Ухвала суду № 34096563, 04.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 р. Справа № 19319/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Компанія Алмакс» на постанову Господарського суду Львівської області від 15 березня 2007 року у адміністративній справі № 5/3439-12/403а за адміністративним позовом Приватного підприємства «Компанія Алмакс» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

11.12.2006 року Приватне підприємство «Компанія Алмакс» звернулось в Господарський суд Львівської області з адміністративним позовом до ДПІ в Залізничному районі м. Львова про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0000482300/0/6133 від 02.03.2006 року в частині нарахування податку на прибуток в сумі 4650,00 грн. і штрафних санкцій в сумі 1500,00 грн. та податкового повідомлення-рішення № 6135/230/0 від 02.03.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1472 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок податкового органу про ніби-то заниження ПП «Компанія Алмакс» валового доходу в перевіряємому періоді є таким, що не відповідає обставинам справи, оскільки за відсутності накладної на відпуск грибів-печериць ТК «Інтермаркет», факт здійснення цієї господарської операції підтверджується актом звірки-розрахунків. Щодо господарської операції з ПП ОСОБА_1 позивач зазначив, що той факт, що товар не був поставлений, не свідчить про те, що дана господарська операція не пов'язана з веденням господарської діяльності, оскільки з вимогами договору поставка мала відбутися після повної оплати, з метою проведення якої було відкрито кредитну лінію, відтак висновок податкового органу про завищення валових витрат на суму сплачених відсотків по кредиту з відповідним заниженням податку на прибуток не відповідає чинному, на той час, податковому законодавству. Щодо відносин з ВАТ «Харжилостачзбут» позивач зазначив, що перевіряючими не враховано та залишено без уваги наявність договору позивача з даним контрагентом щодо оренди складських приміщень, не враховано актів виконаних робіт по орендним відносинам, а відтак висновок податкового органу про завищення валових витрат на суму сплаченої орендної плати з відповідним заниженням податку на прибуток та податку на додану вартість не відповідає чинному податковому законодавству.

Постановою Господарського суду Львівської області від 15 березня 2007 року в задоволенні позову ПП «Компанія Алмакс» відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, позивач ПП «Компанія Алмакс» оскаржила її подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для даної справи та порушення, при вирішені справи, норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Сторони будучи повідомленими про час та місце розгляду справи явку уповноважених представників сторін в судове засідання не забезпечили, а тому апеляційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Компанія Алмакс» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2002 по 30.09.2005 року за результатами якої складено акт № 43/23-0/13813130 від 23.02.2006 року.

На підставі вказаного акта перевірки №43/23-0/13813130 від 23.02.2006 року, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000482300/0/6133 від 02.03.2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6700,00 грн., в тому числі 5100,00 грн. основного платежу і 1600,00 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення № 6135/230/0 від 02.03.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1472,00 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог ПП «Компанія Алмакс», суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення податкового органу відповідають вимогам чинного, на той час, податкового законодавства, а відтак відсутні підстави для визнання їх нечинними.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно п.5.1 ст.5 цього ж Закону валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній, або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Крім цього підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції ПП «Компанія Алмакс» у першому та другому кварталах 2005 року придбано грибів-печериць 9300 кг. на загальну суму (без врахування ПДВ) 67672,85 грн. В цих же кварталах 2005 року позивачем реалізовано грибів-печериць в кількості 8642,3 кг. З наявних в матеріалах справи актів списання вбачається, що ПП «Компанія Алмакс» в першому кварталі 2005 року списало 14,5 кг. грибів, а в другому кварталі 2005 року 280 кг. грибів. Проте позивачем не надано жодних доказів використання чи списання грибів в кількості, що залишилася 363,2 кг.

Відтак колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ПП «Компанія Алмакс» занижено приріст товарних запасів при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів та валовий дохід за перше півріччя 2005 року на загальну суму 5 тис. грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до додатків до кредитного договору № КР 21979 від 26.04.2004 року з ВАТ «Електрон-Банк» підприємством отримано транші в сумі 224400,00 грн. для оплати вартості меблевої фурнітури, яку ПП «Компанія Алмакс» мало отримати від ПП ОСОБА_1

Протягом другого-четвертого кварталів 2004 року ПП «Компанія Алмакс» отримані від банку кошти перераховувало ПП ОСОБА_1, як попередня оплата за меблеву фурнітуру.

Разом з тим матеріалами справи не підтверджується факт отримання позивачем меблевої фурнітури від контрагента ПП ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи перераховані кошти ПП ОСОБА_1 в сумі 224 400,00 грн. останнім протягом другого-четвертого кварталів 2004 року та січня-лютого 2005 року були повернуті ПП «Компанія Алмакс».

Колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат витрати пов'язані з виплатою процентів за отриманими банківськими кредитами в національній валюті, оскільки договір поставки не виконаний сторонами та отримані кошти не використовувались підприємством у власній господарській діяльності.

Відповідно до договору оренди від 15.07.2004 року ВАТ «Харжилпостачзбут» надало ПП «Компанія Алмакс» в тимчасове користування складське приміщення в м.Харкові, загальною площею 154 м.кв.

Факт передачі та повернення приміщення підтверджується актами прийому-передачі, відповідно від 15.07.2004 року та 31.03.2005 року.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що оскільки матеріалами справи не підтверджується використання орендованого приміщення в господарській діяльності ПП «Компанія Алмакс», так як відсутні документи складського обліку, докази поставки будь-якого товару на склади, відтак позивачем безпідставно включено до складу валових витрат витрати за оренду складського приміщення, які не пов'язані з господарською діяльністю в сумі 10,1 тис. грн.

За наведених обставин судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в Залізничному районі м. Львова № 0000482300/0/6133 від 02.03.2006 року в частині суми 6150,00 грн.

Оскільки ПП «Компанія Алмакс», як вже було зазначено вище судом, безпідставно включено до складу валових витрат витрати за оренду складського приміщення, не пов'язані з використанням в власній господарській діяльності підприємства на суму 10,1 тис. грн., відтак у позивача не було і правових підстав для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за послуги оренди складського приміщення, що не пов'язано з його використанням в господарській діяльності, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в Залізничному районі м. Львова № 6135/230/0 від 02.03.2006 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яким правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин апеляційна скарга ПП «Компанія Алмакс» на постанову Господарського суду Львівської області від 15 березня 2007 року задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Компанія Алмакс» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 15 березня 2007 року у справі № 5/3439-12/403А - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту її направлення особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І.Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський