Ухвала суду № 34090142, 25.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2013 р. м. Київ К-27637/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.01.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2010 у справі №2-а-8467/08 за позовом Закритого акціонерного товариства «Фомлайн-Галичина» до Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.01.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2010, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Фомлайн-Галичина» (далі-ЗАТ «Фомлайн-Галичина», позивач) до Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області (далі-ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області, відповідач) задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 11.09.2008 №00010723000/2.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 12.08.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 14.12.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.01.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2010, прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 11, 81 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №386/23-33799479 від 29.05.2008, складеного за результатом документальної виїзної планової перевірки ЗАТ «Фомлайн-Галичина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.12.2007, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 10.06.2008 №0000912300/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 464139,00грн.

За результатом адміністративного оскарження, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.09.2008 №0000912300/2, яким податкове повідомлення-рішення від 10.06.2008 №0000912300/0 скасовано в частині нарахування 620,00грн. за основним платежем та 39320,00грн. штрафними (фінансовими) санкціями, а в іншій частині залишено без змін.

Правовою підставою для визначення податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст., п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження прибутку за 2007 рік на 388189,00грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що позивач до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року та 2007 рік включив валові витрати, які були понесені у 2006 році.

Відповідно до п.п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом п.п. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду, а відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат платника вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбулася будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника, або дата оприбуткування платником податків товарі, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до приписів п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Судом встановлено, що датою збільшення спірних валових витрат є 2006 рік, проте через відсутність оригіналів документів до декларації 2006 року (рядок 04.1) не було включено прихід від деяких постачальників, а тому витрати, які виникли за результатом діяльності 2006 року в сумі 1071558,00грн. були включені у рядку 05.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих періодів) декларації по податку на прибуток за 9 місяців і весь 2007 рік.

Отже, за встановлених обставин та відсутності доказів щодо включення вказаних витрат до складу валових витрат 2006 року, висновок судів попередніх інстанцій щодо неправомірності визначення позивачеві податкових зобов'язань є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.01.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв