Ухвала суду № 34102993, 09.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

№ 910/14753/13 09.10.13

За позовом Приватного підприємства «Торос-груп»

до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»

про стягнення 207 944,91 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Рикун І.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Торос-груп» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» про стягнення заборгованості у розмірі 207 944,91 грн., з яких: 191 796,70 грн. - основний борг, 3 315,35 грн. - 3% річних, 450, 21 грн. - інфляційне збільшення боргу, пеня - 12 382,65 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013р. порушено провадження у справі № 910/14753/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.09.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Зокрема, вищевказаною ухвалою позивача зобов'язано надати суду витяг від державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з усіма змінами за період з моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи та станом на вересень 2013 року; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні; документально підтверджені відомості щодо поставки відповідачу товару за договором № 0000087 від 09.11.2009 р. та отримання його повноважними представниками відповідача (видаткові накладні, довіреності на отримання товару тощо); документально підтверджені відомості щодо реалізації відповідачем товару та надання звітів відповідно до розділу 4 договору № 0000087 від 09.11.2009 р.; детальний обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості із зазначенням суми поставленого та оплаченого товару та наданням відповідних первинних документів (видаткові накладні, платіжні доручення, банківські виписки тощо) за договором № 0000087 від 09.11.2009 р. за період з 09.11.2009 р. та станом на вересень 2013 року, обґрунтувавши визначення відповідної дати оплати; докази на підтвердження часткового виконання відповідачем зобов'язань за договором № 0000087 від 09.11.2009 р. за період з 09.11.2009 р. та станом на вересень 2013 року (виписки з банківських рахунків з відтиском печатки банку).

При цьому, позивача попереджено, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних судом документів або нез'явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.

05.09.2013 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду даної справи.

09.09.2013 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав заяву про зміну предмета позову, в якій просить суд стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» суму завданих збитків в розмірі 224 250,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 09.10.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

Розглянувши у даному судовому засіданні заяву позивача про зміну предмета позову, в якій останній просить суд стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» суму завданих збитків в розмірі 224 250,98 грн., суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суду першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивач до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позов не допускається .

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянувши по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про зміну предмету позову, оскільки проаналізувавши зміст цією заяви, суд дійшов висновку, що позивач фактично змінює і предмет і підставу позову, що не передбачено нормами чинного законодавства.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Як вбачається з наданих позивачем як усних, так і письмових пояснень, господарські відносини між сторонами виникли 09.11.2009 р. у зв'язку із укладенням договору поставки. При цьому, позовні вимоги обґрунтовані саме невиконанням вказаного договору відповідачем. За таких обставин суд, з метою встановлення суми заборгованості відповідача перед позивачем, зобов'язував останнього надати первинні документи, що підтверджують виконання учасниками провадження своїх зобов'язань, починаючи з 09.11.2009 р. та станом на вересень 2013 р.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач, всупереч вимогам суду, не надав всіх первинних документів за договором № 0000087 від 09.11.2009 р. за період з 09.11.2009 р. та станом на вересень 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України до судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд наголошує на тому, що встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю у суду не вбачається підстав, оскільки позивачем не надано того обсягу відповідних відомостей та доказів на їх підтвердження, які в порядку ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Так, ненадання позивачем відповідних первинних документів (видаткових накладних, платіжних доручень, банківських виписок тощо) за договором № 0000087 від 09.11.2009 р. за період з 09.11.2009 р. та станом на вересень 2013 року, тобто, за весь період договірних відносин, унеможливлює встановлення загального обсягу поставленого Приватним підприємством «Торос-груп» та оплаченого Підприємством з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» товару, та, відповідно, не дає змоги суду дійти висновку щодо наявності у відповідача заборгованості за вказаним договором.

Також, позивачем не надано суду оригіналів документів, у зв'язку з чим суд не може дійти висновку про наявність чи відсутність обставин, якими він обґрунтовує заявлені вимоги.

При цьому, частина документів, а саме видаткових накладних, які надані позивачем у підтвердження обставин, на які він посилається обґрунтовуючи позовні вимоги, не засвідчені належним чином, як передбачено п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), оскільки на документах відсутня дата засвідчення документів. Тож, документи, подані позивачем, суперечать п. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що клопотань в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України позивачем не заявлено.

Між тим, зазначені докази входять до предмету доказування у даній справі та відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Суд також звертає увагу на те, що жодних заяв про неможливість подати витребувані судом документи, клопотань тощо від позивача не надходило, об'єктивних причин, що перешкоджали виконанню вимог суду, позивач не навів.

Згідно з п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини неподання позивачем витребуваних відомостей неповажними, а оскільки позивач не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, суд залишає позов Приватного підприємства «Торос-груп» до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» про стягнення 207 944,91 грн. без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Господарського кодексу України про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

З урахуванням викладеного, судовий збір в розмірі 3 934,58 грн. підлягає поверненню Приватному підприємству «Торос-груп» з Державного бюджету України.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи наведене та керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1.Позов Приватного підприємства «Торос-груп» до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» про стягнення 207 944,91 грн. залишити без розгляду.

2.Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Торос-груп» (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Білогородка, вул. Меліоративна, буд 15, код ЄДРПОУ 34902211) судовий збір у розмірі 3 934 (три тисячі дев'ятсот тридцять чотири грн. 58 коп.) грн., сплачений платіжними дорученнями № 2327 від 03.07.2013 р. та №2325 від 02.07.2013 р., оригінали яких міститься в матеріалах господарської справи № 910/14753/13.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.