Рішення № 34105280, 18.09.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3541/13-ц

Провадження по справі № 2/635/2623/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Бобко Т.В.,

секретар судових засідань - Щербак Є.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, Управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т A Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, який у подальшому уточнив, та остаточно просить визнати за ним як за членом ВАТ «Сад» право на земельну частку (пай) в розмірі 4,7603 умовних кадастрових гектарів, вартістю 16213,56 гривень та стягнути з відповідачів на його користь витрати по оплаті судового збору в розмірі 268 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є акціонером та пенсіонером ВАТ «Сад» Харківського району Харківської області, на час набрання чинності Земельним кодексом України не приватизував земельну ділянку шляхом оформлення права на земельну частку, в зв'язку з чим має право на приватизацію в порядку ст..25 та ст..118 Земельного кодексу України земельної частки (паю). На вказані землі ВАТ «Сад» не отримав державного акту на право колективної власності, і згідно п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України розпорядження землями, за рахунок яких позивачу повинна бути виділена земельна частка (пай), до 01.01.2013 року здійснювала Харківська районна державна адміністрація, а з 01.01.2013 року - Управління Держземагенства в Харківському районі Харківської області. З метою реалізації гарантованого права на розпаювання землі позивач звернувся до Харківської районної державної адміністрації, але йому було відмовлено в отриманні земельної частки (паю). Позивач вважає, що, оскільки на даний момент землі ВАТ «Сад» не розпайовані, розмір земельної частки (паю) по Харківському району становить 4,7603 умовних кадастрових гектарів з середньою базовою вартістю 16213,56 гривень, відповідно до листа № 6172 від 15.11.2012 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги позивача просила задовольнити та пояснила про обставини, викладені в позовній заяві, а також надала письмові пояснення з приводу заперечень відповідачів, в яких зазначила наступне. До спірних правовідносин не може бути застосований Указ президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність с/г підприємствам, організаціям» від 07.08.1995 року № 720/95, на який посилається відповідач, оскільки ВАТ «Сад» було створено шляхом перетворення радгоспу «ХТЗ», основним видом діяльності якого було вирощування фруктів на багаторічних насадженнях, земельна ділянка даного підприємства до колективної власності не передавалася та продовжувала перебувати у державній власності та не підлягала приватизації згідно ст..4 Земельного кодексу України в редакції 08.06.2000 року, тільки після набуття чинності Земельним кодексом України в редакції 03.04.2003 року з'явилося право на розпаювання держаних земель у заявників працівників та пенсіонерів з їх числа саме сільськогосподарських акціонерних товариств. Земельний кодекс України ввів новий вид земельної частки (паю), яка надається не з земель колективної власності - земель колишніх колективних підприємств, а з земель державних та комунальних підприємств у разі їх приватизації. Правовий режим земельної частки (паю), на яку мають право працівники державних та комунальних підприємств, істотно відрізняється від правового режиму земельної частки (паю), яку отримали члени колективних та інших сільськогосподарських підприємств, що володіли землею на праві колективної власності. Розпорядження № 316 про надання ВАТ «Сад» в довгострокову оренду земельної ділянки, винесено 19.08.2004 року Харківською районною державною адміністрацією Харківської області без погодження вказаного питання з акціонерами ВАТ «Сад», які вже мали право на розпаювання земель.

Представник відповідача Харківської районної державної адміністрації Харківської області Котовчихіна О.В., яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача та письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначила, що ВАТ «Сад» не є колективним сільськогосподарським підприємством, атому не отримав державний акт на право колективної власності на землю, акціонери ВАТ «Сад» не мають права на земельну частку (пай).

Суд вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані в колективну власність КСП, кооперативам, AT, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів і інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх в колективні сільськогосподарські підприємства.

Згідно ч. 2 ст.21 Закону України від 7 лютого 1991 року «Про власність», що діяла на час спірних правовідносин, у колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівницьких товариств - за рішеннями загальних зборів цих підприємств, кооперативі, товариств.

На підставі наказу Харківського регіонального відділення Фонду державного майна України від 13.01.2000 року №21-п радгосп "ХТЗ" перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Сад".

Відповідно до указів Президента України від 10 листопада 1994 року № 666 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" та від 8 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного товариства.

Судом встановлено, що позивач є акціонером і пенсіонером ВАТ «Сад», створеного на базі радгоспу «ХТЗ», що підтверджується копіями сертифікату іменної акції та записами в трудовій книжці позивача.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 19 серпня 2004 року № 316 припинено право користування радгоспу «ХТЗ» земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 1513,3865 га, розташованою за межами населеного пункту на території Кулиничівської селищної та Малороганської сільської рад Харківського району Харківської області та зазначену земельну ділянку надано ВАТ «Сад» в довгострокову оренду строком на 50 років. Також суд виходить з того, що радгосп «ХТЗ» був перетворений не в колективне сільськогосподарське підприємство, а у акціонерне товариство, державний акт на право колективної власності на землю ВАТ «Сад» не отримував, з матеріалів справи вбачається, що загальними зборами ВАТ «Сад» рішення щодо передачі землі у колективну власність його членів не приймалось.

З січня 2002 року набрав чинності Земельний Кодекс України прийнятий 25.10.2001 року. Відповідно до ст. 25 цього Кодексу стала можливою приватизація земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій. При цьому, земельні ділянки передавалися їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб мала гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Позивачем не надано доказів щодо складання списків членів ВАТ «Сад» станом на 1 січня 2002 року, у тому числі пенсіонерів з їх числа, на час прийняття Земельного кодексу України. З пояснень самого позивача вбачається, що вперше з відповідними заявами про реалізацію права на земельну частку (пай) шляхом приватизації позивач звернулися вже після передачі земельної ділянки ВАТ "Сад" у довгострокову оренду.

Таким чином, позивач не отримав права на приватизацію земельної ділянки.

В зв'язку з висновком суду про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання права на земельну частку (пай), позовні вимоги в частині стягнення витрат по оплаті судового збору, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.25 Земельного кодексу України, указами Президента України від 10 листопада 1994 року № 666 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" та від 8 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", ст.10,11, 60,61, 88, 212-115 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, Управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: