Рішення № 34085733, 03.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15241/13 03.10.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім"

про стягнення страхового відшкодування 4 952,91 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Семенюк Д.М. (дов. №31 від 04.01.2013)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 4 952,91 грн.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.08.2013 порушено провадження у справі № 910/15241/13 та призначено її до розгляду на 05.09.2013 року.

27.08.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшли докази, витребувані ухвалою суду.

05.09.2013 розгляд справи у судовому засіданні за участі представника позивача, відкладено на 03.10.2013, у зв'язку із нез'явленням представника відповідача.

27.09.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

У судове засідання 03.10.2013 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги повністю, посилаючись на доводи аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення з відміткою про вручення поштового відправлення. (а. с. 81)

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився до судового засідання 03.10.2013, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (Страховик) та Білозор Русланом Петровичем (Страхувальник) укладено Договір №030120/4055/0000033 про добровільне страхування на транспорті, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Hyundai», державний номер АІ5428ВО. (а. с.11-18)

Згідно з довідкою ВДАІ у місті Бориспіль №9148522 про дорожньо-транспортну пригоду, 24.01.2013 по вул. Нижній Вал, м. Бориспіль, Київська область, сталась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю автомобілів марки «ВАЗ 2107», державний номер 76262КХ, що знаходився під керуванням Ячмінєва Олександра Георгійовича та автомобіля марки «Hyundai», державний номер АІ5428ВО, що належить Страхувальнику та знаходився під його керуванням (а.с. 9).

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм Ячмінєв О.Г. Правил дорожнього руху України, якого постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.01.2013 у справі №3/359/611/2013 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 10).

Звітом про розмір збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, серії SL №19433 від 07.02.2013 з відповідними додатками калькуляцій, складеним експертною компанією «Укравтоєкспертиза», а також аварійним сертифікатом від 21.05.2013, встановлено вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Hyundai», державний номер АІ5428ВО, пошкодженого внаслідок ДТП, яка дорівнює 8 081,75 грн. (а. с. 24-56; 61).

Як вбачається із матеріалів справи, Страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 24.01.2013, що є страховим випадком згідно з договором №030120/4055/0000033 (а. с. 19).

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, складеного на підставі Страхового акту №00108732 від 21.05.2013, а також наказу №00108732 від 22.05.2013, позивачем встановлена сума страхового відшкодування у розмірі 5 952,91 грн. (а. с. 62-63)

Відповідно до п.10.1.10 договору №030120/4055/0000033, страховик (позивач по справі) має право при виплаті страхового відшкодування утримати несплачену страхувальником частину страхового платежу.

Отже, при розрахунку суму страхового відшкодування, страховик утримав частину страхового відшкодування у сумі 2 374,60 грн. у рахунок погашення несплаченої страхувальником частини страхового платежу, про що зазначено позивачем у листі до страхувальника Білозора Р.П. від 21.05.2013 року. (а. с. 60)

Разом із тим, як зазначено у договорі №030120/4055/0000033, вигодонабувачем виступає ПАТ «Дельта Банк», до якого позивач після настання дорожньо-транспортної пригоди звернувся із запитом щодо виплати страхового відшкодування Білозору Р.П.

Враховуючи лист-відповідь вигодонабувача №05-1196881 від 14.03.2013, частина страхового відшкодування у розмірі 3578,31 грн. виплачена шляхом перерахування на реквізити станції технічного обслуговування ФОП Фатюк Ю.В, який здійснював відновлювальний ремонт, що підтверджується платіжним дорученням №017609 від 24.05.2013 року. (а. с. 23; 64)

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія - Ячмінєва О.Г., який на законних підставах керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний номер 76262КХ, на момент скоєння ДТП застрахована за полісом № АЕ2453103 ПрАТ «Український страховий дім» - відповідачем по справі, що підтверджується даними МТСБУ (а. с. 75-76).

Відповідно до вказаного вище полісу № АЕ2453103, розмір франшизи, на яку завжди зменшується сума страхового відшкодування, становить 1000,00 грн. (а. с. 76)

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 31.05.2013 звернувся до відповідача із регресною вимогою на виплату страхового відшкодування №150, у який просить відшкодувати вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу марки «Hyundai», державний номер АІ5428ВО, у розмірі 4 952,91 грн., тобто суму страхового відшкодування за вирахуванням франшизи за полісом № АЕ2453103, однак відповіді або коштів станом на день розгляду справи так і не отримав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія - Ячмінєва О.Г., який керував на законних підставах транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2107», державний номер 76262КХ, застрахована за полісом № АЕ2453103 ПрАТ «Український страховий дім» - відповідачем по справі, що підтверджується даними МТСБУ (а. с. 75-76).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Hyundai», державний номер АІ5428ВО.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору страхування наземного транспорту №030120/4055/0000033, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Ячмінєва О.Г., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до полісу № АЕ2453103, розмір франшизи становить 1000,00 грн., у зв'язку із чим позивачем вірно розрахована сума позовних вимог, пред'явлених до відповідача, у розмірі 4 952, 91 грн.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Український страховий дім" не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" - задовольнити повністю.

Стягнути зі Приватного акціонерного товариства " Український страховий дім" (02132, м. Київ, вулиця Малоземельна, будинок 14/1, код ЄДРПОУ 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 70-А, код ЄДРПОУ 20033533) 4 952 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 91 копійку суми сплаченого страхового відшкодування та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 03.10.2013 р. у присутності представника позивача.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова

Повне рішення

складено та підписано 08.10.2013 року