Ухвала суду № 34096407, 02.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4831/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 року по справі за його позовом до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, треті особи: начальник Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Чайка В.М., начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Коряка В.В. про визнання незаконними наказів та поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнати незаконними та скасування п.1 наказу Головного управління МВС України в м. Києві від 21.02.2013 року № 92 в частині щодо звільнення позивача; визнання незаконним та скасування наказу Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 04.03.2013 року № 144 о/с в частині щодо звільнення позивача; поновлення на роботі на посаді інспектора патрульної служби 2-го взводу батальйону патрульної служби Дніпровського районного управління; стягнення з Головного управління МВС України в м. Києві середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 6 882,72 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі, в зв'язку з законністю звільнення позивача з раніше займаної посади. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію, з огляду на слідуюче.

Перш за все, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що підстави виникнення, проходження, припинення служби в органах внутрішніх справ визначені законодавством, а не трудовою угодою, і тому спори про звільнення з органів внутрішніх справ повинні розглядатись за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут), затверджений Законом України «Про Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 року № 404 (далі - Статут ППСМ України). У разі відсутності відповідних положень у конституційному та/або адміністративному законодавстві суд може додатково застосувати трудове законодавство, якщо така можливість передбачена у спеціальному законі.

Зокрема, Статут ППСМ України визначає основні завдання, порядок організації і несення патрульно-постової служби працівниками міліції по охороні громадського порядку, безпеки, боротьби з правопорушеннями на вулицях, площах, транспортних магістралях та в інших громадських місцях.

У разі, коли така можливість застосування трудового права у спеціальному законі не передбачена, то за правилами ч. 7 ст. 9 КАС суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону - виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), навівши у рішенні відповідні доводи.

Як вбачається з матеріалів справи, з 29.10.2007 року позивач прийнятий на роботу в органи внутрішніх справ - Дарницьке РУ ГУ МВС України, відповідно до наказу № 132 о/с.

13.02.2013 року працівниками УГБ ГУМВС України в м. Києві здійснено контроль за роботою автопатрульного наряду «Дніпро-44» батальйону ПС Дніпровського районного управління у складі інспекторів патрульної служби, в тому числі позивача, в результаті якого складено рапорт від 15.02.2013 року.

На підставі зазначеного рапорту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, призначено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 21.02.2013 року.

Так, згідно висновку встановлено, що під час спостереження за несенням служби наряду «Дніпро-44» батальйону ПС Дніпровського районного управління у складі інспекторів патрульної служби, в тому числі позивача, наряд самоусунувся від виконання своїх функціональних обов'язків: з 11.50 год. до 12.45 год. під час зупинок по вул. Воз`єднання, 6 та Гродненській,1/35, бульвару Давидова, 2/17 та 19, до наряду підходили громадяни, які здійснювали торгівлю з рук на вулицях біля будинку, при цьому наряд на стихійну торгівлю з рук не реагував та осіб, які здійснювали торгівлю не затримував.

Відповідно до доручення ГУ МВС України в м. Києві від 10.01.2013 року №1/205-ПС про заходи щодо попередження і припинення незаконної стихійної торгівлі на території міста Києва, доручено заступникам начальників - начальникам міліції громадської безпеки, ВДІМ районних управлінь, ЛУ в метрополітені та командирові полку ПС: провести комплексне відпрацювання місць стихійної торгівлі.

Згідно листа Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу КМР, 13.02.2013 року в Дніпровському районі м. Києва на проспекті Воз`єднання, 6 сільськогосподарський ярмарок не проводився. Дана обставина також підтверджується листом Дніпровської РДА від 10.06.2013 року № 3375/22/3/103.

Пунктом 1 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За п. 124 Статуту ППСМ України патрульні і постові наряди забезпечують належний громадський порядок і безпеку на своїх маршрутах і постах відповідно до чинних законів і встановлених правил поведінки. Вони повинні підтримувати нормальну обстановку і порядок на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, в аеропортах та в інших громадських місцях, вживаючи при цьому своєчасних заходів щодо виявлення, запобігання й припинення порушень громадського порядку.

Патрульні і постові наряди зобов'язані: б)припиняти адміністративні правопорушення; в)виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення; и) знати закони та інші нормативні акти органів місцевої державної виконавчої влади з питань забезпечення громадської безпеки і охорони громадського порядку, вимагати від громадян їх виконання; і) забезпечувати виконання загальнообов'язкових рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих ними в межах своєї компетенції з питань охорони громадського порядку і правил торгівлі у невстановлених місцях;й) додержуватись законності, ретельно і уважно розбиратися на місці з порушниками громадського порядку; при застосуванні передбачених в законах заходів адміністративного впливу до правопорушників роз'ясняти їм, згідно з яким нормативним актом і за яке порушення вони застосовуються.

За ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Згідно ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За змістом ст.13 Дисциплінарного статуту, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

З наведеного вбачається, що обов'язковою умовою застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є проведення службового розслідування, що мало місце в даному випадку. Також, у відповідності з вимогами чинного законодавства від позивача було відібрано письмові пояснення по суті вчиненого дисциплінарного проступку.

У відповідності до ст. 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: …; звільнення з органів внутрішніх справ.

За змістом ст.13 Дисциплінарного статуту, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, …, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Отже, визначення міри покарання за вчинення будь-якого дисциплінарного проступку покладається виключно на начальника, наказом якого позивача прийнято на службу до органів внутрішніх справ.

Таким чином, позивача законно було звільнено з органів внутрішніх справ за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в невиконанні вимог п.п. «б», «в», «і» п.124 розділу ІV Статуту ППСМ України та ігноруванні вимог доручення Головного управління від 10.01.2013р. №1/205-ПС «Про заходи щодо попередження і припинення незаконної стихійної торгівлі на території міста Києва», а також недотримання Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За таких обставин апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства про працю, а спірні накази є законними та такими, що прийняті з дотриманням необхідного порядку та в межах наданих відповідачам повноважень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.