Рішення № 34086068, 07.10.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа № 915/1520/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Заступника Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, вул. Нікольська, буд. 18 а, м. Миколаїв, 54030

в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, 54055

до відповідача Військової частини А4465, вул. Аеродромна, 1, м. Миколаїв, 54056

про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 4 941, 56 грн.

за участю представників сторін

від позивача Горбачик Ольга Анатоліївна, довіреність № 02/2293 від 12.08.2013 року;

від відповідача Плескань Вадим Віталійович, довіреність № 1/89/312 від 26.04.2013 року;

від прокуратури Андрєєв Андрій Павлович, прокурор Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, посвідчення № 013233, видане 26.11.2012 року, дійсне до 26.11.2017 року.

Заступник Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області з позовними вимогами до відповідача Військової частини А4465 про стягнення суми заподіяних навколишньому природному середовищу збитків у розмірі 4 941, 56 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.09.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 17.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.09.2013 року розгляд справи відкладено на 07.10.2013 року.

В судовому засіданні 07.10.13 року представник позивача та представник прокуратури позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили наступне.

Перевіркою, проведеною Миколаївською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, виявлені порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які дають підстави для представництва у господарському суді Миколаївської області інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області у формі звернення до суду з позовом.

Перевіркою встановлено факт забруднення побутовими відходами земельної ділянки на території Військової частини А4465, що дислокується у м. Миколаєві по вул. Аеродромна, 4, чим завдано збитків довкіллю.

Згідно розрахунку, виконаного на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 149 від 04.04.07 року, розмір шкоди від забруднення землі вказаними відходами на земельній ділянці складає 4 941, 56 грн.

Із посиланням на вищевикладене та норми ст. 121 Конституції України, ст. 211 ЗК України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 10, 37, 40, 50, 51, 58, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 17, 21, 33 Закону України «Про відходи» прокуратура та позивач просять суд стягнути суму заподіяних навколишньому природному середовищу збитків у розмірі 4 941, 56 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, подав суду письмовий відзив на позов (арк. справи 43-44) та просив суд у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Перевірка представниками Державної екологічної інспекції у Миколаївській області була проведена позапланово та у розпал робочого часу. Крім того, на момент проведення перевірки у Військовій частині А4465 проводились будівельні роботи згідно графіку будівельних робіт, який затверджений командиром військової частини. Відтак, враховуючи, що фінансування військової частини здійснюється за рахунок Державного бюджету України, з метою економії бюджетних коштів на момент проведення перевірки недоцільно було вивозити купу розміром 6,0х1,5х0,5, оскільки проводились будівельні роботи та відходи поступово накопичувались протягом робочого дня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" вимоги екологічної безпеки, встановлені для розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації об'єктів щодо обмеження негативного впливу на навколишнє природне середовище хімічних, фізичних і біологічних факторів, а також інші вимоги, передбачені цим Законом та іншим законодавством України, повною мірою поширюються на військові та оборонні об'єкти, а також об'єкти органів внутрішніх справ та державної безпеки.

Вимоги екологічної безпеки повинні додержуватись також при дислокації військових частин, проведенні військових навчань, маневрів, переміщенні військ і військової техніки, крім випадків особливих ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства України.

Державний контроль за додержанням вимог екологічної безпеки щодо військових, оборонних об'єктів та військової діяльності на території України здійснюється відповідно до цього Закону та іншого законодавства України.

Відповідно до п. 1 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.11 року Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 454/2011 від 13.04.11 року Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 5, 12 вищевказаного Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії.

Відповідно до п. 1.2-1.4 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства", затвердженого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 року за № 18/16034 (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) цей Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Цей Порядок поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції в областях, містах Києві та Севастополі, Державної

екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної екологічної інспекції Азовського моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - органи Мінприроди) та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб).

Відповідно до п. 3.1 вищевказаного Наказу планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до п. 4.1 Наказу перевірка складається з таких основних частин: підготовка до перевірки; проведення перевірки; оформлення результатів перевірки (складання акта перевірки, оформлення інших матеріалів перевірки); обговорення результатів перевірки, підписання акта перевірки; застосування адміністративних стягнень до порушників законодавства про охорону навколишнього природного середовища (у разі виявлення порушень).

Відповідно до п. 4.9 Наказу державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

Відповідно до п. 4.13 Наказу за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 4.14 Наказу не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.

Відповідно до п. 1.4 Наказу акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Відповідно до п. 4.20 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про охорону земель» (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи"

Відповідно до п. «а», «д», «є», «ж», «з», «и», «й», «к», «л», «т» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи» (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема:

- запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

- забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

- здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та

утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;

- не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

- не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

- здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;

- призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

- забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;

- відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному

середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

- виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про відходи» (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється, зокрема, вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 33 Закону України «Про відходи» (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.97 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.98 року за N 285/2725, було затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства з останніми змінами від 04.04.07 року (далі - Методика).

Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" та інших нормативно-правових актів (п. 1.1 Методики).

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності (п. 1.2 Методики).

Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3 Методики).

Відповідно до п. 2 Методики відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до п. 2 Методики засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (п. 3.2 Методики).

Відповідно до п. 3.3 Методики факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п. 3.5, 3.5.1 Методики).

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (п. 5.1, 5.2 Методики).

Відповідно до п. 1.2 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" з останніми змінами та доповненнями від 25.03.2009 року шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відповідно до п. 1.2 вищевказаного Роз'яснення розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача. До позовної заяви повинен бути доданий обгрунтований розрахунок суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Судом встановлено наступне.

Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області на підставі ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», вимоги Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України № 8-2/217вих-12 від 14.08.12 року, листа Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України № 8-2/57вих-12 від 22.08.12 року та згідно з наказом Державної екологічної інспекції у Миколаївській області № 166 від 03.09.12 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Військовою частиною А4465.

Юридична адреса Військової частини А4465 - вул. Аеродромна, 1 м. Миколаїв, 54056.

Основним напрямом діяльності Військової частини А4465 є організація та проведення польотів, обслуговування військової техніки та експлуатація аеродрому «Кульбакіно».

Перевірка проводилась за участю представників відповідача Військової частини А4465, а саме: т.в.о. РХБЗ та ЕБ в/ч А4465 капітана ЗСУ Ждамірова Р. М. та начальника комунально-експлуатаційної служби в/ч А4465 капітана Ташкова М. В.

За результатами перевірки складено Акт перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства від 06.09.12 року, який підписано державними інспекторами ОНПС та присутніми представниками відповідача Військової частини А4465 (арк. справи 6-8). Копію акту отримав командир Військової частини А4465 полковник ЗСУ Помогайбо В. В., про що зазначено в самому Акті.

Доказів оскарження акту та його скасування суду не подано. Акт перевірки підписано відповідачем без зауважень.

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області виявлено порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме: встановлено факт засмічення побутовими та будівельними відходами земельної ділянки на території Військової частини А4465, що дислокується у м. Миколаєві по вул. Аеродромна, 4, чим завдано збитків довкіллю.

Так, перевіркою виявлено на території складу ПММ на майданчику для зберігання відпрацьованих масел купу змішаних відходів (відходи гуми, будівельні, побутові відходи) розміром 6,0х1,5х0,5.

За результатами розгляду внесеного Миколаївською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України від 20.11.12 року (арк. справи 21-22) командиром Військової частини А2465 вжито заходи щодо усунення порушень Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про відходи», Закону України «Про охорону земель», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших, виданих на їх розвиток нормативно-правових актів в діяльності посадових осіб Військової частини А4465, причин цих порушень та умов, що їм сприяють (арк. справи 23).

За допущені порушення вимог законодавства були притягнуті до дисциплінарної відповідальності службові особи Військової частини А4465, що підтверджується наказом командира Військової частини А4465 «Про покарання винних» № 997 від 20.12.12 року (арк. справи 24-26).

Як вбачається з наказу командира Військової частини А4465 «Про покарання винних» № 997 від 20.12.12 року наведеним порушенням законодавства сприяла відсутність в частині належного внутрішнього контролю з боку відповідної комісії військової частини А4465 щодо не забезпечення якісної та повної роботи з питань охорони природного середовища. Перевірки проводяться поверхнево та необ'єктивно, а в деяких випадках перевірки взагалі не проводяться та відповідні акти перевірок не складаються, що не дозволило своєчасно попередити та виявити місця забруднення навколишнього природного середовища. Безпосередніми причинами, що сприяли виявленим порушенням Закону, стало безвідповідальне ставлення окремих посадових осіб військової частини до виконання своїх службових обов'язків та в окремих випадках - свідоме ігнорування ними вимог чинного законодавства у зазначеній сфері (арк. справи 24-26).

На підставі Акту перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства від 06.09.12 року державним інспектором ОНПС виконано Розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства Військовою частиною А4465 від 12.09.12 року (арк. справи 47).

Розрахунок розміру шкоди внаслідок засмічення землі правильно здійснено за формулою на підставі п. 5.5, п. 5.9 вищевказаної Методики.

10.12.12 року позивачем Державної екологічною інспекцією у Миколаївській області направлено на адресу відповідача Військової частини А4465 лист-вимогу про відшкодування шкоди (сплату коштів) (арк. справи 47а-48). Однак, станом на день розгляду справи розмір завданої шкоди відповідачем не відшкодовано.

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст. 43, 44 Закону України «Про відходи» підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. Спори, що виникають у сфері поводження з відходами, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість, підставність та доведеність заявлених позовних вимог. Зокрема, прокуратурою та позивачем доведено суду факт завдання шкоди навколишньому природному середовищу, про що складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.09.13 року, який є належним доказом вчинення порушення. Факт притягнення до дисциплінарної відповідальності службових осіб Військової частини А4465, про що свідчить наказ командира Військової частини А4465 «Про покарання винних» № 997 від 20.12.12 року, свідчить про наявність та визнання вини самим відповідачем щодо забруднення навколишнього природного середовища та підтверджує наявність причинного зв'язку між діями відповідача та завданою шкодою. Щодо посилань відповідача на відсутність підстав для стягнення розміру завданої шкоди, викладених в письмовому відзиві на позов, то слід зазначити, що вказані твердження відповідача не підтверджені жодними належними та допустимими доказами у справі, й як наслідок, не спростовують позовних вимог. Отже, позовні вимоги є обгрунтованими та підставними. Позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 1720, 50 грн. підлягає стягненню з відповідача Військової частини А4465 в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 211 Земельного кодексу України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про охорону земель», Законом України «Про відходи», ст. 33, 34, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Заступника Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до відповідача Військової частини А4465 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 4 941, 56 грн.

Стягнути з відповідача Військової частини А4465, вул. Аеродромна, 1, м. Миколаїв, 54056 (код 08228725) на користь позивача Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, 54055, зарахувавши до бюджету Ленінського району м. Миколаєва на рахунок № 33116331700005, код ЄДРПОУ 37992781, банк одержувача УДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013:

- 4 941, 56 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сорок одна грн. 56 коп.) - збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Стягнути з відповідача Військової частини А4465, вул. Аеродромна, 1, м. Миколаїв, 54056 (код 08228725) в доход Державного бюджету України: 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору.

Наказ відповідно до ст. 116 ГПК України видати місцевому органу державної податкової інспекції після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.10.2013 року

Суддя Е.М.Олейняш