Рішення № 34103488, 09.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2013 р. Справа № 914/2110/13

За позовом: публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів,до відповідача 1:Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, м. Львів,до відповідача 2:Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м. Львів,третя особа 1:Львівське комунальне підприємство "Агенція ресурсів Львівської міської ради", м. Львів,третя особа 2:Львівська міська рада, м. Львів, про: стягнення 213703,03 грн. недоврахованої електричної енергії.Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Горбунова О.Л. - довіреність №502-4248/2 від 21.12.2012 р.,відповідача 1:Клапчук Р.Я. - довіреність №121 від 09.01.2013 р.,відповідача 2:Сидор О.Б. - довіреність від 08.05.2013 р.,третьої особи 1:Гнідь В. - заступник директора,третьої особи 2:не з'явився.На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про стягнення 213703,30 грн. недоврахованої електричної енергії. Згідно з ухвалою господарського суду Львівської області від 26.06.2013 р. суддею Цікалом А.І. заявлено самовідвід у справі. У зв'язку з цим на підставі пункту 3.1.10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматичний розподіл у справі №914/2110/13. Справу передано для розгляду судді Риму Т.Я. Ухвалою від 05.07.2013 р. справу прийнято до розгляду, розгляд призначено на 24.07.2013 р. Ухвалою від 24.07.2013 року до участі у справі залучено відповідачем 2 Шевченківський районний відділ Львівського міського управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Ухвалою від 05.08.2013 року до участі у справі залучено Львівське комунальне підприємство "Агенція ресурсів Львівської міської ради" та Львівську міську раду третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що представниками енергоінспекції публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" встановлено факт самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі та споживання електроенергії без договірних відносин. Провівши розрахунок недоврахованої електричної енергії, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області 213703,30 грн., які нараховані за період з 01.04.2012 року по 20.12.2012 року.

В судове засідання 02.10.2013 р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог. У поданій заяві зазначає, що період для нарахування ПАТ "Львівобленерго" вартості не облікованої електроенергії визначено з 01.04.2012 р. по 20.12.20012 р. Однак, зважаючи те, що відповідач 1 знаходиться у приміщенні по вулиці Донецькій, 3 у місті Львові з 01.08.2012 р., правильним періодом для нарахування по акту про порушення ПКЕЕ №026294 від 20.12.2012 р. є - з 01.08.2012 р. по 20.12.2012 р. За цей період вартість недорахованої електричної енергії складає 114858,18 грн. Крім того, у зв'язку з тим, що акт про порушення ПКЕЕ №026294 від 20.12.2012 р. складено на відповідача 1, то відсутні правові підстави для покладення відповідальності за актом на відповідача 2. Тому позивач відмовляється від позовних до відповідача 2.

У зв'язку із зменшенням позовних вимог суд враховує наступне. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідач 1 заперечив проти позовних вимог з наступних підстав. Управління розміщено у приміщенні ВГІРФО Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області (вулиця Донецька, 3, місто Львів) на підставі наказу МВС України від 20.01.2012 року №41 "Про забезпечення діяльності територіальних органів Державної міграційної служби України". Роботу розпочато з 01 серпня 2012 року у відповідності з наказом МВС України №626 від 17.07.2012 року "Про функціонування ДМС".

Управлінням було підготовлено та подано до Управління комунальної власності Львівської міської ради відповідний пакет документів. Однак, Львівською міською радою не вирішено питання щодо надання в оренду відповідачу вказаного приміщення. Не обґрунтованим є висновок позивача про те, що саме відповідач самовільно здійснив підключення до електромережі, оскільки приміщення по вулиці Донецькій, 3 у місті Львові належали на праві оренди підрозділу ВГІРФО Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. Розрахунок кількості недорахованої електроенергії здійснено за період з 31.03.2012 р. по 20.12.2012 р., хоч Управління розмістилося і розпочало свою роботу з 01.08.2012 р. Крім того, вказує на недоліки акта про порушення від 20.12.2012 р. Зокрема, зазначає, що в акті нечітко вказано спосіб самовільного підключення до електромережі, з наведеної схеми неможливо чітко визначити місце та час підключення до відповідних мереж.

Управління звертає увагу, що не укладало договору оренди приміщеннями, а тому не мало правових підстав укласти договір на постачання електроенергії з позивачем. Позивачем не доведено, що саме працівниками Управління здійснено самовільне підключення електроустановок до електромережі.

Відповідач 2 - Шевченківський районний відділ Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (надалі - Відділ), повністю заперечив проти позовних вимог з огляду на такі обставини. 25.07.2012 року Відділом повернуто орендовані приміщення балансоутримувачу - Львівському комунальному підприємству "Агенція ресурсів Львівської міської ради". Крім того, акт був складений лише на першого відповідача, Відділу не надсилався, жодних претензій від позивача не отримував.

Третя особа - Львівське комунальне підприємство "Агенція ресурсів Львівської міської ради", надала пояснення, з якого убачається, що Управління перебуває в приміщенні з 26.07.2012 року.

Третя особа - Львівська міська рада, письмових пояснень стосовно предмета спору не надала, усно пояснила, що за договором оренди нерухомого майна орендар зобов'язаний укласти самостійно договори на забезпечення комунальними послугами.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив наступне.

Між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Шевченківським районним відділом Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області було укладено договір оренди №Ш-6634-8 від 25.09.2008 р. За цим договором передано останньому у строкове платне користування приміщення за адресою: м. Львів, вул. Донецька, 3, загальною площею 283,0 м2. Термін дії договору до 24.09.2011 р. Пунктом 6.10 цього договору передбачено, що орендар зобов'язаний самостійно і від власного імені протягом місяця з дати укладення цього договору та підписання акту здачі-приймання, укласти договори щодо надання комунальних послуг у повному обсязі з відповідними організаціями.

Ухвалою Львівської міської ради №3425 від 25.03.2010 р. терміном до 31.01.2015 Р. надано в оренду Шевченківському районному відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області нежитлові приміщення площею 85,9 м2, за адресою: м. Львів, вул. Донецька, 3. Ухвалою Львівської міської ради №1339 від 22.03.2012 р. надано Шевченківському районному відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області для службових потреб нежитлові приміщення площею 283,0 м2, за адресою: м. Львів, вул. Донецька, 3.

Між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Шевченківським районним відділом Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області укладено договір оренди №Ш-8293-12 від 23.05.2012 р. За цим договором передано останньому у строкове платне користування приміщення за адресою: м. Львів, вул. Донецька, 3, загальною площею 283,0 м2. Термін дії договору до 21.05.2015 р. Пунктом 6.10 цього договору передбачено, що орендар зобов'язаний самостійно і від власного імені протягом місяця з дати укладення цього договору та підписання акту здачі-приймання, укласти договори щодо надання комунальних послуг у повному обсязі з відповідними організаціями.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.01.2012 року №41 "Про забезпечення діяльності територіальних органів Державної міграційної служби України" зобов'язано начальників ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі вжити заходів щодо розміщення в установленому законодавством порядку територіальних органів та підрозділів ДМС у приміщеннях ГУМВС, УМВС та забезпечення їх повноцінного функціонування, сприяти територіальним органам та підрозділам ДМС в укладанні договорів користування приміщеннями, в яких знаходилися територіальні органи та підрозділи ГІРФО.

За актом приймання-передачі від 25.07.2012 року Відділом передано Львівському комунальному підприємству "Агенція ресурсів Львівської міської ради" нежитлові приміщення по вулиці Донецькій, 3 у місті Львові загальною площею 283,0 м2.

Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго", про що свідчить статут ПАТ "Львівобленерго", затверджений загальними зборами акціонерів товариства від 20.04.2012 р., протокол №9.

Представниками енергоінспекції публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" проведено перевірку Управління за адресою: місто Львів, вулиця Донецька, 3. Встановлено факт самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі електропостачальника; споживання електроенергії без договірних відносин. За результатами перевірки складено акт №026294 від 20.12.2012 р. про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 р.

Представники відповідача від підпису акту відмовились, зауважень не подали.

На адресу Управління скеровано лист №30-04313 від 25.12.2012 р. із повідомленням про час та місце розгляду акту про порушення ПКЕЕ комісією. Докази надіслання долучені до матеріалів справи.

Рішеннями комісії ПАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення "Правил користування електричною енергією" від 04.01.2013 р. (оформлене протоколом №1) проведено нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії у сумі 213213,30 грн. (додаток 1). Представник споживача був відсутній на засіданні комісії.

На підставі розрахунку відповідачу виставлено рахунок №026294 від 04.01.2013 р. на суму 213703,30 грн. На адресу відповідача скеровано лист №30-00096 від 10.01.2013 р. із додатками: протоколом №1 засідання комісії ЛМЕМ та рахунок до сплати. Доказів оплати вартості недоврахованої електричної енергії відповідач не представив.

При ухваленні рішення суд виходив з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісією регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 р. (надалі - Правила), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. №782/12656.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Частиною другою цієї ж статті визначено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Частиною четвертою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією.

Пунктом 5.1 Правил передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

За змістом частин першої та другої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 11128 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Як убачається з постанови Верховного суду України від 16.05.2011 року у справі №3-37гс11 рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 Господарського кодексу України. Згідно з частиною другою статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем не було оскаржено рішення комісії виконавчої дирекції публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення Правил, яке було оформлено протоколом №1 від 04.01.2013 р.

Аналізуючи правильність застосування позивачем зазначеної оперативно-господарської санкції, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. В частині 2 статті 236 Господарського кодексу України зазначено, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно з частинами першої та другої статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

З матеріалів справи вбачається, що актом №026294 від 20.12.2012 р. про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією встановлено порушення відповідачем Правил за адресою: вулиця Донецька, 3, м. Львів, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі; споживання електроенергії без договірних відносин.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі після вимкнення.

Відповідно до пунктів 6.40, 6.41 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. №782/12656 (надалі - Методика). У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (пункт 6.42 Правил).

Комісією ПАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення "Правил користування електричною енергією" було прийнято рішеннями від 04.01.2013 р. (оформлене протоколом №1) про розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, згідно з якою вартість необлікованої електричної енергії склала 213703,30 грн.

Пунктом 1.2 Правил визначено, що недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії здійснено на підставі положень Методики. Зі змісту пункту 1.1 Методики вбачається, що цей нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил. Методика поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики (пункт 1.2 Методики).

Згідно з пунктом 2.2 Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої Правилами процедури.

Як убачається із рішення від 04.01.2013 р. (оформлене протоколом №1, додаток №1) розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії комісією ПАТ "Львівобленерго" здійснено за період з 01.04.2012 р. по 20.12.2013 р. у сумі 213703,30 грн. Проте із матеріалів справи вбачається, що приміщення по вулиці Донецькій, 3 у місті Львові передано у користування Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області 01.08.2012 р. Тому правильним періодом для нарахування вартості необлікованої енергії потрібно вважати з 01.08.2012 р. по 20.12.2012 р. Із урахуванням названих обставин позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, вимоги за якою звернуті до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області.

Таким чином, оскільки відповідач 1 (Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області) самовільно користувався електричною енергією внаслідок самовільного підключення до електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, споживав електричну енергію без договору, суд дійшов висновку про порушення відповідачем 1 Правил, що тягне за собою можливість застосування позивачем оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії. Відповідачем 1 не заявлено зустрічних позовних вимог до позивача. За таких обставин, коли Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області отримало у користування будинок по вулиці Донецькій 3 у місті Львові 01.08.2012 р., вимоги позивача, заявлені до відповідача 1 в межах заявленого періоду (01.08.2012 р. - 20.12.2012 р.) є обґрунтованими. Тому до стягнення з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області підлягає 114858,18 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

Суд, даючи оцінку заяві позивача про відмову від вимог до Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, враховує наступне. Згідно з частиною четвертою статті 78 Господарського процесуального кодексу України господарський суд про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Вислухавши представника позивача, роз'яснивши наслідки вчинення таких дій, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині вимоги до відповідача 2, оскільки ця дія не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів. Таким чином, провадження у справі в частині стягнення боргу з відповідача 2 потрібно припинити.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу положень пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог. Ціна позову становить 114858,18 грн. Таким чином, в силу вимог частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" до сплати підлягає судовий збір у розмірі 2297,16 грн., а тому ця сума судового збору має бути відшкодована за рахунок Управління. В решті судовий збір залишається за позивачем з огляду на відмову від частини позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85, 11128 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги, звернуті до відповідача 1, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (адреса: вулиця Руданського, будинок 3, місто Львів, Львівська область, 79003; ідентифікаційний код 37831493) на користь публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (адреса: вулиця Козельницька, будинок 3, місто Львів, Львівська область, 79026; ідентифікаційний код 00131587) 114858,18 грн. вартості недоврахованої електричної енергії, 2297,16 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог, звернутих до відповідача 2.

Повне рішення складено 14.10.2013 р.

Суддя Рим Т.Я.