Ухвала суду № 34107056, 10.10.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3614/13 10.10.2013 10.10.2013 10.10.2013

Провадження №22-ц/784/2964/13

Категорія 27 Головуючий у першій інстанції: Тихонова Н.С.

Доповідач в апеляційній інстанції: Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання: Руднік Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без участі сторін, цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2013 року, ухваленого за позовом

публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

(далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»)

до

ОСОБА_3

про звернення стягнення на предмет іпотеки ,

та зустрічним позовом

ОСОБА_3

до

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

про встановлення нікчемності окремих умов кредитного договору,

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач зазначав, що 19 грудня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/08-112/73734, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 259 000 грн. строком до 19 травня 2020 року зі сплатою 15,5 % на річних. В порядку забезпечення зобов'язань за кредитним договором в той же день між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, за яким остання передала в іпотеку Банку належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0736 га для обслуговування вищезазначеного житлового будинку.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 порушує кредитні зобов'язання та станом на 18 січня 2013 р. має заборгованість у розмірі 238 084 грн. 25 коп., позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/08-112/73734 від 19 грудня 2007 р. у сумі 238 084 грн. 25 коп. звернути стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0736 га для обслуговування цього житлового будинку, що знаходиться за вищезазначеною адресою шляхом їх продажу на прилюдних торгах, встановивши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У квітні 2013 р. ОСОБА_3 звернулась із зустрічним позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про встановлення нікчемності окремих умов кредитного договору, посилаючись на порушення з боку Банку вимог Закону України «Про захист прав споживачів», використання нечесної підприємницької практики, просила встановити нікчемність графіку платежів до кредитного договору та зобов'язати Банк здійснити перерахунок отриманих від ОСОБА_3 сум за договором.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/08-112/73734 від 19 грудня 2007 р.,укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, яка станом на 18 січня 2013 р. складає 238 084 грн. 25 коп., з яких: 204 847 грн. 28 коп. - заборгованість за кредитом; 19 993 грн. 28 коп. - заборгованість по відсотках; 13 243 грн. 69 коп. - пеня, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0736 га по АДРЕСА_1, які належать на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу на прилюдних торгах, встановивши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності , незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій - на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі представник відповідача посилаючись на те, що суд першої інстанції не зазначив мотивів, які б спростовували доводи позичальника про невиконання Банком обов'язку щодо повідомлення споживача про варіанти повернення кредиту, а також не врахував, що на день розгляду справи позичальником частково погашено кредитну заборгованість і сума боргу є меншою, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 19 грудня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/08-112/73734 , згідно якого остання отримала 259 000 грн. строком до 19 травня 2020 року зі сплатою 15,5 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

З метою забезпечення виконання кредитного договору в цей же день між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, за яким остання передали в іпотеку Банку належні їй житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0736 га для обслуговування цього будинку, що знаходиться за вищезазначеною адресою.

У зв'язку з порушенням відповідачкою ОСОБА_3 пунктів 1.3, 5.1 договору кредиту виникло 204 847 грн. 28 коп. - заборгованості за кредитом; 19 993 грн. 28 коп. - заборгованості по відсотках. Відповідно до п. 16.1 кредитного договору позивачем нараховано 13 243 грн. 69 коп. пені.

Пунктом 6.5 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення по сплаті суми кредиту й процентів по кредиту, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Згідно копії листа-попереджень відповідачка ОСОБА_3 у встановленому порядку попереджена банком про неналежне виконання узятих на себе зобов'язань та про намір звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зобов'язань у 60-ти денний строк.

За таких обставин, суд обґрунтовано, відповідно до ст. ст. 526, 589, 1054 ЦК України та ст. ст. 33, 38 Закону України «Про іпотеку», задовольнив позов, звернувши стягнення на майно, передане в іпотеку, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, встановивши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Посилання апелянта щодо порушення Банком вимог Закону України «Про захист прав споживачів» в частині повідомлення споживачів у письмовій формі про варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, є безпідставними.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ще 26 жовтня 2007 р. , тобто до укладення кредитного договору ОСОБА_3 ознайомилась з Умовами кредитування по програмі «Кредит під заставу нерухомості» у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та обрала аннуїтетну схему погашення кредиту та відсотків, про що свідчить її підпис під цими Умовами.

Вказане підтверджується також додатком № 2 до Кредитного договору «Сукупна вартість кредиту», примірник якого підписано та отримано відповідачем. У цьому додатку № 2 Банк пропонував Боржнику обрати форму погашення кредиту з двох можливих: рівними платежами (ануїтет) або платежами, що зменшуються (стандарт). Як вбачається з п. 1.3. кредитного договору, відповідачка обрала схему погашення шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів протягом усього строку дії цього договору згідно Графіку погашення. При цьому відповідачка погодилась з тим, що їй відомі усі умови споживчого кредитування у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» , орієнтовна сукупна вартість кредиту, а надана їй інформація є повною, необхідною, доступною, достовірною та своєчасною.

Не можуть бути підставою для скасування судового рішення посилання апелянта на те, що відповідачкою на час винесення рішення частково погашена заборгованість за кредитним договором, оскільки заборгованість за кредитним договором визначена судом станом на 18 січня 2013 р., а сплата коштів за кредитним договором здійснена відповідачкою після вищезазначеної дати, що не позбавляє відповідачку можливості заявити про часткове погашення заборгованості на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: