Рішення № 34085399, 10.10.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2013 р. Справа № 902/1272/13

Провадження № 14/902/83/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Резніченко Ю.В.,

у відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" (вул. Перекопська, 12, м. Херсон, 73024)

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)

про стягнення 18664,22 грн. заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 18664 грн. 22 коп. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.09.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1268/13 з призначенням її до розгляду.

26.09.2013р. ухвалою суду розгляд справи відкладено до 10.10.2013р. через неявку в судове засідання представників сторін та неподання ними витребуваних доказів.

В судове засідання на визначену дату (10.10.2013 р.) представники сторін не з"явилися, витребуваних доказів не надали, не зважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання вони повідомлялися належним чином попередньою ухвалою суду.

Разом з тим, 23.09.2013р. та 07.10.2013р. на адресу суду від позивача надійшли клопотання, в яких він заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив провести розгляд справи за його відсутності.

Суд, зважаючи на достатність доказів для вирішення даного спору по суті, задовольнив вищевказане клопотання позивача відповідно до приписів ст. 22 ГПК України, відтак ухвалив провести розгляд справи за відсутності останнього.

Поряд з цим, відносно неявки в судове засідання представника відповідача суд зазначає, що 25.09.2013р. та 10.10.2013р. на адресу суду від останнього повернулися конверти з ухвалами, на яких зазначена відмітка "за закінченням терміну зберігання".

Водночас, статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, про те, що відповідач є таким, що повідомлений належним чином, відтак суд ухвалив провести розгляд справи за його відсутності.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду сторін або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.02.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" (продавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач) укладено договір №02/02 (а.с. 4-5).

Згідно із п. 1.1 Договору предметом договору є довгострокове співробітництво сторін по реалізації покупцеві кондитерської продукції. Найменування кондитерської продукції, її кількість, ціна, та постачання обговорюються сторонами в заявках.

Відповідно до п. 2.2 Договору приймання-передача товару щодо кількості проводиться за вагою чи кількістю одиниць товару вказаних у накладних і згідно із Інструкцією про порядок приймання товарів по кількості №П-6. Приймання товару щодо якості проводиться згідно з Інструкцією про порядок приймання товару по якості №П-7.

Право власності на товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання сторонами товаросупроводжувальних документів (п. 2.5 Договору).

Згідно із п. 3.2, 3.3 Договору ціна товару, що поставляється, включає в себе ПДВ з 10% знижкою від прайса. Оплата вартості товару здійснюється по факту відвантаження в касу фабрики.

Договір укладений на термін з 14.02.2012р. по 31.12.2013р. і вступає в дію з моменту підписання сторонами. Закінчення строку дії договору не звільняє покупця від відповідальності належного виконання своїх обов'язків в повній мірі (п. 5.1, 5.4 Договору).

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Договору позивач виконав належним чином, передавши відповідачу товар на суму 27761 грн. 39 коп. на підставі накладної №15 від 11.01.2012р. на якій присутні підписи та печатки обох сторін щодо передачі та приймання товару (а.с. 9).

Продукція була прийнята відповідачем в повному обсязі без будь-яких зауважень та без претензій, що підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача на вказаній накладні. Однак, останній свої договірні зобов'язання виконав частково, за поставлену продукцію розрахувався лише в сумі 9000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

Таким чином, зважаючи на вище викладене, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по оплаті отриманої продукції в сумі 18761 грн. 39 коп. При цьому позивачем заявлено до стягнення з відповідача 18664 грн. 22 коп. Тому суд, приймаючи рішення, виходить саме із заявленої останнім суми заборгованості, оскільки в силу п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України підстав для виходу за межі позовних вимог немає. Відтак суд розглядає позов в межах заявлених останнім вимог.

В зв'язку з непроведенням розрахунків за отриману продукцію, позивач, як стверджує останній у позові, неодноразово в усному порядку звертався до відповідача з вимогою погасити наявну заборгованість згідно договору №02/02 від 14.02.2012р.

Однак, як свідчать матеріали справи та зазначає позивач у позові, погашення заборгованості за отриманий відповідачем товар так і не було, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору №02/02 від 14.02.2012р. між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 1 глави 54 Цивільного кодексу України "Загальні положення про купівлю-продаж".

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 18664 грн. 22 коп. заборгованості за отриманий товар правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи, що вищевикладені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому суд дійшов висновку, що даний позов про стягнення 18664 грн. 22 коп. заборгованості за отриманий товар, підлягає задоволенню як обґрунтований та правомірний.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" (вул. Перекопська, 12, м. Херсон, 73024, код ЄДРПОУ 00382272) 18664 грн. 22 коп. заборгованості та 1720 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 11 жовтня 2013 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Перекопська, 12, м. Херсон, 73024)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)