Рішення № 34108401, 09.10.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/6481/13-ц

№ 2-/243/2486/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 р. Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сидоренко І.О.

при секретарі Писаренко Є.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ПАТ Укрсоцбанк ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укрсоцбанк» в особі Краматорського відділення № 235 ; ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі продажу нерухомого майна, визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

До Словянського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3, в якій вона зазначає, що 13.08.2007 року між нею та ПАТ «Укрсоцбанк» був укладений кредитний договір № 371і/2007, відповідно до якого позивачка отримала кредит у сумі 100 000 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості до 12 серпня 2014 року. В забезпечення виконання зобовязання ОСОБА_3 передала банку в іпотеку нежитлове приміщення крамниці «Мрія», загальною площею 28,7 кв.м. Рішенням Словянського міськрайонного суду № 2-6505/2010 від 28 серпня 2010 року було вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нежитлове приміщення крамниці «Мрія», загальною площею 28,7 кв.м, розташованому за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вулиця Шевченко, буд. № 9 шляхом продажу даного нерухомого майна ПАТ «Укрсоцбанк», в особі Краматорського відділення Донецької області Донецької обласної філії з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та наданням ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Краматорського відділення Донецької обласної філії всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. 21 червня 2013 року, відповідно до вищезазначеного рішення суду, іпотечного договору № ІП 31і/2007 від 13.07.2007 року, на підставі ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» банком була здійснена продаж оспорюваного нерухомого майна ОСОБА_4. Договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 878.

Позивач вважає, що даний договір купівлі-продажу укладений з грубим порушенням діючого законодавства, тому підлягає визнанню недійсним з наступних підстав: вищезазначеним рішенням суду надано право на продаж іпотечного майна ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Краматорського відділення Донецької області з кодом за ЄДРПОУ 09334010. Але в договорі купівлі-продажу на печатці код за ЄДРПОУ відрізняється від коду ЄДРПОУ юридичної особи, уповноваженої укласти договір. Також, позивач вбачає порушення банком п. 2 спірного договору купівлі-продажу, а також ЗУ «Про іпотеку», оскільки їй не надходила пропозиція про погодження суми продажу іпотечного майна, банк укривав від неї інформацію про суму заборгованості , що не давало позивачці змоги виконати свої зобовязання перед банком протягом 30 днів з дня отримання повідомлення про намір банку продати предмет іпотеки. Крім того, позивачка зазначає, що 24.05.2013 року вона отримала повідомлення від банку, датоване 18.05.2013 року про намір укласти договір купівлі-продажу предмету іпотеки, відповідно до ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», але ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» визначено порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду, де зазначено, що в рішенні суду повинна бути зазначена ціна предмета іпотеки. Також з надісланого позивачці повідомлення не вбачалося за якою ціною банк має намір укласти договір купівлі продажу предмету іпотеки, що позивачка розцінює, як навмисне заниження вартості іпотечного майна. Крім того, з дня винесення рішення суду в рахунок погашення заборгованості позивачка щомісячно сплачувала в середньому 2000,00 грн., тому сума заборгованості за кредитним договором змінилася, а зясувати остаточну суму боргу позивачка не має можливості, оскільки вважає, що банк навмисно не повідомляє їй цієї інформації, так як на усні та письмові звернення ОСОБА_3 щодо суми заборгованості за кредитним договором відповідач ПАТ «Укрсоцбанк» не реагував.

Просить суд визнати даний договір купівлі-продажу недійсним, визнати за нею право власності на зазначене оспорюване нерухоме майно та застосувати наслідки недійсності правочину.

Відповідно до заперечення до позовної заяви, наданої представником ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_6 позовні вимоги позивача вони вважають необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки рішенням Словянського міськрайонного суду від 28 серпня 2010 року було вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нежитлове приміщення крамниці «Мрія», загальною площею 28,7 кв.м, розташованому за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вулиця Шевченко, буд. № 9 шляхом продажу даного нерухомого майна ПАТ «Укрсоцбанк», в особі Краматорського відділення Донецької області Донецької обласної філії з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та наданням ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Краматорського відділення Донецької обласної філії всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Код ЄДРПОУ 09334010, зазначений в Рішенні це код структурного підрозділу банку, яким він представлений в позовній заяві, а оскільки договори укладаються від імені ПАТ Укрсоцбанк то відповідно і код на печатці Краматорського відділення, якою скріплено спірний договір 00039019 це код ПАТ Укрсоцбанк. Даний договір укладено відповідно до рішення суду ПАТ Укрсоцбанк, в особі працівника Краматорського відділення ПАТ Укрсоцбанк. Крім того, позивачка не виконує належним чином свої зобовязання за кредитним договором протягом пяти років.

На підставі зазначеного рішення суду та договору іпотеки від 30 серпня 2007 року, керуючись Законом України Про іпотеку відповідач уклав зі ОСОБА_4 Договір куплі продажу вищезазначеного іпотечного майна. При цьому Банк, згідно з вимогами ст.38 ЗУ Про іпотеку 17.05.2013 року надіслав позивачці повідомлення про намір укласти договір купівлі-продажу, яке ОСОБА_3 отримала 21.05.2013 року. Після отримання повідомлення позивачка не зробила ніяких дій, які були б спрямовані на погодження з ПАТ Укрсоцбанк ціни продажу іпотечного майна, у звязку з чим відповідач звернувся до субєкта оціночної діяльності Товарна біржа ОСОБА_6 сервіс з метою визначення ринкової вартості предмета іпотеки.

Крім того, ПАТ Укрсоцбанк не надавав відповіді на адвокатські запити щодо розміру заборгованості за кредитом, оскільки, відповідно до ст. 60 Закону України Про банки і банківську діяльністьдана інформація є банківською таємницею, яка повинна розкриватися відповідно до чинного законодавства, а згідно ст. 62 зазначеного Закону, адвокати не входять до переліку субєктів, яким банки по письмовому запиту надають дану інформацію.

Також, в своєму запереченні представник ПАТ Укрсоцбанк стверджує, що даний договір був посвідчений нотаріусом правомірно, оскільки, відповідно до п. 2.7. Глави 2.Параграфу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження. Для посвідчення такого договору іпотекодержатель зобовязаний за тридцять днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимогина предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір. Іпотекодержатель має документально підтвердити нотаріусу, що він повідомив осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відповідно до витягу з Державного реєстру речових рав на нерухоме майно, що ПАТ Укрсоцбанк і зробив. Відповідно до п.2.8. зазначеного Порядку, якщо в установлений строк відповідь на повідомлення не надійшла, нотаріус вправі посвідчити договір купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій іншій особі на розсуд іпотекодержателя. Крім того, в своєму запереченні представник відповідача виявив сумніви щодо достовірності підпису позовної заявою саме позивачкою, оскільки вбачав відмінності її підпису у паспорті, кредитному договорі та у договорі іпотеки від підпису позовної заяви.

Просив суд у задоволенні позовних вимог позивачки ОСОБА_3 відмовити повністю.

Відповідач по справі ОСОБА_4 проти позовних вимог позивачки заперечував, про що його представником надано до суду письмове заперечення. Дане заперечення мотивовано тим, що при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, а саме: крамниці Мрія, розташованої за адресою: Донецька область, місто Словянськ, вул Шевченко, 9 були додержані вимоги чинного законодавства, іпотекодержатель був вправі здійснити реалізацію іпотечного майна та підстав визнавати зазначений договір купівлі-продажу немає. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 на задоволенні позову наполягала, визнала, що вона дійсно підписувала дану позовну заяву та просила суд задовольнити її позовні вимоги. Крім того, зазначила, що вона дійсно отримувала повідомлення від ПАТ Укрсоцбанк про намір здійснити реалізацію предмета іпотеки. При цьому назвати дату отримання даного повідомлення не змогла, але визнала той факт, що і неї було достатньо часу для виконання кредитного зобовязання перед ПАТ Укрсоцбанк до того, як була проведена реалізація оспорюваного нерухомого майна.

Представник позивача, адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні вимогам, викладеним у позовній заяві. Крім того, зазначив, що договір кпівлі-продажу був укладений з порушенням вимг ст.ст. 203, 207 ЦК України, також, з позивачкою ОСОБА_3 була неузгоджена ціна, за якою здійснена реалізація крамниці, що порушує вимоги ст. ст. 38,40 ЗУ Про іпотеку та наполягав на тому, що дії відповідача ПАТ Укрсоцбанк були направлені на приховування розміру заборгованості за кредитом та ціни, за якою здійснена реалізація крамниці.

Відповідач ОСОБА_4 В судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав пояснення та зазначив, що 21.06.2013 року придбав дану крамницю, яким чином дізнався про те, що дане нерухоме майно реалізується не памятає.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_7 В судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав пояснення та зазначив, що 21.06.2013 року між ПАТ Укрсоцбанк та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі- продажу нежитлового приміщення крамниці Мрія, який зареєстровано в реєстрі за № 778. Право власності на дане нерухоме майно зареєстровано у відділі реєстрації речових прав на нерухоме майно. Відповідно до ст. 12 ЗУ Про іпотеку була проведена експертна оцінка та визначена ціна, за якою здійснена реалізація даного нерухомого майна. Позивачка ОСОБА_3 при вчиненні даного правочину присутня не була.

Представник відповідача ПАТ Укрсоцбанк ОСОБА_2 В судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав пояснення та зазначив, даний правочин вчинений на підставі рішення Словянського мськрайонного суду, яке ОСОБА_3 оскаржене не було. Зобовязання перед ПАТ Укрсоцбанк позивачкою ОСОБА_3 не виконувалося належним чином ще з 2008 року. Банк належним чином виконав своє зобовязання перед позивачкою, надав грошову суму, передбачену кредитним договіром та мав право користуватися правом нарахування відсотків. Нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення крамниці Мрія, іпотекодержателем якого є банк, реалізовувалося протягом трьох років шляхом оприлюднення відомостей про реалізацію майна на сайті. Про намір банку здійснити реалізацію крамниці позивачці повідомлялося письмово. Ціна, за якою була здійснена реалізація визначена експертною оцінкою. До Державної виконавчої служби виконавчий лист для виконання не предявляли, оскільки при виконанні даного рішення суду був би стягнути виконавчий збір у розмірі 10% та 14% відсотків торгівельною організацією за проведення прилюдних торгів.

Третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 в судові засідання не зявлялася, листа щодо розгляду справи у її відсутність не надходило, але беручи до уваги, що діючий ЦПК України не вимагає обовязкової участі третьої особи, суд розглянув дану справу у її відсутності.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

13.08.2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсоцбанк» був укладений кредитний договір № 371і/2007, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 100 000 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості до 12 серпня 2014 року.

Відповідно до іпотечного договору № ІІІ 371/2007 від 13.08.2007 року іпотекодавець (ОСОБА_3М.) передала в іпотеку іпотекодержателю (ПАТ Укрсоцбанк) в забезпечення виконання зобовязання нежитлове приміщення крамниці «Мрія», загальною площею 28,7 кв.м.

Заочним рішенням Словянського міськрайонного суду № 2-6505/2010 від 28 серпня 2010 року було вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нежитлове приміщення крамниці «Мрія», загальною площею 28,7 кв.м, розташованому за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вулиця Шевченко, буд. № 9 шляхом продажу даного нерухомого майна ПАТ «Укрсоцбанк», в особі Краматорського відділення Донецької області Донецької обласної філії з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та наданням ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Краматорського відділення Донецької обласної філії всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Дане рішення оскаржене не було та набрало чинності 04.10.2010 року.

З рішення Словянського міськрайонного суду вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № 371 і/2007 від 13.08.2007 року станом на 14.07.2010 року становила 117847,84 грн, з яких:

82090,51 грн сума непогшеного кредиту;

23216,06 грн.- сума заборгованості за відсотками;

541,27 грн. - пеня за порушення умов кредитного договору;

12000,00 грн. - штраф згідно п. 4.3 кредитного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до Постанови правління НБУ N 280 від 17.06.2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за N 918/951 Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України банк відкриває наступні рахунки:

2203 - довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам;

2207 - прострочена заборгованість за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам;

2208 - нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам;

2209 - прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам;

Дослідивши в судовому засіданні виписки по зазначеним рахункам з 15.07.2010 року по 21.06.2013 року, суд встановив, що позивачкою ОСОБА_3 були дійсно здійснені часткові сплати в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, однак в обсязі, що значно менший, ніж передбачено кредитним договором.

Станом на день укладення оспорюваного договору купівлі-продажу, тобто на 21.06.2013 року заборгованість по рахунку 2203 (довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам) склала 16660,00 грн.;

заборгованість по рахунку 2207 (прострочена заборгованість за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам) на 21.06.2013 року склала 65430,51 грн.;

заборгованість по рахунку 2208 (нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам) на 21.06.2013 року склала 273,63 грн.;

заборгованість по рахунку 2209 (прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам) на 21.06.2013 року склала 28530,98 грн.

Відповідно до умов кредитного договору № 371і/2007 від 13.08.2007 року строк остаточного погашення кредитного зобовязання становить 12 серпня 2014 року. Однак, проаналізувавши умови даного договору, графік погашення суми заборгованості та виписки по рахункам позивачки, суд дійшов до висновку, що зобовязання виконувалося не належним чином, оскільки, у разі належного виконання, станом на 21 червня 2013 року заборгованість за кредитним договором повинна б була скласти 16660,00 гривень.

Однак, як вбачається з виписки по рахунку 2203 станом на 21 червня 2013 року залишок заборгованості і склав 16660,00 грн., але не внаслідок погашення суми за кредитним зобовязанням, а внаслідок щомісячного перенесення на рахунок обліку простроченої заборгованості (2207) по кредитному договору 371і від 13.08.2007 року. Тобто, несплачені суми кредиту, відповідно до Постанови правління НБУ N 280 від 17.06.2004 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за N 918/951 Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України обліковувалися на рахунку 2207.

Дослідивши в судовому засіданні та проаналізувавши виписки по вищезазначеному рахунку № 2207, суд дійшов висновку, що розмір несплаченої заборгованості по кредиту станом на день вчинення оспорюваного правочину склав 65430,51 грн.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що розмір заборгованості за кредитом станом на 21 червня 2013 року (без урахування нарахованих відсотків) склав 65430,51 грн.- по рахунку 2207 та 16660,00 грн. по рахунку 2203, а взагалі 82090,51 грн., що свідчить про неналежне виконання позивачкою ОСОБА_3 свого зобовязання перед ПАТ Укрсоцбанк.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що є рішення Словянського міськрайонного суду № 2-6505/2010 від 28 серпня 2010 року, яким було вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нежитлове приміщення крамниці «Мрія», загальною площею 28,7 кв.м, розташованому за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вулиця Шевченко, буд. № 9 шляхом продажу даного нерухомого майна ПАТ «Укрсоцбанк», в особі Краматорського відділення Донецької області Донецької обласної філії з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та наданням ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Краматорського відділення Донецької обласної філії всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу яким та неналежне виконання позивачкою свого зобовязання, суд дійшов до висновку, що у відповідача ПАТ Укрсоцбанк були правові підстави звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідно до Закону України Про іпотеку.

Ствердження позивача про те, що в рішенні суду повинна бути зазначена початкова ціна предмету іпотеки суд до уваги прийняти не може, оскільки дане рішення не було оскаржене та набуло законної сили.

Як вбачається з договіру купівлі-продажу від 21 червня 2013 року, відповідно до вищезазначеного рішення суду, іпотечного договору № ІП 31і/2007 від 13.07.2007 року, на підставі ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» банком була здійснена продаж оспорюваного нерухомого майна ОСОБА_4. Договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 878.

Як вбачається з виписок по рахункам позивачки від 21 червня 2013 року кошти від реалізації іпотечного майна надійшли в рахунок погашення ОСОБА_3 заборгованості по вищезазначеному кредитному договіру.

Законом України Про іпотеку передбачений відповідний порядок реалізації іпотечного майна.

Відповідно до ст.5 Закону України Про іпотеку вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Виконання даної норми Закону знайшло відображення в п.1.3 Іпотечного договіру, відповідно до якого заставна вартість предмету іпотеки визначена за згодою сторін договору та становила 150000,00 грн.

Статтею 7 Закона України Про іпотеку визначені вимоги, які забезпечуються іпотекою. Відповідно до зазначеної статті, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до статті 12 вищезазначеного Закону, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.5.4 вищезазначеного іпотечного договору передбачено, що можливо звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договіру купівлі-продажу відповідно до Закону України Про іпотеку

Відповідно до статті 38 Закону України Про іпотеку, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

Як вбачається з поштового відправлення повідомлення банку про намір укласти договір купівлі-продажу іпотечного майна від імені позивачки ОСОБА_3 від 18 травня 2013 року було надіслано на її адресу 17 травня 2013 року. При цьому суд приймає до уваги той факт, що мала місце технічна помилка в вихідній даті повідомлення, оскільки це підтверджується копією поштового відправлення, датованого 17 травня 2013 року.

Крім того, в судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 зазначила, що вона дійсно отримала дане повідомлення, час на виконання свого зобовязання перед ПАТ Укрсоцбанк в неї був, але точної дати, коли вона отримала повідомлення не памятає. Зазначене повідомлення було відправлене 17.05.2013 року, а оспорюваний правочин вчинено 21.06.2013 року, тобто минуло 34 дні не враховуючи дату відправлення повідомлення та дату вчинення правочину, що суд вважає достатнім часом, та таким, що відповідає вимогам статті 38 Закону України Про іпотеку.

Також, з вищенаведених підстав суд не приймає до уваги ствердження позивача, що мало місце порушення п. 2.7 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

Частиною 5 ст. 38 Закону України Про іпотеку зазначено, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Проаналізувавши дану норму Закону суд доходить до висновку, що відсутність позивачки ОСОБА_3 при укладенні договіру купівлі-продажу 21 червня 2013 року не є порушенням законодавства.

Частиною 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку зазначено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Як вбачається з матеріалів справи ціна продажу предмета іпотеки була визначена субєктом оціночної діяльності Товарною Біржою Євгенія Сервіс. Відповідно до зазначеного висновку вартість предмета іпотеки станом на 29 травня 2013 року склала 111850,00 гривень.

Ствердження позивача про те, що рішенням суду дано право на продаж іпотечного майна ПАТУкрсоцбанк в особі Краматорського відділення Донецької області , код за ЄДРПОУ 09334010, а оспорюваний правочин підписала не уповноважена особа, оскільки код за ЄДРПОУ на печатці, якою скріплений даний договір не співпадає з кодом за ЄДРПОУ, що вказаний в рішенні суду, суд також до уваги прийняти не може, оскільки, відповідно до Довідки № АА № 353839 з Єдиного Державного Реєстру Підприємств та організацій України ідентифікаційний код 09334010 належить Донецькії обласнії філії Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк, яка не має статусу юридичної особи, а на печатці, якою скріплено підпис уповноваженої на здійснення даного правочину особи зазначено ідентифікаційний номер 00039019. Відповідно до Довідки № АА № 350778 з Єдиного Державного Реєстру Підприємств та організацій України даний ідентифікаційний номер належить Публічному акціонерному банку Укрсоцбанк, що має статус юридичної особи. Беручи до уваги вищевикладене, суд доходить до висновку, що скріплення печаткою юридичної особи підпису уповноваженої на здійснення правочину особи не може бути підставою для визнання правочину недійсним.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 203, 205, 209, 525, 526, 586, 587,589, 590, 572, 575, 1054-1057, ЦК України, ст.ст. 5, 7, 12, 38 ЗУ «Про іпотеку», п. 2.7 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 256-259 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 11 жовтня 2013 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_8