Рішення № 34085467, 09.10.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 жовтня 2013 р. Справа № 902/1252/13

Провадження № 2/902/59/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до: Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Браїлівське" 23130, Вінницька область, Жмеринський район, смт.Браїлів, вул.Заводська, 7

про стягнення 149859,60 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - за довіреностями;

відповідача: Сломінська Л.П. - за довіреністю.

В С Т А Н О В И В :

Заявлено позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Браїлівське" про стягнення 149859,6 грн. заборгованості за отримані послуги, з яких: 123535,78 грн. - основного боргу, 2000,00 грн. штрафу, 20269,85 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов''язання та 4053,97 грн. річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.09.13 р. порушено провадження у справі № 902/1252/13 та призначено засідання на 23.09.13 р.

Ухвалою суду від 23.09.13 р. в зв''язку з яневкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено до 09.10.13 р.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили суд вимоги задовільнити з підстав, визначених в позові.

Відповідач письмового відзиву по справі не надав, причини невиконання вимог суду не пояснив.

За вказаних обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

09 липня 2012 р. між сторонами було укладено договір №02/07-12 та договір № 03/07-12 про надання траспортних послуг, згідно положень яких Перевізник (позивач) бере на себе зобов'язання за завданням Замовника (відповідача) надати послуги з перевезення, а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити їх (п.1.1).

Загальна вартість наданих послуг за укладеними договорами визначається сторонами по факту їх надання на підставі товарно - транспортних накладних та фіксується в актах про надані послуги, які складаються щомісячно або в інший погоджений між сторонами термін. Оплата проводиться за фактично виконаний об''єм роботи згідно акту про надані послуги протягом 10-ти банківських днів з дня підписання акту (п.4.2., п.4.3. договорів від 09.07.12 р.).

Відповідно до п.п. 4.4. розрахунок між Перевізником і Замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Перевізника.

На виконання умов Договорів позивач виконав взяті на себе зобов'язання по перевезенню автотранспортом сільськогосподарської продукції на загальну суму 1044306,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 16.07.2012 р., від 26.07.2012 р., від 02.08.2012 р., № 00040 від 08.10.2012 р., № 00041 від 08.10.2012 р., № 00044 від 17.10.2012 р., № 00045 від 17.10.2012 р., № 00046 від 30.10.2012 р., № 00047 від 30.10.2012 р., № 00057 від 13.11.2012 р., та № 00058 від 13.11.2012 р.

Відповідач свої Договірні зобов'язання в частині оплати послуг виконував несвоєчасно, утворивши за собою заборгованість у розмірі 123535,78 грн

Вирішити в досудовому порядку спір не вдалось, що і змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Окрім основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 123535,78 грн. - основного боргу, 2000,00 грн. штрафу, 20269,85 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов''язання та 4053,97 грн. річних.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за автоперевезення підтверджуються договором № 02/07-12 від 09.07.2012 р., договором № 03/07-12 від 09.07.2012 р., підписаними та скріпленими печатками сторін актами виконаних робіт, а також актом звіряння станом на 22.11.12 р. , відтак, підлягають задоволенню в повному розмірі відповідно до ст.ст. 525, 526, 527, 909 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 123535,78 грн. - основного боргу, 2000,00 грн. штрафу, 20269,85 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов''язання та 4053,97 грн. річних в результаті чого дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктами 5.4. договорів від 09.07.12 р. сторони визначили, що сторона, яка прострочила виконання зобов''язання за укладеними правочинами, сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України за кожний день прострочки від вартості невиконаного зобов''язання.

Згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 22.11.2012 року по 02.09.2013 року на суму заборгованості в певний період. Однак, суд не може погодитись з наведеним розрахунком, оскільки приписами п. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення 5318,34 грн. пені за визначений в розрахунку період, підлягають задоволенню частково в сумі 14951,51 грн. за період з 24.11.2012 року по 25.05.2012 року, відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі п. 6 ст. 232 ГК України.

Що стосується штрафу, суд дійшов висновку, що в в стягненні 2000,00 грн. слід відмовити, оскільки відповідальність Замовника у вигляді штрафу за несвоєчасну оплату послуг перевезення, укладеними сторонами договорами від 09.07.12 р. не передбачена.

Згідно с т. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку 3% річних за період з 22.11.2012 року по 02.09.2013 р. судом нараховано 4051,50 грн., що і підлягає задоволенню. В стягненні 2,47 грн. річних слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Браїлівське" (23130, Вінницька область, Жмеринський район, смт.Браїлів, вул.Заводська, 7, код ЄДРПОУ 00385661) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден.код НОМЕР_1) 123 535,78 грн. - основного боргу, 14 951,51 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов''язання, 4 051,50 грн. річних та 2850,78 грн. судового збору.

3. В стягненні 5318,34 грн. пені відмовити.

4. В стягненні 2000,00 грн. штрафу відмовити.

5. В стягненні 2,47 грн. річних відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 14 жовтня 2013 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу АДРЕСА_1

3 - відповідачу 23130, Вінницька область, Жмеринський район, смт.Браїлів, вул.Заводська, 7