ініціативної групи, яких пропонується ввести до складу ініціативної групи, не є обов'язковою, за умови наявності письмової згоди цих осіб бути членами ініціативної групи.

Письмова заява на згоду бути членом ініціативної групи має обов'язково містити прізвище, ім'я, по батькові такої особи, дату його народження та місця проживання із зазначенням адреси житла, відомостей про документи, що посвідчують його особу та громадянство України, згоду на відповідну участь, дату написання заяви та підпис.

У семиденний строк з дня проведення зборів уповноважений представник ініціативної групи, передає до Центральної виборчої комісії підписані головою і секретарем зборів документи проведених зборів, а саме: протокол зборів; список їх учасників; список членів ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму; заяву про призначення уповноваженого представника ініціативної групи; письмові заяви кожного з членів ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму про згоду бути членом ініціативної групи; письмову згоду особи бути уповноваженим представником ініціативної групи.

Список членів ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму подається до Центральної виборчої комісії також в електронному вигляді.

Центральна виборча комісія видає уповноваженому представнику ініціативної групи, який подав документи, зазначені у ч. 11 цієї статті, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи.

Центральна виборча комісія у п'ятиденний строк здійснює аналіз документів, передбачених ч. 11 ст. 30 цього Закону, на предмет відповідності вимогам законодавства і за результатами приймає постанову про реєстрацію ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму або про відмову у реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму із зазначенням мотивів такого рішення.

Відмова в реєстрації ініціативної групи може бути прийнята з мотивів порушення Конституції України чи законів України під час її утворення та/або невідповідності питання чи тексту, що пропонується винести на всеукраїнський референдум, вимогам Конституції України та законам України.

Центральна виборча комісія для встановлення відповідності питання чи тексту, що пропонується винести на всеукраїнський референдум, вимогам Конституції України та законам України має право залучати інші органи державної влади, підприємства, установи, організації, які зобов'язані надати відповідні висновки до питань у строк, встановлений Центральною виборчою комісією.

У разі якщо Центральна виборча комісія прийняла рішення про відмову в реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму, уповноваженому представнику ініціативної групи видається відповідне рішення.

Відмова Центральної виборчої комісії у реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму або неприйняття нею рішення щодо реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму можуть бути оскаржені ініціативною групою в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, з аналізу викладених положень суд прийшов до висновку про безпідставність тверджень представників позивача, із посиланням на зміст оскаржуваної постанови, щодо відсутності підстав для відмови позивачу у реєстрації, окрім невчасного повідомлення відповідача про намір проведення зборів щодо проведення всеукраїнського референдуму, яке, до то ж, не є підставою для такої відмови.

Зокрема, як чітко передбачено ч. 2 ст. 31 Закону, відповідач має право відмовити у реєстрації ініціативної групи у разі порушення положень Конституції або законів України.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що 03 вересня 2013 року відповідачу надійшло письмове повідомлення про збори щодо проведення всеукраїнського референдуму (також далі - повідомлення), з наявної у матеріалах справи копії якого вбачається, що за ініціативою ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 08 вересня 2013 року об 11 год. 00 хв. на стадіоні "Спартак" (м. Київ, вул. Фрунзе, 105) відбудуться збори стосовно вступу України до союзу у рамках Євразійського економічного співтовариства.

Згідно з протоколом зборів від 08 вересня 2013 року, копія якого міститься у матеріалах справи, загальна кількість зареєстрованих учасників зборів 2516 осіб.

Зборами щодо проведення всеукраїнського референдуму ухвалено вважати доцільним проведення всеукраїнського референдуму щодо вступу (приєднання) України до Євразійського економічного співтовариства та утворити ініціативну групу у складі 9892 осіб, а також призначено ОСОБА_1 уповноваженим представником ініціативної групи.

За викладених обставин 12 вересня 2013 року уповноважена особа ініціативної групи звернулась до відповідача з метою реєстрації ініціативної групи.

За результатами розгляду питання щодо реєстрації ініціативної групи, на засіданні 17 вересня 2013 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову.

Як уже зазначалась вище, відмова у реєстрації ініціативної групи вмотивована тим, що повідомлення відповідачу надійшло 03 вересня 2013 року, тобто, з урахуванням ч. 3 ст. 25 Закону, за чотири календарні дні до зазначеної у повідомленні дати проведення зборів, що є порушенням ч. 2 ст. 30 Закону.

Слід зазначити, що факт подання відповідачу повідомлення 03 вересня 2013 року представниками позивача не заперечувався, при цьому, вони наполягали на тому, що зазначена обставина не може бути підставою для відмови у реєстрації ініціативної групи.

Як пояснили у судовому засіданні представники відповідача та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2013 року у справі № 826/13822/13-а (також далі - ухвала суду) вжито заходів забезпечення позову, а саме заборонено відповідачу направляти представника (представників) на збори щодо проведення всеукраїнського референдуму, заплановані на 08 вересня 2013 року.

Відповідними постановами Державної виконавчої служби України (також далі - ДВС України) від 06 вересня 2013 року відкрито та від 11 вересня 2013 року закінчено виконавче провадження ВП № 39732025 із примусового виконання ухвали суду.

Зокрема, як вбачається зі змісту наявної у матеріалах справи копії листа відділу примусового виконання рішень ДВС України від 12 вересня 2013 року № 13-0-13-5/5.-810/7, у вказаному відділі на виконанні перебували: 1) виконавче провадження ВП № 39644706 з примусового виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2013 року у справі № 826/13822/13-а про заборону відповідачу направляти представника (представників) на збори щодо проведення всеукраїнського референдуму стосовно вступу (приєднання) України до Митного союзу, заплановані на 08 вересня 2013 року; 2) виконавче провадження ВП № 39732025 з примусового виконання ухвали суду про заборону відповідачу направляти представника (представників) на збори щодо проведення всеукраїнського референдуму стосовно вступу (приєднання) України до союзу в рамках Євразійського економічного співтовариства, заплановані на 08 вересня 2013 року.

Відповідними постановами ДВС України від 04 та 06 вересня 2013 року відкрито виконавчі провадження ВП № 39644706 та ВП № 39732025 (також далі - виконавчі провадження ВП № 39644706 та ВП № 39732025).

Листами від 09 вересня 2013 року № 21-41-1614 та від 10 вересня 2013 року № 21-41-1620 відповідач повідомив вказаний відділ ДВС України про виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 вересня 2013 року ВП № 39644706 та ухвали суду шляхом не направлення представника (представників) на збори щодо проведення всеукраїнського референдуму стосовно вступу (приєднання) України до Митного союзу, заплановані на 08 вересня 2013 року, та не направлення представника (представників) на збори щодо проведення всеукраїнського референдуму стосовно вступу (приєднання) України до союзу в рамках Євразійського економічного співтовариства, заплановані на 08 вересня 2013 року.

У зв'язку із повним виконанням відповідачем судових рішень згідно з виконавчими документами, 11 вересня 2013 року виконавчі провадження ВП № 39644706 та ВП № 39732025 закінчені.

Викладені обставини, як пояснили представники відповідача, підтверджують факт не направлення представника (представників) відповідача на збори щодо проведення всеукраїнського референдуму.

Відсутність представника відповідача на вказаних зборах, у свою чергу, унеможливлює посвідчення факту їх проведення. Посвідчення зазначеного факту шляхом повідомлень у засобах масової інформації, фіксування проведення зборів за допомогою відеозапису будь-якими третіми особами Законом не передбачено.

Таким чином, із системного аналізу викладених положень та обставин суд прийшов до висновку про правомірність оскаржуваної постанови та, як наслідок, відсутність підстав для зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення про реєстрацією ініціативної групи.

При цьому, суд погоджується з доводами представників позивача, що ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою створюється у межах проведення зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, однак зазначає, що реєстрація такої групи здійснюється саме відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах громадян України, що відбулися 08 вересня 2013 року в місті Києві на стадіоні "Спартак", в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним і скасування рішення відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 24, 25, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах громадян України, що відбулися 08 вересня 2013 року в місті Києві на стадіоні "Спартак", в особі уповноваженого представника ОСОБА_1.

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда

Постанова у повному обсязі складена 07 жовтня 2013 року