Рішення № 34100902, 03.10.2013, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-446/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» м.Київ, третьої особи: Коростенської дистанції електропостачання Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, -

В С Т А Н О В И В :

12 жовтня 2012 року позивач ОСОБА_1, (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» м.Київ (далі Відповідач), третьої особи: Коростенської дистанції електропостачання Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він з 29.09.2006 до 02.04.2012 року перебував у трудових відносинах із відповідачем.

Так 21 квітня 2011 року на робочому місці, під час виконання трудових обовязків з ним стався нещасний випадок, про що було складено відповідний акт за формою Н-1. Висновком МСЕК від 15.12.2011 року йому встановлено 85% втрати професійної працездатності. Посилаючись на те, що внаслідок отриманих травм на виробництві, а саме ураження електричним струмом він отримав - важку політравму: електроопік ІІІ-ІУ ступеня правої половини голови, обличчя, шиї, ІІ-ІІІ пальців правої кисті, передньої черевної порожнини з ураженням частини тонкого кишечника; закритої травми грудної клітки; множинні переломи ребер зліва і справа (І-ІУ) ІІ-ІУ; перелому правої ключиці, забій легень; двухсторонній пемопневмоторакс; закриту черепно-мозкову травму; струс головного мозку; забій лівого плечового суглобу; підшкірні гематоми колінних суглобів; травматичний шок ІІ-ІІІ ступеню, в результаті чого були порушені його нормальні життєві звязки, обмежено право на працю, що призвело до тяжких моральних страждань, оскільки непоправне знівечення обличчя та тіла, втрати деяких органів та флангів пальців руки, стала для нього великою трагедією, так як він залишився інвалідом на все життя, без можливості здобувати в подальшому собі засоби для існування, за винятком пенсії. На лікування яке триває до даного часу він змушений віддавати значні кошти на операції, пересадку шкіри, пластичні операції на обличчі. Він майже втратив зір, та вимушений рятувати зір в провідних клініках України. Від того, що відбувається із ним та отриманого шоку при враженні струмом він до даного часу не може відійти, втратив сон, його переслідує незахищеність, порушився нормальний ритм його життя та життєві звязки, а тому просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь 800 000.00 грн., на відшкодування моральної шкоди, розмір якої на його погляд є розумним та справедливим, за допомогою чого він зможе пройти належний курс реабілітації від отриманих травм та відпочинку від усього що з ним сталося.

У судовому засіданні позивач та його представник за договором ОСОБА_5, заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, із підстав, що наведені у позовній заяві та доданих до позову письмових доказів. Просять суд заявлений позов задовольнити.

Представник відповідача - Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» ОСОБА_3, за довіреністю у судовому засіданні відносно позову заперечувала, посилаючись на подані до суду письмові заперечення, щодо предявленого позову (а.с.36-42,144-165). Вважає, що моральної шкоди своїми діями Відповідач завдати не міг, так як внаслідок своїх дій для Позивача не наставали наслідки в яких полягає моральна шкода. У звязку з чим просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог за їх безпідставністю.

Представник третьої особи - Коростенської дистанції електропостачання Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» за довіреністю ОСОБА_4, щодо заявлених вимог позивача також заперечував, при цьому зазначив про, те що позивач порушив «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 року № 4.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6, та ОСОБА_7, надали суду показання про те, що дійсно 21.04.2011 року з позивачем ОСОБА_1, під час виконання трудових обовязків електромонтера з ремонту повітряних ліній Коростенського району електропостачання Коростенської дистанції електропостачання стався нещасний випадок. Вони всі надавали допомогу ОСОБА_1, купували йому ліки, збиралися грошима на придбання ліків, чергували у лікарні. Вважають, що ОСОБА_1, завдано моральної шкоди, оскільки останній переніс на їхню думку моральні та фізичні страждання внаслідок ураження електричним струмом. ОСОБА_1, є висококваліфікований працівник.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8, надав свідчення про те, що він працює електромонтером у відповідача. В його обовязки входить проведення інструктажу і надання допуску до виконання бригадою електромонтерів відповідних робіт на робочому місці. Так 21.04.2011 року з позивачем ОСОБА_1, під час виконання трудових обовязків стався нещасний випадок. ОСОБА_1, вдарило електричним струмом, внаслідок чого він упав із опори № 218 на землю та втратив свідомість. Інструктаж із працівниками бригади електромонтерів, яка виконувала 21.04.2011 року роботи по ревізії та фарбуванню трьох лінійних розєднувачів (РЛ) №№ 18, 19, 20 повітряної лінії електропередач дільниці Коростень-Білокоровичі згідно наряду допуску № 46 він провів на його думку повно та правільно. Кожен член бригади знає, що йому робити та де робити. Як саме стався нещасний випадок з ОСОБА_1, 21.04.2011 року, об 14.30 годині, він пояснити не може, оскільки в цей час знімав заземлення.

Свідок ОСОБА_9, у судовому засіданні надав свідчення про те, що 21.04.2011 року він був керівником робіт (наглядачем) по ревізії та фарбуванню трьох лінійних розєднувачів (РЛ) №№ 18, 19, 20 повітряної лінії електропередач дільниці Коростень-Білокоровичі згідно наряду допуску № 46. Цього ж дня, об 14.30 годині із працівником бригади ОСОБА_1, під час виконання трудових обовязків стався нещасний випадок. Як все сталося він не бачив, оскільки в цей час із електромонтером ОСОБА_8, знімав заземлення. Вважає, що ОСОБА_1, розширив робоче місце, не зазначене в наряді-допуску № 46.

Заслухавши сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, до Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» м.Київ, третьої особи: Коростенської дистанції електропостачання Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Так предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обовязок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України встановлено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду і зазначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Із якої (частини 2) слідує, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Заявляючи позов, позивач посилався на статті 23, 1187 ЦК України, як правову основу позовних вимог, повязаних з заподіянням йому моральної шкоди внаслідок фізичного болю та душевних страждань, яких він зазнав у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Виходячи з положень статті 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання.

Як вбачається з матеріалів справи, під час роботи у Відповідача з Позивачем стався нещасний випадок на виробництві (а.с.97-113).

Висновком МСЕК від 15.12.2011 року ОСОБА_1, встановлено 85% втрати професійної працездатності (а.с.189).

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Приписами ст.173 КЗпП України визначено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоровя умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Припинення дії Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку не звільняє роботодавця від відшкодування зазначеної моральної шкоди відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України.

Відтак, оскільки втрата професійної працездатності ОСОБА_1, виникла внаслідок виконання ним трудових обовязків, відшкодування завданої йому моральної шкоди передбачено ст.237-1 КЗпП України.

Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 08.10.2008 року у справі № 1-32/2008 зазначені зміни до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) з огляду на те, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Так в обґрунтування заявлених вимог про стягнення 800 000.00 грн., на відшкодування моральної шкоди, позивач зазначив, що внаслідок отриманих травм від ураження електричним струмом і оперативних втручань переніс сильний фізичний біль та тривалі фізичні страждання, які переносить і дотепер, відчуває почуття страху та безпорадності. Перебуваючи тривалий час на лікуванні, був позбавлений звичайного способу життя та нормальних життєвих звязків. Внаслідок ураження електричним струмом він отримав важкі травми: непоправне знівечення обличчя та тіла, втрати деяких органів та флангів пальців руки, що стало для нього та його сімї великою трагедією, так як він залишився інвалідом на все життя, обмежено право на працю, без можливості здобувати в подальшому собі засоби для існування, за винятком пенсії. На лікування яке триває до даного часу він змушений віддавати значні кошти на операції, пересадку шкіри, пластичні операції на обличчі. Він майже втратив зір, та вимушений рятувати зір в провідних клініках України. Від того, що відбувається із ним та отриманого шоку при враженні струмом він до даного часу не може відійти, втратив сон, його переслідує незахищеність. Виробнича травма позбавила його можливості працювати та породила відчуття неповноцінності перед колективом та близькими, оскільки він постійно продовжує лікуватися його дитина не бачить довгий час батька.

Із матеріалів справи слідує, що внаслідок нещасного випадку на виробництві Позивач отримав - важку політравму: електроопік ІІІ-ІУ ступеня правої половини голови, обличчя, шиї, ІІ-ІІІ пальців правої кисті, передньої черевної порожнини з ураженням частини тонкого кишечника; закритої травми грудної клітки; множинні переломи ребер зліва і справа (І-ІУ) ІІ-ІУ; перелому правої ключиці, забій легень; двухсторонній пемопневмоторакс; закриту черепно-мозкову травму; струс головного мозку; забій лівого плечового суглобу; підшкірні гематоми колінних суглобів; травматичний шок ІІ-ІІІ ступеню, з 15.11.2011 по 21.11.2011 року знаходився на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України», та з 28.04.2011 по 29.08.2011 року перебував на стаціонарному лікуванні в Олевській ЦРЛ, а з 28.02.2012 по 02.03.2012 року в умовах Житомирської обласної лікарні. (а.с14-25).

Висновком МСЕК від 15.12.2011 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності та визначено 85% втрати професійної працездатності (а.с189). Відповідно до медичних документів (а.с14-25), які містяться у матеріалах справи, у позивача встановлено опіковий дефект мяких тканин та кісток черепа (ампутація правої вушної мушлі, відсутність частини повік правого ока, та видалено праве око). Рубцева деформація мяких тканин голови з вираженим косметичним дефектом. Дефект черепу. Ампутаційні культі ІІ-ІІІ пальців правої кисті. Після опікові десмогенні згинальні контрактури ІУ, У пальців правої кисті. Після опікова привідна дерматогенна контрактура лівого плечового суглобу ІІ ступеню. 02.04.2012 року ОСОБА_1, звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП України у звязку з виходом на пенсію.

Згідно з розясненнями, викладеними у пункті 9 постанови Пленуми Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами, розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися судом в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд повинен наводити у рішенні відповідні мотиви.

Зважаючи, що моральні та фізичні страждання ОСОБА_1, зазнав у звязку із трудовим каліцтвом, в результаті якого фактично повністю втратив працездатність (85%), враховуючи характер та обсяг цих страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, настанням негативних змін у його житті, не можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку (непоправне знівечення обличчя та тіла, втрату органів, постійного лікування а.с.138-142), вплив на його душевний стан, неможливості жити повноцінним життям, а також з врахуванням порушення правил техніки безпеки, допущені самим ОСОБА_1, суд частково задовольняє заявлені позовні вимоги позивача та стягує з відповідача на користь позивача 400 000.00 грн., у відшкодування моральної шкоди.

Крім того, оскільки позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, суд у відповідності до ст.88 ЦПК України та п.1.6.2. ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3441.00 грн.

Так відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст.21,55,129 Конституції України, ст.ст.23,1167 ЦК України, ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України, п.п.9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зі змінами, ст.ст.3,10,11,15,57,60,88,179,209,212-218 ЦПК України, ст.4, 5 Закону України «Про судовий збір», суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» м.Київ, третьої особи: Коростенської дистанції електропостачання Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки задовольнити частково.

Стягнути з Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» 01034 м.Київ, вул.Лисенка, 6, з р/р 26002001504, Код ЄДРПОУ 04713033 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 пров.Житомирський, 8 Житомирської області, кошти в сумі 400 000 (чотириста тисяч) грн., 00 коп., у відшкодування завданої моральної шкоди внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Стягнути з Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» 01034 м.Київ, вул.Лисенка, 6, з р/р 26002001504, Код ЄДРПОУ 04713033 на користь держави судовий збір в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн., 00 коп., який перерахувати на р/р 31215206700460, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37937308, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811039.

Звільнити ОСОБА_1, від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_10