Справа № 1003/19401/12 Головуючий у І інстанції Бондаренко О.В.Провадження № 22-ц/780/4037/13 Доповідач у 2 інстанції КоцюрбаКатегорія 26 15.10.2013
УХВАЛА
Іменем України
07 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
Головуючого - Коцюрби О.П.,
Суддів - Сержанюка А.С. Білоконь О.В,
При секретарі - Антіпову Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, -
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся в Білоцерківський міськрайонний суд Київської області з вказаним позовом, який мотивував тим, що 25 січня 2008 року між ВАТ «Автокразбанк», правонаступником якого є ПАТ «Автокразбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит №0319, згідно якого відповідачу було надано кошти в сумі 308 000 грн. для оплати 80% вартості квартири строком до 23 січня 2026 року зі сплатою щомісячно процентів за користування кредитом із розрахунку 21% річних.
ОСОБА_1 належним чином не виконує умови договору і має заборгованість за договором в розмірі 410264,28 грн.
В порядку забезпечення виконання зобов'язань за договором іпотечного кредиту між ОСОБА_2 та ВАТ «Автокразбанк», правонаступником, якого є позивач, було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати солідарно з ОСОБА_1 за виконання зобов'язань за основним договором.
Так як у ОСОБА_1 виникла заборгованість по договору про іпотечний кредит, а відповідачі в добровільному порядку заборгованість не сплачують, позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь солідарно кошти за договором у розмірі 410264,28 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути солідарно з відповідачів кошти за договором іпотечного кредиту в сумі 415132,59 грн. та судові витрати по справі.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2013 року позовні вимоги позивача задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2013 року скасувати в частині нарахування прострочених процентів за кредитом в сумі 123499,60 грн. та в частині штрафу за недотримання умов кредитного договору в сумі 22387,04 грн. так як вважає його незаконним.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 25 січня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір про іпотечний кредит №0319, згідно якого ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі308 000 грн. для оплати 80% вартості квартири, строком до 23 січня 2026 року зі сплатою щомісячно процентів за користування кредитом із розрахунку 21% річних.
25 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2, для забезпечення виконання кредитного договору, укладено та підписано договір поруки відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалась разом з ОСОБА_1 відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, наданого відповідно до кредитного договору №0319 від 25 січня 2008 року ОСОБА_1
25 липня 2009 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 про зміну кредитного договору №0319 від 25 січня 2008 року згідно з якою відсотки за користування кредитними коштами за період з липня по вересень 2009 року підлягають сплаті не пізніше 09жовтня 2009 року.
Відповідно до додатку №2 до кредитного договору №0319 від 25 січня 2008 року встановлений розрахунок сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх сукупних послуг та фінансових зобов'язань позичальника та графік погашення кредиту з урахуванням періодичності та обсягів платежів за кожним платіжним періодом, який був підписаний сторонами та порушений відповідачем.
З наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, станом на січень 2013 року складає 415132,59 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 386010, 63 грн., заборгованості по відсотках - 4868, 31 грн., заборгованості по пені - 1336, 08 грн., штрафу - 22672, 22 грн., інфляційних - 226,72 грн., 3% річних - 18, 63 грн.
Судом встановлено, що відповідачі з умовами кредитного договору та договору поруки були ознайомлені при їх укладенні, підписали вказані договори, ОСОБА_1 отримав по кредитному договору грошові кошти в обумовленій договором сумі, але умови договору порушив.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання.
За правилами ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсягу, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведено заперечення проти позову, щодо розрахунку суми боргу, штрафних санкцій, стягнення з нього га користь позивача суми коригування боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, а також те, що він не підписував додаток №2 до договору про іпотечний кредит, а щомісячна комісія порушує його права як споживача, те, що ним вносились суми основного боргу з метою зменшення нарахування процентів, так як договір про іпотечний кредит №0319 від 25 січня 2008 року та додаток №2 до договору є чинними, відповідач проводив сплату кредитних коштів, тобто приймав усі зазначені в кредитному договорі та додатку №2 до нього умови, тому, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача про стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів за кредитним договором в сумі 415132,59 грн., а також у відповідності до ст.88 ЦПК України судових витрат в сумі 3219 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2013 року залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 34099563, Апеляційний суд Київської області було прийнято 15.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1003/19401/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: