Головуючий в першій інстанції Цукуров В.П.
Доповідач Янчук Т.О.
категорія 25
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24 вересня 2013 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Янчук Т.О. .,
суддів: Кіянової С.В., Корчистої О.І.
при секретарі Люліній Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» про захист прав споживача страхових послуг, визнання дорожньо - транспортної пригоди страховим випадком, стягнення суми страхового відшкодування,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30.05.2012 року, 29.04.2012 року позивач, керуючи автомобілем марки Mitsubishi Lancer, д/н НОМЕР_2 не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з дорожньої огородою, в результаті чого транспортному засобу були спричинені механічні пошкодження. На момент здійснення ДТП між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «ВУСО» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 180840-02-05-10 від 29.04.2011 року, згідно якого страхова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку складає 93 309,00 гривень, розмір франшизи - 933,09 гривень. Згідно висновку про експертну оцінку № 47 від 16.07.2012 року вартість матеріальної шкоди в результаті аварійних пошкоджень складає 42 330,30 гривень. Про страховий випадок позивач повідомив страховика в день скоєння ДТП за вказаним в договорі телефоном, а потім надав повний пакет документів, передбачених договором добровільного страхування, необхідних для прийняття рішення відносно виплати страхового відшкодування. Відповідач листом № 5036 від 06.07.2012 року прийняв рішення про відмову у виплаті суми страхового відшкодування, посилаючись на порушення позивачем п. 10.3 договору, згідно якого страхувальник зобов'язаний не пізніше двох годин повідомити про настання страхового випадку страховика за вказаним в договорі телефоном та виконати інструкцію страховика. Просив суд визнати подію, що мала місце 29.04.2012 року, страховим випадком відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту, укладеного між ним та ПрАТ «СК «ВУСО» № 180840-02-05-10 від 29.04.2011 року; стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 41 397,21 гривень.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Визнано подію, яка відбулася 29 квітня 2012 року, страховим випадком відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту, укладеного ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» №180840-02-05-10 від 29 квітня 2011 року. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 41397 (сорок одна тисяча триста дев'яносто сім) гривень 21 копійку та суму судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішення, щодо відмови у виплаті страхового відшкодування позивачу, було прийнято на підставі порушення позивачем умов договору, а саме несвоєчасним повідомленням про настання страхової події, без надання письмових доказів на підтвердження поважності несвоєчасного повідомлення. Судом не було враховано що ПрАТ «СК «ВУСО» не є учасником ДТП, а тому не виступає стороною справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим позбавлено можливості вплинути на розгляд справи, а також не прийнято до уваги експертний висновок автотрасологічного дослідження № 12/54 від 18.06.2012 р. Крім того судом першої інстанції невірно визначена сума страхового відшкодування, оскільки вартість відновлювалного ремонту відповідно до висновку спеціаліста становить 71 702,85 грн., а сама вартість автомобіля складає 83204,89 грн., що складає більше 75 % дійсної вартості автомобіля, та попадає під повну загибель транспортного засобу відповідно до умов договору страхування.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Представник третьої особи ПАТ «Кредитпромбанк» в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідача, сторони, які були присутні в судовому засіданні , дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав..
Задовольняючи позов про стягнення страхових виплат, суд першої інстанції виходив з того, що 29 квітня 2012 року стався страховий випадок, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та суд стягнув з відповідача страхове відшкодування, яке відповідач відмовився сплачувати в межах страхової суми.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини у справі .
Так, до правовідносин, що склалися між сторонами підлягають застосуванню положення Закону України "Про страхування" в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин /надалі Закон/ та договір страхування від 29 квітня 2011 року, укладений між страховиком ПрАТ «СК «ВУСО» та страхувальником ОСОБА_2. строком дії по 29 квітня 2012 року включно./надалі Договір/. ( а.с.7)
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Суд обґрунтовано виходив з того, що під час укладення договору добровільного страхування сторони дійшли згоди стосовно всіх істотних умов страхування, передбачених Законом та автомобіль Mitsubishi Lancer, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 був застрахований, а позивач сплатив визначений договором страховий платіж у повному обсязі, що визнано сторонами .
Відповідно до встановлених обставин, страховий випадок стався в період дії договору страхування, в ході якого застрахований автомобіль Mitsubishi Lancer, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав технічних пошкоджень, та Договором визначена страхова сума в розмірі 93309,00 гривен і страховик був зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування на умовах і в строки визначені Договором.
Пунктом 10.8 Договору визначено, що для отримання страхового відшкодування, позивач має надати Страховику заяву про виплату страхового відшкодування та повний комплект документів відповідно до переліку наведеного в договорі.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що страхувальник виконав умови договору звернувся 04 травня 2012 року із письмовою заявою до страховика /а.с. 53-54 /. Несвоєчасне повідомлення страхової компанії, не пізніше ніж через 2 години, про настання страхового випадку , не позбавило відповідача оглянути місце ДТП, транспортний засіб , який зазнав механічних пошкоджень, тобто не позбавило можливості дізнатися, чиє ця подія страховим випадком. Крім того , відповідно до п.13.11 Договору позивачем було викликані на місце ДТП компетентні органи, а саме і працівники ДАІ, якими було в момент ДТП зафіксовані всі обставини, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення, протокол огляду місця ДТП , схему ДТП ( а.с.119-120) .
Визначаючи відмову Страховика у здійсненні страхової виплати безпідставною, судом обґрунтовано враховано постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 травня 2012 року у відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, та , та згідно змісту постанови суду ,ОСОБА_2, 29 квітня 2012 року в 2-00 годині, на 59 кіломерті=400 метрів автодороги Словянськ-Маріуполь, керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. , не вибравши безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, у темну пору доби не вжив заходів для зменшення швидкості руху або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, в результаті чого не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з дорожнім огородженням, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
, Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Доводи апеляційної скарги щодо висновку спеціаліста №12\54 від 18.06.2012 року стосовно механізму ДТП є неспроможними, оскільки він є лише одним із видів доказів у справі, судом першої інстанції оцінено його в сукупності з іншими доказами, висновку суду вони не спростовують.
З огляду на що, вірні висновки суду першої інстанції з приводу того, що відповідач на виконання умов договору зобов'язаний був виплатити відповідачу страхове відшкодування в сумі визначеній Договором.
Разом з тим, при вирішенні питання про виплату страхової суми, суду першої інстанції слід було врахувати положення пункту п16 Договору страхування, яким передбачено, що при повній фактичній або конструктивній загибелі застрахованого транспортного засобу, а також у випадку, коли вартість відновлювального ремонту ТЗ перевищує 75 % його дійсної ринкової вартості на момент настання страхового випадку.
В даній справі сторонами надано Звіт про експерну оцінку транспортного засобу №47 від 16 липня 2012 року., в якому визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля, яка становить71702,85 грн.( ( 60524,53 +5474,72+5703,60 ).
Отже, відповідно до цього висновку вартість відновлювального ремонту перевищує75 % його дійсної ринкової вартості на момент настання страхового випадку 83204,89 грн., з огляду на що, до спірних правовідносин слід було застосовувати положення пунктів 12.22,12.23,12.24,12.25 Договору за якими, так як між Страховиком і Страхувальником не велися переговори стосовно визначення вартості залишків, придатних для подальшого використання, іх вартість визначена не була, однак п.п.12.25.1 передбачає можливість застосувати наступний розрахунок, а саме вартість залишків придатних для подальншого використання на рівні 40% від вартості застрахованого випадку.
Ринкова вартість застрахованого ТЗ на дату настання страхового випадку визначена у Звіті /а.с. 17 - 23/ становила 83204,89 грн.
З урахуванням наведеного є обґрунтованими вимоги апеляційної скарги з приводу виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі страхової суми за вирахуванням франшизи, та визначених відповідно до пункту 16,п.п.12.22,12.23,12..24,12.25 Договору вартості залишків ТЗ придатних для подальшого використання, що стосовно обставин справи складає:
83 204,89 грн. ( дійсна вартість автомобіля на момент страхового випадку,- 33281,96 грн.( вартість залишків, придатних для подальшого використання (40%)) - 9330,90 ( франшиза, передбачена п.2.2.1 Договору)= 40592,03 грн. сума страхового відшкодування що не більше ринкової вартості ТЗ на дату настання страхового випадку
З урахуванням наведеного, допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, через що рішення відповідно до ч.1,4 ст.309 ЦПК.України в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_2 страхового відшкодування слід змінити та стягнути в розміврі 40592,03 грн. в іншій частині рішення є законним та обґрунтованим та підстави для його скасування відстуні.
Інші доводи апеляційної скарги зазначені висновки суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновком суду.
Керуючись ст.ст.307 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» задовольнити частково.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 липня 2013 року змінити в частині стягнення розміру страхового відшкодування та судового збору.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «страхова компанія «ВУСО»» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 40592,03 грн. ( сорок тисяч п'ятсот дев'яносто дві грн.03 коп), та судовий збір в розмірі 405,92 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : Судді :
Судове рішення № 34108068, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут) було прийнято 24.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 0508/9857/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: