Ухвала суду № 34088365, 10.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"10" жовтня 2013 р. Справа № 817/2508/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Сидорук Р.М. ,

за участю представника ФОП ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" серпня 2013 р. у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся до суду з вказаним позовом, вимоги за яким збільшив, та просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0001261700 та № 0001251700.

В обґрунтування вимог зазначав, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких прийняті оспорюванні податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001251700 від 11.06.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4605,54 грн., у тому числі: 3409,76 грн. - за основним платежем та 1195,78 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001261700 від 11.06.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 39609,70 грн., у тому числі: 33494,65 грн. - за основним платежем та 6115,05 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 440 грн. 68 коп.

В апеляційній скарзі Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Рівненській області (далі Здолбунівська ОДПІ), посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам, які встановлено під час перевірки. Також, апелянт посилається на те, що судом порушено норми процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності представника податкового органу при наявності клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який не визнав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що 13.04.2000 року ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець Здолбунівською районною Державною адміністрацією Рівненської області, з 10.05.2000 року перебуває на обліку як платник податків (т. 1 а.с. 68) та до 31.03.2013 року був платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 69).

За результатами планової документальної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012р., Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Здолбунівська об'єднана Державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Рівненській області) складено акт № 116/1742-2067719176 від 18.03.2013 року.

Зазначеним актом встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 ч.2 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.1992р. (далі - Декрет КМУ №13-92), п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, що стало підставою для донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 4375,16 грн., в т.ч. за 4 кв.2010 року в сумі 666,63 грн., за 2011 рік в сумі 3572,36 грн. та за 2012 рік в сумі 136,17 грн.;

п.п.7.4.3, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями, далі - Закон "Про податок на додану вартість") та п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, що стало підставою для донарахування ПДВ в сумі 35717,65 грн., в тому числі: за 4 кв.2010 року в сумі 5663,44 грн., в т.ч.: за жовтень 2010 року - 397,07 грн., за листопад 2010 року - 746,38 грн., за грудень 2010 року - 4519,99 грн.; за 2011 рік в сумі 15129,87 грн., в т.ч. за січень 2011 року - 2849,61 грн., за лютий 2011 року - 1627,38 грн., за березень 2011 року - 2473,11 грн., за квітень 2011 року - 1029,61 грн., за травень 2011 року - 1371,11 грн., за червень 2011 року - 994,45 грн., за липень 2011 року - 486,41 грн., за серпень 2011 року - 1655,97 грн., за жовтень 2011 року - 91,58 грн., за листопад 2011 року - 1395,47 грн., за грудень 2011 року - 2080,61 грн. занижено суму податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011 року на 925,44 грн.; за 2012 рік в сумі 14924,34 грн., в т.ч. за січень 2012 року - 2056,60 грн., за лютий 2012 року - 687,78 грн., за березень 2012 року - 2455,84 грн., за квітень 2012 року - 269,38 грн., за травень 2012 року - 683,36 грн., за червень 2012 року - 989,80 грн., за липень 2012 року - 2256,59 грн., за серпень 2012 року - 124,72 грн., за вересень 2012 року - 145,55 грн., за жовтень 2012 року - 1620,66 грн., за листопад 2012 року - 1754,47 грн., за грудень 2012 року - 1879,59 грн.

Також, податковим органом встановлено незабезпечення зберігання первинних документів, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених термінів їх зберігання, ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні перевірки, чим порушено п.п.16.1.5, п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки № 116/1742-2067719176 від 18.03.2013 року відповідачем, з урахуванням Рішення про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 05.06.2013 року № 52/14/10-210/110 від 05.06.2013 року (т. 1 а.с. 57-61), були прийняті:

податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0001251700, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб у розмірі 5812,29 грн., в т.ч.: 4375,16 грн. - за основним платежем та 1437,13 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0001261700 від 11.06.2013 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42061,75 грн. в т.ч.: 35717,65 грн. - за основним платежем та 6344,10 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

За результатами адміністративного оскарження вказаних рішень, скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (т. 1 а.с. 62-67).

Задовольняючи частково позовні вимоги та ухвалюючи судове рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2013 року №0001251700 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4605,54 грн., у тому числі: 3409,76 грн. - за основним платежем та 1195,78 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та № 0001261700 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 39609,70 грн., у тому числі: 33494,65 грн. - за основним платежем та 6115,05 грн. - штрафні (фінансові) санкції, суд першої інстанції прийшов до висновку, що податковим органом не доведено правомірності прийнятих рішень.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов дослідивши первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, отриманням від дій платника податків економічних вигод, та підтверджують обґрунтованість визначення сум витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що основним видом підприємницької діяльності позивача, є діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів автобусами (т. 1 а.с. 224-228, т. 2 а.с. 46-59).

Підставою для формування сум витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість стали господарські операції ФОП ОСОБА_3 з Відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (на даний час - ПАТ "Концерн Галнафтогаз") на підставі договору № 05СК09-12 купівлі-продажу товарів за смарт-картками від 12.03.2009 року та Приватним підприємством "ОККО-БІЗНЕС" на підставі договору № 05ОБСК-228 купівлі-продажу товарів по смарт-картках від 01.12.2010 року (а.с. 70-94 том 1).

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується податковим органом, за період з жовтня 2010 року по грудень 2012 року (включно) позивачем було придбано у контрагентів-продавців - ПАТ "Концерн Галнафтогаз" та ПП "ОККО-БІЗНЕС" дизельне пальне у кількості 135488,72 літрів, в тому числі: у 4 кварталі 2010 року у кількості 14969,70 літрів; у 2011 році в кількості 60921,89 літрів; у 2012 році у кількості 59597,13 літрів, що стало підставою для формування суми витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Правомірність віднесення зазначених сум до витрат та податкового кредиту перевірено судом першої інстанції шляхом дослідження первинних документів та підтверджується: видатковими накладними на придбання дизельного пального у кількості 135488,72 літрів на загальну суму 1263038,61 грн., в тому числі ПДВ - 210506,46 грн., в тому числі: видатковою накладною № 05СК09-12-9004502157 від 31.10.2010 року на загальну суму 31069,55 грн., у т.ч. ПДВ - 5178,26 грн.; видатковою накладною № 05СК09-12-9004972484 від 30.11.2010 року на загальну суму 35218,14 грн., у т.ч. ПДВ - 5869,69 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9005596426 від 31.12.2010 року на загальну суму 40571,67 грн., у т.ч. ПДВ - 6761,95 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9005962897 від 31.01.2011 року на загальну суму 50380,54 грн., у т.ч. ПДВ - 8396,76 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9006452824 від 28.02.2011 року на загальну суму 42984,87 грн., у т.ч. ПДВ - 7164,15 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9006989542 від 31.03.2011 року на загальну суму 51383,32 грн.. у т.ч. ПДВ - 8563,89 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9007511430 від 30.04.2011 року на загальну суму 48954,98 грн., у т.ч. ПДВ - 8159,16 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9008070958 від 31.05.2011 року на загальну суму 50346,01 грн., у т.ч. ПДВ - 8391,00 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9008691798 від 30.06.2011 року на загальну суму 46544,09 грн., у т.ч. ПДВ - 7757,35 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9009296578 від 31.07.2011 року на загальну суму 46206,89 грн., у т.ч. ПДВ - 7701,15 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9009845606 від 31.08.2011 року на загальну суму 47639,35 грн., у т.ч. ПДВ - 7939,89 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9010415422 від 30.09.2011 року на загальну суму 36040,75 грн., у т.ч. ПДВ - 6006,79 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9011078840 від 31.10.2011 року на загальну суму 44178,02 грн., у т.ч. ПДВ - 7363,00 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9011688896 від 30.11.2011 року на загальну суму 50501,64 грн., у т.ч. ПДВ - 8416,90 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9012254228 від 31.12.2011 року на загальну суму 53300,66 грн., у т.ч. ПДВ - 8883,44 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9012695924 від 31.01.2012 року на загальну суму 54815,74 грн., у т.ч. ПДВ - 9135,96 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9013248565 від 29.02.2012 року на загальну суму 47168,69 грн., у т.ч. ПДВ - 7861,45 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9013889326 від 31.03.2012 року на загальну суму 56057,41 грн., у т.ч. ПДВ - 9342,90 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9014489072 від 30.04.2012 року на загальну суму 41506,75 грн., у т.ч. ПДВ - 6917,79 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9015131133 від 31.05.2012 року на загальну суму 45838,83 грн., у т.ч. ПДВ - 7639,81 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9015693094 від 30.06.2012 року на загальну суму 45057,24 грн., у т.ч. ПДВ - 7509,54 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9016362558 від 31.07.2012 року на загальну суму 51294,46 грн., у т.ч. ПДВ - 8549,08 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9016986733 від 31.08.2012 року на загальну суму 42744,21 грн., у т.ч. ПДВ - 7124,04 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9017621586 від 30.09.2012 року на загальну суму 43978,65 грн., у т.ч. ПДВ - 7329,78 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9018248664 від 31.10.2012 року на загальну суму 52512,53 грн., у т.ч. ПДВ - 8752,09 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9018875770 від 30.11.2012 року на загальну суму 51617,66 грн., у т.ч. ПДВ - 8602,94 грн.; видатковою накладною № 05ОБСК-228-9019535088 від 31.12.2012 року на загальну суму 55125,96 грн., у т.ч. ПДВ - 9187,66 грн.; податковою накладною № 0005008916 від 31.10.2010 року на загальну суму 31069,55 грн., у т.ч. ПДВ - 5178,26 грн.; податковою накладною № 005009974 від 30.11.2010 року на загальну суму 35218,14 грн., у т.ч. ПДВ - 5869,69 грн.; податковою накладною № 005000220 від 31.12.2010 року на загальну суму 40571,67 грн., у т.ч. ПДВ - 6761,95 грн.; податковою накладною № 5000231 від 31.01.2011 року на загальну суму 50380,54 грн., у т.ч. ПДВ - 8396,76 грн.; податковою накладною № 7360 від 28.02.2011 року на загальну суму 42984,87 грн., у т.ч. ПДВ - 7164,15 грн.; податковою накладною № 17557 від 31.03.2011 року на загальну суму 51383,32 грн., у т.ч. ПДВ - 8563,89 грн.; податковою накладною № 41210 від 30.04.2011 року на загальну суму 48954,98 грн., у т.ч. ПДВ - 8159,16 грн.; податковою накладною № 52569 від 31.05.2011 року на загальну суму 50346,01 грн., у т.ч. ПДВ - 8391,00 грн.; податковою накладною № 87972 від 30.06.2011 року на загальну суму 46544,09 грн., у т.ч. ПДВ - 7757,35 грн.; податковою накладною № 104119 від 31.07.2011 року на загальну суму 46206,89 грн., у т.ч. ПДВ - 7701,15 грн.; податковою накладною № 134847 від 31.08.2011 року на загальну суму 47639,35 грн., у т.ч. ПДВ - 7939,89 грн.; податковою накладною № 159288 від 30.09.2011 року на загальну суму 36040,75 грн., у т.ч. ПДВ - 6006,79 грн.; податковою накладною № 192870 від 31.10.2011 року на загальну суму 44178,02 грн., у т.ч. ПДВ - 7363,00 грн.; податковою накладною № 216189 від 30.11.2011 року на загальну суму 50501,64 грн., у т.ч. ПДВ - 8416,90 грн.; податковою накладною № 247373 від 31.12.2011 року на загальну суму 53300,66 грн., у т.ч. ПДВ - 8883,44 грн.; податковою накладною № 15587 від 31.01.2012 року на загальну суму 54815,74 грн., у т.ч. ПДВ - 9135,96 грн.; видатковою накладною № 43876 від 29.02.2012 року на загальну суму 47168,69 грн., у т.ч. ПДВ - 7861,45 грн.; податковою накладною № 54832 від 31.03.2012 року на загальну суму 56057,41 грн., у т.ч. ПДВ - 9342,90 грн.; видатковою накладною № 95472 від 30.04.2012 року на загальну суму 41506,75 грн., у т.ч. ПДВ - 6917,79 грн.; податковою накладною № 120805 від 31.05.2012 року на загальну суму 45838,83 грн., у т.ч. ПДВ - 7639,81 грн.; податковою накладною № 142986 від 30.06.2012 року на загальну суму 45057,24 грн., у т.ч. ПДВ - 7509,54 грн.; податковою накладною № 168910 від 31.07.2012 року на загальну суму 51294,46 грн., у т.ч. ПДВ - 8549,08 грн.; податковою накладною № 188517 від 31.08.2012 року на загальну суму 42744,21 грн., у т.ч. ПДВ - 7124,04 грн.; податковою накладною № 222919 від 30.09.2012 року на загальну суму 43978,65 грн., у т.ч. ПДВ - 7329,78 грн.; податковою накладною № 245517 від 31.10.2012 року на загальну суму 52512,53 грн., у т.ч. ПДВ - 8752,09 грн.; податковою накладною № 274292 від 30.11.2012 року на загальну суму 51617,66 грн., у т.ч. ПДВ - 8602,94 грн.; податковою накладною № 314084 від 31.12.2012 року на загальну суму 55125,96 грн., у т.ч. ПДВ - 9187,66 грн.; платіжними дорученнями, виписками банку (т. 1 а.с. 149-168), актами взаємозвірок (т. 1 а.с. 169-223). Зі змісту актів взаємозвірок убачається, що позивачем проведено передоплату за товар і станом на 31.12.2012 року у ПП "ОККО-БІЗНЕС" наявна кредиторська заборгованість перед позивачем у сумі 3586,55 грн.

Такі дії позивача узгоджуються з положеннями ч.3 ст.13 Декрету КМУ №13-92, згідно якої до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (у редакції Закону України № 238/97-ВР від 22.05.1997р., із змінами і доповненнями, далі - Закон "Про оподаткування прибутку підприємств" ).

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії позивача по формуванню суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість відповідають змісту положень ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинних на момент здійснення частини правочинів) та ст. ст. 138,177, 198 Податкового кодексу України щодо відносин, які мали місце після 01.01.2011 року.

Окрім того, основною умовою віднесення таких сум до витрат та податкового кредиту, є використання придбаного дизельного пального в господарській діяльності, а саме, при здійсненні перевезень та отриманні доходу.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_3 здійснювалися внутрішні перевезення пасажирів автобусами, відповідно до ряду Договорів, укладених між ним та Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Рівненської обласної державної адміністрації.

Так, 02.10.2009 року, між Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Рівненської обласної державної адміністрації (Організатор) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (Перевізник) було укладено Договір № 0056 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Термін дії договору до 01.10.2014 року (п.п.5.1 п.5 Договору). За даним Договором, Організатор надає право, а Перевізник бере на себе зобов'язання на здійснення перевезень пасажирів на регулярному маршруті Здолбунів (райбібліотека) - Рівне ПВА, № 0800 (п.1.1 п.1 Договору) (т. 1 а.с. 229-230).

Аналогічні положення містяться й у Договорі № 0214 від 01.04.2010 року, який укладено між Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Рівненської обласної державної адміністрації (Організатор) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (Перевізник) та діє до 31.03.2015 року (п.п.5.1 п.5 Договору) (т. 1 а.с. 231-232).

Окрім того, судом першої інстанції встановлено та не заперечується податковим органом, що 02.08.2010 року позивачем було укладено подібні: Договір № 0295 та Договір № 0296, із Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Рівненської обласної державної адміністрації. Відповідно до Договору № 0295 від 02.08.2010 року, який діє до 01.08.2015 року, Організатор (Головне управління промисловості та розвитку інфраструктури Рівненської обласної державної адміністрації) надає право, а Перевізник (позивач) бере на себе зобов'язання на здійснення перевезень пасажирів на регулярному маршруті Здолбунів - Рівне ПВА, № 0800 (п.1.1 п.1 Договору) (т. 1 а.с. 233-234). За умовами Договору № 0296 від 02.08.2010 року, який діє до 05.09.2015 року Організатор надає право, а Перевізник бере на себе зобов'язання на здійснення перевезень пасажирів на регулярному маршруті Здолбунів АС - Білашів, Рівне АС - Здолбунів АС (п.1.1 п.1 Договору) (т. 1 а.с. 235-239).

Судом першої інстанції достовірно встановлено використання придбаного у ПАТ "Концерн Галнафтогаз" та ПП "ОККО-БІЗНЕС" дизельного пального на виконання вищезазначених Договорів у межах господарської діяльності позивача.

Так, відповідно до актів (про списання з обліку дизельного пального для надання послуг по перевезенню пасажирів автобусами), позивачем було використано у періоді з жовтня 2010 року по грудень 2012 року (включно) дизельного пального у кількості 135488,72 літрів, в тому числі: у 4 кварталі 2010 року - у кількості 14969,70 літрів, у 2011 році - у кількості 60921,89 літрів, у 2012 році - у кількості 59597,13 літрів, в тому числі: у жовтні 2010 року - 4532,94 літра, у листопаді 2010 року - 4988,70 літрів, у грудні 2010 року - 5448,06 літрів, у січні 2011 року - 6309 літрів, у лютому 2011 року - 5192 літрів, у березні 2011 року - 5649 літрів, у квітні 2011 року - 5139 літрів, у травні 2011 року - 5075,68 літрів, у червні 2011 року - 4834 літрів, у липні 2011 року - 4785 літрів, у серпні 2011 року - 4921,29 літрів, у вересні 2011 року - 3774,08 літрів, у жовтні 2011 року - 3953,71 літрів, у листопаді 2011 року - 5156,85 літрів, у грудні 2011 року - 6132,28 літрів, у січні 2012 року - 5685,24 літрів, у лютому 2012 року - 4965,22 літрів, у березні 2012 року - 5649,34 літрів, у квітні 2012 року - 4006,26 літрів, у травні 2012 року - 4599,96 літрів, у червні 2012 року - 4424,72 літрів, у липні 2012 року - 5333,15 літрів, у серпні 2012 року - 4443,58 літрів, у вересні 2012 року - 4410,18 літрів, у жовтні 2012 року - 5239,66 літрів, у листопаді 2012 року - 5130,69 літрів, у грудні 2012 року - 5709,13 літрів (т. 3 а.с. 2-113).

Окрім того, вказані обставини підтверджуються змістом довідки № 02-391 від 27.07.2013 року (далі - Довідка від 27.07.2013 року), виданою ПП ОСОБА_3 про виконання рейсів на маршрутах, які він обслуговував за четвертий квартал 2010 року та 2011-2012 роки Командитним Товариством "РІВНЕ-ПАС" (т. 1 а.с. 241) та змістом довідки № 02-401 від 31.07.2013 року (далі - Довідка від 31.07.2013 року), виданою ПП ОСОБА_3 про виконання рейсів на маршрутах, які він обслуговував за четвертий квартал 2010 року та 2011-2012 роки Командитним Товариством "РІВНЕ-ПАС" (т. 1 а.с. 240).

Як встановлено судом першої інстанції та убачається зі змісту паспорту № 9 приміського автобусного маршруту регулярних перевезень, який працює у звичайному режимі по маршруту Здолбунів-Рівне від 02.08.2010 року (т. 1 а.с. 244-245), відстань вказаного маршруту становить 22,1/15,5 км. Також, відповідно до паспорту № 57 приміського автобусного маршруту регулярних перевезень, який працює у звичайному режимі по маршруту Здолбунів АС - Білашів від 06.09.2010 року (т. 1 а.с. 242-243) відстань вказаного маршруту становить 28,5 км.

Зі змісту довідки від 27.07.2013 року убачається, що позивачем за маршрутом Рівне-Білашів: у 4 кварталі 2010 року було здійснено 269 рейсів, у 2011 році - 1078 рейсів, у 2012 році - 1083 рейсів.

Згідно інформації, викладеній у зазначеній довідці, позивачем за маршрутом Рівне-Білашів (який дорівнює 44 км та становить суму відстаней - Рівне-Здолбунів та Здолбунів-Рівне): у 4 кварталі 2010 року було подолано відстань у 11836 км (44 км х 269 рейсів), у 2011 році - відстань у 47432 км (44 км х 1078 рейсів), у 2012 році - відстань у 47652 км (44 км х 1083 рейсів).

Зі змісту довідки від 31.07.2013 року вбачається, що позивачем за маршрутом Рівне-Здолбунів у 4 кварталі 2010 року було здійснено 3729 рейсів, у 2011 році - 14956 рейсів, у 2012 році -14986 рейсів. Також, в даній довідці зазначено, що позивачем за маршрутом Рівне-Здолбунів: у 4 кварталі 2010 року було подолано відстань не менше 57799,5 км (15,5 км х 3729 рейсів), у 2011 році - відстань не неменше 231818 км (15,5 км х 14956 рейсів), а у 2012 році - відстань не менше 232283 км (15,5 км х 14986 рейсів).

З наведеного вище убачається, що у межах господарської діяльності позивачем було подолано: у 4 кварталі 2010 року - відстань не менше ніж 69635,5 км, у 2011 році - відстань не неменше ніж 279250 км, а у 2012 році - відстань не менше ніж 279935 км.

З матеріалів справи убачається, що згідно Настанови з експлуатації автобуса міжміського БАЗ-А079 та його модифікації (т. 1 а.с. 247-248), контрольна витрата палива для автобусів такого типу, які використовує позивач, з повною конструктивною масою може становити на 100 км не більше 22 літрів (без урахування інших обставин).

Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що для виконання послуг по перевезенню пасажирів, позивачем у 4 кварталі 2010 року повинно було бути використано пального в межах 15319,81 літрів (69635,5 км х 22 літри / 100 км = 15319,81 літрів), у 2011 році - в межах 61435 літрів (279250 км х 22 літри / 100 км = 61435 літрів), а у 2012 році - в межах 61585,7 літрів (279935 км. х 22 літри / 100 км = 61585,7 літрів). В той час, як позивачем, за вказаний період, використано менше пального, а саме: у 4 кварталі 2010 року у кількості 14969,70 літрів, у 2011 році - 60921,89 літрів та у 2012 році - 59597,13 літрів.

На підтвердження правомірності формування актів про списання з обліку дизельного пального для надання послуг по перевезенню пасажирів маршрутними таксі, судом першої інстанції досліджено та приєднано до матеріалів справи шляхові (дорожні) листи за вересень місяць 2012 року по маршруту Рівне-Здовбунів, здійснені автобусом позивача із державним номером № НОМЕР_4 та квитково-касові звіти до цих листів.

Відповідно до вказаних документів, автобусом із державним номером № НОМЕР_4 у вересні 2012 року, при наданні послуг з перевезення пасажирів було здійснено 373 рейси на відстань 15,5 км кожний (без врахування відстані доставляння автобуса до автостанцій та в гараж). Отже, у вересні 2012 року автобусом із державним номером № НОМЕР_4 було подолано 5781,5 км (373 рейси х 15,5 км). Враховуючи норми витрат пального на рівні 22 літрів на 100 км, для вказаної відстані необхідно 1271,93 літрів дизельного палива (5781,5 км х 22 літрів / 100 км). Як вбачається, з акту (про списання з обліку дизельного пального для надання послуг по перевезенню пасажирів), автобусом із державним номером № НОМЕР_4 у вересні 2012 року, було списано 1208,46 літрів.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в акті за вересень 2012 року, сума витрат дизельного пального цілком узгоджується із нормами, встановленими для подібного класу автобусів.

Доводи податкового органу про те, що ФОП ОСОБА_3 не було дотримано вимог Наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті" № 43 від 10.02.1998 року (далі - Наказ № 43), обґрунтовано не прийнято судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992р. № 493/92 (далі - Указ № 493/92) з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Пунктом 2 Указу № 493/92 передбачено, що органом державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю є Міністерство юстиції України.

Зі змісту Наказу № 43 вбачається, що цей акт було прийнято з метою планування потреби підприємств, організацій та установ (далі - підприємств) в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також може застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива. Тобто, норми витрат пального, відображені у Наказі № 43, призначені для полегшення роботи підприємств у плануванні майбутніх витрат при використанні транспортних засобів та мають інформаційний, роз'яснювальний та рекомендаційний характер. Вказане твердження підтверджується тим, що Наказ № 43 не був зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.

Отже, є правильними висновки суду першої інстанції, що відповідно до положень Указу № 493/92, Наказ № 43 не є нормативно-правовим актом у розумінні закону та не може встановлювати, змінювати чи припиняти норми права.

Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що у позивача наявні два види (моделі) транспортних засобів (автобусів), а саме: MERCEDES-BENZ 609 D 1995 року випуску та БАЗ А079.14. Однак, зі змісту Наказу № 43 та додатків до нього, вказаним Наказом не встановлено норм витрат пального для автобусів, які використовує позивач, а тому посилання податкового органу на норми даного наказу є безпідставними.

З огляду на викладене, акти про списання з обліку дизельного пального для надання послуг по перевезенню пасажирів автобусом є належними первинними документами, в розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-XIV.

Вказані акти містять всі передбаченні законодавством реквізити та відображають зміст здійсненої господарської операції та її зв'язок із господарською діяльністю позивача.

Є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і посилання податкового органу на те, що дизельне пальне було використано поза межами господарської діяльності позивача, оскільки шляхові (дорожні) листи неналежним чином заповнені.

Так, шляхові листи є свого роду звітом водія-найманого працівника про здійснену роботу, і лише після перевірки власником-підприємцем фактичного виконання обсягів робіт та отримання від такого виконання доходу, можливе списання дизельного пального на витрати. Окрім того, окремі недоліки у заповненні шляхових листів є порушенням позивачем порядку обліку транспортної роботи, а не порушенням податкової дисципліни, а тому такий недолік не може вважатися підставою для позбавлення позивача права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат на придбання дизельного пального та на виключення вказаних сум з податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також, колегія суддів вважає безпідставним посилання податкового органу на Інструкцію про порядок застосування подорожнього листа службового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України за №74 від 17.02.1998 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.1998 року за №149/2589 (далі Інструкція №74), оскільки норми вказаної Інструкції не пов"язані із формуванням позивачем витрат та податкового кредиту, оскільки свою господарську діяльність позивач здійснює із використанням пасажирських автобусів, в той час як дана Інструкція поширюється лише на легкові автомобілі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого позивачем за господарськими операціями ПАТ "Концерн Галнафтогаз" та ПП "ОККО-БІЗНЕС" підтверджуються видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями та виписками банку про перерахування коштів контрагентам-продавцям. При цьому, вказані податкові накладні сформовані відповідно до вимог ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037 (чинного на момент виникнення частини спірних правовідносин), ст.201 Податкового кодексу України та Наказу ДПА України від 21.12.2010р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071, містять усі обов'язкові реквізити та видані особами, зареєстрованими як платник податку на додану вартість на момент видачі таких податкових накладних. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

Використання товарно-матеріальних цінностей (дизельного пального), придбаних у вказаних контрагентів-продавців підтверджується належними документами, які наведені вище та які є первинними документами у розумінні ст.9 Закону № 996-XIV та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій, розкривають їх зміст та обсяг. Отже, вказані первинні документи, за дослідженими господарськими операціями, є підставою для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

В свою чергу, є слушним посилання суду першої інстанції на те, що податковим органом в порушення п.п. 3.2.2 п.3 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України за № 1003, від 24.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2011 року за № 70/18808 (далі - Порядок № 1003) не описано чітко яким чином визначалася частина пального, що використана поза межами господарської діяльності позивача, не наведені відповідні розрахунки, не вказані джерела інформації, на підставі якої були сформовані відповідні висновки тощо. Не наведені такі розрахунки і в апеляційній скарзі.

Так само, у зв"язку з неналежним оформленням результатів перевірки, та не усуненням зазначених недоліків при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанції, не можливо встановити яким чином платником податків не було забезпечено зберігання первинних документів, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених термінів їх зберігання. Окрім того, податковим органом не надано належних доказів того, що платником податків не було надано оригіналів документів чи їх копій при здійсненні перевірки.

Враховуючи вищезазначене, висновки відповідача про завищення позивачем суми валових витрат у розмірі 22732,77 грн., в тому числі: за 4 квартал 2010 року в сумі 4444,42 грн., за 2011 рік в сумі 17380,56 грн. за 2012 рік в сумі 907,79 грн. та занижено суму зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 33494,65 грн. не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки придбане, у контрагентів-продавців ПАТ "Концерн Галнафтогаз" та ПП "ОККО-БІЗНЕС" дизельне пальне було використано позивачем повністю в межах господарської діяльності та отримано від такої діяльності дохід.

Зазначена господарська операція підтверджена належними первинними документами, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 0001251700 від 11.06. 2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4605,54 грн., у тому числі: 3409,76 грн. - за основним платежем та 1195,78 грн. - штрафні (фінансові) санкції та вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 0001261700 від 11.06. 2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 39609,70 грн., у тому числі: 33494,65 грн. - за основним платежем та 6115,05 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм процесуального права.

Посилання податкового органу на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд справи у відсутності представника податкового органу за наявності клопотання про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 25.07.2013 року судом винесено ухвалу про відкриття провадження у даній справі. В цей же день, судом винесено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та справу призначено до розгляду на 07 серпня 2013 року. Зі змісту вказаних ухвал убачається, що відповідачу - Здолбунівській ОДПІ було запропоновано надати заперечення проти адміністративного позову та докази на їх обгрунтування.

Проте, не відповідачем не направлено до суду заперечень та не направлено представника для участі у розгляді справи. Натомість, направлено клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено судом.

12 серпня 2013 року, представник відповідача повторно не з"явився в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав причини неявки не поважними та розглянув справу за відсутності представника відповідача відповідно до приписів ч.4 ст.128 КАС України.

Слід зазначити, що і в судове засідання суду апеляційної інстанції, відповідач не направив свого представника, хоча про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином 17.09.2013 року.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення в частині задоволення позовних вимог, підстави для скасування якого відсутні.

Разом з тим, судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 0001251700 від 11.06. 2013 року в розмірі 1206,75 грн., в т.ч. 965,40 грн. - основного платежу та 241,35 грн. - штрафні (фінансові) санкції та в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0001261700 в розмірі 2452,05 грн., в т.ч. 2223,00 грн. - основного платежу та 229,05 грн. - штрафні (фінансові) санкції, не оскаржується , а тому не є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" серпня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: судді: Т.С. Котік А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1,35700

3- відповідачу/відповідачам: Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Приходька,1а,м. Здолбунів,Рівненська область,35705

4- Заявнику апеляційної інстанції Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області

5-третій особі

6- Представнику