Постанова № 34091149, 18.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

18 вересня 2013 року 19:03 год. №826/13268/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Левченко І.В.,

представників:

позивача: Гаджук П.П., Доманський В.Й., Олєйніков Є.В., відповідача - Мильнікова М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Відан" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправними і скасування податкових по-відомлень-рішень від 05.04.2013 №0002402220, №0002412220, від 17.06.2013 №0003582220,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано помилковістю висновків перевірки, результати якої і спірне гро-шове нарахування не відповідають вимогам податкового законодавства щодо порядку фор-мування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ПП "Арикон".

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Представник відповідача не визнала позов, надала письмові заперечення, в яких про-сить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивачем неправомірно сформовано валові витрати і податковий кредит з ПДВ по операціям з ПП "Арикон" тому, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем і ПП "Арикон" є фіктивними і такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 04.03.2013 №471, направлення від 05.03.2013 №462 та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено доку-ментальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Арикон", за результатами якої відповідачем складено акт від 19.03.2013 №997/22-221-35362087 та винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 05.04.2013 №0002402220, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 58915 грн. (у т.ч.: основний платіж - 50612 грн., штраф - 8303 грн.);

- від 05.04.2013 №0002412220, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибу-ток на 58205 грн. (у т.ч.: основний платіж - 58204 грн., штраф - 1 грн.).

Рішенням ДПС у м. Києві від 04.06.2013 №1287/7/12-1-03 скасовано податкове пові-домлення-рішення від 05.04.2013 №0002412220 у частині нарахування штрафу з податку на прибуток у сумі 1 грн.

Судом встановлено, що на підставі вказаного рішення ДПС у м. Києві відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 №0003582220, яким збіль-шено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 58204 грн. основного платежу.

Також, судом встановлено, що спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку з пору-шенням позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК і заниження податку на прибуток на 58204 грн. та ПДВ на 50612 грн., внаслідок порушення п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК та укладення правочинів з ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, які не спрямовані на реальне настання право-вих наслідків, що обумовлені цими правочинами.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Під витратами відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою і підтверджується матеріалами справи, позивачем задекларовано в складі валових витрат за 2 і 3 квартал 2011р. 253062 грн. і в складі податко-вого кредиту з ПДВ за травень-липень 2011р. 50612 грн., нарахованих у зв'язку з придбанням у ПП "Арикон" товарів (стрічка транспортна, стрічка норійна) на підставі укладеного з ПП "Арикон" договору купівлі-продажу від 10.05.2011 №18.

Згідно з актом відповідач стверджує, що позивач неправомірно сформував валові вит-рати і податковий кредит з ПДВ по операціям з ПП "Арикон", оскільки даний контрагент є суб'єктом господарювання з ознаками фіктивності, тому відповідач вважає господарські операції безтоварними, недійсними і не спрямованими на реальне настання правових наслід-ків. Такий висновок зроблено відповідачем на підставі одержаної копії протоколу допиту від 23.02.2012 гр. ОСОБА_5, який є директором та засновником ПП "Арикон", в яких зазначено, що останній немає ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП "Арикон" та зареєстрував вказане підприємство за грошову винагороду.

Однак, даний висновок є необґрунтованим і не доводить відсутність фактичного здійс-нення господарських операцій, а також не спростовує правове значення складених за такими операціями первинних документів, наданих до перевірки і суду, що вбачається з наступного.

Так, перевіркою було встановлено, що між ПП "Арикон" (Продавець) і позивачем (По-купець) укладено договір купівлі-продажу від 10.05.2011 №18, згідно з яким Продавець пере-дає, а Покупець приймає і оплачує на умовах і в порядку, визначених даним Договором, товар Продавця в асортименті, кількості і по цінах, указаних в накладних, які свідчать про отримання проданого товару.

Перевіркою встановлено, що на виконання договору Продавцем виписано, а Покупцем прийнято накладні на товар, визначеного асортименту, кількості та ціни:

- від 10.05.2011 №47 на загальну вартість 51122,07 грн. (у т.ч. ПДВ - 10224,41 грн.),

- від 01.06.2011 №107 на загальну вартість 35900,30 грн. (у т.ч. ПДВ - 7180,06 грн.),

- від 01.07.2011 №54 на загальну вартість 166040,35 грн. (у т.ч. ПДВ 33208,07 грн.),

а також податкові накладні:

- від 10.05.2011 №47 на загальну вартість 51122,07 грн. (у т.ч. ПДВ - 10224,41 грн.),

- від 01.06.2011 №107 на загальну вартість 35900,30 грн. (у т.ч. ПДВ - 7180,06 грн.),

- від 01.07.2011 №54 на загальну вартість 166040,35 грн. (у т.ч. ПДВ 33208,07 грн.).

Також, перевіркою встановлено проведення позивачем грошових розрахунків у безго-тівковій формі, що підтверджено банківськими виписками, перелік яких і суми платежів детально відображено в акті перевірки.

Як вбачається, до перевірки позивач надав необхідні первинні документи на підтвер-дження валових витрат в сумі 253062 грн. і податкового кредиту з ПДВ в сумі 50612 грн. та господарський договір, на підставі якого здійснювалися господарські операції. Відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларо-ваних показників валових витрат і податкового кредиту по операціям з ПП "Арикон", пере-віркою не встановлено і в судовому засіданні відповідачем не зазначалося.

Під час розгляду справи судом встановлено, що господарський договір недійсним (фіктивним) в судовому порядку не визнавався, зміст господарських зобов'язань з поставки товарів (стрічок транспортних і норієвих) не суперечить вимогам національного законодав-ства. Первинні документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій і дозволяють ідентифікувати господарські операції, та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 201.1 ст. 201 ПК. Дійсність вказаних первинних документів підтверджується тим, що ПП "Арикон" в установленому порядку було зареєстрованим платником ПДВ. Слід зазначити, що в податковій накладній від 01.06.2011 №107 зазначено помилкові реквізити господарського договору, що однак не спростовує дійсність вказаної податкової накладної та належність її до поставки партії товару відповідно до накладної від 01.06.2011 №107.

У справі наявні копії відповідного аркушу журналу ПП "Відан" з видачі довіреностей (т.1 а.с.143), де вказано про видачу директору Настащук В.О. довіреностей від 10.05.2011 ЯОИ356402, від 01.06.2011 ЯОИ356403, від 01.07.2011 ЯОИ356403 на отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП "Арикон" відповідно до вищевказаних накладних на товар.

Під час розгляду справи судом встановлено також, що товар придбавався позивачем для подальшої його реалізації. Судом досліджено оригінали та у справі наявні засвідчені копії накладних на товар і податкових накладних, виписаних ПП "Відан" у травні-липні 2011р. у зв'язку з подальшим продажем позивачем стрічки транспортної і норієвої відповід-ної номенклатури і кількості, що узгоджується з номенклатурою і кількістю товару, придба-ного у ПП "Арикон", а також довіреностей на одержання товарів від ПП "Відан" (т.1 а.с.241-250; т.2 а.с.1-161) та банківських виписок і платіжних доручень про одержання позивачем оплати за продані товари.

Заперечення відповідача і надані ним докази не спростовують належність, допусти-мість і достатність доказів позивача та обставин, які ними підтверджуються.

Посилання відповідача в акті перевірки та на надана до суду копія протоколу допиту 23.02.2012 гр. ОСОБА_5 не віднесена п. 83.1 ст. 83 ПК до переліку документів, які є підставою для висновків перевірки, а відтак не може бути достатньою підставою для вис-новку про порушення позивачем податкового законодавства. Також, даний протокол не є достатньою підставою для висновку про відсутність факту укладення правочину і про недій-сність господарських зобов'язань, оскільки відповідно до приписів абз. 2 ч. 1 ст. 218 ЦК рішення про недійсність правочину на може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Вказаний протокол є недостатнім доказом недійсності підписів ОСОБА_5 в нада-них до перевірки і суду первинних документах ПП "Арикон", оскільки достовірність цих показів не була перевірена в рамках кримінального розслідування та/або не встановлена в рішенні суду, а також не підтверджена результатами експертизи, проведення якої в рамках податкового контролю врегульовано ст. 84 ПК та визначено пп. 83.1.3 п. 83.1 ст. 83 ПК як підставу для висновків під час проведення перевірок. Окрім того, підставою податкового обліку є первинні документи, а не усні пояснення осіб, водночас надані до перевірки і до суду первинні документи, які згідно з ч. 4 ст. 70 КАС є належним засобами доказування по справі, містять підпис відповідальної особи і засвідчені печаткою суб'єкта господарювання.

Надана до суду копія акта Алчевської ОДПІ від 10.02.2012 №324/236-37156815 поза-планової невиїзної перевірки ПП "Арикон" з питань дотримання вимог податкового законо-давства з ПДВ за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, в якому зазначено про недійсність всіх правочинів ПП "Арикон", не є належним доказом цьому факту. Крім того, даний транзитний акт є недостатнім доказом по справі, оскільки вказана перевірка проведена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК і постанови слідчого від 11.01.2012 в рамках кримінальної справи №41/11/8074-4, тому відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК відноситься до матеріалів даної кримі-нальної справи, рішення (вирок) суду по якій не винесено.

Як вбачається, висновки відповідача про недійсність правочинів в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК зроблені без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відпо-відні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК, тому відхиляються судом. Відповідачем не надано конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави. Окремі процесуальні документи кримінальної справи і надходження до ДПІ "актів нікчемності" інших органів ДПС не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських операцій та спростування доводів і доказів позивача відповідач не зазнав і не надав.

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійнення господарських операцій з придбання товарів, а також правильності обчислення і повноти нарахування валових витрат і податкового кредиту по операціям з ПП "Арикон".

Відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних при-пущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ є необ'єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені нада-ними до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підста-вою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 05.04.2013 №0002402220 та від 17.06.2013 №0003582220, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування та задоволення позову.

Водночас немає підстав для визнання протиправним і скасування податкового пові-домлення-рішення ДПІ від 05.04.2013 №0002412220, оскільки відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 та п. 60.4 ст. 60 ПК дане податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з момен-ту одержання позивачем нового податкового повідомлення-рішення ДПІ від 17.06.2013 №0003582220, що містить зменшену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов Приватного підприємства "Відан".

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби від 05.04.2013 №0002402220 та від 17.06.2013 №0003582220.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби від 05.04.2013 №0002412220.

4. Присудити на користь Приватного підприємства "Відан" судовий збір у сумі 1171,23 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів України м.Києві.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко