Постанова № 34111074, 07.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В АP>

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 р. Справа №805/13585/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:25

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Арткомм», м. Макіївка

про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 7 304,20 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арткомм» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 7 304,20 грн.

Правовою підставою стягнення заборгованості представник позивача під час розгляду справи вважає вимоги статті 8, 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Вказує, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік середньооблікова численність штатних працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Арткомм» становить 11 осіб. У 2012 році повинен бути працевлаштований 1 інвалід, фактично ж, за даними інваліди не працевлаштовані, у зв’язку з чим сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році становить 7 095,46 грн., нарахована пеня – 208,74 грн., що разом складає 7 304,20 грн., тому просить суд стягнути її з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради (арк. справи 10).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Арткомм», зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 31018133, адреса: вул. Достоєвського, 21, м. Макіївка, Донецька область, 86117 (арк. справи 9, 18 – 19).

Позивачем надано до суду розрахунок суми адміністративного – господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році, яка становить 7 095,46 грн. Сума нарахованої пені складає 208,74 грн. (арк. справи 7 – 8).

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875-ХІІ (далі – Закон № 875) зобов'язує відповідача відповідно до 4-х відсоткового нормативу створити робочі місця для праці інвалідів і інформувати центри зайнятості про вільні робочі місця для інвалідів, звітувати перед відділенням Фонду соціального захисту інвалідів про їх працевлаштування, а органи працевлаштування – підбирати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Таким чином, на підприємство хоч і не покладається обов'язок працевлаштувати інвалідів, але покладається обов'язок інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007р. № 42 затверджено форму звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів».

Слід зазначити, що статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто, цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертної комісії.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875, Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЄК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Тобто, законодавство України пов'язує виконання підприємствами, організаціями зобов'язань щодо працевлаштування інвалідів саме з наявністю рекомендацій медико-соціальної експертизи, за відсутністю яких підприємство позбавлено можливості самостійно створити необхідне робоче місце для інваліда, насамперед не усвідомлюючи, який саме інвалід, з якими анатомічними дефектами чи нозологічними формами захворювання, з якими рекомендаціями медико-соціальної експертної комісії та індивідуальною програмою реабілітації може звернутися безпосередньо, чи буде направлений з метою.

Згідно з ст. 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.

Як вбачається зі звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Арткомм» про зайнятість і працевлаштування інвалідів №10-ПІ за 2012 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 11 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 1 особу. Разом з тим, фактично на підприємстві інваліди не працюють (арк. справи 9).

Відповідачем не надано до суду будь-яких документів, що підтверджують здійснення залежних від нього заходів, спрямованих на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідальність за виконання яких покладено на підприємство.

Заявлені до стягнення суми є адміністративно-господарськими санкціями, а тому на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких дозволяє зробити висновок, що підставою для їх сплати є наявність складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов’язок по створенню передбаченої законодавством кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, то позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 23, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 159, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Арткомм» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 7 304,20 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Арткомм» на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ЄДРПОУ 13492430) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 7 095,46 та пені у розмірі 208,74 грн., разом – 7 304,20 грн. на р/р 31216230700001 в ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 38033949, МФО 834016, код платежу 50070000, ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача 13492430).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07 жовтня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 11 жовтня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.