Ухвала суду № 34103389, 10.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6148/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.13р. у справі №826/6148/13-а за позовом Прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації, Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Деснянського району м. Києва в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо вирішення питання про внесення пропозицій на розгляд виконавчого органу Київради (КМДА) щодо забезпечення житлом ОСОБА_2, який перебуває з 13.02.07р. у пільговій черзі за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків» та зобов'язання вирішити питання щодо поліпшення житлових умов ОСОБА_2

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_2 не перебуває на соціальному квартирному обліку, має право на користування квартирою, яка збереглася за ним на час перебування його у дитячому будинку; відповідачами вживаються всі можливі заходи щодо поліпшення житлових умов дітей-сиріт, зокрема шляхом виділення їм квартир та розроблення відповідних програм забезпечення певних категорій осіб житлом.

У судовому засіданні представник представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача -3 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача-2, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є особою з числа дітей, що зашились без батьківського піклування. Матір позивача - ОСОБА_4, у зв'язку з її ухиленням від виховання та утримання дитини, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.05.03р. позбавлено батьківських прав, а відомості про батька записані зі слів матері.

На підставі розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 07.10.04р. за № 1058 ОСОБА_2 було влаштовано до державного навчального дитячого закладу на повне державне утримання.

ОСОБА_2 навчався у Спеціалізованій загальноосвітній школі-інтернаті № 12 для дітей-сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків у період часу з 24.11.04р. по 31.05.07р. та проживав у гуртожитку школи-інтернату.

У зв'язку з відсутністю житла, ОСОБА_2, як особу, яка залишилась без батьківського піклування, за клопотанням школи-інтернату № 12 сім'єю в кількості 1 особи, на підставі розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 13.02.07р. за № 185, було зараховано на квартирний облік щодо забезпечення житловою площею на загальних підставах та по пільговій категорії «особи, що повернулись з дитячих будинків», порядок забезпечення житлом - позачерговий.

Після вибуття у 2007 році зі школи-інтернату, ОСОБА_2 в період часу з 01.09.07р. по 30.06.11р. навчався у Київському професійному ліцеї дизайну та виробів із шкіри.

Станом на момент звернення до суду ОСОБА_2 житлом не забезпечений.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством України гарантовано право позачергового забезпечення житлом незахищеної категорії населення, зокрема, дітей сиріт, а відтак відповідачами порушено право ОСОБА_2 на отримання ним соціального житла.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 18, 25 Закону України «Про охорону дитинства» діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Статтею 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон) визначено, що заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Відповідно до ст. 46 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що поза чергою надаються жилі приміщення дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для таких дітей, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону та пунктом 46 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, що затверджені Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 р. № 470 (далі - Правила № 470) передбачено, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування. Після досягнення 18 років такі діти протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Після завершення перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.

Відповідно до ст. 15 Житлового кодексу УРСР, виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів здійснюють державний контроль за використанням житлового фонду (ч. 1 ст. 30 цього Кодексу); здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад (ч. 1 ст. 18); приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради (ст. 51); затверджують спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду (ст. 52).

Пунктом 34 Правил № 470 визначено, що виконавчі комітети обласних і міських Рад народних депутатів, які є замовниками по житловому будівництву, щороку, після затвердження державного плану економічного і соціального розвитку Української РСР, складають і затверджують плани розподілу жилої площі, яка підлягає введенню в експлуатацію в поточному році. У планах розподілу передбачається виділення жилої площі для підприємств, установ і організацій міністерств, державних комітетів і відомств, які передали виконавчому комітетові місцевої Ради кошти у порядку пайової участі в житловому будівництві, а також для виконавчих комітетів місцевих Рад, які ведуть квартирний облік.

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів не пізніше квітня поточного року письмово повідомляють відповідні підприємства, установи, організації про розмір виділюваної жилої площі.

Згідно підпункту 3 пункту 36 Правил № 470 передбачено, що виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку визначають кількість новозбудованої і вивільнюваної жилої площі для надання жилих приміщень громадянам поза чергою, у першу чергу і в порядку загальної черги.

Пунктом 56 Правил № 470 передбачено, що на підставі затверджених планів розподілу жилої площі, а також рішень про виділення жилої площі для надання певним категоріям громадян (пункти 36 і 48 Правил) за поданням громадської комісії з житлових питань - виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів і за поданням житлово-побутової комісії - адміністрація підприємства, установи, організації чи орган кооперативної або іншої громадської організації і профспілковий комітет не пізніше другого кварталу поточного року проводять роботу по складанню списку громадян, яким передбачається надати жилі приміщення в даному році. При цьому перевіряється, чи збереглись у вказаних громадян підстави для одержання жилого приміщення.

Відповідно до пунктів 57 Правил № 470, ст. 51 Житлового кодексу УРСР вбачається, що питання стосовно розподілу житлової площі для надання певним категоріям громадян вирішується виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів за поданням комісії по житлово-побутовій роботі та за участю народних депутатів, а також - громадської комісії з житлових питань.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що державою гарантоване право на позачергове отримання дітям-сиротам соціального житла та виключна компетенція щодо забезпечення такої категорії осіб належить органам місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 13.02.07р. №185 ОСОБА_2 прийнятий на квартирний облік, категорія обліку: повернення з дитячого будинку, вид забезпечення житлом: позачерговий. Номер черги ОСОБА_2 за списками: загальна черга: 5 634, позачерговий - 791, за категорією «особи, що повернулись з дитячий будинків» - 7.

Слід зазначити, що матеріали справи містять докази отримання іншими особами такої категорії у період 2011 року соціального житла, а відтак доводи апелянта щодо відсутності права останнього на забезпечення житла з підстав відсутності його у черзі на соціальному квартирному обліку не заслуговують на увагу.

Окрім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що у 2009 та 2012 роках забезпечення житлом громадян, які перебувають на квартирному обліку за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків» відповідачами не здійснювалось, Департаментом з будівництва пропозиції до планів розподілу жилої площі не вносились, що в свою чергу виключає можливість отримання ОСОБА_2 житла.

Сама по собі реєстрація ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 не виключає гарантованого державою права на отримання житла.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.13р. у справі №826/6148/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.13р. у справі №826/6148/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали підписаний: 10.10.2013р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.