Рішення № 34088785, 09.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/11004/2013 Головуючий у першій інстанції - Грегуль О.В.

Доповідач - Оніщук М.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Оніщука М.І.,

суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Сливка А.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представників відповідачів СорочанаВ.В., Пономаренка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа: ОСОБА_6 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», КП «Київпастранс», третя особа: ОСОБА_6, в якому просив стягнути з відповідача ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» матеріальну шкоду в розмірі 12982 грн. 08 коп. та стягнути з відповідача КП «Київпастранс» моральну шкоду в сумі 1000 грн., обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що з вини ОСОБА_6, який перебував в трудових відносинах з КП «Київпастранс», в наслідок ДТП йому заподіяна матеріальна шкода, яка підлягає відшкодуванню ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», оскільки останньою була застрахована цивільно-правова відповідальність КП «Київпастранс». Також вказував на заподіяння йому моральної шкоди в розмірі 1000 грн., яку просив стягнути з КП «Київпастранс».

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.04.2013 позов задоволено - стягнуто з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 12982 грн. 08 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати. Також стягнуто з КП «Київпастранс» на користь ОСОБА_2 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06.06.2013 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні вимог до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія». Зокрема, вказує, що суд першої інстанції дійшов хибного та необґрунтованого висновку про стягнення заподіяної позивачу матеріальної шкоди саме з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», оскільки у відповідності з вимогами закону у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, шкода відшкодовується завдавачем шкоди. При цьому, наголосив, що жодного повідомлення від страхувальника про дорожньо-транспортну пригоду до страховика не надходило, а тому підстави для виплати страхового відшкодування відсутні.

Представник ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Позивач та його представник, а також представник відповідача КП «Київпастранс» проти задоволення апеляційної скарги заперечували за її безпідставністю та просили рішення суду залишити без змін.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, а відтак колегія суддів, у відповідності до ст. 305 ЦПК України, визнала за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Рішення суду оскаржено лише відповідачем ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» і лише в частині задоволення вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення матеріальної шкоди.

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржено та набрало законної сили.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» суд першої інстанції виходив з того, що оскільки цивільно-правова відповідальність КП «Київпастранс» була застрахована ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», то на останнє законом покладено обов'язок по відшкодуванню шкоди.

З вказаним висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 10.10.2012 біля 18 год. 40 хв., ОСОБА_6, перебуваючи у трудових відносинах із відповідачем - КП «Київпастранс» та виконуючи трудові обов'язки, керував належним останньому автобусом марки «МАЗ 107467», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Кіото в м. Києві, де не дотримавшись безпечного бокового інтервалу, здійснив зіткнення із стоячим автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням позивача, що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів.

Відповідно до звіту № 0200, складеного 23.10.2012, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля VW TOUAREG, НОМЕР_3 внаслідок пошкодження при ДТП, складає 12982 грн. 08 коп. При цьому розмір матеріального збитку сторонами не оскаржується.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 05.11.2012, ОСОБА_6 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до наявної в матеріалах справи, копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3, є позивач ОСОБА_2

Судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_6 на момент ДТП керував належним відповідачу КП «Київпастранс» автобусом марки «МАЗ 107467» д.н.з. НОМЕР_1 виконуючи при цьому, трудові обов'язки, а отже в силу вимог ст.ст. 1172, 1187, 1188 ЦК України, відповідальним за шкоду заподіяну позивачу є КП «Київпастранс».

Разом з цим, цивільно-правова відповідальність відповідача КП «Київпастранс» на момент ДТП була застрахована ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія», що не заперечується сторонами, а тому суд дійшов висновку, що саме ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія», в межах ліміту, повинна нести відповідальність за майнову шкоду заподіяну позивачу.

При цьому, суд першої інстанції відхилив та не дав належної оцінки запереченням ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» щодо покладення обов'язку по відшкодуванню шкоди на відповідача КП «Київпастранс», оскільки останнє порушило умови договору та вимоги закону і не повідомило про настання страхового випадку.

Вищевказані фактичні обставини справи вірно встановлені судом, однак суд неповно з'ясував обставини справи, допустив невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, дійшовши висновку про стягнення заподіяної позивачу шкоди з відповідача ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

Так, між AT «УОСК» та КП «Київпастранс» укладено Договір (Поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Договір), в порядку та на умовах визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон).

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до змісту абзацу четвертого ст. 4 ЗУ «Про страхування», а також ст.ст. 3, 5 Закону, предметом договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є захист майнових інтересів страхувальника, пов'язаний з відшкодуванням ним шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 33 Закону встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, крім іншого, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

При цьому Закон вимагає, що якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально (п. 33.1.4 ст. 33 Закону).

Згідно з ч. 3 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

За весь період дії укладеного між АТ «УОСК» та КП «Київпастранс» Договору страхування, жодного повідомлення про заявлену Позивачем дорожньо-транспортну пригоду за участю забезпеченого транспортного засобу від страхувальника не надходило (навіть після відповідного письмового звернення АТ «УОСК» до КП «Київпастранс», копія наявна в матеріалах справи), що свідчить про порушення КП «Київпастранс» згаданих умов Закону, та, як наслідок, втрату страхового захисту своїх майнових інтересів в силу положень пп. ґ) п. 38.1.1 ст. 38 Закону, п. 4 ч. 1 ст. 512 та ч. 1 ст. 1191 ЦК України, відповідно до яких, за виниклих обставин, для страхувальника за Договором може змінитись лише кредитор у зобов'язанні (замість потерпілої особи - страховик, який здійснив відшкодування) без звільнення КП «Київпастранс» від майнової відповідальності за шкоду спричинену його працівником, що не відповідає предмету договору та унеможливлює реальне настання для страхувальника правових наслідків, якими обумовлено мету страхування цивільно-правової відповідальності (захист майнових інтересів страхувальників).

У такому випадку відшкодування здійснене страховиком потерпілій особі втрачає характер страхового в розумінні Закону та набуває ознак відшкодування здійсненого в порядку ст. 1191 ЦК України, зі всіма негативними наслідками для винної особи.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 615 ЦК України).

Абзацом третім п. 36.2 ст. 36 Закону встановлено обов'язок страховика у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Зміст наведеної норми Закону свідчить про те, що підстави визначені у статтях 32 та 37 Закону не є виключними для прийняття страховиком рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, а застосовуються поряд з іншими передбаченими чинним законодавством підставами для прийняття такого рішення.

Таким чином, з огляду на положення ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування», страховик має право відмовити у здійсненні страхового відшкодування у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на це причин про настання страхового випадку.

Разом з цим також слід зазначити, що у Верховний Суд України у своїх висновках вказує, що статтею 33 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено зобов'язання учасника дорожньо-транспортної пригоди повідомити страховика про дорожньо-транспортну пригоду. У разі невиконання цього обов'язку страхувальник позбавляється права на відшкодування шкоди страховиком за його винні дії у порядку, передбаченому ст. 1194 ЦК (постанова ВСУ від 24.12.2010 у справі № 6-1цс10).

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 214 ЦПК України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Крім цього, судом першої інстанції не прийнято до уваги п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», в якому вказано, що у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовуються завдавачем шкоди.

Також слід зазначити, що в суді апеляційної інстанції представник відповідача КП «Київпастранс» не заперечував факту не повідомлення страховика про настання страхового випадку у відповідності з вимогами договору та закону.

Отже, з огляду на вищевикладене та враховуючи зміст заявлених апеляційних вимог, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а саме, скасування рішення суду в частині повного задоволення вимог позивача та в частині стягнення матеріальної шкоди і судових витрат з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення заподіяної позивачу матеріальної шкоди та судових витрат з відповідача КП «Київпастранс».

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» - задовольнити частково.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 квітня 2013 року в частині повного задоволення позову та в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 12982 грн. 08 коп. матеріальної шкоди та 229 грн. 40 коп. судового збору - скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа: ОСОБА_6 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ідентифікаційний номер 31725604) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 12982 (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 08 коп. матеріальної шкоди та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. судового збору.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді