Постанова № 34111406, 16.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 р. Справа № 804/8009/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д. П. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2013р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0001421702 від 04.06.2013р., скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0001411702 від 04.06.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 14.06.2013р.

Представники сторін не заперечували проти розгляду даної справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведена документальна планова перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем був складений акт перевірки №932/171/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року.

Податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0001421702 від 04.06.2013р. та №0001411702 від 04.06.2013р. було збільшено суму грошового зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з податку на доходи фізичних осіб на суму 284111,23грн. (227288,98грн. за основним платежем та 56822,25грн. за штрафними санкціями), та з податку на додану вартість на суму 389838 грн. (259892грн. за основним платежем та 129946грн. за штрафними санкціями) які були прийняті на підставі висновків зазначеного акту перевірки.

Вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1 статті 123, п.6, п.7 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки №932/171/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року, яким встановлено порушення ст.177 та п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на загальну суму 227288,98грн., та занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся на загальну суму 259892грн., в тому числі за за січень 2012року у сумі 22799грн., лютий 2012року у сумі 19259грн., березень 2012року у сумі 10521грн., квітень 2012року у сумі 9545грн., травень 2012року у сумі 35906грн., червень 2012року у сумі 33101грн., липень 2012року у сумі 37847грн., серпень 2012 року у сумі 32636грн., жовтень 2012року у сумі 19249 грн., листопад 2012року у сумі 18472грн., грудень 2012року у сумі 20557грн.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії акту документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_2 №932/171/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року, податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 04 червня 2013 року №0001421702, податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 04 червня 2013 року №0001411702, висновку експертного економічного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1440-13 від 12.06.2013року, первинних документів щодо взаємовідносин фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з підприємствами - перевізниками за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012року (товарно-транспортні накладні), договорів, первинних документів щодо отримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 послуг мерчандайзингу та послуг транспортування за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012 року, пояснення ОСОБА_2, протоколу про адміністративне правопорушення № 35 від 18.05.2013 року, постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20.05.2013 року, платіжного доручення № 588 від 27.05.2013 року.

Таким чином, необхідно зазначити наступне.

Підставою для висновку про збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість в акті перевірки №932/171/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року зазначено те, що первинні документи, надані ФОП ОСОБА_2 до перевірки, які підтверджують понесені нею витрати на придбання товару (одяг та спідню білизну в асортименті) безпосередньо не пов'язані з отриманням доходу ФОП ОСОБА_2 у перевіряємому періоді.

Як вбачається зі змісту акту перевірки №932/171/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року відповідачем не було визначено підстав для висновків про наведені в ньому порушення ФОП ОСОБА_2, та не було визначено у чому полягає суть порушень податкових норм.

Визначення порушень без посилання на певні обставини, факти, правочини, дії або документи, з якими такі порушення пов'язані, доводить повну безпідставність висновків Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби в акті перевірки №932/171/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року про такі порушення, та, крім того, доводить їх необґрунтованість.

Статтею 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями (далі ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Статтею 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, та інших витрат.

В свою чергу витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Нормами п.138.6. ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Також п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХГУ від 16.07.1999р. термін «первинний документ» у ст.1 визначається як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Стаття 9 Закону №996-ХГУ від 16.07.1999р. розкриває суттєві характеристики та значення первинних облікових документів у господарській діяльності платників податків та затверджує наступні норми:

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання,назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису.

У ході перевірки ФО-П ОСОБА_2 до ДПІ були надані первинні документи, що підтверджують факти придбання товарів з метою їхнього подальшого використання у господарській діяльності та безпосередньо пов'язаних з одержаним доходом, а саме: накладні на отримані товари, акти оприбуткування товарів, зведена таблиця асортименту отриманого та проданого товару за найменуваннями, типовими ознаками та іншими характеристиками.

Придбання ФОП ОСОБА_2 товарів (робіт, послуг) у контрагентів в перевіряємому періоді було здійснено на підставі відповідних видаткових та податкових накладних, які є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають її вимогам.

Ведення бухгалтерського обліку у фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування полягає в заповнені книги обліку доходів та витрат, затвердженої Наказом ДПА №1025 від 24.12.2010., відповідно до якого, внесення даних до книги обліку доходів та витрат здійснюється виключно на підставі первинних документів.

Позивачем - ФОП ОСОБА_2 за період 01.01.2012р. по 31.12.2012року були отримані товарно-матеріальні цінності з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності на загальну суму 1279681,04 грн., що підтверджується відповідними первинними документами, відомості про які згідно з вимогами ст. 177 Податкового кодексу України та наказом ДНА України від 24.12.2010 р. №1025 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» були відображені у Книзі обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_2

Вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей за 2012 рік, відображених у Книзі обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_2 складає 1279681,04 грн.

У податковій декларації ФОП ОСОБА_2 про майновий стан і доходи за 2012 рік відображена вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей за 2012 рік у сумі 1279681,04 грн.

Слід також зазначити, що з метою достовірності даних обліку та фінансової звітності ФОП ОСОБА_2 періодично проводилися сортування товару у відповідності з розмірним рядом виробів, приналежності текстильних виробів за статевими ознаками та наявності виду упаковки виробів. Отримані від постачальників накладні на товар доповнювалися платником податку актами списання-оприбуткування товарів, в яких на підставі наказу №1 від 10.01.2012року, проводилася деталізація назв товарів за характерними ознаками.

Вказані дії ФОП ОСОБА_2 повною мірою відповідають нормам Інструкцій П6 та П7 щодо прийому товарних цінностей за якістю та кількістю. Ці інструкції вимагають проведення на складі покупця-отримувача повної перевірки наявності вкладень у тару. Якщо у супровідних документах не має достатньої інформації щодо опису параметрів отриманої продукції, то при прийманні складається акт, у якому вказується фактично знайдені значення цих параметрів.

Слід також зазначити, що ДПІ в акті наведено перелік основних контрагентів постачальників та контрагентів - покупців ФОП ОСОБА_2 із зазначенням факту проведення розрахунків з ФОП ОСОБА_2 шляхом зарахування (списання) коштів з банківського рахунку фізичної особи підприємця а також вказаний перелік документації на підставі якої визначався розрахунок валового доходу, валових витрат, чистого доходу, податкового кредиту, а саме: -відомості, відображені у деклараціях про доходи; -відомості з центральної бази даних про суми виплачених доходів; - дані книг обліку доходів та витрат форми 10, виписки банку по розрахунковим рахункам, первинні документи.

Тобто податковим органом в ході перевірки були повністю досліджені взаємовідносини позивача з постачальниками та покупцями ФОП ОСОБА_2, а також досліджені всі первинні бухгалтерські документи, на підставі яких були здійснені записи в обліку доходів та витрат позивача та сформовані податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість.

Нормами п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

ФОП ОСОБА_2 врахувала собівартість реалізованих товарів саме у тих періодах, коли отримала доходи від цих реалізованих товарів. Витрати на збут, пакування, транспортування товарів від постачальників та до покупців підприємцем були віднесені до загальної суми витрат у відповідних періодах згідно вимогам п. 138.10.3 ст.138 ПКУ.

Також статтею 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як було зазначено вище, придбання ФОП ОСОБА_2 товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників було здійснено на підставі відповідних видаткових та податкових накладних, які є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають її вимогам.

Товар, який був придбаний ФОП ОСОБА_2, у подальшому саме й використовувався у господарській діяльності підприємця у якості товару, який вона відвантажував своїм покупцям, та за продаж якого вона і отримувала відповідні доходи.

Враховуючи вищевикладене позивачем було правомірно віднесено до складу витрат витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників.

Таким чином у ході перевірки ФОП ОСОБА_2 був наданий до ДПІ повний обсяг первинних документів, що підтверджують факти придбання товарів з метою їхнього подальшого використання у господарській діяльності та безпосередньо пов'язаних з одержаним доходом, а саме: накладні на отримані товари, акти оприбуткування товарів, зведена таблиця асортименту отриманого та проданого товару за найменуваннями, типовими ознаками та іншими характеристиками.

Але як вбачається зі змісту акту відповідачем за даним переліком документації у ході перевірки були зроблені висновки, які не відповідають змісту первинних документів, розрахунків, на підставі яких ФОП ОСОБА_2 визначала свої зобов'язання з податку на доходи та ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, твердження відповідача в акті про те, що первинні документи, надані ФОП ОСОБА_2 до перевірки, які підтверджують понесені нею витрати на придбання товару безпосередньо не пов'язані з отриманням доходу ФОП ОСОБА_2 у перевіряємому періоді не обґрунтовуються конкретними обставинами фінансово-господарської діяльності позивача, а тому є припущенням та не доводять порушень позивачем вимог законодавства України.

Щодо твердження відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року в частині завищення ФОП ОСОБА_2 податкового кредиту січня 2012 року - грудня 2012 року на загальну суму 259892 грн., слід зазначити наступне.

Вказаний висновок не відповідає чинному законодавству України, оскільки суперечить змісту наданих на перевірку первинних документів.

Згідно п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1., п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами п.198.3.ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1. ст.200 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Відповідно до п.198.3 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами). Згідно з п.201.8. Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Під час здійснення господарських операцій всі контрагенти-постачальники ФОП ОСОБА_2 були зареєстровані як платники податку на додану вартість, складали та надавали позивачу податкові накладні, які повністю відповідали вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податковому кодексу України.

Згідно податкових накладних на придбання ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей сума податкового кредиту по податку на додану вартість складає за 2012 рік 287591грн., що й відображено у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012року. , а саме: за січень 2012 року - 22799грн., за лютий 2012 року - 19259грн., за березень 2012року - 10521грн., за квітень 2012року - 9545грн., за травень 2012року - 35906грн., за червень 2012 року - 33101грн., за липень 2012 року - 37847грн., за серпень 2012року - 27700грн., за вересень 2012року - 27700грн., за жовтень 2012року -19248грн., за листопад 2012року - 18472грн., за грудень 2012року 20557грн.

Оскільки платник податку ФОП ОСОБА_2 товар, отриманий від постачальників, реалізувала своїм покупцям, які сплатили їй відповідні грошові кошти, тобто використала у своїй господарській діяльності, то й мала повне право у відповідності із наданими їй чинним законодавством України, в першу чергу Податковим кодексом та ст.198 цього кодексу віднести до сум податкового кредиту суми ПДВ згідно отриманих від постачальників товарів податкових накладних.

Таким чином, віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту здійснено по операціях з придбання товарів на підставі податкових накладних, що відповідає ст.198, п.198.1,п.198.2, п. 198.3, ст.201 п.201.10 Податкового кодексу України.

Слід також зазначити, що ФОП ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз з заявою про проведення експертного економічного дослідження матеріалів та висновків акту №932/171/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року, внаслідок чого було отримано «Висновок експертного економічного дослідження» №1440-13 від 12.06.20ІЗроку, у якому також підтверджується правильність формування витрат та податкового кредиту позивача за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012року та спростовуються висновки, викладені в акті №932/171/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року щодо порушення ФОП ОСОБА_2 вимог податкового законодавства в частині формування витрат та податкового кредиту у перевіряємому періоді.

Враховуючи вищевикладене, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 284111,23грн. є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення №0001421702 від 04.06.2013р. є таким, що суперечить положенням податкового законодавства України.

Відповідно, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 389838грн. є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення №0001411702 від 04.06.2013р є таким, що суперечить положенням податкового законодавства України.

Як наслідок, податкові повідомлення-рішення від 04 червня 2013 року №0001421702 та №0001411702 не відповідають принципу законності, яким врегульовано діяльність державних органів в Україні, та не відповідають повноваженням Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що є також порушенням статей 6 та 19 Конституції України.

Окрім того, необхідно зазначити наступне.

Підставою для висновку про збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість в акті перевірки №932/171/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року зазначено те, що первинні документи, надані ФОП ОСОБА_2 до перевірки, які підтверджують понесені нею витрати на придбання товару (одяг та спідню білизну в асортименті) безпосередньо не пов'язані з отриманням доходу ФОП ОСОБА_2 у перевіряємому періоді.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва по державну реєстрацію НОМЕР_2 від 18.11.2002року.

Згідно з реєстраційними даними, видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 визначено: -КВЕД 46.16 - діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям; - КВЕД 46.42 - оптова торгівля одягом і взуттям.

Перевіркою ДПІ, за результатами якої було складено акт №932/171/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року, підтверджено, що в період з 01.01.2012року по 31.12.2012року ФОП ОСОБА_2 здійснювала саме оптову торгівлю одягом (білизною в асортименті), що повністю відповідає реєстраційним даним господарської діяльності фізичної особи-підприємця.

Позивачем - ФОП ОСОБА_2 за період 01.01.2012р. по 31.12.2012року були отримані товарно - матеріальні цінності з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності на загальну суму 1279681,04грн., що підтверджується відповідними первинними документами, відомості про які згідно з вимогами ст. 177 Податкового кодексу України та наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1025 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» були відображені у Книзі обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_2

Вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей за 2012 рік, відображених у Книзі обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_2 складає 1279681,04грн.

Станом на 31.12.2012року залишки товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_2 складають 91460,75грн.

У податковій декларації ФОП ОСОБА_2 про майновий стан і доходи за 2012 рік відображена вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей за 2012 рік у сумі 1279681,04грн.

Придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у контрагентів в перевіряємому періоді було здійснено на підставі відповідних видаткових та податкових накладних, які є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають її вимогам. Розрахунки з постачальниками проводились ФОП ОСОБА_2 в безготівковій формі.

Під час здійснення господарських операцій всі контрагенти-постачальники ФОП ОСОБА_2 були зареєстровані як платники податку на додану вартість, складали та надавали позивачу податкові накладні, які повністю відповідали вимогам Податковому кодексу України.

Таким чином, віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту здійснено по операціях з придбання товарів на підставі податкових накладних, що відповідає ст.198, п.198.1,п.198.2, п.198.3, ст.201 п.201.10 Податкового кодексу України.

Матеріалами перевірки ДПІ також повністю підтверджується придбання товарів у контрагентів-постачальників ФОП ОСОБА_2

Перевіркою ДПІ встановлено, що позивач мав правові взаємовідносини з контрагентами - постачальниками. В акті перевірки ДПІ наведено перелік основних контрагентів, з якими в періоді, що перевірявся, перебував у господарських відносинах позивач, а саме:

ТОВ «ЛАН» (код ЄДРПОУ 30493822), ТОВ «Балтік Тур» (код ЄДРПОУ 32441773), ТОВ «Авіс Фарм» (код ЄДРПОУ 34985675), ТОВ «Альянс Маркет» (код ЄДРПОУ 38316777), ТОВ «Абсолют - Бест» (код ЄДРПОУ 38000288)

Також в акті ДТП деталізована заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед постачальниками (тобто з кожним контрагентом) станом на 31.12.2012року, вказано, що розрахунки з постачальниками проводились в безготівковій формі.

Вищезазначеними контрагентами-постачальниками у перевіряємому періоді були здійснені поставки на адресу позивача саме одягу та спідньої білизни, що підтверджується відповідними первинними документами.

Отримані від постачальників товари (одяг та спідня білизна) в подальшому були відвантажені ФОП ОСОБА_2 на адресу покупців, що також було підтверджено перевіркою та знайшло своє відображення в акті ДПІ.

Так в акті ДПІ наведений перелік основних покупців товару позивача, а саме: ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек»» (20163224), - ПП «Таврія Плюс» (31929492), ТЗОВ «Торгова мережа «Барвінок» (35621418) ТОВ «Закарпатська продовольча група» (31326993), ПП «Таврія - В» (19202597), ПП «Таврія -1» (32334104) додатково ДПІ була проаналізована заборгованість покупців перед ФОП «ОСОБА_2 станом на 31.12.2012року та вказано, що розрахунки з покупцями проводились у безготівковій формі.

Таким чином безпосередньо в самому акті №932/171/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року ДПІ підтверджує факт придбання товарів (одягу та спідньої білизни) позивачем у вищевказаних постачальників та їх подальше відвантаження на адресу покупців, перелік яких також вказаний в акті перевірки ДПІ.

Тобто під час аналізу фінансово-господарської діяльності позивача та складення акту перевірки працівниками ДПІ були використані та враховані відомості, які містяться в первинних документах цозивача, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу позивача у перевіряємому періоді.

Все це свідчить про те, що працівники ДПІ використали під час перевірки саме ті первинні документи відповідно до яких позивач здійснював свою господарську діяльність, та які підтверджують витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманням доходу позивача у перевіряємому періоді.

Слід також зазначити, що твердження відповідача в акті перевірки про відсутність у позивача товарно - транспортних накладних та договорів з підприємствами -перевізниками при здійсненні ним купівлі - продажу товарів не відповідає дійсності з урахуванням наступного.

Позивачем протягом 2012 року постійно здійснювалось придбання товарів (одягу та спідньої білизни) для здійснення фінансово-господарської діяльності. Придбання та подальша реалізація цих товарів передбачала постійне переміщення товарів, яке здійснювалось підприємствами - перевізниками на підставі укладених з ними договорів та супроводжувалось оформленням відповідної товарно - транспортної документації.

Безпосередньо в акті перевірки (стор.9) відповідачем вказано, що ФОП ОСОБА_2 надані до перевірки первинні документи, які підтверджують понесені нею витрати на послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 32541,46грн. за 2012 рік.

Але в той же час відповідач в акті перевірки стверджує, що ФОП ОСОБА_2 на перевірку не надано договори з підприємствами - перевізниками а також товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт перевезення товарно - матеріальних цінностей.

Слід зазначити, що ФОП ОСОБА_2 до перевірки ДПІ були надані в повному обсязі всі первинні документи, що підтверджують факт перевезення товарно -матеріальних цінностей від постачальників до покупця, включаючи договори з підприємствами - перевізниками та товарно - транспортні накладні.

Але ці первинні документи не були враховані відповідачем під час перевірки правильності формування витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу позивачем.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність у позивача товарно -транспортних накладних та договорів з підприємствами - перевізниками не підтверджується конкретними обставинами фінансово - господарської діяльності позивача, а тому є припущеннями і не доводить порушень позивачем вимог законодавства України.

Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем пп. «г» пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України в частині неправомірного включення до складу витрат у 2012 році витрат на послуги мерчандайзингу у зв'язку з тим, що дані витрати не пов'язані з реалізацією товарів, слід зазначити наступне.

Основними покупцями відповідача у 2012 році були великі ритейлингові компанії та інші торгівельні мережі з якими у позивача були укладені відповідні довгострокові договори про поставку товарів.

З іншого боку з цими покупцями у позивача були укладені договори мерчандайзингу, відповідно до яких покупці з метою збільшення об'ємів продажу позивача зобов'язувались здійснювати наступні послуги: контроль за наявністю товарів у торгівельній мережі, контроль за наявністю залишків товару, надання інформації про рух товарів, передпродажна підготовка товару, розповсюдження інформації про товар позивача в каталогах, листівках та інших рекламних засобах, вивчення попиту на товар позивача, розробка пропозицій з покращення асортименту товару і т.ін..

З наданих до справи первинних документів абсолютно чітко вбачається, що послуги, які надавались позивачу, стосувалися товарів, поставка (продаж) яких є господарською діяльністю підприємця, були прямо пов'язані з реалізацією товарів позивача, були підтверджені відповідними первинними документами та відносились до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування згідно з приписами статті 138 Податкового кодексу України, тобто витрати на послуги мерчандайзингу були правомірно віднесені позивачем до складу витрат у 2012 році.

Окремо слід зазначити, що ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська в акті №209/171/НОМЕР_1 від 01 лютого 2013р. були встановлені порушення ФОП ОСОБА_2 п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту у вересні 2012 року суми податку на додану вартість з придбання товарів, які в подальшому в господарській діяльності не використовувались. Донараховані за результатами перевірки суми ПДВ були сплачені позивачем до бюджету своєчасно та в повному обсязі.

Витрати, пов'язані з придбанням товарів у вересні 2012 року до складу витрат позивача у 2012 році не відносились у зв'язку з тим, що вищевказаний товар у 2012 році не був реалізований (тобто кошти за цей товар не надійшли на адресу позивача), тому відповідно до приписів Податкового кодексу України позивач не мав права на віднесення витрат з придбання цього товару до складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, податковим органом в ході перевірки були повністю досліджені взаємовідносини позивача з постачальниками та покупцями ФОП ОСОБА_2, а також досліджені всі первинні бухгалтерські документи, на підставі яких були здійснені записи в обліку доходів та витрат позивача та сформовані податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість.

Але всупереч вичерпним відомостям про фінансово-господарську діяльність позивача, відповідачем в ході перевірки були зроблені висновки, які не відповідають змісту первинних документів та розрахунків, на підставі яких позивач визначав свої зобов'язання з податку на доходи та з податку на додану вартість.

Тобто відповідачем не визнані в якості первинних документів взагалі без будь-якого обгрунтування абсолютно всі первинні документи позивача, які підтверджують витрати останнього на придбання товарів (робіт, послуг), які були здійснені позивачем на протязі всього 2012року.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ця норма покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до 138 Кодексу адміністративного судочинства України, факти, що входять до предмету доказування - це обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні рішення у справі.

Але згідно з наявними матеріалами справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень жодним чином не довів правомірності своїх рішень про збільшення суми грошових зобов'язань фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

Таким чином, висновки ДПІ про те, що витрати ФОП ОСОБА_2 з придбання товарів (одягу та спідньої білизни) безпосередньо не пов'язані з отриманням доходів ФОП ОСОБА_2 спростовуються також самим змістом акту перевірки №932/171/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року, в якому повністю підтверджено взаємовідносини ФОП ОСОБА_2 з постачальниками, отримання товару від постачальників, розрахунки з ними а також подальше відвантаження цього ж товару контрагентам - покупцям.

Враховуючи вищевикладене, твердження відповідача в акті про те, що первинні документи, надані ФОП ОСОБА_2 до перевірки, які підтверджують понесені нею витрати на придбання товару безпосередньо не пов'язані з отриманням доходу ФОП ОСОБА_2 у перевіряємому періоді не обґрунтовуються конкретними обставинами фінансово-господарської діяльності позивача, а тому є припущенням та не доводять порушень позивачем вимог законодавства України.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0001421702 від 04.06.2013р., та №0001411702 від 04.06.2013р.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський