Постанова № 34111193, 09.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6347/13-a

категорія 8.2.1

09 жовтня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токаревої М.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №000079152 від 23 серпня 2013 року

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №000079152 від 23.08.2013 року. В обгрунтування позову позивач зазначає, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Жерок-Альфа" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 За результатами проведеної перевірки було складено акт від 09.08.2013 року №81/15-2/14348468/0100. На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №000079152 від 23.08.2013 року, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13350 грн. у т.ч. 10680 грн. за основним платежем та 2670 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішення у зв'язку з чим просить визнати його протиправним та скасувати, оскільки, на його думку воно прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Представник позивача просив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Представник відповідача просив також справу розглянути у порядку письмового провадження, направив на адресу суду письмові заперечення у яких просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи прийшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Жерок-Альфа" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 09.08.2013 року №81/15-2/14348468/0100, яким встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201,1 ст.201 ПК України.

На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №000079152 від 23.08.2013 року, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13350 грн. у т.ч. 10680 грн. за основним платежем та 2670 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ФОМ ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу №16-11 від 16.05.2011 року щодо придбання у ФОП ОСОБА_1 відходів плівки поліетиленової ( у т.ч. стрейч-плівки), поліпропіленої, поліамідної, вторинного грануляту та агломерату поліетилену, поліпропілену і поліамідів. Відповідно до якого доставка товару здійснюється за рахунок продавця.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Житомирська ОДПІ вважає, що у позивача не було підстав для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки товарно-транспортна накладна, що підтверджує перевезення товарів, не оформлена належним чином. А саме у ній не вказано назву автопідприємства, марку та держномер автомобіля, прізвище, ім'я, по батькові водія, якій здійснював перевезення.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від ФОП ОСОБА_1, та передачу товару ТОВ "Жерок-Альфа" , підтверджені первинними документами наданими позивачем у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р. передбачено обов'язковість товарно-транспортних накладних та подорожніх листів для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг з перевезень. Тобто норма вказаного положення Правил не поширюється на позивача, оскільки при перевезення товару здійснювалось його контрагентом, позивач не укладав жодного договору перевезення.

Крім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Одночасно відповідач у акті вказує, що контрагент позивача - ФОП ОСОБА_1 здійснював фіктивне підприємництво у зв'язку з чим, було проведено перевірку фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ "Жерок-Альфа" та ФОП ОСОБА_1

Дане твердження відповідача не приймається судом до уваги з наступних підстав.

З акта перевірки вбачається, що ФОП ОСОБА_1, перебуває на обліку в Рокитнянській МДПІ. Жодних посилань та доказів того, що на момент вчинення господарських операцій з позивачем вказаний контрагент не був зареєстрований платником податку на додану вартість та не мав свідоцтво платника ПДВ відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З системного аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ФОП ОСОБА_1, суду не надано.

Одночасно, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у вересні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкова накладна оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення - рішення, щодо нікчемності договорів ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених первинними документами.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оспрюваного податкового повідомлення - рішення відповідача, та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №000079152 від 23 серпня 2013 року протиправним та скасувати його.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 14 жовтня 2013 р.