Рішення № 34103609, 01.10.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 р. Справа № 923/1023/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до Комунального підприємства "Дніпровський - ХБК" Виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон

про стягнення 2 903,85 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (позивач) про стягнення з Комунального підприємства "Дніпровський - ХБК" Виконавчого комітету Херсонської міської ради (відповідач) 2 903,85 грн., з яких 2 487,00 грн. - заборгованість з оплати товару, 15,77 грн. - втрати від інфляції, 154,35 грн. - проценти, річні (3 %) та 246,73 грн. - пеня. В обґрунтування позовних вимог стверджується про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару, який відповідач отримав від позивача на підставі усних договорів купівлі - продажу від 29.08.2011р., 14.09.2011р. та 29.09.2011р.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте представників для участі в судовому засіданні не направили.

Позивачу ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 01.10.2013р., як і всі попередні ухвали суду по справі, було надіслано, відповідно до ст. 64 ГПК України, за вказаною у позовній заяві адресою позивача поштою, рекомендованим листом. Станом на 01.10.2013р. цей лист, без вручення позивачу, до суду не повертався.

Позивач надіслав до суду заяву, згідно з якою просить розглядати справу без участі його представника (а.с.24).

Відповідачу ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 01.10.2013р. було надіслано, як і ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.09.2013р., відповідно до ст.64 ГПК України, за місцезнаходженням відповідача на час розгляду даної справи згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно витягу з цього реєстру на відповідача (а.с.36-37), поштою, відповідно, рекомендованим листом з повідомленням та рекомендованим листом. До суду повернулося та залучено судом до матеріалів справи поштове повідомлення з відміткою пошти про вручення 23.09.2013р. за місцезнаходженням відповідача рекомендованого листа з ухвалою про відкладення розгляду справи на 01.10.2013р. (а.с.44). Станом на 01.10.2013р. надісланий судом відповідачеві рекомендований лист з ухвалою про відкладення розгляду справи на 12.09.2013р., без вручення відповідачу, до суду не повертався. Відповідач не надав витребувані від нього судом згідно з ухвалами про відкладення розгляду справи на 12.09.2013р. та 01.10.2013р. документи та відзив на позовну заяву не надав. Про причини ненадання цих документів відповідач суду не повідомив.

Від сторін не надходило заяв та клопотань щодо судового засідання 01.10.2013р.

Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 01.10.2013р. Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників сторін не унеможливлює розгляд справи № 923/1023/13. Розгляд справи за відсутності представників сторін, яких належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав сторін.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У серпні та вересні 2011 року, між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - позивач) та Комунальним підприємством "Дніпровський -ХБК" Виконавчого комітету Херсонської міської ради (надалі - відповідач) було досягнуто домовленості щодо придбання відповідачем у позивача комп'ютерної техніки та комплектуючих до неї. Відповідно до цих домовленостей, без укладання письмової угоди, позивач відпустив відповідачу комп'ютерну техніку та комплектуючі до неї на суму 260,00 грн. за видатковою накладною № 825 від 29.08.2011р., на суму 75,00 грн. за видатковою накладною № 881 від 14.09.2011р. та на суму 4152,00 грн. за видатковою накладною № 941 від 29.09.2011р. Строки оплати товару у цих накладних не вказано.

Таким чином, первинними документами (вказаними видатковими накладними) підтверджений факт передачі позивачем відповідачу у серпні та вересні 2011 року товару загальною вартістю 4 487,00 грн.

За своєю юридичною природою домовленості між позивачем та відповідачем стосовно відпуску та придбання за плату комп'ютерної техніки та комплектуючих до неї, без укладання письмової угоди щодо цього, є укладеними в усній формі договорами купівлі - продажу товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір. Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 180 цього ж кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається. Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведених приписів ст. 692 Цивільного кодексу України відповідач повинен був 29.08.2011р. здійснити оплату отриманого від позивача за видатковою накладною № 825 від 29.08.2011р. товару на суму 260,00 грн., 14.09.2011р. здійснити оплату отриманого від позивача за видатковою накладною № 881 від 14.09.2011р. на суму 75,00 грн., 29.09.2011р. здійснити оплату отриманого від позивача за видатковою накладною № 941 від 29.09.2011р. на суму 4152,00 грн.

Заборгованість з оплати вказаного товару виникла у відповідача з 30.08.2011р. за першою з вказаних накладних, з 15.09.2011р. за другою з цих накладних та з 30.09.2011р. за останньою з них. Проте, відповідач лише частково розрахувався з позивачем за цей товар, сплативши 02.11.2011р. 2000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою банку (а.с.31-33).

Сплату залишку вартості придбаного у позивача товару, у розмірі 2487,00 грн., відповідачем не здійснено по теперішній час. Доказів іншого відповідачем не надано.

Факт наявності у відповідача обов'язку перед позивачем щодо сплати 2487,00 грн. заборгованості з оплати товару підтверджується такими первинними документами як видаткові накладні № 825 від 29.08.2011р., № 881 від 14.09.2011р., № 941 від 29.09.2011р.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 2487,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Заборгованість відповідача перед позивачем з оплати отриманого за видатковими накладними № 825 від 29.08.2011р., № 881 від 14.09.2011р. та № 941 від 29.09.2011р. товару становила :

- 260,00 грн. у період з 30.08.2011р. по 14.09.2011р. (включно), або за 16 днів;

- 335,00 грн. у період часу з 15.09.2011р. по 29.09.2011р. (включно), або за 15 днів;

- 4487,00 грн. у період часу з 30.09.2011р. по 01.11.2011р. (включно), або за 33 дні;

- 2287,00 грн. у період часу з 02.11.2011р. по 18.07.2013р. (включно), або 625 днів.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

При розрахунку заявлених до стягнення з відповідача річних позивач необґрунтовано здійснив нарахування річних на суму заборгованості 260,00 грн. за 29.08.2011р., хоч ця заборгованість виникла з 30.08.2011р., необґрунтовано здійснив нарахування на суму заборгованості 4487,00 грн. за 02.11.2011р., хоч в цю дату заборгованість було частково, у сумі 2 000,00 грн., погашено відповідачем, через, що її розмір зменшився до 2 487,00 грн., а також, не врахував (як-то слідує з наведеної позивачем у додатках до позовної заяви формули для розрахунку річних), що кількість днів у 2012, високосному році, становить 366 днів.

Судом здійснений власний розрахунок річних, за результатами якого встановлено наступне.

Річні за період з 30.08.2011р. по 14.09.2011р., включно, (або за 16 днів) на суму заборгованості у розмірі 260,00 грн. складають 0,34 грн.

0,34 грн. = ((260,00 грн. х 16 х 3) /100) / 365

Річні за період з 15.09.2011р. по 29.09.2011р., включно, (або за 15 днів) на суму заборгованості у розмірі 335,00 грн. складають 0,41 грн.

0,41 грн. = ((335,00 грн. х 15 х 3) /100) / 365

Річні за період з 30.09.2011р. по 01.11.2011р., включно, (або за 33 дні) на суму заборгованості у розмірі 4 487,00 грн. складають 12,17 грн.

12,17 грн. = ((4 487,00 грн. х 33 х 3) /100) / 365

Річні за період з 02.11.2011р. по 31.12.2011р., включно, (або за 60 днів) на суму заборгованості у розмірі 2 487,00 грн. складають 12,26 грн.

12,26 грн. = ((2 487,00 грн. х 60 х 3) /100) / 365

Річні за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., включно, (або за 366 днів) на суму заборгованості у розмірі 2 487,00 грн. складають 74,61 грн.

74,61 грн. = ((2 487,00 грн. х 366 х 3) /100) / 366

Річні за період з 01.01.2013р. по 18.07.2013р., включно, (або за 199 днів) на суму заборгованості у розмірі 2 487,00 грн. складають 40,68 грн.

40,68 грн. = ((2 487,00 грн. х 199 х 3) /100) / 365

Загальна сума вказаних річних становить 140,47 грн.

140,47 грн. = 0,34 грн. + 0,41 грн. + 12,17 грн. + 12,26 грн. + 74,61 грн. + 40,68 грн.

При розрахунку заявлених до стягнення з відповідача втрат від інфляції позивачем невірно визначений розмір таких втрат за період часу з листопада 2011 року по червень 2013 року на суму заборгованості 2487,00 грн.

Судом здійснений власний розрахунок втрат від інфляції, за результатами якого встановлено наступне.

Заборгованість у розмірі 260,00 грн. з оплати товару позивача мала місце у відповідача в межах періоду часу з 30.08.2011р. по 14.09.2011р. (включно), або за 16 днів, з яких 2 дні у серпні 2011 року та 14 днів у вересні 2011 року. Тобто, заборгованість у вказаному розмірі існувала менш ніж 15 днів в межах одного календарного місяця. За таких обставин нарахування втрат від інфляції за серпень 2011 року та/або вересень 2011 року на вказану суму заборгованості не відповідає положенням листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Заборгованість у розмірі 335,00 грн. з оплати товару позивача мала місце у відповідача в межах періоду часу з 15.09.2011р. по 29.09.2011р., або протягом 15 днів. У зв'язку з цим нарахування втрат від інфляції на таку суму заборгованості, у відповідності до положень раніше вказаного листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р, має бути здійснено з урахуванням індексу інфляції за вересень 2011 року, який дорівнює 100,1 %.

Розмір заборгованості з урахуванням втрат від інфляції за цей період становить

0,34 грн. = 335,00 грн. х 1,001 - 335,00 грн.

Заборгованість у розмірі 4487,00 грн. з оплати товару позивача мала місце у відповідача в межах періоду часу з 30.09.2011р. по 01.11.2011р. 2011. У зв'язку з цим нарахування втрат від інфляції на таку суму заборгованості, у відповідності до положень раніше вказаного листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р, має бути здійснено з урахуванням індексу інфляції за жовтень 2011 року, який дорівнює 100,0 %. З вказаного значення індексу інфляції за жовтень 2011 року слідує, що втрати від інфляції за жовтень 2011 року відсутні.

Згідно розрахунку позивача втрати від інфляції на суму боргу у розмірі 2487,00 грн. нараховані за період часу з листопада 2011 року по червень 2013 року (включно). У зв'язку з цим, нарахування втрат від інфляції на таку суму заборгованості, у відповідності до положень раніше вказаного листа Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р., має бути здійснено з урахуванням наступних щомісячних індексів інфляції: 100,1 % за листопад 2011р., 100,2 % за грудень 2011р., 100,2% за січень 2012р, 100,2 % за лютий 2012р., 100,3 % за березень 2012р., 100,0 % за квітень 2012р., 99,7 % за травень 2012р., 99,7 % за червень 2012р., 99,8 % за липень 2012р., 99,7 % за серпень 2012р., 100,1 % за вересень 2012р., 100,0 % за жовтень 2012р., 99,9 % за листопад 2012р., 99,8 % за грудень 2012р., 100,2 % за січень 2013р., 99,9 % за лютий 2013р., 100,0 % за березень 2013р., 100,0 % за квітень 2013р., 100,1 % за травень 2013р. та 100,0 % за червень 2013р.

Середній індекс інфляції за період часу з листопада 2011 року по червень 2013 року, включно, складає - 1,003.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,003 = (1,001 х 1,002 х 1,002 х 1,002 х 1,003 х 1,000 х 0,997 х 0,997 х 0,998 х 0,997 х 1,001 х 1,000 х 0,999 х 1,002 х 1,002 х 0,999 х 1,000 х 1,000 х 1,001 х 1,000)

7,46 грн. = 2487,00 грн. х 1,003 - 2487,00 грн.

Загальна сума вказаних втрат від інфляції становить 7,80 грн.

7,80 грн. = 0,34 грн. + 7,46 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції у розмірі 15,77 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 7,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Будь-яких доказів встановлення сторонами відповідальності у вигляді пені за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вказаного, вартістю 4 487,00 грн., товару та узгодження сторонами розміру такої пені позивачем не надано.

Безпосередньо ж нормами законів, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, інших законів України, розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з оплати товару не встановлений. Як виняток, у разі порушень господарських зобов'язання, в якому хоча б одна сторона, є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або ж виконання зобов'язання фінансуються за рахунок Державного бюджету, розмір штрафу та пені передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. За відсутності встановлення відповідальності у вигляді пені та встановлення розміру пені на підставі договору між сторонами або ж за законом, застосування пені згідно норм ст. 1, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є неправомірним. З наведених підстав позовні вимоги про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір у розмірі 1720,50 грн. розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 90,75 %.

90,75 % = (2 635,27 грн. (розмір, в якому судом задоволено позовні вимоги)/ /2 903,85 грн. (розмір позовних вимог згідно із позовною заявою)) х 100,00 %.

Відповідно, 90,75 % судового збору, або 1561,35 грн., покладаються на відповідача, решта - на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дніпровський - ХБК" Виконавчого комітету Херсонської міської ради (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, вул. Радянська, 45, ідент. код ЄДР - 35027911) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, ідент. номер - НОМЕР_1) 2 487 (дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару, 7 (сім) грн. 80 коп. втрат від інфляції, 140 (сто сорок) грн. 47 коп. річних та 1 561 (одна тисяча п'ятсот шістдесят одна) грн. 35 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя К.В. Соловйов