Постанова № 34091156, 11.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2013 року 10:00 № 826/14713/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б. В. при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доНачальника управління Укртнасінспекції у м. Києві Гринюка Олександра АнатолійовичапроВизнання дій неправомірними та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

18.09.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до начальника управління Укртрансінспекції у м. Києві Гринюка Олександра Анатолійовича (надалі - Відповідач), в якому просить суд:

1. Визнати неправомірні дії відповідача щодо винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

2. Скасувати постанову відповідача №007297 від 02.09.2013 р. про застосування фінансово-господарського штрафу у сумі 1 700,00 грн. відносно Позивача.

3. Судові витрати пов'язані з розглядом адміністративної справи в сумі 34,41 грн. та 170,00 грн. покласти на Відповідача.

Після усунення недоліків позовної заяви Позивачем, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2013 р. було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився Позивач, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити із підстав, викладених в адміністративному позові, зазначає про не дотримання Відповідачем положень Конституції України, Закону України «Про автомобільний транспорт» (надалі - Закон №2344), Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 р. (надалі - Порядок №1567), зокрема Відповідачем було протиправно винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №007297 від 02.09.2013 р. (надалі - Постанова №007297).

В судове засідання не з'явився представник Відповідача, про час та місце був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення судового розгляду справи не подавав, заяви про розгляд справи за його відсутності не подано.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Зважаючи на неявку Відповідача в судове засідання, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Водночас, під час вирішення спору суд приймає до уваги, що Відповідачем, на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2013 р. (отримана Відповідачем 30.09.2013 р.) не надано жодних доказів. Як наслідок, суд керуючись положеннями ст.114 КАС України, продовжив розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

02.09.2013 р. Відповідачем було винесено Постанову №007297, якою, за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344, на Позивача було накладено штраф в розмірі 1 700 грн., за не оформлення реєстраційних документів на переобладнання транспортного засобу.

Вважаючи, що Відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача під час винесення спірної постанови, Позивач оскаржив таке рішення Відповідачів в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, що визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, є Закон №2344.

Частиною 4 ст.6 Закону №2344 визначено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. При цьому, відповідно до ч.7 ст.6 Закону №2344 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, зокрема, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до п.1 Указу Президента України №387/2011 від 06.04.2011 р. «Про Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України.

Відповідно до п.7 вказаного Указу, Укртрансінспекція реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Разом з тим, з метою визначення процедури здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників, було затверджено Порядок №1567.

Відповідно до п.4 Порядку №1567 передбачено, що перевірки можуть проводитись: планові, позапланові та рейдові перевірки.

В п.5 та п.6 Положення №1567 планова і позапланова перевірки проводяться за місцезнаходженням суб'єкта господарювання та/або місцем провадження господарської діяльності. Планова перевірка суб'єкта господарювання проводиться органом державного контролю згідно з квартальним планом, який затверджується Укртрансінспекцією. Протягом року, на який заплановано проведення перевірки стану виконання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності в сфері надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, інші планові перевірки суб'єкта господарювання за його місцезнаходженням не проводяться.

Крім того, п.12 та п.13 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених п.15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п. 14 Порядку №1567).

Однак, Відповідачем, в порушення положень ч.2 ст.71 КАС України, не надано жодних доказів, які б посвідчували яка саме проводилась перевірка (планова, позапланова, рейдова), та правомірність проведення такої перевірки.

Крім того, в п.20 Порядку №1567 за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою згідно з додатком 2. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання (далі - уповноважена особа суб'єкта господарювання). Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю.

Як вказано Відповідачем в Постанові №007297, факт правопорушення було зафіксовано в Акті №083694.

Водночас, Відповідачем, в порушення положень ч.2 ст.71 КАС України, не надано жодних доказів, які б посвідчували оформлення Відповідачем Акту №083694.

Крім того, Позивачем в судовому засіданні було вказано, що він вже не є користувачем зазначеного в Постанові №007297 транспортного засобу державний номер НОМЕР_1.

Так, Позивачем, в якості доказів, надано Довіреність від 30.03.2013 р., відповідно до якої Позивач передав ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в управління автомобіль марки Mercedes-Benz моделі Sprinter 313 CDI, тип ТЗ вантажний малотоннажний вантажопасажирський - В, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, 2002 року випуску.

Водночас, Відповідачем, в порушення положень ч.2 ст.71 КАС України, не надано жодних доказів, які б спростовували вказані Позивачем обставини.

Більше того, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставною для їх винесення стало не оформлення дозвільних документів на перевезення пасажирів, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344.

Так, абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344 передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, а саме: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 та ст.48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, Відповідачем, в порушення положень ч.2 ст.71 КАС України, не надано жодних доказів, в яких би було зафіксовано які саме відсутні документи у Позивача, що визначені в ст.39 та ст.48 Закону №2344.

В контексті з вищевикладеним, слід зазначити, що Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не підтверджена обґрунтованість прийнятих рішень про застосування фінансових санкцій по відношенню до Позивача.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частинами 1, 2 та 3 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника управління Укртрансінспекції у м. Києві Гринюка Олександра Анатолійовича задовольнити.

2. Визнати протиправними дії начальника управління Укртрансінспекції у м. Києві Гринюка Олександра Анатолійовича щодо винесення Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №007297 від 02.09.2013 р.

3. Визнати протиправним і скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №007297 від 02.09.2013 р., винесену начальником управління Укртрансінспекції у м. Києві Гринюком Олександром Анатолійовичем.

4. Присудити ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 41 коп. із Державного бюджету направлених на асигнування діяльності начальника управління Укртрансінспекції у м. Києві Гринюка Олександра Анатолійовича.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін