Ухвала суду № 34093518, 10.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/383/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Костюченко М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області (далі - Відповідачі) у якому просила визнати протиправним дії відповідача та скасувати вимогу про сплату боргу від 14.12.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року вимоги адміністративного позову задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, що зареєстрована Таращанською районною адміністрацією 23.07.2001, Свідоцтво серії НОМЕР_1.

Позивач є пенсіонером, що підтверджується Пенсійним посвідченням від 23.01.2008 серія НОМЕР_2 (а.с.10).

У січні 2013 року на адресу позивача надійшла вимога управління пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області від 22.01.2013 № Ф1 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4 572,42 грн. (а.с.24).

Також у матеріалах справи наявний лист Управління пенсійного фонду, надісланий на адресу позивача, у якому відповідач зазначає, що оскільки пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то він не звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування до досягнення ним пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відтак, позивач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є пенсіонером за віком, а оскаржуване рішення відповідача від 22.01.2013 № Ф1 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску є протиправним, тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на час виникнення спірних правовідносин частиною четвертою статті 4 Закону № 2464 було передбачено звільнення фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком та отримують відповідно до закону пенсію.

ОСОБА_2, згідно пенсійного посвідчення від 23.01.2008 року серія НОМЕР_2, є пенсіонером за віком, перебуває на обліку управління пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області та отримує пенсію за віком.

Пенсія позивачу призначена на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі-Закон № 796-XII), згідно з якою особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі-Закон 1058-IV).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 № 3609-VI, стаття 4 Закону № 2464 доповнена частиною четвертою наступного змісту: «Особи, зазначені у пункті четвертому частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Положення статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» потрібно розуміти в контексті з положеннями статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А відтак, пенсія за віком може бути надана особі яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови, якщо остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого адміністративного суду України від 04.04.2013 у справі К/800/8411/13 та від 26.03.2013 у справі К/9991/72976/12.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до правових норм викладених в ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 не пов'язує звільнення особи від сплати єдиного внеску із досягненням нею певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску усіх пенсіонерів за віком.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.