Ухвала суду № 34106626, 10.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 р.Справа № 821/293/13-а

Категорія: 8.2.9 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Долинское" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Долинское" до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Торговий дом "Долинское", звернувся з позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 9 січня 2013 р. № 0000021510 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 29 334,88 грн., в тому числі за основним платежем - на 23 467,90 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Долинское" - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі, представник ТОВ "Торговий дом "Долинское", не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального права, крім того, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт вважає, що розрахунок Чаплинської МДПІ щодо розміру річної орендної плати за землю з урахуванням коефіцієнту 1,756 не передбачений нормами Податкового кодексу України, а отже є безпідставним. Крім того, органи державної податкової служби не є стороною договору оренди та не наділені правом визначати у договорі розмір орендної плати за земельні ділянки.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог ТОВ "Торговий дом "Долинское".

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Торговий дом "Долинское" з Чаплинською районною державною адміністрацією Херсонської області укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новонаталівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області. Загальна площа земельної ділянки складає 66,5066 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 1 241 685,25 грн., орендна плата - 3% від нормативної грошової оцінки землі (37 250,55 грн.), орендна плата сплачується щомісячно в сумі 3 104,21 грн.

Зазначений договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у Чаплинському районі Херсонської області, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 05.04.2011 р. за № 652540004000323.

ТОВ "Торговий дом "Долинское" як платник податків перебуває на податковому обліку в Чаплинській МДПІ.

В грудні 2012 р. Чаплинською МДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань нарахування плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності ) до бюджету, про що складено акт від 25.12.2012 р. № 135/15-32267625 (далі - акт перевірки), на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податкового зобов'язання з плати за землю за січень-жовтень 2012 р. на загальну суму 23 467,90 грн. Підставою для такого висновку стало неврахування позивачем у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012 р. при визначенні розміру орендної плати коефіцієнту 1,756 до показників нормативної грошової оцінки ріллі, який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. № 1185.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване ТОВ "Торговий дом "Долинское" податкове повідомлення-рішення від 9 січня 2013 р. № 0000021510 є правомірним, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови про відмову у задоволенні позову судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України від 06.10.1998 р. № 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон України № 161-XIV), іншими законами України та іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 21 Закону України № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 9 ПК України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За приписами пп. 14.1.136 п. 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК України.

Відповідно до п.п. 288.1 - 288.3 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

За змістом ст. 271 ПК України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII Податкового кодексу України - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

За вимогами ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року (п. 289.2 ст. 289).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1185, якою внесено зміни до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. N 213, зазначену Методику доповнено пунктом 19-1, згідно з яким показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995 р., застосовуються із коефіцієнтом 1,756. Ця постанова набрала чинності з 1 січня 2012 року.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За приписами п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що саме на платника орендної плати за землю покладено обов'язок самостійного обчислення суми орендної плати за земельну ділянку, якою він користується, відповідно до договору оренди, в тому числі з врахуванням вимог ст. 289 ПК України щодо індексації нормативної грошової оцінки землі та зазначеної Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

В даному разі своєчасна та повна сплата орендної плати за договором оренди є не лише виконанням позивачем своїх обов'язків за договором оренди, але й виконанням його обов'язків як платника податків, оскільки в розумінні ПК України орендна плата є загальнодержавним податком, розмір та внесення якого регулюється державою. Обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, визначений статтею 67 Конституції України.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято посилання позивача на те, що податковий орган не наділений правом визначати у договорі оренди розмір орендної плати за земельні ділянки, оскільки відповідно до пп. 19-1.1 п. 19-1 ст. 9-1 ПК України до функцій органів державної податкової служби належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

За змістом пп. 54.3.2 ст. 54.3 ст. 54 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Крім того, в даному випадку мова йде не про зміну умов договору, а про визначення суми орендної плати як податкового зобов'язання з врахуванням всіх законодавчих приписів. Обов'язок обчислення суми орендної плати як податку покладений Податковим кодексом України саме на платника податку, який він повинен виконати шляхом подання податкової декларації.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених вище норм Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Торговий дом "Долинское" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 9 січня 2013 р. № 0000021510 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, що і було вірно встановлено судом першої інстанції.

На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки апелянтом не наведено обставин, які за своїм змістом можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Долинское" - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Долинское" до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: