Ухвала суду № 34103847, 10.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 р.Справа № 2а-8848/10/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши в письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року по справі за позовом ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" (далі - позивач) звернувся з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, (далі - відповідач, СДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 2 грудня 2010 р. № 00012236/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 99931,05 грн. В обґрунтування вимог позивач вказав на те, що висновок СДПІ про завищення ним бюджетного відшкодування податку на додану вартість суперечить приписам Закону України "Про податок на додану вартість", який визначав процедуру такого відшкодування на час виникнення спірних правовідносин - на думку позивача, для відшкодування правове значення має тільки різниця між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року - позов задоволено. Скасовано повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 2 грудня 2010 р. № 00012236/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 99931,05 грн.

В апеляційній скарзі, державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 08.04.2013 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши

законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 вересня 2010 р. позивач подав до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 р., в якій задекларував такі показники: рядок 9 "усього податкових зобов'язань" - 112827,0 грн., рядок 17 "усього податкового кредиту" - 1499604,0 грн., рядки 18 і 18.2. "різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду", "від'ємне значення" - 1386777,0 грн., рядки 25 і 25.1. "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню", "на рахунок платника у банку" - 1386777,0 грн. Також позивачем були подані розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ; довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; заява про повернення суми бюджетного відшкодування; розрахунок суми бюджетного відшкодування і розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а. с. 84-89).

Стаття 7 п. 7.7. пп. 7.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" покладає на відповідача обов'язок протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

На виконання вищенаведеної норми в листопаді 2010 р. СДПІ провела позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, який декларувався в період з 1 серпня 2010 р. до 31 серпня 2010 р. Результати перевірки оформлені актом від 19 листопада 2010 р. № 1215/36/14307653 (далі - акт перевірки) (а. с. 129-173).

У висновку акту перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем ст. 7 п. 7.7. пп. 7.7.1., 7.7.2. Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 99 931,05 грн.

На підставі акту перевірки 2 грудня 2010 р. СДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 00012236/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 99 931,05 грн. (а. с. 103).

Обставини, які стали підставою для висновку СДПІ про завищення позивачем бюджетного відшкодування викладені в розділі 3.4. акту перевірки (а. с. 166-172). Так, відповідач виокремив контрагентів, з якими позивач мав господарські правовідносини в серпні 2010 р. та підрахував суму податкового кредиту за кожним з них і суму фактичного сплаченого позивачем ПДВ в розрізі цих контрагентів. За підрахунками СДПІ сума податкового кредиту позивача за серпень 2010 р. склала 1 499 604,0 грн., що збігається із даними податкової декларації, а фактично сплачений ПДВ за цей же період складає 1 286 845,95 грн., що на 99 931,05 грн. менше ніж заявлено до відшкодування. За логікою відповідача, яка прослідковується в акті перевірки та запереченнях, бюджетному відшкодуванню підлягає тільки та сума ПДВ, яка увійшла до податкового кредиту того самого місяця, в якому заявлене відшкодування податку, при цьому сума відшкодування повинна збігатись в розрізі контрагентів.

Відповідно до ст. 7 п. 7.7. пп. 7.7.1. Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Отже, для визначення розміру бюджетного відшкодування правове значення мають дві складові: 1) податкове зобов'язання звітного періоду і 2) сума податкового кредиту того ж періоду.

Стаття 1 п. 1.6. Закону України "Про податок на додану вартість" надає таке визначення терміну податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.1. цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Позивач у цій декларації розрахував суму податкового зобов'язання і податкового кредиту за серпень 2010 р. - 112827,0 грн. і 1499604,0 грн. відповідно, отже, різниця складає 1386777,0 грн. і така різниця має від'ємне значення, а тому за нормами ст. 7 п. 7.7. пп. 7.7.1. Закону України "Про податок на додану вартість" підлягає бюджетному відшкодуванню.

Вичерпний перелік випадків, коли особа не має права на отримання бюджетного відшкодування було встановлено ст. 7 п. 7.7. пп. 7.7.11. Закону України "Про податок на додану вартість" (такі самі випадки передбачені і ст. 200 п. 200.5. ПК України) і жоден з них не може бути застосований до позивача.

Суд вірно зазначив, стосовно посилань відповідача на п. 6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. № 166 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за № 250/2054 (далі - Порядок), чинного на час подання позивачем податкової декларації з ПДВ, то вказаною нормою встановлювались лише певні особливості заповнення рядків 22.2. і 23.1. податкової декларації з ПДВ для підприємств суднобудування і літакобудування, які позивачем були враховані. В тому ж п. 6 Порядку в абз. 2 зазначено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановленому порядку, під яким слід розуміти порядок, визначений Законом України "Про податок на додану вартість", а тому Порядок не встановлює якихось відмінних від Закону України "Про податок на додану вартість" правил обрахунку бюджетного відшкодування ПДВ.

Тому, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно того, що господарські правовідносини платників податків не завжди закінчуються в тому самому періоді, коли почались, а тому сума податкового кредиту і сума фактично сплаченого податку, тим більш в розрізі контрагентів, можуть не збігатись. Ані Закон України "Про податок на додану вартість", ані Податковий кодекс України (далі - ПК України), не пов'язують таке відшкодування з сумами ПДВ, сплаченими індивідуально визначеному контрагенту, як то вважає відповідач.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Миколаївської області Державної податкової служби- залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року по справі за позовом ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод « Океан» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. м. Миколаєві Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: