Рішення № 34092003, 07.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа № 911/3045/13

Господарський суд Київської області, у складі головуючого судді Щоткіна О.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс",

м. Київ

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп",

с. Мархалівка, Васильківський район

2. Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків національної академії аграрних наук, с. Вереміївка, Семенівський р-н, Полтавська обл.

про стягнення 66 597,95 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : Грищенко О.М. - предст., дов. від 01.04.2013р.

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Лук'янов О.В. - предст., дов. від 16.09.2013р.

від відповідача 2: Омельченко В.Я. - предст., дов. від 16.09.2013р.

від відповідача 2: Мороз О.В. - директор (контракт від 01.07.2009р.)

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (відповідач-1) та Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків національної академії аграрних наук (відповідач-2) про стягнення 66 597,95 грн., які складаються з 33282,08 грн. 30% річних, 20788,22 грн. пені, 12527,65 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.09.2013 р.

На адресу суду від позивача надійшли витребувані судом документи.

09.09.2013р. через канцелярію (вх. номер 19054) відповідачем-2 було подано письмовий відзив на позов, який останній озвучив в судовому засіданні та відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також в поданому відзиві відповідач просить суд застосувати строки позовної давності щодо стягнення інфляційних втрат, 30% річних та пені.

Ухвалою суду від 16.09.2013р. розгляд справи було відкладено на 07.10.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача-1.

04.10.2013р. відповідачем-2 подано до суду статутні документи та Свідоцтво про державну реєстрацію Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків національної академії аграрних наук.

07.10.2013р. відповідачем-2 надані суду додаткові пояснення з приводу заявленого позову. Згідно наданих пояснень, відповідач-2 просить суд визнати угоду № 16/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні недійсною.

Відповідно ч. 1 статті 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Вказана норма передбачає право звернення відповідача з вимогою до позивача при поданні останнім належним чином оформленого зустрічного позову, який би відповідав вимогам статті 54 ГПК України.

Зважаючи на те, що вказаної норми відповідачаем-2 дотримано не було, викладена в прохальній частині додаткових пояснень на позов вимога про визнання угоди недійсною, не може бути розглянута судом.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Враховуючи те, що дослідження доказів, яких достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору закінчено, суд керуючись нормами статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.10.2013р. оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

встановив:

06 квітня 2009 року між ТОВ «Тридента Агро» та Веселоподільською дослідно-селекційною станцією інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків національної академії аграрних наук було укладено договір № 78-07-09П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

У відповідності до матеріалів справи, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором, ТОВ «Тридента Агро» звернулось до господарського суду Полтавської області з вимогою про стягнення з відповідача-2 суми заборгованості та штрафних санкцій за період з 02.10.2009р. по 08.01.2010р. Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.05.2010р. по справі № 22/5, позов ТОВ «Тридента Агро» задоволено. Відповідно до постанови ВДВС Семенівського РУЮ Полтавської області від 21.06.2010р. було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу від 08.06.2010р. по справі № 22/5.

Як вбачається з позовної заяви, заборгованість згідно договору № 78-04-09П була погашена 16.11.2010р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що у ТОВ «Тридента Агро» виникло право вимоги щодо нарахування пені, 30% річних, інфляційних втрат згідно Договору №78-04-09П за період з 09.01.2010р. (наступного дня після звернення до суду та нарахування щодо прострочених днів не були враховані судом при винесенні рішення) по дату погашення боргу - виконання зобов'язання - 16.11.2010р.

За розрахунком, що знаходиться в матеріалах справи, вказана сума становить 66597,95 грн., з яких: 33 282, 08 грн. 30% річних, 12 527, 65 грн. інфляційних втрат, 20788,22 грн. пені.

При цьому, заявляючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що сума боргу, яка є предметом позову, перейшла до нього, як нового кредитора за договором уступки права вимоги № 16/07-12 на підставі ст.ст. 512-517 ЦК України, обґрунтовуючи це наступним:

24.01.2011р. між ТОВ «Тридента Агро» та ФОП Грищенко О.М. було укладено угоду № 14-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якої первісний кредитор (ТОВ «Тридента Агро») відступив новому кредитору (Грищенко О.М.) право вимоги виконання Веселоподільською дослідно-селекційною станцією інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків національної академії аграрних наук зобов'язання щодо сплати пені, 30% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 78-04-09П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 06.04.2009р.

В подальшому, 02.07.2012р. між ФОП Грищенко О.М. та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» було укладено угоду № 16/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні, якою встановлено, що ФОП Грищенко О.М. відступає ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» право вимоги виконання Веселоподільською дослідно-селекційною станцією інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків національної академії аграрних наук зобов'язання щодо сплати пені, 30% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 78-04-09П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 06.04.2009р. та згідно Угоди № 14-ТА про заміну кредитора у зобов'язання від 24.01.2011р., у зв'язку з неповним, несвоєчасним та неналежним виконанням відповідачем-2 своїх обов'язків згідно договору купівлі-продажу.

Як зазначає позивач, первісним кредитором та новим кредитором було належним чином повідомлено боржника про заміну кредиторів у зобов'язанні, про що свідчать повідомлення від 26.01.2011р. та від 02.07.2012р.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за угодою № 16/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні було укладено договір поруки № 11-03-2013-11 від 11.03.2013р. між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель), за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за невиконання обов'язку Веселоподільською дослідно-селекційною станцією інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків національної академії аграрних наук щодо сплати пені в сумі 20 788, 22 грн.

Таким чином, за словами позивача, на підставі вищевикладеного, він має право звернення до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно 20788,22 грн. пені, а також стягнення з відповідача-2 33 282, 08 грн. 30% річних, 12 527, 65 грн. інфляційних втрат. Крім того, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» заявлено вимогу (вх. номер суду 19441 від 13.09.2013р.) про покладення на відповідачів судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, в тому числі, і адвокатських послуг в розмірі 5000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Незважаючи на те, що згідно приписів вищезазначеної статті, воля боржника за загальним правилом не береться до уваги в разі заміни кредитора у зобов'язанні, частиною 2 вказаної статті передбачена необхідність письмового повідомлення про це боржника.

Частиною 2 статті 517 Цивільного кодексу України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Таким чином, боржник у разі відступлення права вимоги до нього, має отримати від нового кредитора докази та будь-яку іншу інформацію, яка свідчить на підставі чого кредитор отримав право вимоги до нього. В свою чергу, до моменту отримання від нового кредитора офіційних документів про купівлю-продаж (уступку) права вимоги, боржник має право не виконувати зобов'язання, оскільки не має правового обґрунтування такого зобов'язання.

Як стверджує позивач, у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ним належним чином було повідомлено боржника про перехід прав від ТОВ «Тридента Агро» до ФОП Грищенко О.М. та від ФОП Грищенко О.М. до ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» щодо стягнення з відповідача-2 пені, 30% річних та інфляційних втрат, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення в цінний лист від 26.03.2012р. та від 03.10.2012р., а також фіскальними чеками про направлення на адресу Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків національної академії аграрних наук повідомлення про заміну кредитора, копії угоди № 14-ТА та угоди № 16/07-12, копії акту від 24.01.2011р. та від 02.07.2012р. (а.с. 34-35, 39-40).

Оглянувши в судовому засіданні зазначені повідомлення, суд встановив, що вищеперелічені документи були направлені за адресою: Полтавська обл., Семенівський р-н, с. Вереміївка, вул. Селекціонерів, 6.

Однак, з поданих позивачем та відповідачем витягів стосовно місцезнаходження Веселоподільської дослідно-селекційною станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків національної академії аграрних наук вбачається, що остання як юридична особа зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 08.02.1993р. за адресою: Полтавська обл., Семенівський р-н, с. Вереміївка, вул. Селекціонерів, 1.

У відповідності до ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Таким чином, саме за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України боржник мав бути повідомлений боржник про перехід права вимоги від первісного кредитора до нових кредиторів.

Однак, з наданих позивачем доказів (описів вкладення у цінний лист та фіскальних чеків) вбачається, що таке повідомлення було направлено за адресою, за якою боржник не знаходиться.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в порушення ч. 2 статті 517 ЦК України, позивач належним чином не повідомив боржника про перехід уступки права вимоги та не надав останньому підтверджуючих це право документів.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення повідомлення про уступку права вимоги боржнику, а також докази отримання такого повідомлення боржником, надані позивачем описи вкладення у цінний лист про направлення повідомлень від 26.01.2012р. та від 02.07.2012р. не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України, що підтверджувало б повідомлення боржника про відступлення права вимоги та перехід прав та обов'язків від первісного кредитора до нових, оскільки повідомлення направлені не на адресу боржника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент подачі позову, право позивача відповідачем-2 не було порушено, оскільки останній був позбавлений можливості пересвідчитись в переході права вимоги від первісного кредитора до нового.

На підставі ч.5 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 32-34, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Дата складання повного тексту рішення: 14.10.2013р.

Суддя О.В. Щоткін