Рішення № 34091958, 09.10.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.2013 Справа № 901/2673/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит»

до фізичної особи-підприємця Бабіто В.О.

про стягнення 7 440,00 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до фізичної особи-підприємця Бабіто В.О. про стягнення 7 440,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконані умови договору поставки № 181-СИМ від 26.04.2013 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.08.2013.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 01.10.2013 розгляд справи відкладено на 09.10.2013.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2013 між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (покупець за договором) укладений договір поставки № 181-СИМ (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах та в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 7-10).

Ціни на товар вказуються у накладних на товар, оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 (сім) календарних днів.

Підписання покупцем видаткової (товарно-транспортної) накладної свідчить про те, що покупець згоден з ціною на товар, вказаною в накладній, перевірив кількість, асортимент, тару поставленої партії товару та погоджується на прийняття всього товару як належно поставленого згідно цього договору з дотриманням строків його постачання (пункт 5.7 Договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28.02.2014. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за один місяць до дати закінчення строку дії договору,він вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах (пункт 8.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 9 491,94 грн., про що свідчить видаткова накладна № 3560 від 17.05.2013 (а.с. 11-12).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується його підписом на видатковій накладній.

За твердженням позивача, вартість отриманого товару оплачена відповідачем частково, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 7 440,00 грн.

Наведене стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит» до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Правові наслідки невиконання зобов'язань за договором поставки регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Проте, в порушення умов договору, покупець не виконав свої зобов'язання за договором та не сплатив вартість отриманого товару, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 7 440,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи положення пункту 4.2 Договору покупець взяв на себе зобов'язання щодо оплати кожної поставленої партії товару протягом 30 днів з дати поставки.

Проте, взяті на себе зобов'язання відповідачем не виконані.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 7 440,00 грн. відповідачем суду не надано, заперечень щодо розміру суми боргу від відповідача також не надходило.

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з фізичної особи-підприємця Бабіто Валентини Олексіївни заборгованості за поставлений товар в сумі 7 440,00 грн.

Оплату судового збору суд відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача.

В судовому засіданні 09.10.2013 оголошені вступна та резолютивні частини рішення. Повне рішення складено 14.10.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бабіто Валентини Олексіївни (вул. Кольцева, 1, кім. 8, с. Лікарственне, Сімферопольський район, 97557, ЄДРПОУ 2124632321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ 49083, ЄДРПОУ 36841030) 7 440,00 грн. заборгованості та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас