Рішення № 34103202, 10.10.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 р. Справа № 923/1085/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка", м. Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське", с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області

про стягнення 28106 грн. 85 коп.

за участі представників сторін:

від позивача - Мурашкін А.В. представник, довіреність б/н від 08.07.2013 р.;

від відповідача - Сікоза В.О. - представник, довіреність б/н від 27.02.2013 р.

Спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство "Газкотлоспецмонтажналадка" (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське" (відповідач) 27318 грн., основної заборгованості, 649 грн. 64 коп. пені та 139 грн. 21 коп. - 3% річних.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на ті обставини, що згідно акту звірки складеного за результатами проведеної сторонами на вимогу суду звірки взаємних розрахунків за ним рахується заборгованість в сумі 13659 грн., тому позивач безпідставно звернувся до суду з вимогами про стягнення 27318 грн. боргу та нарахованих виходячи з цієї суми пені та 3% річних. Крім того відповідач зазначає, що на його думку позов заявлено позивачем передчасно, оскільки у вимозі надісланої позивачем на адресу відповідача відсутнє посилання на акт виконаних робіт №1/524 від 25.05.2012р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

Між сторонами 22.12.2011 р. був укладений договір підряду №524 (далі договір) за умовами якого (п. 1.1.) підрядник зобов'язався належним чином виконати режимно-налагоджувальні та еколого-теплотехнічні випробування, налагодження КИПиА шести повітронагрівачів "Ermaf", введення в експлуатацію газопроводу, поточний ремонт та налагодження двох шафних газорегуляторних установок з двома лініями редиціювання, з регуляторами РДГ-50 ПАТ "Чорнобаївське", а замовник зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи на умовах зазначених в договорі.

Відповідно до п. 2.1. умов договору загальна вартість робіт сторонами була визначена в сумі 27318 грн.

Відповідно до п. 2.3., п. 2.3.1. та п. 2.3.2. договору, замовник проводить оплату робіт у наступному порядку: до початку виконання робіт - попередня оплата робіт в розмірі 50 % ціни договору та протягом 3 банківських днів з моменту підписання акта прийому-передачі робіт - кінцевий розрахунок.

На виконання вимог договору підрядник належним чином виконав роботи на загальну суму 27318 грн.

Факт належного виконання підрядних робіт підтверджується актом приймання виконаних робіт № 1/524 за квітень 2012 р., погоджений сторонами без заперечень.

Позивач посилаючись на невиконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 27318 грн., а також 139 грн. 21 коп. - 3% річних та 649 грн. 64 коп. - пені.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх з нормами чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 175 ГК України визначає, що майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а друга сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин регулюються також Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання за договором виконавши відповідачу роботи на загальну суму 27318 грн., що підтверджено актом виконаних робіт.

На вимогу суду між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків за результатами якої складено акт звірки, в якому зазначено, що згідно платіжного доручення №3842 від 03.02.2012р. відповідачем було сплачено 13659 грн., та заборгованість відповідача складає 13659 грн.

Відповідач не надав доказів добровільного погашення заборгованості в повному обсязі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, щодо основного боргу підлягають задоволенню в сумі 13659 грн.

Твердження відповідача щодо відсутності у вимозі позивача, отриманої відповідачем 18.06.2013р., посилання на акт виконаних робіт №1/524 від 25.05.2012р. не приймаються судом до уваги, оскільки строк (термін) виконання боржником обов'язку щодо кінцевого розрахунку за виконані роботи встановлено в п. 2.3.2 договору, а відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 7.3. договору встановлено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт за договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожний день прострочення платежу але не більше 10% від вартості робіт.

Позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 649 грн. 64 коп.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В той же час відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, за нормами ГК України пеня не має тривалого характеру та через шість місяців після дня виникнення прострочки слід припинити її нарахування.

Сторони в договорі не визначили конкретного періоду нарахування пені, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ та порядок нарахування (за кожен день прострочки), не визначивши при цьому кінцевий термін обчислення. Тому, суд вважає необхідним застосувати норму п. 6 статті 232 ГК України, у зв'язку з чим нарахування пені повинно бути припинено через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що за умовами п. 2.3.1, 2.3.2 до початку виконання робіт замовник зобов'язувався попередньо сплатити 50% ціни договору, кінцевий розрахунок протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Оглядом акту, наданого позивачем до матеріалів справи витікає, що він підписаний 25 квітня 2012 року. Таким чином, у зв'язку з несплатою відповідачем виконаних робіт в повному обсязі у позивача виникло право нарахувати пеню за період 01.05.2012р. по 01.11.2012р.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що нарахування пені здійснено з 24.06.2013р. по 24.08.2013р. тобто з пропуском шести місяців встановлених ст. 232 ГК України.

На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 649 грн. 64 коп.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 139 грн. 21 коп.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд встановив, що розрахунок було здійснено позивачем на суму 27318 грн. за період з 24.06.2013р. по 24.08.2013р., тобто без урахування сплати відповідачем 13659 грн. Відповідно до здійсненого судом розрахунку, сума 3% річних за період з 24.06.2013р. по 24.08.2013р. становить 68 грн. 48 коп., що й підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку пропорційно задоволеній сумі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 13727 грн. 48 коп.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське" (75024, Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, р/р 26005300011944 в Державний ощадний банк України м. Херсон, МФО 352457, код ЄДРПОУ 21307398) на користь спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка" (73000, м. Херсон, вул.49 Гвардійської дивізії, 2, корп.4, кв.130, р/р 26003000062871 в ПАТ "Укрсоцбанк", м. Київ, МФО 300023, код ЄДРПОУ 22741547) основну заборгованість в сумі 13659 грн. 3 % річних в сумі 68 грн. 48 коп., а також 825 грн. 84 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.10.2013р.

Суддя Л.М. Немченко