Ухвала суду № 34100901, 10.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6640/13-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т.В.Провадження № 22-ц/780/5451/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я.С.Категорія 29 10.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

10 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.

та секретаря Антіпова Я.А.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго", третя особа - Експлуатаційна дільниця Васильківського РП "Київобленерго" про зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом та з уточненнями та доповненнями просила визнати незаконними дії (бездіяльність) ПАТ «АЕS Київобленерго» по відмові в укладанні з позивачкою нового договору та здійсненню перерахунку сплати позивачкою за спожиту електроенергію, зобов'язати відповідача: укласти з позивачкою новий договір, здійснити перерахунок фактично спожитої електричної енергії та підключити електричне постачання до квартири позивачки, стягнути моральну шкоду в розмірі 6000 грн. та майнову шкоду у розмірі 3663,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона проживає та є власником АДРЕСА_1. Починаючи 2002 року вона користується електроенергією та регулярно сплачує вартість спожитої електроенергії на підставі фактично знятих розрахункових показників приладу обліку та рахунків ПАТ «АЕС Київобленерго». Однак, починаючи з січня місяця 2003 року вона стала отримувати від працівників ПАТ «АЕС Київобленерго» усні попередження про відключення електроенергії у зв'язку з наявністю боргу за нею. Тому позивачка почала звертатися до відповідача з заявами про здійснення перерахунку фактично спожитої електроенергії за 2009 - 2012 роки та проханням укласти з нею новий договір про постачання електроенергію, але це не призвело до бажаного результату позивачки. Крім того, у березні 2013 року відповідач незаконно відключив електричну енергію у квартирі позивачки, без письмових попереджень. Вважає, що цими діями та бездіяльністю відповідача вона зазнала значних душевних і моральних страждань та матеріальних збитків.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 проживає та є власником АДРЕСА_1.

12 листопада 2003 року між позивачкою та ПАТ «АЕС Київобленерго» було укладено Договір про користування електричною енергією як побутовим споживачем, та відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 в білінговій системі відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка нерегулярно та не в повному розмірі сплачувала за використану електроенергію, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Судом встановлено, що застосування до споживача ОСОБА_2 тарифу на електроенергію як для населення, яке проживає у міських населених пунктах обумовлене тим, що в селищах міського типу (зокрема в смт. Дослідницьке Васильківського району Київської області) для розрахунків плати за використану електричну енергію застосовується тариф для міського населення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачка порушила значні терміни сплати за спожиту електричну енергію, то енергопостачальник мав право відключити боржника від енергопостачання та, що позивачці належним чином роз'яснено порядок тарифікації за сплату спожитої нею електричну енергію, а належних доказів про завдання їй моральної та матеріальної шкоди не надано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. 1-4 ст.26, ст.27 Закону України "Про електроенергетику", п. 11, п.42, п.48 Правил користування електричною енергією для населення споживачі зобов'язані додержуватись вимог нормативно-технічних документів та Договору про постачання електроенергії.

Відповідно до п.п. 27, 35, 36 Правил користування електричною енергією для населення енергопостачальник має право відключити споживача у разі порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка нерегулярно та не в повному розмірі сплачувала за використану електроенергію, у зв'язку з чим виникла станом на 26.03.2013 року заборгованість в розмірі 3 247,01 грн., а тому дії відповідача, а саме відключення енергопостачання у квартирі позивачки, були правомірними та відповідали вимогам закону.

За таких обставин, суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про незаконне відключення працівниками відповідача від електроенергії є необґрунтованими, оскільки позивачка зазначала в позовній заяві про те, що з 2003 року працівники ПАТ «АЕС «Киїобленерго» попереджали її про відключення від електричної мережі у зв'язку з неповною та невчасною сплатою її за спожиту електричну енергію, при цьому позивачка продовжувала недоплачувати за електроенергію.

Інших вагомих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на його законність і обґрунтованість, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 309 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Я.С. Мельник

Судді: Л.А. Волохов

Ю.О. Матвієнко