Постанова № 34089821, 10.10.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2013 року Справа №904/870/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Павловського П.П.,

секретар судового засідання: Назаренко С.Г.,

Представники сторін:

від ініціюючого кредитора: Цибульник О.В., представник, довіреність №77 АА 9298281 від 24.04.13;

розпорядник майна боржника: Саричева Н.В., арбітражний керуючий, посвідчення НОМЕР_1 від 01.02.13;

від боржника: Уразгільдєєв Т.В., представник, довіреність б/н від 08.10.13;

від боржника: Козіна А.М., представник, довіреність б/н від 07.10.13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сімор" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року у справі №904/870/13-г

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська співдружність"

до боржника Приватного підприємства "СІМОР"

про визнання банкрутом,

З оголошеною у судовому засіданні 09.10.2013 року перервою до 10.10.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року у справі №904/870/13-г (суддя Бондарєв Е.М.) порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "СІМОР", м.Дніпродзержинськ. Визнано грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська співдружність", м.Москва Російської Федерації до боржника Приватного підприємства "СІМОР", м.Дніпродзержинськ. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника Приватного підприємства "СІМОР". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів. Призначено розпорядником майна боржника Приватного підприємства "СІМОР" арбітражного керуючого Саричеву Наталію В'ячеславівну.

Не погодившись із вказаною ухвалою, боржник - Приватне підприємство "СІМОР" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року, відмовити порушенні провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "СІМОР".

Апеляційна скарга мотивована тим, що у зв'язку з неповідомленням належним чином боржника про дату та місце розгляду справи та, як наслідок, вирішення справи у відсутності останнього, Приватне підприємство "СІМОР" було позбавлене можливості ініціювати процедуру досудової санації; суд першої інстанції повинен був залучити до участі у справі ОСОБА_7 та вирішити питання про можливість проведення досудової санації боржника.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.10.2013 року.

Представники скаржника в судових засіданнях 09.10.2013 року та 10.10.2013 року підтримали доводи апеляційної скарги, просили останню задовольнити, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року - скасувати, провадження у справі припинити.

Ініціюючий кредитор у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судових засіданнях 09.10.2013 року та 10.10.2013 року просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін, як таку, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Саричева Н.В. у відзиві на апеляційну скаргу та в судових засіданнях 09.10.2013 року та 10.10.2013 року просила залишити вирішення питання стосовно законності оскаржуваної ухвали на розсуд суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, заслухавши пояснення розпорядника майна боржника, представників боржника та ініціюючого кредитора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська Співдружність", м.Москва Російської Федерації про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "СІМОР", м.Дніпродзержинськ (т.1, а.с.1-2).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "СІМОР", м.Дніпродзержинськ. Визнано грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська співдружність", м.Москва Російської Федерації до боржника Приватного підприємства "СІМОР", м.Дніпродзержинськ. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника Приватного підприємства "СІМОР". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів. Призначено розпорядником майна боржника - Приватного підприємства "СІМОР", арбітражного керуючого Саричеву Наталію В'ячеславівну (т.1, а.с.1- 44).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесення судом першої інстанції ухвали від 19.02.2013 року, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 10 Закону передбачено, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитори.

Отже, матеріали справи свідчать, що 28.01.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Морська співдружність" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "СІМОР" (т.1, а.с.3-27).

Частиною 1 статті 16 Закону передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також, з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюється господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 16 Закону, якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Отже, при зверненні до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "СІМОР", ініціюючий кредитор (ТОВ «Морська співдружність») обґрунтовував свої вимоги наявністю безспірних вимог ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 297 333, 89 грн., що підтверджені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2011р. у справі №5005/1666/2011, наказом від 11.04.2011р. про примусове виконання зазначеного вище рішення.

Також, неплатоспроможність боржника була підтверджена постановами Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2011р., про закінчення виконавчого провадження від 14.11.2011р., постановою Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 21.11.2011р. про відкриття виконавчого провадження. Підстав для відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство господарським судом не встановлено.

Отже, враховуючи встановлені господарським судом першої інстанції та апеляційним господарським судом під час апеляційного провадження у даній справі обставини, а також, з огляду на наведені вище норми чинного законодавства України, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та наявності правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "СІМОР". (Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в своїй постанові від 22.08.2013р. у справі №904/4078/13).

Окрім того, такими, що відповідають вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції з 19.01.2013 року) колегія суддів вважає подальші дії господарського суду щодо визнання грошових вимог кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська співдружність"до боржника в сумі 1 297 333, 89 грн., введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 15.06.2013р., призначення розпорядником майна боржника - приватного підприємства "СІМОР" арбітражного керуючого Саричеву Наталію Вячеславівну, свідоцтво НОМЕР_1 від 01.02.13р., 49027, м.Дніпропетровськ, а/с 1849, кандидатура якої визначена автоматизованої системою та яка надала згоду на виконання відповідних повноважень.

В той же час, викладені в апеляційній скарзі заперечення в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, виявились безпідставними та спростованими наявними у справі доказами.

Так, твердження апелянта (ПП «Сімор») з приводу неналежного повідомлення про дату та місце розгляду справи про банкрутство та вирішення останньої у його відсутність, у зв'язку з чим ПП "Сімор" нібито був позбавлений можливості ініціювати процедуру досудової санації, спростовуються наявними в матеріалах справи поштовим поверненням ухвали суду від 31.01.2013р., відправленим за адресою, згідно витягу з ЄДРЮО та ФОП станом на 22.01.2013р. (а.с.19, 63-64 том 1).

Окрім того, зазначені вище доводи скаржника спростовані наявною в матеріалах справи заявою уповноваженого представника ПП «Сімор» про ознайомлення з матеріалами справи №904/870/13-г за вих.№б/н, датованою аж за два тижні до прийняття оскаржуваної ухвали від 19.02.2013р., а саме, 05.02.2013р., з відміткою уповноваженого представника ПП «Сімор» на згаданій вище заяві про те, що він з матеріалами справи ознайомився, фотокопії зняв. (а.с.35 том 1).

Таким чином, колегія суддів вважає, що боржник про постановлення господарським судом Дніпропетровської області ухвали від 31.01.2013р. про прийняття заяви про порушення провадження справи про банкрутство ПП «Сімор» у справі №904/870/13-г був належним чином повідомлений. В той же час, безпідставно не виконав покладені на нього зазначеною вище ухвалою вимоги, зокрема, щодо надання у підготовче судове засідання 19.02.2013р. відзиву на дану заяву, копій установчих документів, фінансової звітності, переліку майна із зазначенням його балансової вартості тощо.

З приводу інших заперечень апелянта, а саме, щодо протиправності незалучення до участі у справі ОСОБА_7, як власника 50% статутного капіталу ПП «Сімор», колегія суддів вважає за доцільне зауважити наступне.

Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Окрім того, відповідно до ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2013р. у даній справі №904/870/13-г вже вирішено питання щодо правомірності прийняття в ній участі ОСОБА_7 Зокрема, залишаючи без змін ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2013р. у цій же справі про припинення провадження апеляційною скаргою ОСОБА_7 згідно п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, в мотивувальній частині постанови касаційна інстанція зазначила наступне:

«Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.04.2013р., статутний фонд підприємства боржника становить 633 808,00 грн.; при цьому єдиним засновником підприємства є ОСОБА_9 Крім того, відповідно до зареєстрованих 18.02.2013р. виконкомом Дніпропетровської міської ради змін до статуту ПП "Сімор", власником підприємства боржника є ОСОБА_9 зі 100% часткою власника підприємства у статутному фонді підприємства.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч вказаних вимог процесуального закону, скаржником не доведено належними та допустимим доказами того, що вона володіє 50% статутного капіталу підприємства боржника. Крім того, в матеріалах справи також відсутні докази того, що гр.ОСОБА_7 була уповноважена на участь у справі іншими учасниками товариства, які володіють іншими 50% статутного капіталу товариства.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. визначено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягає припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК на підставі ст.ст. 91 та 107 ГПК, як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

Враховуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою гр.ОСОБА_7 на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України». (а.с.138-140 том 2).

З огляду на викладене вище, наведені в апеляційній скарзі доводи скаржника колегією суддів відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного провадження у справі, а отже, є безпідставними та необґрунтованими.

Натомість, оскаржувана ухвала, на думку колегії суддів, прийнята за підсумками повного та об'єктивного розгляду матеріалів та фактичних обставин справи, що виключає наявність передбачених ст.104 ГПК України підстав для її скасування.

У підсумку, враховуючи відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 ГПК України, витрати на апеляційне оскарження покладаються на Приватне підприємство "Сімор".

Керуючись статтями 86, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сімор" - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року у справі №904/870/13-г - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14.10.2013р.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя П.П. Павловський