Ухвала суду № 34087568, 10.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р.

справа № 2а-6514/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Новокаховський маслозавод»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року

у справі № 2а-6514/10/0870

за позовом відкритого акціонерного товариства «Новокаховський маслозавод»

до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

Відкрите акціонерне товариство «Новокаховський маслозавод»» звернулося до суду з адміністративним позовом до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ Запорізької області від 02.08.2010 №0000992301/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 4126153,50 грн., у тому числі за основним платежем 1178901,00 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями 2947252,50 грн.; від 02.08.2010 №0000471702/0, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 186729,63 грн., у тому числі за основним платежем 62243,21 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями 124486,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є переробним підприємством в розумінні п.11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, отримавши молоко від населення та маючи виробничі потужності, умови для переробки молочної сировини, очищає, пастеризує, охолоджує, зберігає та транспортує його. Посилання відповідача на КВЕД як доказ неналежності позивача до переробних підприємств є неправомірним, оскільки КВЕД є статистичною класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який дає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації. Позивач наголошує, що надання коду за КВЕД не створює само по собі прав чи обов’язків для підприємств та організацій, не тягне жодних правових наслідків як такий, а відтак не є доказом неналежності позивача до переробних підприємств. Також позивач зазначає, що підстави для утримання податку з фізичних осіб у позивача були відсутні. Довідки про право фізичних осіб на отримання доходу від податкового агента без утримання податку форми 3ДФ є в наявності та строк таких довідок не скінчився на момент проведення перевірки, відтак твердження відповідача про необхідність сплати позивачем податку з доходів фізичних осіб є необґрунтованим та протиправним.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2011 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що відповідачем доведено правомірність прийнятих оскаржуваних рішень.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (т.8 а.с.146), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгулу справи сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 3.03.2010, за результатами якої складений акт №868/23/00447633 від 20.07.2010.

Перевіркою порушення позивачем:

пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет, в сумі 1178901,00 грн., в тому числі за вересень 2009 року в сумі 121376 грн., за жовтень 2009 року у сумі 128043 грн., за листопад 2009 року у сумі 166694 грн., за грудень 2009 року у сумі 174412 грн., за січень 2010 року у сумі 162002 грн., за лютий 2010 року у сумі 211512 грн., за березень 2010 року у сумі 214862 грн., завищено від’ємне значення податку на додану вартість ряд.26 Декларації у сумі 25983 грн. та завищено податок на додану вартість, що перераховується платником на його не бюджетний рахунок, в сумі 1178165 грн., в тому числі за вересень 2009 року у сумі 121376 грн., за жовтень 2009 року у сумі 127899 грн., за листопад 2009 року у сумі 166102 грн., за грудень 2009 року у сумі 174412 грн., за січень 2010 року у сумі 162002 грн., за лютий 2010 року у сумі 211512 грн., за березень 2010 року у сумі 214862 грн.

пп. 4.2.1 п. 4.2, пп. 4.3.36 п. 4.3. ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходів громадянам за період, що перевірявся, у загальній сумі 62243,21 грн. в тому числі за грудень 2009 року у сумі 22261,28 грн., січень 2010 року – 15354,38 грн., лютий 2010 року – 14051,90 грн., березень 2010 року – 10575,65 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

"fs184"> №0000992301/0 від 02.08.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 4126153,50 грн., з яких за основним платежем – 1178901,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 2947252,50 грн.

№0000471702/0 від 02.08.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок з доходу фізичних осіб у розмірі 186729,63 грн., з яких за основним платежем – 62243,21 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 124486,42 грн.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.ONT>

Відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 291 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Кабінету Міністрів України №152 від 11.02.2010 визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України 02.04.2009 № 291, та одночасно затверджений Порядок нарахування, виплати і використання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що на момент перевірки спірні правовідносини були врегульовані як Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 №291, так і Порядком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 №152.

Пунктом шостим Порядку №291 встановлено, що переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.

За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДПА.

Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його небюджетний рахунок. Переробне підприємство не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним періодом, за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка (п.6 "Порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 №291).

Аналогічні положення закріплені в п.5 Порядку нарахування, виплати і використання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 №152.

Отже, як вбачається з аналізу вищевказаних норм, право платника податку на визначення суми податку на додану вартість у спеціальній декларації з подальшим перерахуванням такої суми на небюджетний рахунок надається виключно переробним підприємствам, які здійснюють переробку та поставку продукції виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.

Відповідно до ст.1 Закону України №1870-IV від 24.06.2004 «Про молоко та молочні продукти» переробне підприємство – це підприємство, яке закуповує молоко та молочну сировину, має виробничі потужності та умови для виробництва молочних продуктів гарантованої якості та безпеки відповідно до нормативних документів.

ONT class="fs171">Молочна сировина - молоко, призначене для переробки, яке піддавалося попередній фізичній обробці (фільтрації, охолодженню), а також вершки та знежирене молоко, одержані шляхом сепарування, які відповідають встановленим вимогам нормативних документів

Матеріалами справи підтверджено, що у період вересень 2009 року – березень 2010 року позивачем включено до окремої податкової декларації ПДВ у сумі 1178901,00 грн. з операцій поставки товару – молока відповідно до укладених договорів з ЗАТ «Баштанській сирзавод», ПП Торгова група «Молочний доктор», ТОВ «Новотроїцькмолпром» (з ЗАТ «Баштанській сирзавод» - договір поставки молока №5/03-09м від 04.09.2009, з ПП Торгова група «Молочний доктор» - договір купівлі-продажу №97 від 19.11.2009, з ТОВ «Новотроїцькмолпром» - договір купівлі-продажу №85 від 10.12.2009).

Відповідно до умов означених договорів позивач, як постачальник, зобов’язувався в порядку та на умовах визначених договором продати товар: «Молоко коров’яче. Первинне оброблення, зберігання і транспортування», а покупці - прийняти й оплатити таке молоко.

Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АБ №131960, виданої відділом статистики у м.Мелітополі Головного управління статистики у Запорізькій області, передбачено ряд видів діяльності позивача за КВЕД, зокрема, перероблення молока та виробництво сиру (клас 15.51.0) та оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами (клас 51.33.0).

Відповідно до класу 15.51.10 наказу Держкомстату №375 від 26.12.2005 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005» до перероблення молока включається виробництво незбираного молока визначеної жирності, пастеризованого, стерилізованого, гомогенізованого, а також підданого іншій високотемпературній обробці; виробництво вершків пастеризованих, стерилізованих, гомогенізованих; виробництво молочних консервів: згущеного молока, вершків тощо; виробництво вершкового масла тільки з коров'ячого молока; виробництво топленого масла (молочного жиру); виробництво твердих та м'яких сирів; виробництво кефіру, йогуртів, ряжанки, сметани, кисломолочного сиру, сухих молока та вершків, казеїну, лактози, молочної сироватки та інших молочних продуктів; виробництво безалкогольних напоїв з молока.

В той же час, вказаний клас не включає закупівлю, очищення, охолодження та теплове оброблення молока для подальшої його реалізації молокопереробним підприємствам.

Закупівля, очищення, охолодження та теплове оброблення молока для подальшої його реалізації молокопереробним підприємствам згідно з градацією, встановлено Наказом Держкомстату №375 від 26.12.2005, відноситься до класу 51.33 – оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами.

Згідно технологічної карти вироблення продукції «Молоко коров’яче. Первинне оброблення, зберігання і транспортування» технологічний процес вироблення вказаної продукції включає наступні етапи: 1) приймання молока за кількістю згідно ДСТУ 3662-97; 2) приймання молока за якістю згідно ДСТУ 3662-97 (де визначаються: відсоток жиру, відсоток білка, кислотність, платність, сухі речовини, клас бактеріального обсіменіння, кількість соматичних клітин, термостійкість); 3) очищення молока на сепараторі-молокоочищувачі; 4) охолодження молока до температури +4-6 градусів; 5) зберігання молока охолодженого молока протягом 4-6 годин; 6) перед відвантаженням продукції проводиться повторне дослідження по якості; 7) завантаження молока для транспортування в молокоцистерну.

Отже, відповідно до технологічної карти позивача, молоко, придбане позивачем та реалізоване ЗАТ «Баштанській сир завод», ПП Торгова група «Молочний доктор», ТОВ «Новотроїцькмолпром», не проходило етап теплового оброблення (пастеризації), відтак колегія суддів приходить до висновку, що позивачем здійснювались дії щодо первинного оброблення, зберігання та транспортування молока коров’ячого, які не є переробленням молока в розумінні діючого законодавства України.

Зважаючи на викладене, молоко, реалізоване позивачем є молочною сировиною, а не продуктом переробки, а відтак вказана діяльність позивача не може вважатися переробленням молока з відповідними правовими наслідками.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000992301/0 від 02.08.2010.

Щодо правомірності визначення податкового зобов’язання по податку з доходу фізичних осіб колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці відповідачем платіжних відомостей, які підтверджують факт сплати фізичним особам грошових коштів за придбане у них молоко та виплату їм дотації, встановлено, що за період з грудня 2009 року по березень 2010 року позивачем придбано молоко у фізичних осіб, не зареєстрованих приватними підприємцями, та виплачено дотацію фізичним особам на суму 414954,71 грн.

При цьому встановлена відсутність Довідок про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку форми №3ДФ, внаслідок чого відповідачем донараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходів громадянам у сумі 62243,21 грн.

Матеріалами справи підтверджено, позивачем не заперечується, що строк дії наявних на момент проведення перевірки довідок про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку ф.3ДФ, закінчився у листопаді 2009 року. В період з грудня 2009 року по березень 2010 року позивач здійснював виплату дотацій фізичним особам без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Закон України № 889-IV від 22.05.2003 «Про податок з доходів фізичних осіб» визначає, що податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону.

Згідно з п. 17.2 «а» ст. 17 Закону №889-IV у випадку виплати платнику податку інших оподатковуваних доходів (у вигляді іншому, ніж заробітна плата) з джерелом їх походження з України нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку покладено на податкового агента.

Відповідно до пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону №889-IV, у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

Так, відповідно до пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону №889-IV, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку (ПП) не включаються і не декларуються доходи, одержані від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) на земельних ділянках, наданих ним для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено внаслідок отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу з джерела його виплати без утримання податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року №1063 затверджено Порядок видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форму.

Згідно з пунктом другим вказаного Порядку довідка про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку (далі - довідка) видається безоплатно сільською, селищною, міською радою власнику сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки) у 10-денний строк з дня звернення за місцем проживання на підставі письмової заяви, якщо сільськогосподарська продукція вирощується (виробляється) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено у результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки); ведення садівництва; індивідуального дачного будівництва.

В першій редакції п.5 вказаного Порядку, яка діяла до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №517 від 20.05.2009, встановлено, що довідка видається строком на три роки.

Відповідно до п.5 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів України №517 від 20.05.2009 (набрала чинності 05.06.2009) довідка видається строком на п’ять років.

Таким чином, у зв’язку із закінченням строку дії довідки, виданої відповідно до вимог вказаного Порядку на три роки, фізичні особи, у яких позивач здійснював закупівлю молока, повинні були отримати нові довідки терміном дії 5 років. Посилання позивача на той факт, що дії вказаних вище довідок пролонгуються автоматично, не приймаються колегією суддів до уваги.

Як правильно зазначено судом першої інстанції з цього приводу, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №517 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року №1063" не встановлено можливості продовження дій Довідок ф. №3ДФ, які були видані громадянам, ще на два роки в силу набрання чинності цієї Постанови.

Також Порядок видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та Форма №3ДФ не містить приписів про можливість продовження головою (секретарем) сільської, селищної, міської ради дії Довідки ф. №3ДФ шляхом внесення до неї відповідного запису.

Виходячи з приписів наведеного вище Порядку продовження дії Довідки ф. №3ДФ відбувається шляхом видачі нової довідки на конкретний строк.

Таким чином, зважаючи на відсутність у позивача на момент проведення перевірки належних Довідок про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку ф.3ДФ, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення №0000471702/0 від 02.08.2010.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи в достатньому обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвали законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Новокаховський маслозавод» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2011 у справі № 2а-6514 /10/0870 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко