Ухвала суду № 34102697, 26.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2013 м. Донецьк

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Свіягіної І.М.,

суддів апеляційного суду Демяносова О.В., Шигірта Ф.С.,

при секретарі Попович П.М.,

за участю прокурора Андрєєвої Ж.М.,

за участю потерпілої ОСОБА_1,

з участю обвинуваченої ОСОБА_2,

за участю захисника ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2013 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013050510000144, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Краматорськ, Донецької області, громадянка України, українка, з середньою освітою, яка не працює, незаміжня, має на утриманні и вихованні малолітню дитину - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, раніше не судима, зареєстрована і мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.79 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з встановленні іспитового строку на 2 роки.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладені обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання , роботи;

- періодично з'являтись в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КЛПЗ ім.Леніна в м. Слов'янську Донецької області витрати на лікування особи, потерпілої від злочину, в сумі 462,94 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КЛПУ Донецьке обласне клінічне територіальне об'єднання витрати на лікування особи, потерпілої від злочину, а сумі 6466 гривень.

В с т а н о в и л а:

вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2013 року ОСОБА_2 визнано винною у тому, що 09 квітня 2011 року, приблизно о 23 годин, вона, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебувала біля приміщення селищного клубу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, в ході виниклого між нею і ОСОБА_1 конфлікту, завдала їй один удар кулаком правої руки в ліве плече, від якого ОСОБА_1 впала на землю, на спину.

Коли ОСОБА_1 спробувала встати, і перебуваючи в положенні сидячи на землі, ОСОБА_5, діючи умисно, завдала один удар ногою в область лівого вуха ОСОБА_1, від чого остання впала на землю.

Навмисними діями ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_1 було заподіяно припухлість м'яких тканин тім'яної області голови ліворуч, забій головного мозку другого ступеню з наявністю субдуральної гематоми тьмяно-скроневої області, закритий перелом лівої ключиці, травматичний розрив лівої барабанної перетинки та шкіри лівого слухового проходу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я, понад 21 день.

На вищевказане судове рішення ОСОБА_1 була надана апеляційна скарга, в якій вона просить вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2013 року в частині призначеного покарання обвинуваченої ОСОБА_2 скасувати

Винести новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

В обґрунтуванні доводів своєї апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що ОСОБА_2 щиросердно розкаялась у скоєному, останньою не прийнято ніяких заходів по відшкодуванню завданої її шкоди, за таких обставин висновок суду про можливість виправлення обвинуваченої за умови призначення покарання із застосуванням ст.79 КК України є безпідставним.

На вказану апеляційну скаргу прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подані заперечення, в яких він просить вирок Слов'янського міськрайоннного суду Донецької області від 17.04.2013 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 без задоволення.

В обґрунтуванні доводів своїх заперечень вказує, що в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду потерпіла не заявляла цивільного позову по відшкодуванню спричиненої їй шкоди та не вказувала навіть на те, яку саме матеріальну шкоду їй було заподіяно.

Зазначає, що в ході судового розгляду обвинувачена неодноразово стверджувала, що вона кається у скоєному, вину визнає в повному обсязі, не бажала настання таких наслідків та просила вибачення у потерпілої.

Заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_1, яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги, просила вирок суду в частині призначеного покарання обвинуваченої ОСОБА_2 скасувати , ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі; думки обвинуваченої ОСОБА_2, її захисника, прокурора, які відстоювали законність та обґрунтованість вироку, просили апеляційну скаргу потерпілої залишити без задоволення, а вирок Слов'янського міськрайоннного суду Донецької області від 17.04.2013 року відносно ОСОБА_2 без змін, перевіривши матеріали справи у межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Фактичні обставини вчинення злочину, доведеність вини ОСОБА_2 та кваліфікація її дій в апеляційній скарзі не оспорюються і відповідно до вимог діючого законодавства вирок суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Суд першої інстанції при винесенні вироку відносно ОСОБА_2 дійшов до правильного висновку, що оскільки остання вчинила умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке ,що спричинило тривалий розлад здоров'я, її дій слід кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_2 судом дотримано вказані вимоги кримінального закону, останньої призначено покарання, що відповідає тяжкості кримінального правопорушення та її особі.

Так, вирішуючи питання про призначення покарання, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги фактичні обставини по справі, ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, характер та мотиви протиправних діянь, врахував характеристики обвинуваченої, ту обставину, що ОСОБА_7 розкаялась у вчиненому, зрозуміла протиправність своїх дій, має на утриманні та вихованні малолітню дитину, ту обставину, що потерпілій встановлено третю групу інвалідності.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України, суд визнав вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно із ст.66 КК України, суд визнав щире каяття обвинуваченої у вчиненому злочині, оскільки обвинувачена в судовому засіданні просила вибачення у потерпілої, пояснила, що дійсно розкаюється у вчиненому, а тому суд обґрунтовано визнав, що на даний час обвинувачена зрозуміла протиправність своїх дій, шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність дала критичну оцінку своєї злочинної поведінки.

Суд звернув увагу на те, що обвинувачена має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_7 Кіріла, 26 травня 2012 року, якому не виповнилось повного року, являється одинокою матір'ю, у відповідності до довідки №298 від 27 березня 2013 року, згідно із довідкою Гусарівської сільської ради № 155 від 04 березня 2013 року проживає із сином, у зв'язку з чим, діючи в інтересах малолітньої дитини, обґрунтовано звільнив обвинувачену від покарання з встановленням іспитового строку в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено по досягненню дитиною семи років, при цьому поклавши на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

При таких обставинах колегія суддів, вважає, що по справі відсутні підстави для призначення більш суворого покарання обвинуваченій ОСОБА_7, так як призначене їй покарання є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Що стосується відшкодуванні шкоди потерпілої, завданої злочином, то особа, яка зазнала матеріальну та моральну шкоду від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченої особи цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Але потерпіла ОСОБА_1 цим правом не скористалась та під час досудового слідства та судового розгляду справи не пред'явила цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_2, що не позбавляє її права пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2013 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013050510000144, щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Судді апеляційного суду

Донецької області: