Постанова № 34093599, 02.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 р.Справа № 2а-6104/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Шевчук О.А.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами товариства з додатковою відповідальністю "Вознесенський Хлібзавод" та Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Вознесенський Хлібзавод" до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2012 року товариство з додатковою відповідальністю (далі ТДВ) "Вознесенський Хлібзавод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі Вознесенська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2011 року:

- №0000362301 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) за основним платежем на суму 18 222,08 грн. та штрафними санкціями на суму 4 555,53 грн.);

- №0000372301 щодо встановлення завищення від'ємного значення ПДВ в розмірі 24 886 грн.;

- №0000382301 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 30 803 грн. та штрафними санкціями на суму 1 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами документальної планової виїзної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування товариством податкового кредиту на підставі податкових накладних, які не містять обов'язкових реквізитів, а також, про заниження валових доходів, у зв'язку з чим, були прийняті оскаржувані рішення. На думку позивача, ці висновки є безпідставними, оскільки його податкові накладні оформлені належним чином, а валові доходи не занижені.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивач необґрунтовано включив до податкового кредиту суми ПДВ, на підставі недійсних податкових накладних. Крім того позивачем занижено валові доходи, а саме доходи від оперативної діяльності.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Вознесенської ОДПІ 05 грудня 2011 року №0000362301, №0000372301.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, товариство з додатковою відповідальністю "Вознесенський Хлібзавод" та Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби подали апеляційні скарги, в яких апелянтами ставиться питання про часткове скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТДВ "Вознесенський Хлібзавод" не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Вознесенської ОДПІ підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

21 листопада 2011 року за результатами перевірки відповідачем було складено акт №2154/23/00376716, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено:

- пп.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст. 135, п.137.1 ст. 137, п.138.8, п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за II квартал 2011р. в сумі 30 802 грн.;

- пп.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ у сумі 19 522,22 грн. та завищено залишок від'ємного значення ПДВ на 24 984,68 грн.

05 грудня 2011 року на підставі даного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000362301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 18 222,08 грн. та штрафними санкціями на суму 4 555,53грн.;

- №0000372301, яким позивачу встановлення завищення від'ємного значення ПДВ в розмірі 24 886 грн.;

- №0000382301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 30 803 грн. та штрафними санкціями на суму 1 грн.

В акті перевірки відповідач зазначає, що позивач безпідставно сформував податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від постачальників, які не містять обов'язкових реквізитів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив з контрагентами ТОВ "Кастросервіс", ПП "Альгетти", ПП "Щедро-ком", ТОВ "Судносервіс" угоди по придбанню товарів, які використовував в своїй господарській діяльності. Позивачем надано суду первинні документи, які підтверджують здійснення цих угод та їх оплату позивачем.

Контрагенти надали позивачу податкові накладні, загальна сума ПДВ за якими склала 49 976,22 грн.

В акті перевірки відповідач вказує, що позивачем з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2011 року задекларовано дохід та витрати, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 1 697 125 грн., при цьому перевіркою встановлене заниження повноти визначення доходу за II квартал 2011 року у сумі 522 053 грн. та встановлене заниження повноти визначення витрат у сумі 338 133 грн.

Позивач стверджує, що вказане порушення сталося в результаті математичної помилки при заповненні ним податкової декларації з податку на прибуток.

Вирішуючи питання про правомірність податкових повідомлень-рішень №0000362301 та №0000372301 (щодо визначення грошового зобов'язання з ПДВ та встановлення завищення від'ємного значення), суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні позивача оформлені належним чином і товарність його угод, укладених з контрагентами-постачальниками, повністю підтверджена і, тому, ці податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за договорами, укладеними позивачем, як покупцем, з ТОВ "Кастросервіс", ПП "Альгетти", ПП "Щедро-ком", ТОВ "Судносервіс", останні зобов'язалися постачати покупцю певний товар.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з "Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затвердженими Наказом Мінтранспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

"Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи", затвердженої спільним Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 07 серпня 1996 року №228/253, передбачена обов'язкова наявність товарно-транспортних накладних у підприємства - одержувача товару.

Однак, до перевірки не було надано товарно-транспортних накладних, які б підтвердили транспортування товарів від ТОВ "Кастросервіс", ПП "Альгетти", ПП "Щедро-ком", ТОВ "Судносервіс" до ТДВ "Вознесенський Хлібзавод".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про недоведеність позивачем фактичного отримання товару від вказаних постачальників і, відповідно, про неправомірне формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ними.

Таким чином, оскаржувані рішення №0000362301 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) за основним платежем на суму 18 222,08 грн. та штрафними санкціями на суму 4 555,53 грн.) та №0000372301 щодо встановлення завищення від'ємного значення ПДВ в розмірі 24 886 грн. є правомірними.

Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення №0000382301 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про допущення математичної помилки в декларації з податку на прибуток, яка не призвела до заниження податку, є непідтвердженими жодним доказом. Крім того, суд прийняв до уваги те, що позивач не подавав податковому органу уточнюючий розрахунок до цієї декларації, незважаючи на самостійно виявлені помилки. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення №0000382301.

В апеляційній скарзі ТДВ "Вознесенський Хлібзавод" вказується, що внаслідок механічної помилки певні суми не потрапили в декларацію з податку на прибуток підприємства. Так, в рядках 02 і 05 декларації не був відображений дохід від патентованої діяльності, у зв'язку з чим, значення цих рядків були зменшені, відповідно на 688 209 грн. і 623 209 грн. Разом з тим, апелянт зазначив, що ці суми знайшли своє відображення в первинній документації, дохід від патентованої діяльності було включено до об'єкту оподаткування, нараховано податок на прибуток та сплачено до бюджету в повному обсязі, жодних збитків бюджету не завдано.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи за наступного.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені Законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Таким чином, Законом передбачено, що саме податкова декларація є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання і, тому, посилання апелянта на те, що він правомірно нарахував та сплатив податок на прибуток на підставі первинної документації, в якій знайшли відображення суми 688 209 грн. і 623 209 грн. є необгрунтованими і, крім того, вони є непідтвердженими жодним відповідним документом.

Згідно з п.50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Жодного пояснення з приводу невиконання зазначеного обов'язку щодо подання уточнюючого розрахунку, у зв'язку з виявленням механічної помилки в декларації з податку на прибуток апелянт не надав.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного рішення від 05 грудня 2011 року №0000382301.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити ТДВ "Вознесенський Хлібзавод" у задоволенні позовних вимог до Вознесенської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Вознесенський Хлібзавод" - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити товариству з додатковою відповідальністю "Вознесенський Хлібзавод" у задоволенні адміністративного позову до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2011 року:

- №0000362301 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) за основним платежем на суму 18 222,08 грн. та штрафними санкціями на суму 4 555,53 грн.);

- №0000372301 щодо встановлення завищення від'ємного значення ПДВ в розмірі 24 886 грн.;

- №0000382301 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 30 803 грн. та штрафними санкціями на суму 1 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 жовтня 2013 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.А. Шевчук