Ухвала суду № 34088349, 09.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Слюсарчук Н.Ф.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"09" жовтня 2013 р. Справа № 295/8990/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Мельничука А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "22" липня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 17.06.2013 року звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про поновлення строку звернення до суду, визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання відповідача здійснити з 07 липня 2010 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця, виходячи з розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки апеляційного суду Житомирської області від 17.02.2013 року за №3-92, від 30.05.2011 року за №3-264, №30265 без обмеженням максимальним розміром, встановленим Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", з урахуванням раніше виплачених коштів до змін заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2013 року позов задоволено.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі про відмову у перерахунку з 07 липня 2010 року ОСОБА_3 призначеної пенсії державного службовця відповідно до ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» протиправними.

Поновлено строк звернення до суду з поважних причин.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області здійснити з 07 липня 2010 року ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії державного службовця, виходячи з розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки апеляційного суду Житомирської області від 17.02.2013 року за № 3-92, від 30.05.2011 року № 3-264, № 3-265 без обмеження максимальним розміром, встановленим Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», з урахуванням раніше виплачених коштів до змін заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що на момент звернення позивача 06.02.2012 року було діючим законодавство в редакціях, в яких не передбачалося право позивача на заявлений перерахунок і виплату пенсії як державному службовцю. Крім того, Рішення Конституційного суду України від 03.06.2013 року, на яке посилається позивач, діє з дня його ухвалення і не поширюється на правовідносини, які виникли до моменту його ухвалення. Вважають, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Встановлено, що позивач з 04.01.2001 року працює суддею Апеляційного суду Житомирської області. З 08.01.2010 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На підставі постанови Богунського районного суду м. Житомира від 30.06.2011 року позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України "Про державну службу".

Відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області від 12.03.2013 року за № 4005/02 в задоволенні заяви позивача про перерахування йому призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" відмовлено, посилаючись на ту обставину, що відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання лише суддям Конституційного суду України, яким позивач не являється.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що збільшення посадового окладу судді дає право позивачу на перерахунок пенсії на підставі ст.37-1 Закону України "Про державну службу". Крім того, суд вважав, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин.

Колегія суддів частково не погоджується з вказаним висновком, з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону № 3723-XII державна служба в Україні визначена як професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що суддя, на якого поширюється дія положень статей 1, 2 Закону № 3723-XII, є державною службовою особою, яка здійснює функції представника державної судової влади на постійній основі, наділений повноваженнями здійснювати правосуддя та одержує суддівську винагороду за рахунок державних коштів.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону № 3723-XII, яка, зокрема, визначає підстави для виходу на пенсію державних службовців та її розмір, а також передбачає, що пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

Так, частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше як 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Аналіз статей 23 та 37 зазначеного Закону дає підстави для висновку, що особи, які досягли пенсійного віку, мають право на отримання пенсії державних службовців (за наявності відповідних підстав) та продовження терміну перебування на державній службі (за наявності погодження Начальника Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України).

Чинна редакція наведених статей Закону № 3723-XII [текст статті 37 у редакції Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI)] передбачає, що пенсійний вік державних службовців та граничний вік перебування на державній службі, який на сьогодні становить 65 років, не збігаються. Крім того, статтею 37 цього Закону встановлено, що особі, якій призначена пенсія відповідно до цієї статті та яка продовжує працювати на державній службі, виплачується пенсія у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), а після звільнення - у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 3723-XII.

Крім того, визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону № 3723-XII.

Аналіз статті 43 Закону № 2862-XII свідчить про те, що вона регулює відносини, пов'язані з відставкою судді, яка, у свою чергу, є підставою для виникнення спеціальної правоздатності у судді для набуття особливого соціального забезпечення.

Зазначена стаття, як і в цілому Закон № 2862-XII, посилює гарантії незалежності суддів порівняно з іншими категоріями державних службовців, право на пенсію яких передбачено статтею 37 Закону № 3723-XII. Зокрема, вона передбачає можливість вибору суддею одного з двох варіантів соціального забезпечення у разі виходу у відставку - отримання пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону № 3723-XII, або неоподаткованого щомісячного довічного грошового утримання.

Як вбачається справи з матеріалів з 08 січня 2010 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира від 30.06.2011 року зобов"язано управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира перевести ОСОБА_3 на пенсію державного службовця у відповідності до положень ст. 37 ЗУ "Про державну службу" з 08 січня 2010 року та провести з цієї дати відповідний перерахунок пенсії. Постанова набрала законної сили.

Згідно ст.26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та наявності відповідного страхового стажу.

Пенсія, призначена відповідно до зазначеної вище статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до ЗУ "Про державну службу", з урахуванням ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд України у своїй постанові від 02 липня 2013 року.

Таким чином, суддя ОСОБА_3 мав право на призначення та отримання пенсії державного службовця починаючи з 08.01.2010 року в розмірі, визначеному статтею 37 Закону№3723-ХІІ, а після набрання чинності Законом №3668-VІ 01 жовтня 2011 року, яким внесено зміни до вказаної статті, - на отримання пенсії у розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1058-IV.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач на даний час не перебуває у відставці, а продовжує працювати на посаді судді.

Відтак, рішення суду в частині визначення розміру пенсії підлягає зміні з зазначенням проведення ОСОБА_3 перерахунку та виплати пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі обчисленому відповідно до Закону України №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування."

Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд не звернув уваги, що позивач заявляючи вимоги з 07.07.2010 року, звернувся до суду 17.06.2013 року, тобто пропустив строк звернення до суду.

Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Із заяви про уточнення позовних вимог та пояснень позивача в ході перегляду справи встановлено, що про порушене право знав протягом 2010 - 2012 років.

Встановлено, що позивач звертався до відповідача про перерахунок пенсії 06.02.2012 року та 21.12.2012 року, на що отримав відповіді про відмову у перерахунку від 15.02.2012 року та від 12.03.2013 року.

Позивач суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, не надав та не оспорює факту пропущення строку звернення до суду.

Відтак, висновок суду першої інстанції щодо поважності пропуску позивачем строку звернення до суду не ґрунтується на вимогах Закону.

Встановлено, що позивач звернувся до відповідача про перерахунок пенсії 21.12.2012 року, таким чином, відповідно до пенсійного законодавства перерахунок пенсії має бути проведений з першого числа наступного місяця, тобто з 01.01.2013 року.

Судова колегія за таких обставин вважає, що судове рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії за період з 07.07.2010 року по 31.12.2012 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без розгляду.

Постанова суду у частині задоволення позову за період з 01.01.2013 року відповідно до ст. 201 КАС України у зв"язку з неправильним застосування норм матеріального права, підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 203, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від "22" липня 2013 р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії за період з 07.07.2010 року по 31.12.2012 року скасувати та позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії за період з 01.01.2013 року змінити, виклавши резолютивну частину постанови в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_3 пенсії державного службовця з 01.01.2013 року відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі обчисленому відповідно до Закону України №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10029

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області вул.Перемоги,55,м.Житомир,10003