Ухвала суду № 34088236, 10.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"10" жовтня 2013 р. Справа № 817/1318/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" липня 2013 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнесільмаш" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинення певних дій ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Рівнесільмаш".

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області щодо розподілу сплачених поточних податкових зобов'язань з податку на землю, податку на додану вартість, комунального податку та податку із власників транспортних засобів та наземних машин на погашення податкового боргу та пені.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Рівненському районі Рівненської області внести відповідні зміни до особового рахунку ПАТ "Рівнесільмаш" код ЄДРПОУ 00728380 (картки особового рахунку платника податків) шляхом зарахування сум із земельного податку, податку на додану вартість, комунального податку та податку із власників транспортних засобів визначених із призначенням платежу платіжними дорученнями від 18 серпня 2011 року № 53 на суму 3000,0 грн., № 3377 від 30.05.2011 року на суму 2000,00 грн., № 3377 від 30.03.2011 року на суму 1900,00 грн., № 3198 від 22.02.2011 року на суму 249,59 грн., № 3197 від 22.02.2011 року на суму 244,27 грн., № 3200 від 22.02.2011 року на суму 185,80 грн., № 3201 від 22.02.2011 року на суму 95,90 грн., №3108 від 14.02.2011 року на суму 940,10 грн., № 31.01.2011 року на суму 13500,00 грн., від 27.10.2010 року №3322 на суму 2650,00 грн., від 19.10.2010 року № 3088 на суму 1115,00 грн., № 3216 від 29.09.2010 року на суму 14000,00 грн., 31.08.2010 року № 3013 на суму 15000 грн., № 3072 від 27.07.2010 року на суму 20000,00 грн., № 3012 від 14.07.2010 року на суму 2525,00 грн., № 2907 від 24.06.2010 року на суму 15000,00 грн., № 2756 від 31.05.2010 року на суму 5000,00 грн., № 2757 від 19.05.2010 року на суму 1019,00 грн., № 2798 від 19.04.2010 року на суму 2800,00 грн., № 2741 від 31.03.2010 року на суму 10000,00 грн., № 2649 від 24.10.2010 року на суму 194,00 грн., № 2647 від 15.03.2010 року на суму 5000,00 грн., № 2397 від 16.02.2010 року на суму 4555,00 грн., № 2339 від 28.12.2009 року на суму 2530,00 грн., № 2209 від 30.11.2009 року на суму 19005,00 грн., № 2121 від 09.11.2009 року на суму 1060,00 грн., № 2056 від 28.10.2009 року на суму 19005,00 грн., № 2008 від 14.10.2009 року на суму 2525,00 грн., № 1087 від 15 серпня 2012 року на суму 5000,00 грн., №1109 від 15.08.2012 року на суму 5000,00 грн., № 1139 від 31 серпня 2012 року на суму 3079,00 грн., № 1263 від 28.09.2012 року на суму 5000,00 грн., № 4522 від 27.04.2012 року на суму 12000,00 грн., № 4787 від 28.09.2012 року на суму 5000,00 грн., № 494 від 24.01.2012 року на суму 3000,00 грн., № 495 від 24.01.2012 року на суму 3000,00 грн., № 614 від 29.02.2012 року на суму 10524,00 грн., № 863 від 29.05.2012 року на суму 2287,00 грн., №1004 від 31.07.2012 року на суму 4500,00 грн., № 3492 від 30.06.2011 року на суму 50000 грн., № 3376 від 30.05.2011 року на суму 3000,00 грн., № 3467 від 26.04.2011 року на суму 12941,00 грн., № 3143 від 31.01.2011 року на суму 23000,00 грн., № 2950 від 26.08.2010 року на суму 41596,00 грн., № 2909 від 24.06.2010 року на суму 5500,00 грн., № 3073 від 27.07.2010 року на суму 70000,00 грн., № 2675 від 05.05.2010 року на суму 42300,00 грн., № 2673 від 30.04.2010 року на суму 17000,00 грн., № 2672 від 30.04.2010 року на суму 14500,00 грн., № 2669 від 29.04.2010 року на суму 37500,00 грн., №2732 від 31.03.2010 року на суму 30000,00 грн., № 2672 від 29.03.2010 року на суму 20000,00 грн., № 2526 від 24.03.2010 року на суму 24000,00 грн., №1561 від 30.09.2009 року на суму 19949,00 грн.

Присуджено на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнесільмаш" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 114,7 грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області (правонаступник Державна податкова інспекція у Рівненському районі), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт посилається на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилися ті обставини, що ПАТ "Рівнесільмаш" невчасно сплачувалися узгоджені суми податкових зобов'язань по податкових платежах, облік податкових зобов'язань та сплати відповідних податкових зобов'язань відповідно до Інструкції № 276 від 18.07.2005 року "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органам державної податкової служби, ведеться в автоматичному режимі та в електронній формі. Також, апелянт посилається на те, що зарахування платежів проводилося у відповідності до пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , який вказує на пряму вказівку щодо черговості зарахування сплати платежів до бюджету.

Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, на момент сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, земельному податку, податку із власників транспортних засобів та комунального податку за спірні періоди був чинний Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12. 2000 р. № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), а тому суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що саме вказаний закон розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами по даній справі.

Так, пунктом 7.7 ст. 7 даного Закону визначений принцип рівності бюджетних інтересів та установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку (пп. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"), отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

В свою чергу, згідно п. 6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 р. № 679-XIV (із змінами та доповненнями), національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів, а порядок списання коштів з рахунків клієнтів передбачено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01. 2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03. 2004 р. за № 377/89/76.

Згідно з пунктом 1.7 даної Інструкції, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Також, вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу передбачено Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, виходячи з приписів зазначеної правової норми, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

З урахуванням вищевикладеного є обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним та не узгоджуються з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України.

З аналізу норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого п. 7.7 ст. 7 даного Закону. У вказаних випадках до платника податків застосовуються передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заходи примусового стягнення податкового боргу, а також, застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що чинним законодавством України (на час сплати ПАТ "Рівнесільмаш" узгодженої суми податкового зобов'язання) не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення.

Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 20.06. 2011 р. у справі № 21-80а11.

Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Рівнесільмаш" узгоджено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, комунального податку, податку із власників транспортних засобів та земельного податку на підставі податкового повідомлення - рішення з податку на додану вартість №0001731550/3 на суму 121779 грн. 09 коп., №0001741550/3 на суму 9986 грн. 91 коп., №0001751550/3 на суму 8552 грн. 26 коп., по земельному податку №0001801550/3 на суму 151914 грн. 64 коп., №0001821550/3 на суму 8549 грн. 96 коп., по комунальному податку №0001841550/3 на суму 1517 грн. 92 коп., №0001871550/3 на суму 1211 грн. 09 коп., №0001881550/3 на суму 793 грн. 76 коп., по податку з власників наземних транспортних засобів №0001851550/3 на суму 1166 грн. 20 коп., №0001861550/3 на суму 1679 грн. 43 коп., є наявними в картках особових рахунків ПАТ "Рівнесільмаш".

Дані обставини встановлені постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року у справі № 2а/1770/5014/2012.

Заборгованість ПАТ "Рівнесільмаш" виникла також на підставі розрахунку земельного податку за 2009 рік, що поданий до ДПІ у Рівненському районі 28 січня 2009 року, уточненого податкового розрахунку по земельному податку за 2010 рік, що поданий до інспекції 10 листопада 2010 року, податкового розрахунку по земельному податку за 2010 рік, що поданий до інспекції 27 січня 2010 року, податковою декларацією по земельному податку за 2011 рік, що подані до інспекції 31.05.2011 року, розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин за 2009 рік, що поданий до інспекції 19 лютого 2009 року, розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин за 2010 рік, що поданий до інспекції 01 березня 2010 року, податковим розрахунком комунального податку за 2009 рік, що поданий 12.01.2010 року, уточнюючим розрахунком комунального податку за березень 2009 року, що поданий 20.10.2009 року, податковим розрахунком комунального податку за лютий 2009 року, що поданий 15.11.2009 року, уточнюючим податковим розрахунком комунального податку за січень 2009 року, що поданий 14.04.2009 року, податковим розрахунком комунального податку за квітень 2010 року, податковим розрахунком комунального податку за січень 2010 року, що поданий 19.04.2010 року, податковим розрахунком комунального податку за лютий 2010 року, що поданий 13.01.2010 року, податковим розрахунком комунального податку за березень 2010 року, що поданий 20.10.2010 року, податковими деклараціями з податку на додану вартість грудень 2009 року, за листопада 2009 року, за жовтень 2009 року, за вересень 2009 року, за серпень 2009 року, за липень 2009 року, за червень 2009 року, за травень 2009 року, за квітень 2009 року, за березень 2009 року, за лютий 2009 року, за січень 2009 року., за грудень 2010 року, за листопад 2010 року, за жовтень 2010 року, за вересень 2010 року, за серпень 2010 року, за липень 2010 року, за червень 2010 року, за травень 2010 року, за квітень 2010 року, за березень 2010 року, за лютий 2010 року, за січень 2010 року, за грудень 2011 року, за листопада 2011 року, за жовтень 2011 року, за вересень 2011 року, за серпень 2011 року, за липень 2011 року, за червень 2011 року, за травень 2011 року, за квітень 2011 року, за березень 2011 року, за лютий 2011 року, за січень 2011 року.

З метою встановлення відповідності платіжних доручень відображеним по картці особового рахунку ПАТ "Рівнесільмаш" за періоди сплати узгодженого зобов"язання, судом першої інстанції досліджено платіжні доручення від 18 серпня 2011 року № 53 на суму 3000,0 грн., № 3377 від 30.05.2011 року на суму 2000,00 грн., № 3377 від 30.03.2011 року на суму 1900,00 грн., № 3198 від 22.02.2011 року на суму 249,59 грн., № 3197 від 22.02.2011 року на суму 244,27 грн., № 3200 від 22.02.2011 року на суму 185,80 грн., № 3201 від 22.02.2011 року на суму 95,90 грн., № 3108 від 14.02.2011 року на суму 940,10 грн., № 31.01.2011 року на суму 13500,00 грн., від 27.10.2010 року № 3322 на суму 2650,00 грн., від 19.10.2010 року № 3088 на суму 1115,00 грн., № 3216 від 29.09.2010 року на суму 14000,00 грн., 31.08.2010 року № 3013 на суму 15000 грн., № 3072 від 27.07.2010 року на суму 20000,00 грн., № 3012 від 14.07.2010 року на суму 2525,00 грн., № 2907 від 24.06.2010 року на суму 15000,00 грн., № 2756 від 31.05.2010 року на суму 5000,00 грн., № 2757 від 19.05.2010 року на суму 1019,00 грн., № 2798 від 19.04.2010 року на суму 2800,00 грн., № 2741 від 31.03.2010 року на суму 10000,00 грн., № 2649 від 24.10.2010 року на суму 194,00 грн., № 2647 від 15.03.2010 року на суму 5000,00 грн., № 2397 від 16.02.2010 року на суму 4555,00 грн., № 2339 від 28.12.2009 року на суму 2530,00 грн., № 2209 від 30.11.2009 року на суму 19005,00 грн., № 2121 від 09.11.2009 року на суму 1060,00 грн., № 2056 від 28.10.2009 року на суму 19005,00 грн., № 2008 від 14.10.2009 року на суму 2525,00 грн., № 1087 від 15 серпня 2012 року на суму 5000,00 грн., №1109 від 15.08.2012 року на суму 5000,00 грн., № 1139 від 31 серпня 2012 року на суму 3079,00 грн., № 1263 від 28.09.2012 року на суму 5000,00 грн., № 4522 від 27.04.2012 року на суму 12000,00 грн., № 4787 від 28.09.2012 року на суму 5000,00 грн., № 494 від 24.01.2012 року на суму 3000,00 грн., № 495 від 24.01.2012 року на суму 3000,00 грн., № 614 від 29.02.2012 року на суму 10524,00 грн., № 863 від 29.05.2012 року на суму 2287,00 грн., № 1004 від 31.07.2012 року на суму 4500,00 грн., № 3492 від 30.06.2011 року на суму 50000,00 грн., № 3376 від 30.05.2011 року на суму 3000,00 грн., № 3467 від 26.04.2011 року на суму 12941,00 грн., № 3143 від 31.01.2011 року на суму 23000,00 грн., № 2950 від 26.08.2010 року на суму 41596,00 грн., № 2909 від 24.06.2010 року на суму 5500,00 грн., № 3073 від 27.07.2010 року на суму 70000,00 грн., № 2675 від 05.05.2010 року на суму 42300,00 грн., № 2673 від 30.04.2010 року на суму 17000,00 грн., № 2672 від 30.04.2010 року на суму 14500,00 грн., № 2669 від 29.04.2010 року на суму 37500,00 грн., № 2732 від 31.03.2010 року на суму 30000,00 грн., № 2672 від 29.03.2010 року на суму 20000,00 грн., № 2526 від 24.03.2010 року на суму 24000,00 грн., № 1561 від 30.09.2009 року.

Зі змісту картки особового рахунку ПАТ "Рівнесільмаш", судом першої інстанції встановлено, що станом на 30 грудня 2008 року, переплата підприємства становила 859 грн. 59 коп. В 2009 році сальдо на початок року становило 859,59 грн., 30.07.2009 року нараховано по ПДВ декларація №19028 від 16.07.2009 року на суму 34298 грн., 03.08.2009 року застосована штрафна санкція на суму 9986,91 грн., та 121779,09 грн., на підставі податкового повідомлення - рішення № 0001731550 від 24.07.2009 року.

Станом на 30.12. 2009 року заборгованість ВАТ "Рівнесільмаш" перед бюджетом із податку на додану вартість становила 56542 грн. 91 коп. У 2010 році, як вбачається із картки особового рахунку ВАТ "Рівнесільмаш" станом на 29.04.2010 року рахувалася переплата по вказаному податку у розмірі 5815,92 грн. По картці особового рахунку ПАТ "Рівнесільмаш" станом на 01.01.2008 року початкове сальдо становить 250,67 грн.

Станом на 01.01.2009 року по картці особового рахунку ПАТ "Рівнесільмаш" існувала переплата у розмірі 250,67 грн. 14.01.2009 року нараховано по картці особового рахунку на підставі самостійно поданого розрахунку №2622 від 25.02.2008 року на суму 2330, 00 грн., 14.04.2009 року на суму 2525,00 грн., 14.07.2009 року на суму 2525,00 грн., 03.08.2009 року податкове повідомлення - рішення № 0001851550 від 24.07.2009 року на суму 1166,20 грн., податкове повідомлення - рішення № 0001861550 від 24.07.2009 року.

Станом на 30.12.2009 року податкова заборгованість ПАТ "Рівнесільмаш" перед бюджетом із податку власників транспортних засобів, не існувала, оскільки переплата становила 171,62 грн. Станом на 01.01.2008 року початкове сальдо на початок року становило 1169,09 грн. (переплата за ПАТ "Рівнесільмаш"). Станом на 01.01.2009 року переплата ПАТ "Рівнесільмаш" становила 22,16 грн. Нараховано по картці особового рахунку по самостійно поданому розрахунку № 7260 від 14.04.2009 року на суму 1094,80 грн., 03.08.2009 року 1517,92 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0001841550 від 24.07.2009 року, 1211,09 грн., по податковому повідомленню - рішенню №0001871550 від 24.07.2009 року, 793,76 грн., по податковому повідомленню - рішенню №0001881550 від 24.07.2009 року.

Станом на 29.12.2009 року недоїмка за ПАТ "Рівнесільмаш" становила 3486,71 грн. Сальдо на 01.01.2010 року становило 3486,71 заборгованість ПАТ "Рівнесільмаш" перед бюджетом. 16.02.2010 року по картці особового рахунку ПАТ "Рівнесільмаш" рахувалася переплата у розмірі 838,10 грн., і станом на 31.12.2010 року переплата становила 9,56 грн.

По земельному податку із юридичних осіб станом на 01.01.2009 року початкове сальдо за ПАТ "Рівнесільмаш" становило 365,53 грн., переплата за підприємством. 30.01.2009 року було нараховано ВАТ "Рівнесільмаш" по самостійно поданому розрахунку №1032 від 30.01.2008 року на суму 16497,21 грн., нараховано по розстрочці №6 від 30.01.2009 року на суму 4032,92 грн., 02.03.2009 року по самостійно поданому розрахунку № 871 від 28.01.2009 року на суму 19005, 65 грн., 12.03.2009 року по розстрочці № 6 від 30.01.2009 року на суму 4032,92 грн., 30.03.2009 року по розрахунку № 871 від 28.01.2009 року на суму 19005,65 грн., 13.04.2009 року по розстрочці № 6 від 30.01.2009 року на суму 4032,92 грн., по розрахунку № 871 від 28.01.2009 року на суму 19005,65 грн., по розстрочці № 6 від 30.01.2009 року на суму 4032,92 грн., 01.06.2009 року по розрахунку №871 від 28.01.2009 року на суму 19005,65 грн., 30.06.2009 року по розрахунку № 871 від 28.01.2009 року на суму 19005,65 грн., 30.07.2009 року по розрахунку № 871 від 28.01.2009 року на суму 19005,65 грн., 03.08.2009 року по податковому повідомленні - рішенні № 0001801550 від 24.07.2009 року на суму 151914,64 грн., 03.08.2009 року по податковому повідомленні - рішенні № 0001801550 від 24.07.2009 року на суму 8549,96 грн., 07.08.2009 року по податковому повідомленні - рішенні № 0003821550 від 24.07.2009 року на суму 198,22 грн.

Станом на 30.12.2009 року податковий борг ПАТ "Рівнесільмаш" становив 166744,95 грн., а на 01.01.2010 року податковий борг ПАТ "Рівнесільмаш" становив 166744, 95 грн., який виник за 2009 рік. Всього сплачено за 2010 рік 102298,28 грн., однак, зараховувався ДПІ у Рівненському районі в порушення п.п.7.7 статті 7 закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .

Так, згідно платіжного доручення від 30.09.2009 року № 1561 на суму 19949,00 грн., ПАТ "Рівнесільмаш" погашено зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2009 року, проте відповідачем зараховано суму 19949,00 грн., в погашення штрафних санкцій по статті 126 Податкового кодексу України, який не був прийнятий, та не регулював спірні відносини у 2009 році, а тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податковим органом недотримано п.п.7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Так само, по платіжному дорученню № 2950 від 26.08.2010 року ПАТ "Рівнесільмаш" сплачено 41596,00 грн., поточні зобов'язання за липень 2010 року, проте інспекцією зараховано вказану суму в погашення податкового боргу, а 30.08.2010 року відповідач збільшив суму недоїмки по податковій декларації на 41387,00 грн., 27.07.2010 року №3073 ПАТ "Рівнесільмаш" сплачено 700000 грн., за зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року, проте відповідачем зараховано вказану суму не в погашення податкового зобов'язання, а в рахунок податкового боргу та в погашення пені по п.п.129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

Як вбачається зі змісту картки особового рахунку за 2009 рік станом на 03.08.2009 року податковим органом збільшено суму боргу по штрафних санкціях по статті 126 Податкового кодексу України на суму 108327,36 грн.

З урахуванням вищевикладеного та відповідно до аналізу платіжних доручень, судом першої інстанції достовірно встановлено, що податковий орган самостійно змінював призначення платежу, що полягало у попередньому погашенні податкового боргу, а не податкових зобов'язань, що визначені ПАТ "Рівнесільмаш" самостійно. При цьому доказом невідповідності дат проведення по картці особового рахунку сум платежів по ПАТ "Рівнесільмаш" є засвідчення у кожному випадку, зокрема 2009-2010 рр., посилання на норми Податкового кодексу України, які на той час не регулювали спірні правовідносини, що є неприпустимим.

Станом на 29.09.2009 року за ПАТ "Рівнесільмаш" рахувалася податкова заборгованість в сумі 286926 грн. 28 коп., яка включала в себе податок на додану вартість - 120720 грн.67 коп., податок з власників транспортних засобів - 2244 грн.58 коп., земельний податок з юридичних осіб - 160279 грн.72 коп., пеню, нараховану на суму податкового боргу за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання в розмірі 188 грн.60 коп. та комунальний податок на загальну суму 3492 грн.71 коп. Вказана заборгованість була підтверджена судовими рішеннями по судовій справі № 2а-6357/09/1770.

Виходячи з аналізу платіжних доручень, що містяться у матеріалах судової справи та даних картки особового рахунку ПАТ "Рівнесільмаш" судом першої інстанції встановлено, що заборгованість по податку на додану вартість в сумі 120720,67 грн., згідно даних картки особового рахунку станом на 29.04.2010 року, по податку із власників транспортних засобів станом на 30.12.2009 року заборгованість, по комунальному податку станом на 16.02.2010 року, відсутні. По земельному податку сплачено товариством за 2009-2010 роки 269043,23 грн., які зараховувалися ДПІ у Рівненському районі раніше на погашення податкового боргу, ніж на погашення податкових зобов'язань.

Отже, за даними карток особових рахунків ПАТ "Рівнесільмаш", наслідком недотримання ДПІ у Рівненському районі вимог п.п.7.7 статі 7 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року стало погашення податкового боргу, який був предметом судової справи № 2а-6357/09/1770 по податку на додану вартість в сумі 120720 грн.67 коп., податку з власників транспортних засобів в сумі 2244 грн.58 коп., земельному податку з юридичних осіб в сумі 160279 грн.72 коп., пені, нарахованої на суму податкового боргу за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання в розмірі 188 грн.60 коп. та комунальному податку на загальну суму 3492 грн.71 коп., виключно не по даних призначення платежу, який самостійно встановлював Позивач, а даними автоматичного розподілу сум податкового боргу в порядку його виникнення.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Рівнесільмаш».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо протиправності дій податкового органу при розподілі сплачених поточних податкових зобов"язань з податку на землю, податку на додану вартість, комунального податку та податку із власників транспортних засобів та наземних машин, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" липня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Рівнесільмаш" вул.Індустріальна, 6,смт.Квасилів,Рівненський район, Рівненська область

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33028