Рішення № 34086414, 08.10.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2013 р. Справа № 918/1330/13

Суддя Торчинюк В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

про стягнення 933 746 грн. 93 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: - Данилевський О.М. за довіреністю № 14-68 від 22 березня 2013 року;

від відповідача: - Янкевич Л.Д. за довіреністю № 10/05 від 02 січня 2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся в господарський суд з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" про стягнення в сумі 933 746 грн. 93 коп., з яких: 447 435 грн. 97 коп. пені, 399 706 грн. 35 коп. інфляційних три проценти річних в розмірі 86 604 грн. 61 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27 серпня 2013 року порушено провадження у справі № 918/1330/13, розгляд якої було призначено на 10 вересня 2013 року.

09 вересня 2013 року, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник відповідача подав клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд даної справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю забезпечити повноважного представника у судове засідання.

Ухвалою суду від 10 вересня 2013 року розгляд справи відкладено на 24 вересня 2013 року.

23 вересня 2013 року, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог, та просить суд в задоволенні позову відмовити, з огляду на те що 29 березня 2012 року грошові зобов'язання відповідача перед Компанією за спірним договором були повністю виконані боржником. Також відповідач вказав, що проведений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат був здійснений Компанією з порушенням порядку такого нарахування, що не відповідає вимогам нормативних приписів чинного законодавства. Крім того, Товариство просило суд застосувати строк позовної давності в частині заявленої до стягнення суми пені.

У судовому засіданні 24 вересня 2013 року було оголошено перерву до 08 жовтня 2013 року.

01 жовтня 2013 року, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник відповідача подав доповнення до відзиву на позов, в якому останній, в порядку статті 233 ГК України та пункту 3 статті 83 ГПК України, просить зменшити розмір нарахованої пені на 90%. Крім того, у вказаному доповненні представник відповідача зазначає, що нарахована позивачем пеня підлягає перегляду в зв'язку з тим, що позивач не враховує фактичну оплату, та нараховує пеню за день проведення оплати. Розмір пені згідно з контррозрахунком відповідача становить 411 688 грн. 43 коп., розмір 3% річних становить 63 302 грн. 45 коп..

07 жовтня 2013 року, через відділ канцелярії та документального забезпечення суд, представник відповідача подав додаткові обґрунтування щодо зменшення розміру нарахованої позивачем пені на 90%.

08 жовтня 2013 року, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник відповідача подав контррозрахунок позовних вимог, згідно якого розмір 3% річних становить 63 506 грн. 38 коп., а розмір пені становить 410 818 грн. 80 коп..

Представник позивача в судовому засіданні 08 жовтня 2013 року підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, а представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав вказаних у відзиві на позов, водночас, просив суд взяти до уваги контррозрахунок позовних вимог та зменшити розмір нарахованої пені на 90%.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2010 року між Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Рівнегаз" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/1187/10 (надалі - Договір, а.с. 14-18), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2011 році імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити газ на умовах даного Договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 2.1. Договору, продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі до 70 000,0 тис. (сімдесяти мільйонів) куб.м..

У відповідності до пункту 3.5. Договору, кількість газу, поставленого покупцю закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються продавцем і покупцем. Не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акту приймання-передачі газу, в яких зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно до пункту 5.1. Договору, ціна за 1000 куб.м. газу становить 2 187,20 грн., без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ - 20% - 437,44 грн., ціна газу разом з ПДВ - 2 624,64 грн..

Пунктом 6.1. Договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В подальшому сторонами було укладено ряд додаткових угод (а.с. 22-31), якими сторони внесли зміни до Договору щодо кількості та якості газу, ціни газу, порядку та умов проведення розрахунків, а саме:

Додатковою угодою № 1 від 04 січня 2011 року внесено зміни до Договору купівлі-продажу природного газу № 14/1187/10 від 16 листопада 2010 року про наступне:

1. Викласти п. 5.1. статті 5 "Ціна газу" у новій редакції:

"5.1. Ціна за 1000 куб. м газу становить 2 282,00 грн. (дві тисячі вісімдесят дві гривні 00 коп.), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ - 20% - 456,40 грн., ціна газу разом з ПДВ - 2 738,40 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень 40 копійок)".

Додатковою угодою № 1/2 від 05 квітня 2011 року внесено зміни до Договору купівлі-продажу природного газу № 14/1187/10 від 16 листопада 2010 року про наступне:

1. З 01 квітня 2011 року викласти п. 5.1. та 5.2. статті 5 "Ціна газу" у наступній редакції:

"5.1. Ціна за 1000 куб. м газу становить 2 553,20 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 20 коп.), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ - 20% - 510,64 грн., ціна газу разом з ПДВ - 3 063,84 грн. (три тисячі шістдесят три гривні 84 копійки).

5.2. До ціни газу, визначеної у пункті 5.1. цього Договору, додається загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 259,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 51,94 грн., разом з ПДВ - 311,64 грн.

У разі поставки газу Споживачем, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводі нафто - газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 219,50 грн., крім того ПДВ - 20% - 43,90 грн., разом з ПДВ - 263,40 грн."

Додатковою угодою № 2 від 27 липня 2011 року внесено зміни до Договору купівлі-продажу природного газу № 14/1187/10 від 16 листопада 2010 року про наступне:

1. З 01 липня 2011 року викласти п. 5.1. та 5.2. статті 5 "Ціна газу" у наступній редакції:

"5.1. Ціна за 1000 куб.м газу становить 3 023,50 грн. (три тисячі двадцять три гривні 50 коп.), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ - 20% - 604,70 грн., ціна газу разом з ПДВ - 3 628,20 грн. (три тисячі шістсот двадцять вісім гривень 20 копійок).

5.2. До ціни газу, визначеної у пункті 5.1. цього Договору, додається загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 57,00 грн., разом з ПДВ - 342,00 грн.

У разі поставки газу Споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто - газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 244,80 грн., крім того ПДВ - 20% - 48,96 грн., разом з ПДВ - 293,76 грн."

2. З 01 липня 2011 року викласти п. 6.2. статті 6 "Порядок та умови проведення розрахунків" у наступній редакції:

"6.2. В платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначити номер Договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим Договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди по цьому Договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором".

Додатковою угодою № 3 від 31 серпня 2011 року внесено зміни до Договору купівлі-продажу природного газу № 14/1187/10 від 16 листопада 2010 року про наступне:

1. З 06 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року викласти п. 5.1. статті 5 "Ціна газу" у наступній редакції:

"5.1. Ціна за 1000 куб. м природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" становить 3 023,50 грн. (три тисячі двадцять три гривні 50 копійок), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ - 0% - 0,00 грн., ціна газу разом з ПДВ - 3 023,50 грн. (три тисячці двадцять три гривні 50 копійок."

2. З 01 жовтня 2011 року викласти п. 5.1. статті 5 "Ціна газу" у наступній редакції:

"5.1. Ціна за 1000 куб. м природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" становить 3 023,50 грн. (три тисячі двадцять три гривні 50 копійок). без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ - 20% - 604,70 грн. ціна газу з ПДВ - 3 628,20 грн. (три тисячі шістсот двадцять вісім гривень 20 копійок)."

Додатковою угодою № 4 від 30 вересня 2011 року внесено зміни до Договору купівлі-продажу природного газу № 14/1187/10 від 16 листопада 2010 року про наступне:

1. Викласти пункт 2.1. статті 2 "Кількість та якість газу" у наступній редакції:

"2.1. Продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі до 80 000 тис. куб. м. (вісімдесят мільйонів) куб. м."

Додатковою угодою № 5 від 30 вересня 2011 року внесено зміни до Договору купівлі-продажу природного газу № 14/1187/10 від 16 листопада 2010 року про наступне:

1. З 01 жовтня 2011 року викласти п. 5.1. та 5.2. статті 5 "Ціна газу" у наступній редакції:

"5.1. Ціна за 1000 куб. м природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" становить 3 382,00 грн. (Три тисячі триста вісімдесят дві гривні 00 копійок), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ - 20% - 676,40 грн., всього з ПДВ - 4 058,40 грн. (чотири тисячі п'ятдесят вісім гривень 40 копійок).

5.2. До ціни газу, визначеної у пункті 5.1. цього договору додається загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ- 362,76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 коп.).

У разі поставки газу Споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто - газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 ку. м газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 52,45 грн., разом з ПДВ - 314,70 грн. (триста чотирнадцять гривень 70 коп.)."

Додатковою угодою № 6 від 11 жовтня 2011 року внесено зміни до Договору купівлі-продажу природного газу № 14/1187/10 від 16 листопада 2010 року про наступне:

1. З 11 жовтня 2011 року викласти п. 5.1. та 5.2. статті 5 "Ціна газу" у наступній редакції: "

"5. 1. Ціна за 1000 куб. м природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" становить 3 382,00 грн. (Три тисячі триста вісімдесят дві гривні 00 копійок), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді кільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ - 0% - 0 грн., всього з ПДВ - 3 382,00 грн. (три тисячі триста вісімдесят дві гривні 00 копійок".

5.2. До ціни газу, визначеної у пункті 5.1. цього договору додається загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 коп.).

У разі поставки газу Споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 52,45 грн., разом з ПДВ - 314,70 грн. (триста чотирнадцять гривень 70 коп.)."

Додатковою угодою № 7 від 29 листопада 2011 року внесено зміни до Договору купівлі-продажу природного газу № 14/1187/10 від 16 листопада 2010 року про наступне:

1. З 1 листопада 2011 року викласти п. 3.1. Статті 3 "Порядок та умови постачання, приймання газу" у наступній редакції:

"3.1. Продавець передає Покупцю газ у загальному потоці газу у пунктах приймання- передачі газу на газовимірювальних станціях (ГВС), які знаходяться на кордоні України з Російською Федерацією та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.

Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ."

2. З 1 листопада 2011 року внести в Статтю 5 "Ціна газу" наступні зміни:

п. 5.2 виключити.

п. 5.3 викласти у наступній редакції:

"5.3. Ціна на газ, визначена відповідно до п. 5.1. цього Договору може змінюватись у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни на газ сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок вартості спожитого газу."

- у зв'язку з цим з 1 листопада 2011 року пункти 5.1, 5.3, 5.4, 5.5. вважати відповідно пунктами 1,5.2, 5.3, 5.4.

Додатковою угодою № 8 від 30 грудня 2011 року внесено зміни до Договору купівлі-продажу природного газу № 14/1187/10 від 16 листопада 2010 року про наступне:

1. Викласти п. 1.1. статті 1 "Предмет договору" у наступній редакції:

"1.1. Продавець зобов'язується передати Покупцеві у 2011 році та у січні 2012 року портований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), а Покупець зав'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах даного Договору".

2. Викласти п. 2.1. статті "Кількість та якість газу" у наступній редакції:

"2.1. Продавець передає Покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі 39597,214 тис. (тридцять п'ять мільйонів п'ятсот дев'яносто сім тисяч двісті чотирнадцять) куб.м. та у січні 2012 року 4700 с. (чотири мільйони сімсот тисяч) куб.м".

3. З 01 січня 2012 року викласти п. 5.1. статті 5 "Ціна газу" у наступній редакції:

"5.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 гри., без урахування податку на дану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, рифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу 3 509,00 (три тисячі п'ятсот дев'ять гривень. 00 п.) гривень, крім того ПДВ - 0% ".

4. Викласти п. 11.1. статті 11 "Строк дії договору" у наступній редакції:

"11.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками і діє в частині поставки газу з 01 січня 2011 року до січня 2012 року, а у частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення".

Додатковою угодою № 9 від 31 січня 2012 року внесено зміни до Договору купівлі-продажу природного газу № 14/1187/10 від 16 листопада 2010 року про наступне:

1. Викласти п. 1.1. статті 1 "Предмет договору" у наступній редакції:

"1.1. Продавець зобов'язується передати Покупцеві у 2011 році та у січні - лютому 2012 року імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах даного Договору".

2. Викласти п. 2.1. статті 2 "Кількість та якість газу" у наступній редакції:

"2.1. Продавець передає Покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі 39597,214 тис.куб.м. (тридцять дев'ять мільйонів п'ятсот дев'яносто сім тисяч двісті чотирнадцять куб.м.) та у період з 01 січня 2012 по 29 лютого 2012 року 9 196,774 тис.куб.м (дев'ять мільйонів сто дев'яносто шість тисяч сімсот сімдесят чотири куб.м), в тому числі по місяцях 2012 року:

- січень 2012 року - 4 296,774 тис. куб.м (чотири мільйони двісті дев'яносто шість тисяч сімсот сімдесят чотири куб.м.),

- лютий 2012 року - 4 900,0 тис. куб.м (чотири мільйони дев'ятсот тисяч куб.м.)".

3. Викласти п. 11.1. статті 11 "Строк дії договору" у наступній редакції:

"11.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення їх підписів печатками і діє в частині поставки газу з 01 січня 2011 року до 29 лютого 2012 року, а у частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення".

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу природній газ в обсязі 49054,623 тис. куб.м. на загальну суму 167 380630,83 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.31-52).

Відповідач, в свою чергу, свої зобов'язання по Договору щодо оплати за поставлений природній газ виконав з порушенням встановленого Договором строку, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 53-56).

Пунктом 7.1. Договору, визначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором і чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

На підставі пункту 7.2. Договору позивач нарахував відповідачу пеню станом на 20 червня 2013 року в розмірі 447 435 грн. 97 коп. (розрахунок а.с. 8-13).

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу станом на 20 червня 2013 року інфляційні в розмірі 399 706 грн. 35 коп. та 3% річних в розмірі 86 604 грн. 61 коп. (розрахунок а.с. 8-13).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З наданого позивачем розрахунку, який міститься у матеріалах справи вбачається, що останній був здійснений без урахування приписів чинного законодавства, а саме статей 251-255, 599 ЦК України.

Так, відповідно до частини 2 статті 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 252 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 1 статті 255 ЦК України встановлено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Водночас, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідні суми заявлених до стягнення грошових коштів за несвоєчасне виконання зобов'язання були обчислені позивачем без врахування днів, в яких фактично мало місце часткове погашення відповідачем суми основного боргу по кожному спірному періоду.

Таким чином, позивач при розрахунку пені помилково брав в розрахунок день фактичної оплати відповідачем заборгованості, а відтак відповідно до розрахунку зробленого судом за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE (а.с 167-170) розмір пені становить 410 818 грн. 85 коп..

Щодо твердження відповідача, стосовно нарахування пені, передбаченого п. 7.7 вищезгаданого договору, суд зазначає наступне:

Дійсно пунктом 7.7 договору купівлі-продажу природного газу № 14/1187/10 передбачено, що неустойка нараховується продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Проте п. 7.7 договору, сторони фактично змінили порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені) на прострочену суму, оскільки, застосовуючи вказаний пункт договору у спірних правовідносинах сторони фактично визначили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотнього відрахунку шести місяців від дати звернення постачальника з претензією або позовом, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 260 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 217 ЦК України унормовано, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Отже, пункт 7.7 договору від 16 листопада 2010 року № 14/1187/10 в частині слів: "Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом" - суперечить нормам ст. ст. 260, 261 Цивільного кодексу України та положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Вказане положення пункту 7.7 договору підлягає визнанню судом недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 215 ЦК України. Відтак, посилання відповідача про нарахування пені відповідно до п. 7.7 договору є безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11 грудня 2012 року у справах № 15/046-11 та № 10/065-11.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 3 квітня 1997 року № 62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Суд погоджується з розрахунком інфляційних який наданий позивачем, як таким, що є арифметично вірним та відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак позовна вимога про стягнення інфляційних в сумі 399 706 грн. 35 коп. підлягає задоволенню.

Щодо розрахунку 3% річних суд зауважує, що позивачем при розрахунку 3% річних помилково брав в розрахунок день фактичної оплати відповідачем заборгованості, а відтак відповідно до розрахунку зробленого судом за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE (а.с 171-173) розмір 3% річних становить 79 518 грн. 93 коп..

01 жовтня 2013 року, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник відповідача подав доповнення до відзиву на позов, в якому останній, в порядку статті 233 ГК України та пункту 3 статті 83 ГПК України, просить зменшити розмір нарахованої пені на 90%.

Судом встановлено, що ПАТ "Рівнегаз" виконало свої зобов'язання по договору № 14/1187/10 в повному обсязі, сплативши повністю вартість поставленого природного газу, але із порушенням строків. Порушення строків оплати відповідачем були незначними, що свідчить про добросовісне відношення ПАТ "Рівнегаз" до виконання своїх договірних зобов'язань. Оплата залежала від проведення оплати кінцевими споживачами, яким проводилась поставка природного газу відповідно до умов договору.

Постачання природного газу здійснюється населенню, а населення за поставлений природний газ проводить оплату на рахунок зі спеціальним режимом використання. Перерахування коштів з даного рахунку проводиться з врахуванням Алгоритму розподілу коштів затвердженого постановою НКРЕ.

Крім того, на підставі Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію" № 554-6 від 20 лютого 2003 року, населення, як кінцевий споживач, має право реструктуризовувати заборгованість строком до 60 місяців. Саме ця обставина, що мешканці (кінцеві споживачі) сплачують за поставлений газ впродовж року і мають реструктуризацію заборгованості, впливає на обов'язок відповідача виконувати свої договірні зобов'язання перед позивачем. Населенню реструктуризовано понад 362,00 тис. грн.

Суд враховує, що затримка в оплаті не могла завдати позивачу та іншим учасникам господарських відносин значних збитків, внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, а тому розмір нарахованих санкцій є непропорційно великим.

Крім того, несвоєчасне виконання свого обов'язку ПАТ "Рівнегаз" по оплаті за природний газ прямо пов'язане з затримкою у розрахунках ПАТ "НАК "Нафтогаз України" перед ПАТ "Рівнегаз" по Договору на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) № 14/189/11 від 31 січня 2011 року, адже за рахунок даних коштів здійснювалось в основному погашення заборгованості по договору № 14/1187/10 на купівлю-продаж природного газу від 16 листопада 2013 року.

ПАТ "Рівнегаз" 28 листопада 2005 року внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

ПАТ "Рівнегаз" здійснює діяльність по розподіленню газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, технічне обслуговування газових мереж, виконання робіт по ремонту об'єктів систем газопостачання та газифікації, має відповідну ліцензію на вказану діяльність на території Рівненської області, а отже постачання (розподілення). природного газу на території Рівненської області на даний час безпосередньо залежить від господарської діяльності ПАТ "Рівнегаз". Стягнення надмірно великої суми пені яка нарахована позивачем, зокрема в основному за один - два дні прострочки паралізує роботу підприємства, якраз перед початком опалювального періоду, що в свою чергу вплине на безперебійне та безаварійне надання послуг з газопостачання, утримання газових мереж, споруд на них, систем газопостачання та газифікації в належному стані.

За наявності підстав, передбачених частиною третьою статті 551 ЦК України, частиною першою статті 233 ГК України, розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, може бути зменшений за рішенням господарського суду.

Положеннями частини першої статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Наявність даних підстав - повне погашення боргу, незначну прострочку в оплаті, надмірно велику суму нарахованої пені та вплив сплати пені на безперебійну та безаварійну роботу систем газопостачання, наявність заборгованості споживачів за поставлений природний газ є підставою для зменшення розміру пені на підставі статті 233 ГК України та пункту 3 статті 83 ГПК України, що в свою чергу підтверджується оглядовим листом Вищого господарського суду України від 29 квітня 2013 року № 01-06/767/2013.

Водночас, суд зазначає, що позивачем є ПАТ"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Основною метою діяльності якої є підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу України. Матеріали справи містять докази того, що даний суб'єкт також перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Приписами частини 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України користується наданим йому чинним законодавством правом та зменшує розмір пені нарахованої позивачем відповідачу на 50% та задовільняє пеню в розмірі 205 409 грн. 40 коп. (410 818 грн. 85 коп. х 50% = 205 409 грн. 43 коп.).

На підставі вищевикладеного задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 205 409 грн. 43 коп. пені, 79 518 грн. 93 коп. 3% річних та 399 706 грн. 35 коп. інфляційних. В задоволені решти позовних вимог суд відмовляє.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Пунктом 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Позовні вимоги визначені позивачем в розмірі 933 746 грн. 93 коп. підлягають задоволенню (без врахуванням зменшення розміру пені в порядку ч. 3 ст. 83 ГПК України) частково в розмірі 890 044 грн. 13 коп., що в процентному співвідношенні становить 95,32% від суми позову.

Позивачем згідно платіжного доручення № 1005876 від 12 липня 2013 року сплачено судовий збір в розмірі 18 674 грн. 94 коп..

Таким чином, на підставі частини 1 статті 49 ГПК України, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 800 грн. 96 коп. (18 674 грн. 94 коп. х 95,32% = 17 800 грн. 96 коп.).

Суд зауважує, що відповідно до пункту 3.17.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", визнаючи недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 статті 83 ГПК) або виходячи у разі необхідності за межі позовних вимог (пункт 2 тієї ж статті), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум судового збору.

Враховуючи вищевикладене та приписи статті 49 ГПК України, суд дійшов висновку про розподіл судового збору у сумі 1 147 грн. 00 коп. порівну між сторонами.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Визнати недійсним пункт 7.7 договору на купівлю-продаж природного газу №14/1187/10, укладеного 16 листопада 2010 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" в частині: "Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом".

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (33027, місто Рівне, вулиця Білякова, 4 ідентифікаційний код: 03366701) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, місто Київ, вулиця Б. Хмельницького, 6 ідентифікаційний код: 20077720) 205 409 грн. (двісті п'ять тисяч чотириста дев'ять) грн. 43 коп. пені, 399 706 (триста дев'яносто дев'ять тисяч сімсот шість) грн. 35 коп. інфляційних, 79 518 грн. (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 93 коп. 3% річних та 17 800 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот) грн. 96 коп. судового збору.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (33027, місто Рівне, вулиця Білякова, 4 ідентифікаційний код: 03366701) в доход державного бюджету України 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, місто Київ, вулиця Б. Хмельницького, 6 ідентифікаційний код: 20077720) в доход державного бюджету України 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "11" жовтня 2013 року.

Суддя Торчинюк В.Г.