Ухвала суду № 34087347, 28.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р.справа № 1170/2-а-968/12 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новоженін І. Є.

за участю представників:

позивача: - Шрамко О. Ю. (дов. від 28.05.2013 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.04.12

у справі № 1170/2-а-968/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Долинська стальконструкція»

до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинська стальконструкція» звернулося з позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 № 0000121520, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 15401,00 грн., в т.ч. 15400,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що включення позивачем до складу податкового кредиту суми в розмірі 15400,00 грн. підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які містять всі необхідні реквізити, відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів та фіксують факт здійснення господарських операцій. Станом на момент виникнення правовідносин позивача з його контрагентом ТОВ «Алтея-Транссервіс» останній був зареєстрований в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили що договори, укладені між позивачем та його контрагентом, суперечать інтересам держави та не надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладання договорів вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.02.2012 №0000121520.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.112), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності щодо контрагентів позивача, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Зважаючи на викладене, правочини, здійснені між позивачем та його контрагентами, є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави та мають ознаки нікчемних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, постановлено законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість із платником податків ПП «Алтея-Транссервіс» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, за результатами якої складено акт №68/1520/35424017 від 06.02.2012 (а.с.11).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, 207, 208, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених позивачем з постачальником - ПП «Алтея-Транссервіс» на загальну уму 77000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 15400,00 грн., що визначені як нікчемні та порушення п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2011 року в сумі 15400,00 грн.

Означені висновки податкового органу ґрунтуються на результатах, зафіксованих в довідці від 08.08.2011 № 677/1520/37231923, складеній Кіровоградською ОДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Алтея-Транссервіс» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Спрінгфілд» за лютий 2011 року (а.с.57). Як зазначено податковим органом, на ТОВ «Алтея-Транссервіс» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000121520 від 17.02.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 15401,00 грн., в тому числі за основним платежем - 15400,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що прийняте відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, таким, що не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, законодавчою підставою не віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум є не підтвердження придбання товарів/послуг відповідними документами.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.02.2011 між ТОВ «Алтея-Транссервіс» (орендар) та позивачем (суборендар) укладено договори суборенди №301110 та 301125, за умовами яких Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове користування строком до 31.12.2011, відповідно, баштовий кран БК-1000 та кран на гусеничному ходу МКГ-25 БР для ведення будівельно-монтажних робіт, а Субарендатор зобов'язується прийняти та оплатити використання даних кранів.

Фактичне виконання договорів суборенди підтверджується актами здачі-прийняття (робіт послуг) від 28.02.2011, податковими накладними №105 від 28.02.2011 на загальну суму з ПДВ 49000,00 грн. та №106 від 28.02.2011 на загальну суму з ПДВ 28000,00 грн., платіжними дорученнями від 23.03.2011 №160 та №159 про перерахування вказаних грошових сум.

Вищенаведені документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

На момент укладення та реалізації цих договорів контрагент позивача ТОВ «Алтея-Транссервіс» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відповідачем доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію контрагента позивача в якості платника податку на додану вартість, виключення його з реєстру платників податку на додану вартість не надано, податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ТОВ «Алтея-Транссервіс» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Наведені в акті перевірки обставини щодо відсутності у ТОВ «Алтея-Транссервіс» реальної можливості здійснювати будь-який вид діяльності в установленому порядку, як того вимагає ст.ст.70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведені.

Посилання відповідача на факти, зафіксовані в довідці від 08.08.2011 № 677/1520/37231923 Кіровоградської ОДПІ стосовно ТОВ «Алтея-Транссервіс», не приймається колегією суддів до уваги, оскільки інформація, що міститься в цій довідці, за встановлених вище фактичних обставин не можє бути підставою для висновку про недійсність укладених договорів, а відтак й про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 15400,00 грн.

З огляду на приписи ст.528 ЦК України не встановлена наявність у ТОВ «Алтея-Транссервіс» умов для фінансово-господарської діяльності, не свідчить про неможливість виконання вказаних вище договорів та відсутність ознак реальності операцій щодо суборенди обумовлених договорами кранів.

Вказані вище договори між позивачем та ТОВ «Алтея-Транссервіс» не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції з передачі ТОВ «Алтея-Транссервіс» позивачеві в суборенду кранів відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконані всі умови для віднесення суми податку на додану вартість 15400,00 грн. до складу податкового кредиту у лютому 2011 року, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року у справі № 1170/2-а-968/12 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко