Рішення № 34092006, 01.10.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/98/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2013 Справа № 908/2412/13

за позовом прокурора Василівського району Запорізької області (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Приморська, 32)

до відповідача 1: Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області (71610, Запорізька область, Василівський район, с. Приморське, вул. 50 років Жовтня, 219)

до відповідача 2: сільськогосподарського виробничого кооперативу "МИР" (71610, Запорізька область, Василівський район, с. Приморське, вул. Східна, б. 178)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 8-б)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відділ Держземагентсва у Приазовському районі Запорізької області (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Пушкіна, 7)

про визнання незаконним та скасування рішення Приморської сільської ради четвертої сесії п'ятого скликання № 20 від 28.09.2006р., визнання недійсними договору оренди земельної ділянки від 27.10.2011р. та повернення земельної ділянки загальною площею 3,3079 га

суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від прокурора: Понятенко К.А., посвідчення № 013456 від 03.12.2012р.

від відповідача 1: Мірошниченко В.О., довіреність від 30.09.2013р. № 2067

від відповідача 2: не прибув

від третьої особи (Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області): не прибув

від третьої особи (Відділ Держземагентсва у Приазовському районі Запорізької області): не прибув;

СУТЬ СПОРУ:

15.07.2013р. до господарського суду Запорізької області звернувся прокурор Василівського району Запорізької області з позовною заявою до відповідача 1: Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області; до відповідача 2: сільськогосподарського виробничого кооперативу "МИР" про визнання незаконним та скасування рішення Приморської сільської ради четвертої сесії п'ятого скликання № 20 від 28.09.2006р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27.10.2011 р. та повернення земельної ділянки загальною площею 3,3079 га..

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.07.2013 року порушено провадження у справі № 908/2412/13, справі присвоєно номер провадження 24/98/13, судове засідання призначене на 12.08.2013 р. Цією же ухвалою залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 8-б) та Відділ Держземагентсва у Приазовському районі Запорізької області (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Пушкіна, 7)

Ухвалою від 15.07.2013р. розгляд справи відкладений на 16.09.2013р.

Ухвалою від 16.09.2013р. за клопотанням позивача строк вирішення спору продовжений в порядку ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладений на 01.10.2013р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 01.10.2013р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Прокурор підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовано наступним. У ході проведеної прокуратурою Василівського району перевірки додержання органом місцевого самоврядування вимог законодавства при розпорядженні земельними ділянками виявлено, що 28.09.2006р. Приморською сільською радою четвертої сесії п'ятого скликання прийнято рішення № 20 «Про затвердження проекту землеустрою із внесенням змін (в частині площі) щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будівель механізованого току СВК «Мир» за адресою: с. Приморське, вул. Східна, 178 на території Приморської сільської ради Василівського району». Пунктом 1 вказаного рішення внесено зміни до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будівель механізованого току в частині площі, а саме: змінено загальна площа земельної ділянки 3,3439 га на 3,3079 га. Пунктом 2 рішення затверджено проект землеустрою із внесенням щодо відведення земельної ділянки СВК «Мир» для обслуговування будівель механізованого току, загальною площею 3,3079 га в оренду терміном на 49 років за адресою: с. Приморське, вул. Східна, 178 за рахунок земель запасу Приморської сільської ради. Пунктом 3 рішення передано СВК «Мир» земельна ділянка для обслуговування будівель механізованого току загальною площею 3,3079 га в оренду терміном на 49 років за адресою: с. Приморське, вул. Східна, 178 за рахунок земель запасу Приморської сільської ради. Пунктом 4 рішення зобов'язано землекористувача виконувати обов'язки відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України. В подальшому на підставі вищезазначеного рішення, СВК «Мир» укладено з Приморською сільською радою договір оренди земельної ділянки від 27.10.2011р. під обслуговування механізованого току площею 3,3079 га, строком на 49 років. Договір оренди земельної ділянки зареєстрований ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України від 27.10.2011 за № 232090004000713 (кадастровий номер земельної ділянки 2320985501:07:064:0012.). Спірне рішення прийнято з порушенням вимог Земельного законодавства України, оскільки Приморською сільською радою були перевищені повноваження при розпорядженні зазначеною земельною ділянкою, яка розташована за межами населеного пункту. Позов обґрунтовано ст. ст. 13,14, 19, 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 15, 16, 21, 203, 215, 216, 227, 228 ЦК України, ч. 1 ст. 93, 116, 122, 123, 124 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.33, п.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач 1 письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, відзиву не надав, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином. Ухвала про порушення провадження у справі отримана 20.07.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Будь-яких заяв, клопотань не надійшло.

Головне управління Держземагентства у Запорізькій області надало письмові пояснення, згідно з якими перелічено зміст ст. ст. 16, 35 Закону України "Про оренду землі", ст.124, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, що стосується позовних вимог про зобов'язання повернути земельну ділянку, зазначила, що ст. 34 вищезазначеного Закону встановлено, що при припиненні або розірванні договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області позовні вимоги прокурора підтримала у повному обсязі, оскільки враховуючи фактичне розташування об'єктів нерухомого майна СВК "Мир" на визначених ситуаційних планах до договорів оренди та відповідно до проекту встановлення меж населеного пункту Приморської сільської ради, земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2006р. четвертою сесією п'ятого скликання Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області прийнято рішення № 20, пунктом 1 якого внесено зміни до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будівель механізованого току в частині площі, а саме: змінено загальна площа земельної ділянки 3,3439 га на 3,3079 га. Пунктом 2 рішення затверджено проект землеустрою із внесенням щодо відведення земельної ділянки СВК «Мир» для обслуговування будівель механізованого току, загальною площею 3,3079 га в оренду терміном на 49 років за адресою: с. Приморське, вул. Східна, 178 за рахунок земель запасу Приморської сільської ради. Пунктом 3 рішення передано СВК «Мир» земельна ділянка для обслуговування будівель механізованого току загальною площею 3,3079 га в оренду терміном на 49 років за адресою: с. Приморське, вул. Східна, 178 за рахунок земель запасу Приморської сільської ради. Пунктом 4 рішення зобов'язано землекористувача виконувати обов'язки відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.

27.10.2011р. Василівським відділом Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 232090004000713 зареєстровано договір оренди земельної ділянки, укладений між Приморською сільською радою (Орендодавець) та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Мир" (Орендар), за умовами якого Орендодавець на підставі рішення Приморської сільської ради від 28.09.2006 р. № 20 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться на території Приморської сільської ради за адресою: с. Приморське, вул. Східна, 178 (п. 1).

Згідно з п. 2 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3, 3079 га для обслуговування будівель механізованого току.

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки кадастровим номером земельної ділянки є: № 2320985501:07:064:0012.

Згідно з п. 7 договору оренди, договір укладено на 49 років, починаючи з моменту підписання сторонами договору та реєстрації у Приморській сільській раді.. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Розмір орендної плати встановлено в розділі "Орендна плата".

У п. 42 договору встановлено, що невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання - передачі об'єкта оренди та проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

У липні 2013р. прокурор Василівського району звернувся до суду з даним позовом та просить визнати незаконним та скасувати рішення Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області четвертої сесії п'ятого скликання № 20 від 28.09.2006р. «Про затвердження проекту землеустрою із внесенням змін (в частині площі) щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будівель механізованого току СВК «Мир» за адресою: с. Приморське, вул. Східна, 178 на території Приморської сільської ради Василівського району; визнати недійсним договір оренди землі від 27.10.2011р. площею 3,3079 га, зареєстрований в Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 232090004000713 від 27.10.2011р., кадастровий номер земельної ділянки 2320985501:07:064:0012, укладений між Приморською сільською радою Василівського району Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом СВК «Мир» та зобов'язати СКВ «Мир» повернути державі в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, шляхом підписання актів прийому-передачі, земельну ділянку загальною площею 3,3079 га, кадастровий номер земельної ділянки 2320985501:07:064:0012, вартістю 484 332,23 грн., яка знаходиться на території Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області, за межами села Приморське, Василівського району запорізької області.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підставах.

Згідно з п.п.1.2.4, 1.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" за змістом статей 13,14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявленням власника землі і реалізуються відповідні права у цивільно-правових відносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності). Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам. Зокрема, відповідно до статті 20 ГК України, статей 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д)застосування інших, передбачених законом, способів.

За приписами статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Відповідність чи невідповідність рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства (його редакції), яке діяло на момент видачі спірного акта.

Відповідно до п.2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2.24. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

Згідно з п.12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Як свідчать матеріали справи, згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 17.03.2013р. № 1769 встановлено, що, враховуючи фактичне розташування об'єктів нерухомого майна СВК «Мир» на визначених ситуаційних планах до договорів оренди та відповідно до проекту встановлення меж населеного пункту Приморської сільської ради, зазначені земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту.

Відповідно до листа відділу Держземагенства у Василівському районі Запорізької області від 15.04.2013р. № 06-14/785, від 30.05.2013р. № 06-14Ї1126 встановлено, що згідно картографічних матеріалів та наданого Приморською сільською радою Василівського району проекту землеустрою меж населеного пункту с. Приморське Василівського району, вищевказана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, має категорію земель сільськогосподарського призначення, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 484 332,23 грн.

В ході перевірки прокуратурою Василівського району опитана землевпорядник Приморської сільської ради Мірошниченко В.А. пояснила, що при оформленні земельних ділянок СКВ «Мир» нею було помилково зроблено висновок, що земельні ділянки перебувають в межах населеного пункту. Згідно картографічних матеріалів с. Приморське Василівського району Запорізької області, земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту.

Також, згідно листа РКП «Василівське бюро технічної інвентаризації» Василівської РДА встановлено, що на земельній ділянці за адресою Запорізька область, Василівський район, с. Приморське, вул. Східна, 178 за СВК «Мир» зареєстровано право власності на механізований тік. Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що загальна площа механізованого току - складає 700 кв. метрів. - 0,07 га.

Разом з тим, Приморською сільською радою Василівського району в оренду передана земельна ділянка загальною площею 3,3079 га для обслуговування будівель механізованого току.

Встановлені обставини дають підстави вважати, що рішення № 20 від 28.09.2006р. прийнято Приморською сільською радою всупереч наведеним вище приписам законодавства, з перевищенням повноважень.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси юридичної особи.

Вирішуючи спір в цій частині, суд бере до уваги, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, поняття "недійсний", "нечинний", "незаконний" в даному контексті є синонімами. Вимоги про визнання акта державного органу або органу місцевого самоврядування незаконним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам визнання його недійсним.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області четвертої сесії п'ятого скликання № 20 від 28.09.2006р.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Згідно приписів чинного законодавства підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.

Договір оренди земельної ділянки укладений відповідачами по справі (зареєстрований 03.03.2008 р. за № 232090004000713) на підставі рішення Приморської сільської ради № 20 від 28.09.2006р. За умови визнання недійсним вказаного рішення органу місцевого самоврядування, оспорюваний договір оренди земельної ділянки визнається судом недійсним.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. зазначено, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений відповідачами по справі, припиняється на майбутнє.

Разом з тим, не можуть бути підставою для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки вказані у позовній заяві ст. ст. 227, 228 ЦК України, які є спеціальними нормами.

Зокрема, ст. 227 ЦК передбачено визнання недійсним правочину, вчиненого без відповідного дозволу (ліцензії). Ліцензія є необхідною для здійснення деяких видів господарської діяльності, зазначених у статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закону України "Про банки і банківську діяльність", тощо, що не має відношення до даного предмету спору. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок (ч.1 ст.228) встановлені законом - він є нікчемним, тому визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Прокурором також заявлена позовна вимога про застосування правових наслідків визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (ст. 216 ЦК України), а саме: зобов'язати СВК "Мир" повернути державі в особі Головного управління Держземагентства у Запорізькій області шляхом підписання актів прийому-передачі, земельну ділянку загальною площею 3,3079 га, кадастровий номер земельної ділянки 2320985501:07:064:0012, вартістю 484 332,23 грн., яка знаходиться на території Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області, за межами села Приморське, Василівського району Запорізької області.

Вказані вимоги суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, внаслідок наступного.

Згідно з матеріалами справи за відповідачем 2 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Приморське, вул.. Східна, 178, яке останній набув за договором купівлі-продажу від 30.08.2002 р.

За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За приписами ст. 182, ч. 2 ст. 331, ст. 657 ЦК України, покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Таким чином, не оформлення належним чином права користування земельною ділянкою під об'єктом нерухомості не є підставою для зобов'язання передати (повернути) земельну ділянку під об'єктом нерухомості відповідному органу, оскільки таке користування не визначається законодавцем, як самовільне.

Суд вважає безпідставними посилання прокурора на ст. 216 ЦК України, оскільки зазначеною статтею передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

З аналізу вищезазначених статей вбачається, що наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню стосовно сторін даного правочину. Судом не встановлено наявність спору між сторонами договору з приводу повернення спірної земельної ділянки. Чинне законодавство не передбачає повернення майна у разі визнання недійсним договору на користь особи, яка не є стороною договору.

Згідно ч. 4. ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Однак, згідно з ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Третя особа - Головне управління Держземагентства у Запорізькій області не є стороною договору оренди (орендодавцем), а тому відповідач 2 не зобов'язаний повертати земельну ділянку третій особі саме на підставі реституції, передбаченої вказаною прокурором у позовній заяві ст.216 ЦК України.

Орган державної влади, якому чинним законодавством надані повноваження розпоряджуватися земельними ділянками державної власності, не позбавлений права, у разі наявності підстав, після здійснення державної реєстрації прав на спірну земельну ділянку звернутися з позовом про витребування на його користь земельної ділянки від особи, яка користується нею без достатніх правових підстав (віндикаційним позовом).

На підставі викладеного, позов задовольняється частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів, оскільки спір виник внаслідок їх неправильних дій.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р., якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Судовий збір по вимозі про визнання недійсним рішення Приморської сільської ради № 20 від 28.09.2006 р. покладається на відповідача 1, судовий збір по вимозі про визнання недійсним Договору оренди покладається на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області четвертої сесії п'ятого скликання № 20 від 28.09.2006р. «Про затвердження проекту землеустрою із внесенням змін (в частині площі) щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будівель механізованого току СВК «Мир» за адресою: с. Приморське, вул. Східна, 178 на території Приморської сільської ради Василівського району.

Визнати недійсним договір оренди землі від 27.10.2011р. площею 3,3079 га, зареєстрований в Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 232090004000713 від 27.10.2011р., кадастровий номер земельної ділянки 2320985501:07:064:0012, укладений між Приморською сільською радою Василівського району Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом СВК «Мир».

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області (71610, Запорізька область, Василівський район, с. Приморське, вул. 50 років Жовтня, 219, код ЄДРПОУ 04352032) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДР 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "МИР" (71610, с. Приморське, Василівський район, Запорізька область, вул. Східна, 178, код ЄДРПОУ 30887310) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДР 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) суму 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 09.10. 2013р.