Постанова № 34111197, 15.08.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 807/2217/13-а

рядок статзвіту -12.3

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року м. Ужгород

«Закарпатський окружний адміністративний суд

у складі головуючого - судді Іванчулинця Д.В.

з участю секретаря судового засідання - Кібкало І.О.,

з участю сторін та осіб, які беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача 1 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області - Яблонського О.О.,

представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Мукачівського міського відділу (з обслуговування м. Мукачево та Мукачівського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання незаконними наказів та поновлення на роботі, і відшкодування завданої моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (далі - відповідач 1) та Мукачівського міського відділу (з обслуговування м. Мукачево та Мукачівського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (далі - відповідач 2), яким просив : визнати такими, що суперечать діючому законодавству накази відповідач 1 № 626 від 29.05.2013р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Мукачівського МВ УМВС» п.п.1 й 2, та № 112 о/с від 31.05.2013р. «По особовому складу» в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ України у запас Збройних сил за п.64 «є» (за порушення дисципліни); зобов'язати відповідач 1 поновити його на посаді старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області. Стягнути на його користь суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача протиправно звільнено з роботи за результатами висновку службового розслідування, оскільки таке дисциплінарне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи та не враховано попередньої бездоганної поведінки позивача по службі.

Позивач та його представник у судовому засідання позовні вимоги підтримали у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просили суд такі задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 надав суду письмові заперечення, проти позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, під час проведення службового розслідування зібрано достатньо доказів грубого порушення позивачем службової дисципліни та підстав застосування такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що з 01.09.2003 року по 01.06.2013 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, що стверджується копією трудової книжки (а.с. 14).

Відповідно до наказу відповідача 1 від 20.07.2012 року № 162 о/с позивач з 20.07.2012 року призначений дільничним інспектором міліції відділу дільничних інспекторів міліції Мукачівського міського відділу (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) У МВС України в Закарпатській області.

Згідно з висновком за результатами службового розслідування відносно позивача складеного 24.05.2013 року та затвердженого начальником УМВС України в Закарпатській області 27.05.2013 року встановлено, що позивач за період з 20.07.2012 року до 15.05.2013 року безпідставно не виходив на службу впродовж 180 робочих днів.

Опитаний у ході службового розслідування начальник ВДІМ Мукачівського МВ УМВС підполковник міліції Котубей В.В. пояснив, що після призначення на посаду дільничного інспектора міліції Мукачівського МВ УМВС ОСОБА_1 на службу не виходив та повідомляв, що перебуває на лікуванні. З часу призначення дільничним інспектором міліції жодних матеріалів, які надходили на адресу ВДІМ міськвідділу, не розглянув, до складу слідчо-оперативної групи МВ не заступав та до охорони громадського порядку не залучався. Адміністративна дільниця за вказаним працівником також не закріплялась. Разом з тим Котубей В.В. повідомив, що не доповідав керівництву міськвідділу про тривале перебування на лікуванні підлеглого.

У ході службового розслідування були опитані дільничні інспектори міліції Мукачівського МВ УМВС, які обслуговують 9 адміністративних зон м. Мукачева та Мукачівського району.

Усі опитані (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17) повідомили, що на жодній із зон обслуговування Мукачівського МВ УМВС ОСОБА_1 у період з 20.07.2013 до травня 2013 не працював, участі у розгляді заяв не приймав, на нарадах та зборах особового складу був відсутній, до охорони громадського порядку не залучався.

Судом встановлено, що накази від 29.05.2013 року № 626 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Мукачівського МВ УМВС», та від 31.05.2013 року № 112 о/с «По особовому складу» винесені продовж терміну передбаченого ч. 2 ст. 16 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ» затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV.

У відповідності до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх сторін та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Позивач зазначав, що після призначення на посаду старшого дільничного мав пройти стажування та ознайомитись з своїми функціональними обов'язками, що і було виконано, але через реорганізацію та переміщення штатів документально оформлено не було. Протягом двохмісячного стажування допомагав іншим працівникам підрозділу розглядати матеріали, знайомився з нормативною базою (оскільки до цього обіймав лише посади оперативного блоку міліції), вчиняв приводи, готував та доставляв запити, здійснював супровід кримінальних справ, виконув доручення керівництва СДІМ та різну штабну і канцелярську роботу, тощо. До самостійного несення служби не допускався, особисто звернення та заяви не розглядав, адміністративна дільниця за ним не закріплялася через недосвідченість.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у серпні 2012 року позивач звернувся до керівництва Мукачівського МВ УМВС з рапортом про надання йому чергової відпустки за 2012 рік. Після відбуття відпустки терміном 35 діб, він близько двох тижнів перебував на лікуванні. Після закінчення лікування приступив до виконання обов'язків, а листки непрацездатності надав керівнику - начальникові ВДІМ міськвідділу Котубею В.В.

У квітні 2013 року ОСОБА_1 передав до СКЗ Мукачівського МВ УМВС три листки непрацездатності за період з 20.02.2013 року по 29.03.2013 року.

Позивач протягом усього часу служби в органах внутрішніх справ до звільнення отримував заробітну плату, до дисциплінарної відповідальності не притягався, мав нагородження та заохочення, присвоєння чергових спеціальних звань, з липня 2012 року по квітень 2013 року щомісяця отримував премію, що свідчить про виконання позивачем завдань покладених на нього керівництвом.

Під час розгляду справи встановлено, що за позивачем дійсно не закріплена табельна зброя та спеціальні засоби, він не ознайомлений із функціональними обов'язками, однак відповідачами не доведено факт ухилення від закріплення зброї чи ознайомлення позивача із своїми функціональними обов'язками.

Разом з тим, зі службової характеристики колишнього дільничного інспектора міліції ВДІМ Мукачівського МВ складеної та підписаної заступником начальника ВДІМ Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області вбачається : « За період служби в органах внутрішніх справ та займаній посаді зокрема зарекомендував себе посередньо, як грамотний та недостатньо дисциплінований працівник міліції. До виконання службових обов'язків в цілому відносився добросовісно, однак ініціативи та наполегливості не проявляв.

Нормативні документи, що регламентують роботу органів внутрішніх справ знав добре…».

Твердження відповідача про відсутність у позивача зошиту для проведення занять із службової підготовки на 2012-2013 роки, позивач спростував у судовому засіданні, однак жодного доказу на підтвердження цього не надав.

Позивач не зміг спростувати факт відсутності його на стройових оглядах особового складу міськвідділу.

Однак, судом встановлено, що позивач залучався до охорони громадського, зокрема 26-29.10.2012 року під час виборів до Верховної ради України по виборчому округу м. Мукачево.

Відповідно до ст. 1 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ» затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається:

створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу;

набуттям високого рівня професіоналізму;

забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності;

дотриманням законності і статутного порядку;

повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності;

вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей;

забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту;

умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу;

належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Суд прийшов висновку, що пп.1,2 наказу УМВС № 626 від 29.05.2013р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Мукачівського МВ УМВС» , та Наказ №112о/с від 31. 05.2013р. «По особовому складу» в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ України у запас Збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) не обґрунтовані, прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 56 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрема, достатність а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що оскаржувані накази в частин, що стосується позивача є необґрунтованими та прийняті з порушенням принципу пропорційності, оскільки під час службового розслідування комісія не врахувала всі обставини, зокрема попередній стаж роботи, наявність нагород, заохочень, премій за період коли на думку відповідачів позивач не виконував свої посадові обов'язки, відсутність попередніх стягнень та іншого та прийняла рішення про необхідність застосування найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення з восьми можливих.

На підставі наведеного, слід зобов'язати УМВС в Закарпатській області поновити позивача на займаній на час звільнення посаді старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області.

Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або в різниці заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

У зв'язку з необхідністю повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд виходить за межі позовних вимог та зобов'язує Мукачівський МВ (по обслуговуванню м. Мукачево та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області виплати позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 31.05.2013 року по 15.08.2013 року.

Відповідно до п.п. 2,3 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Виходячи з наведеного, постанова в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за два місяця підлягає до негайного виконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку підстав для задоволення в цій частині позовних вимог. В решті позовних вимог суд відмовляє позивачу з наступних підстав.

Позивач, стверджує що у зв'язку із незаконними діями відповідачів було спричинено моральну шкоду, яка виразилась в приниженні його честі, гідності та ділової репутації у колективі та між колегами, негативно відобразилось на самопочутті та його здоров'ї, від чого були отримані нервовий стрес та душевні страждання. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінив в 100 000 гривень (сто тисяч гривень).

Проте, позивач не наведеного жодного доказу у підтвердження того, що з вини відповідачів області заподіяно позивачу моральну шкоду чи душевні страждання.

Отже, суд приходить висновку, що вимога про стягнення моральної шкоди не є обґрунтованою, не підтверджена належними та допустимими доказами у справі, отже не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.11,17,160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Мукачівського міського відділу (з обслуговування м. Мукачево та Мукачівського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання незаконними наказів та поновлення на роботі, і відшкодування завданої моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункти 1 та 2 Наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці, 13, код 08592170) № 626 від 29.05.2013 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Мукачівського МВ УМВС».

Визнати протиправним та скасувати Наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці, 13, код 08592170) № 112 о/с від 31.05.2013 року «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас (із поставлення на військовий облік) за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни) капітана міліції ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на службі в органах внутрішніх справ України з «31» травня 2013 року на займаній до звільнення посаді дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Мукачівського міського відділу (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) У МВС України в Закарпатській області.

Стягнути з Мукачівського міського відділу (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) У МВС України в Закарпатській області (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Я.Мудрого, 8, код 08672265) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу з « 1» червня 2013 року по 15 серпня 2013 року.

Допустити негайне виконання постанови по справі в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній ним до звільнення посаді та присудження виплати заробітної плати ОСОБА_1 у межах стягнення за один місяць у сумі 1 663 гривні 20 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку ст.254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмову провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанов.

Головуючий суддя Іванчулинець Д.В.