Ухвала суду № 34090002, 02.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 року м. Київ К-49595/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. , Бухтіярової О. І., Маринчак Н. Є.; розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2008 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р.

у справі № 7/117

за позовом дочірнього підприємства «Київоблтурист» Закритого акціонерного товариства «Укрпрофтур»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2008 р. дочірнє підприємство «Київоблтурист» Закритого акціонерного товариства «Укрпрофтур» (далі - позивач, ДП «Київоблтурист») звернулось до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 08.06.2007 р. № 0000632310/0/10462.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2008 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач своїм правом надати письмові запереченнях проти доводів касаційної скарги не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка орендного підприємства «Туристичний готель «Ірпінь» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2007 р., за результатами якої складено акт перевірки від 30.05.2007 р. № 944\23-2\00185117 та встановлено порушення позивачем вимог п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: встановлено неправомірне нарахування у податковий облік та віднесення до валових витрат суми амортизації нарахованої на орендовані основні засоби, внаслідок чого, занижено податок на прибуток за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2006 р. на суму 81 670 грн.

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 08.06.2007 р. №0000632310/0/10462, яким Філії - турготель «Ірпінь» визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток на суму 122 505 грн., з яких: 81670 грн. - сума основного платежу, 40 835 грн. - сума штрафних санкцій.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що амортизація основних фондів та нематеріальних активів, які входять до складу орендованого цілісного майнового комплексу по своїй суті є амортизацією власних основних фондів, тому суми амортизаційних відрахувань за вказаними основними фондами та нематеріальними активами мають визначатися та нараховуватися відповідно до п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів з огляду на наступне.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ОП «Ірпінь» 04.01.2003 р. був укладений договір оренди № 2 цілісного майнового комплексу - готель «Ірпінь», що належить на праві власності Федерації профспілок України і є в безстроковому користуванні ДП «Київоблтурист», згідно п.2.4 якого амортизаційні відрахування на орендованій ЦМК (цілісний майновий комплекс) нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар і використовує виключно на відновлення орендованих засобів.

Згідно положень п.3 ст.23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар.

Відповідно до п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми амортизаційних відрахувань не можуть вилучатись до бюджету і не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зменшення оподатковуваного прибутку на такі відрахування є обґрунтованим, оскільки в даному випадку амортизаційні відрахування залишаються у розпорядженні балансоутримувача (орендаря) і використовуються на відновлення орендованих основних фондів.

Крім того, як вірно зазначено судами, амортизація основних фондів та нематеріальних активів, які входять до складу орендованого цілісного майнового комплексу, за своєю суттю є амортизацією власних основних фондів, тому суми амортизаційних відрахувань за вказаними основними фондами та нематеріальними активами мають визначатися та нараховуватися відповідно до п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що нарахування орендним підприємством турготель «Ірпінь» амортизаційних відрахувань та зменшення на них скоригованого валового доходу є обґрунтованим.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 08.06.2007 р. №0000632310/0/10462, вимоги щодо його скасування були обґрунтовано задоволено.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції - відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І. В. Приходько Судді підпис О. І. БухтіяроваПомічник судді підпис Н. Є. Маринчак З оригіналом згідно Т. В. Давидовська