Постанова № 34089137, 19.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. справа № 185/477/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)

суддів - Бишевська Н.А., Семененко Я. В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.01.2013

у справі № 185/477/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради

про перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сплати суми боргу,-

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради з позовом, в якому просила визнати протиправною відмову відповідача в проведенні перерахунку призначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути з відповідача на користь позивача суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2011 рік- 2257 грн. 29 коп., за 2012 рік - 9424 грн., зобов'язати відповідача перерахувати, нарахувати та виплатити позивачу державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до шести років, на час її виплати у період з 01.01.2013 до досягнення дитини 3-х річного віку.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (а. с. 43), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є особою, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, перебуває на обліку Управління праці і соціального захисту населення Павлоградської міської ради, отримує соціальну допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку, з 18.10.2011.

Допомога щомісячно виплачувалась згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі 130,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з положень п. 23 розд. ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 та внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», якою встановлено, що допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Проте колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III - виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Закони України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та "Про Державний бюджет України на 2013 рік" не містять будь-яких положень щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" або делегування повноважень по визначенню такого розміру Кабінету Міністрів України.

Отже, позивач як особа, яке є застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Тобто вимоги позивача є правомірними.

В той же час, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.

30 липня 2010 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. В частину другу статті 99 КАС України внесено зміни, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя. Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в адміністративному позові заявлено вимоги про перерахунок та виплату недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку поза межами строку, який визначено ст..99 КАС України.

Колегія суддів вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси. Виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років є щомісячними, тому позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав право звернутися до суду.

Таким чином, позивач не був позбавлений можливості реалізувати право на звернення до суду у визначені законом строки.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню позов, в частині заявлених вимог щодо неправомірності нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 16.07.2012 до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного Законами України "Про Державний бюджет України на 2012рік" та "Про Державний бюджет України на 2013рік".

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч.1 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року по справі № 185/477/13-а- скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16.07.2012 до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі, передбаченому ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 16.07.2012 до досягнення дитиною трирічного віку, згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», з урахуванням проведених виплат.

В решті позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає (ст.ст.183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко