Рішення № 34086417, 04.10.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2013 р. Справа № 918/1222/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.

при секретарі судових засідань Мороз С.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Ефективна відгодівля тварин - Захід"

до Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім. Плютинського"

про стягнення в сумі 262 579 грн. 13 коп.

Сторони в судове засідання не забезпечили явку своїх повноважних представників.

Обставини справи: В серпні 2013 року Приватне підприємства "Ефективна відгодівля тварин - Захід" (далі Підприємство) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства агрофірма "Зоря ім. Плютинського" (далі ПАТ агрофірма "Зоря ім. Плютинського") про стягнення заборгованості в сумі 262 579 грн. 13 коп.

В обґрунтування зазначеного позову посилається на те, що на виконання умов договору №01 від 04.01.2011 року, позивач за період з 26.10.2012 року по 12.01.2013 року поставив відповідачу товар на загальну суму 229 247,50 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами, перед позивачем, утворилась заборгованість в розмірі 210 857,50 грн. А тому, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованості, пеню, штраф, інфляційні втрати та 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 серпня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 3 вересня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 3 вересня 2013 року просив позов задоволити в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в жодне судове засідання не забезпечив явку свого повноважного представника, відзиву на позов не надав, про день, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 40, 63).

13.09.2013 року позивачем через відділ канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Враховуючи клопотання позивача та оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представників сторін.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

4 січня 2011 року між ПП "Ефективна відгодівля тварин-Захід" (Продавець) та ПАТ агрофірма "Зоря ім. Плютинського" (Покупець) укладено договір №01 (далі Договір, а.с. 15-19), відповідно до умов якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію, характеристики якої викладені у специфікаціях до цього договору (п. 1.1 Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками вказаних юридичних осіб.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) одиниці виміру товару та ціна товару, що продається за цим договором, особа перевізника, спосіб доставки чи відвантаження товару в кожному окремому випадку поставки визначаються сторонами у специфікації, яка з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін є невід'ємною частиною цього договору. У випадку відсутності специфікації її роль виконує видаткова накладна підписана обома сторонами (п. 2.2 Договору).

Згідно п.2.3 Договору у ціну товару включена вартість тари, упаковки та маркування.

У відповідності до п.3.1 Договору покупець надає телефоном або факсом на адресу продавця, зазначену в цьому договорі, замовлення із зазначенням характеристик Товару, його кількість в партії та очікуваних строків поставки. Форма замовлення довільна.

Пунктом 5.4 Договору сторони погодили, що остаточна оплата поставленого товару здійснюється покупцем не пізніше 30-ти календарних днів з моменту передачі товару, як це передбачено п. 4.3 даного договору. Реалізація товару вважається здійсненою з моменту передачі товару представнику покупця чи призначеному покупцем перевізнику за актом приймання-передачі товару, або за фактом підписання представником покупця накладної на отримання товару, чи іншого документа про передачу товару (п. 4.3 Договору).

Відповідно до пунктів 8.1, 8.6, 8.7 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання повноважними представниками сторін та дійсний з моменту підписання по 31 грудня 2012 року. Договір вважається пролонгованим на наступний період, якщо жодна з сторін до закінчення терміну дії даного договору письмово не повідомила про розірвання, а інша сторона письмово не підтвердила отримання листа про розірвання даного договору.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Підприємством передано, а ПАТ агрофірма "Зоря ім. Плютинського" прийнято товар на загальну суму 229 247 грн. 50 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними підписаними повноважними представниками вказаних юридичних осіб та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.20-30):

видаткова накладна №65 від 26.10.2012 року на суму 43 800 грн.00 коп.,

довіреність №787 від 26.10.2012 року;

видаткова накладна №36 від 09.11.2012 року на суму 43 987 грн.50 коп.,

довіреність №862 від 09.11.2012 року;

видаткова накладна №78 від 23.11.2012 року на суму 45 500 грн.00 коп.,

видаткова накладна №81 від 26.11.2012 року на суму 19 200 грн. 00 коп.,

довіреність №880 від 23.11.2012 року;

видаткова накладна №18 від 07.12.2012 року на суму 54 000 грн.00 коп.,

довіреність №915 від 07.12.2012 року;

видаткова накладна №28 від 11.01.2013 року на суму 22 760 грн.00 коп.,

довіреність №16 від 11.01.2013 року.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Продавцем умов даної угоди.

Проте, ПАТ агрофірма "Зоря ім. Плютинського" взяті на себе зобов'язання по оплаті вартості вказаного товару у встановлені Договором строки виконав не в повному обсязі, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість в сумі 210 857 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за Договором у розмірі 210 857 грн. 50 коп. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не подав суду документів, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог Підприємства про стягнення вказаної суми, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, відповідно до умов Договору та чинного законодавства, Підприємством нараховано штраф на суму боргу 210 857,50 грн. в розмірі 42 171,50 грн.; пеню в розмірі 7 686,47 грн., а саме:

на суму боргу 25 410,00 грн. за період з 26.10.2012 р. по 21.03.2013 р. в сумі 1 530,85 грн., на суму боргу 43 987,50 грн. за період з 10.12.2012 р. по 21.03.2013 р. в сумі 1 838,82 грн., на суму боргу 45 500,00 грн. за період з 24.12.2012 р. по 21.03.2013 р. в сумі 1 640,98 грн., на суму боргу 19 200,00 грн. за період з 27.12.2012 р. по 21.03.2013 р. в сумі 668,85 грн., на суму боргу 54 000,00 грн. за період з 07.01.2013 р. по 21.03.2013 р. в сумі 1 642,19 грн. та на суму боргу 22 760,00 грн. за період з 11.02.2013 р. по 21.03.2013 р. в сумі 364,78 грн.; 324,24 грн. інфляційних втрат та 3% річних в загальному розмірі 1 539,42 грн. нарахованих на вищезазначені періоди та суми боргу (розрахунки на а.с. 9-13).

Пунктом 7.5 Договору сторони погодили, що при простроченні оплати за поставлений товар більш як на 14 календарних днів покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від суми прострочення.

Згідно з п. 7.6 Договору за прострочення оплати поставленого товару за цим договором, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (що діяла в період прострочення) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.

Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору, у вигляді сплати пені та штрафу.

Крім того, приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Згідно п.1 ч.1 ст.208 та ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, сторони у письмовій формі погоджують умови договору.

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено нарахування позивачем штрафу, та оскільки нарахування є арифметично вірним, відповідає положенням законодавства та умовам Договору, вимога позивача про стягнення вказаної штрафної санкції з відповідача підлягає до задоволення в повному обсязі в сумі 42 171,50 грн.

Разом з тим, судом перевірено нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, яке є не в повній мірі вірним, з огляду на наступне.

При нарахуванні пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу за поставлений товар відповідно до видаткової накладної №65 від 26.10.2012 року позивачем не враховано п. 5.4 Договору, відповідно до якого сторони погодили, що остаточна оплата поставленого товару здійснюється покупцем не пізніше 30-ти календарних днів з моменту передачі товару. Оскільки товар згідно вказаної накладної передано 26.10.2012 року, то прострочення заборгованості виникло лише з 26.11.2012 року, а не з 26.10.2012 року, як це зазначено в розрахунку позивача.

Таким чином, згідно здійсненого судом перерахунку з врахуванням правильних періодів, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 7 686,47 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 7 363,64 грн., 3% річних в розмірі 1 539, 42 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 1 475,68 грн. та про стягнення інфляційних втрат в розмірі 324,24 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 304,13 грн.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 262 172,45 грн.

Крім того, Позивач просив суд стягнути з ПАТ агрофірма "Зоря ім. Плютинського" 8 000 грн. 00 коп. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Судом встановлено, що 04 березня 2013 року між Підприємством та Воловичем А.Ю., який є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №889 від 23.02.2012 року, був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до якого останній зобов'язався надати адвокатські послуги з правового аналізу правовідносин, що виникли в результаті укладеного договору №01 від 04.01.2011 року, формування справи про стягнення заборгованості з відповідача та підготовки позовної заяви та інших документів процесуального характеру, а позивач, у свою чергу, - оплачувати надані йому послуги (а.с. 31-33).

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За частиною 1 статті 30 вказаного Закону формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частина 3 статті 30 цього Закону).

Однак Законом не встановлено, в якому обсязі відшкодовуються, як судові витрати, витрати на оплату праці адвоката. Згідно до листа Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002 р. яким вирішується питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

До матеріалів справи позивачем було долучено Акт здачі-приймання наданих послуг (а.с. 34), виписка з рахунку про оплату за юридичні послуги в сумі 8 000 грн. згідно рахунку № 3 від 19.03.2013 року (а.с. 36).

В даному випадку, відповідно до підстави отримання кошів адвокатом Воловичем А.Ю., зазначеної у вказаній виписці по рахунку, адвокатом Воловичем А.Ю. виконано лише роботи з підготовки позовної заяви. В жодному, з трьох що відбулись, судовому засіданні, адвокат Волович А.Ю. не був присутнім, при цьому, даний спір є простим розрахунковим, який не потребує вивчення великої кількості нормативних та доказових документів, спір вирішено в третьому судовому засіданні в межах двомісячного строку.

З наведеного випливає, що вказаний адвокат фактично лише склав позовну заяву та підготував необхідні документи для подання позову до господарського суду. Цим і обмежилась його праця.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; відомостей органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; беручи до уваги ціну позову, тривалість розгляду і складність справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 8 000 грн. 00 коп. є неспіврозмірними та завищеними.

Дослідивши матеріали справи, а також враховуючи вищезазначені приписи законодавства України, суд дійшов висновку про зменшення вищезазначеної суми до 4 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 3 993 грн. 80 коп.

За ч. 1 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (далі-Закон), сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст. 7 Закону зазначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Таким чином позивачу необхідно було сплатити 5 251 грн. 58 коп.

Судом встановлено, що позивачем згідно платіжного доручення №10139 від 21.03.2013 року сплачено 5 329 грн. 90 коп. судового збору, тобто останнім було зайво сплачено 78 грн. 32 коп.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність повернення Приватному підприємству "Ефективна відгодівля тварин - Захід" зайво сплаченого судового збору з Державного бюджету України в сумі 78 грн. 32 коп.

На підставі ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 5 243 грн. 45 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства агрофірми "Зоря ім. Плютинського" (35314, Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, пл. Жовтнева, 2, код ЄДРПОУ 25319777) на користь Приватного підприємства "Ефективна відгодівля тварин - Захід" (80462, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, село Дідилів, вул. Т. Шевченка, буд. 32а, код ЄДРПОУ 30028622) 210 857 (двісті десять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 50 коп. основного боргу, 42 171 (сорок дві тисячі сто сімдесят одну) грн. 50 коп. штрафу, 7 363 (сім тисяч триста шістдесят три) грн. 64 коп. пені, 1 475 (одну тисячу чотириста сімдесят п'ять) грн. 68 коп. 3% річних, 304 (триста чотири) грн.13 коп. інфляційних втрат, 3 993 (три тисячи дев'ятсот дев'яносто три) грн. 80 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 5 243 (п'ять тисяч двісті сорок три) грн. 45 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути ухвалою господарського суду Рівненської області Приватному підприємству "Ефективна відгодівля тварин - Захід" з державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 78 грн. 32 коп. сплачений згідно платіжного доручення №10139 від 21.03.2013 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи № 918/1222/13.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "09" жовтня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.