Постанова № 34085221, 07.10.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Справа № 803/1575/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представника позивача Осадовського Р. Е.,

представника відповідача Гордійчук О. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Серебро» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Серебро» (далі - ТзОВ «Серебро») звернулося в суд із позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 березня 2013 року за № 0001182205 та № 1110072205 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту № 1370/22.6/35495030 від 11 березня 2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Серебро» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з приватним підприємством «Прилукихімснаб» (далі - ПП «Прилукихімснаб») за період з 1 квітня 2012 року по 31 січня 2013 року». Перевіркою встановлено порушення статей 134, 138, 139, 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за ІІ квартал 2012 року в сумі 32 607 грн.; пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 31 055 грн., в тому числі у квітні 2012 року на суму 12 934 грн. та у травні 2012 року на суму 18 121 грн. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки вважає, що господарські операції між ТзОВ «Серебро» та ПП «Прилукихімснаб», спричинили реальні зміни майнового стану сторін і були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Факт виконання робіт ПП «Прилукихімснаб» підтверджується належними первинними документами, які в свою чергу, проігноровані відповідачем при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2013 року за № 0001182205, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 46 582 грн. 50 коп., в тому числі основний платіж - 31 055 грн., штрафна (фінансова) санкція - 15 527 грн. 50 коп. та від 26 березня 2013 року № 1110072205 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 48 910 грн. 50 коп., в тому числі основний платіж - 32 607 грн., штрафна (фінансова) санкція - 16 303 грн. 50 коп.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 26 липня 2013 року та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечила, мотивуючи тим, що за результатами перевірки позивача, враховуючи акт перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва № 3169/22-9/31360133 від 20 серпня 2012 року, встановлено відсутність у ПП «Прилукихімснаб» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). У зв'язку з не наданням для перевірки договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товарів (послуг), довіреностей, документів, що засвідчують надання послуг, а також інших первинних документів, перевіркою не встановлено фактів як отримання ПП «Прилукихімснаб» товарів (послуг) від контрагентів-продавців, так і послідуючої передачі (надання) їх контрагентам-покупцям. Таким чином, за результатами перевірки податковим органом зменшено задекларовані ТзОВ «Серебро» суми податкового кредиту на 31 055 грн., в тому числі за квітень 2012 року на 12 934 грн. і за травень 2012 року на 18 121 грн., збільшено на ці суми у вказаних звітних періодах позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та донараховано 31 055 грн. ПДВ, а також зменшено задекларовані у декларації за півріччя 2012 року витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на 155 272 грн. та відповідно збільшено на вказану суму об'єкт оподаткування і донараховано 32 607 грн. податку на прибуток. Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Луцькою ОДПІ в період з 27 лютого 2013 року по 1 березня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Серебро» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Прилукихімснаб» за період з 1 квітня 2012 року по 31 січня 2013 року, за результатами якої складено акт за № 1370/22.6/35495030 від 11 березня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення статей 134, 138, 139, 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за ІІ квартал 2012 року в сумі 32 607 грн.; пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 31 055 грн., в тому числі у квітні 2012 року на суму 12 934 грн. та у травні 2012 року на суму 18 121 грн.

Позивач, не погодившись з актом перевірки, оскаржив його в адміністративному порядку, проте листом № 7136/10/22.5 від 22 березня 2013 року Луцька ОДПІ повідомила, що підстав для задоволення заперечення на акт перевірки за № 1370/22.6/35495030 від 11 березня 2013 року немає.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2013 року за № 0001182205, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 46 582 грн. 50 коп., в тому числі основний платіж - 31 055 грн., штрафна (фінансова) санкція - 15 527 грн. 50 коп. та від 26 березня 2013 року № 1110072205 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 48 910 грн. 50 коп., в тому числі основний платіж - 32 607 грн., штрафна (фінансова) санкція - 16 303 грн. 50 коп.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС у Волинській області № 1952/10/10.2-06 від 15 травня 2013 року та рішенням Міністерства доходів і зборів України № 4863/6/99-99-10-01-15 від 13 червня 2013 року податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2013 року за № 0001182205 та № 1110072205 року залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Висновки перевірки про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ та завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування вмотивовані тим, що ТзОВ «Серебро» до складу валових витрат та податкового кредиту включило суми за господарськими операціями з ПП «Прилукихімснаб», які не спричинили реального настання правових наслідків, а виписані з метою мінімізації сплати ПДВ первинні документи не можуть бути підставою для формування сум податкового кредиту та впливати на від'ємне значення суми ПДВ, що встановлено за даними аналізу наданих позивачем первинних документів, податкової звітності, автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, а також відповідно до висновків викладених у акті перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва № 3169/22-9/31360133 від 20 серпня 2012 року.

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи між ТзОВ «Серебро» (замовник) та ПП «Прилукихімснаб» (виконавець) був укладений договір № 01/10/11 від 1 жовтня 2011 року про надання послуг з розливу рідини у контейнери, усіх необхідних робіт з обслуговування контейнерів та поставки товару замовнику.

На надані послуги ПП «Прилукихімснаб» були виписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні на загальну суму 186 327 грн., в тому числі ПДВ 31 055 грн.

Оплата за надані послуги проведена в квітні - травні 2012 року в повному обсязі у безготівковій формі.

Вартість отриманих послуг в загальній сумі 155 272 грн. (без ПДВ) ТзОВ «Серебро» віднесено до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у декларації за півріччя 2012 року, а ПДВ в сумі 31 055 грн. по податкових накладних № 109 від 20 квітня 2012 року, № 140 від 27 квітня 2012 року, № 184 від 11 травня 2012 року, № 211 від 23 травня 2012 року № 221 від 30 травня 2012 року включило до податкового кредиту декларацій з ПДВ, зокрема, за квітень 2012 року в сумі 12 934 грн. і за травень 2012 року в сумі 18 121 грн.

Отже, фактичне виконання договору № 01/10/11 від 1 жовтня 2011 року відбулося в квітні - травні 2012 року.

Однак, з зазначеного вище договору про надання послуг вбачається, що сторонами не визначено в договорі порядок, спосіб та місце надання послуг, тобто не визначено істотних умов виконання вказаного договору.

Таким чином, із вказаного договору, додатків до нього та актів приймання-передачі виконаних робіт неможливо встановити фактичний зміст господарських операцій, а відтак вказані документи не можуть слугувати підтвердженням реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Прилукихімснаб».

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже законодавець встановлює обов'язкові ознаки необхідні для формування податкового кредиту, серед яких є придбання або виготовлення товарів.

Однак, ні в ході перевірки позивач, ні в судовому засіданні представник позивача не надали документів про фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Крім того, відповідачем був долучений акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 3169/22-9/31360133 від 20 серпня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Прилукихімснаб» за січень-травень 2012 року, в якому зазначено про відсутність у даному періоді факту реального здійснення ПП «Прилукихімснаб» господарської діяльності щодо підтвердження господарської діяльності щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків. Проведеним аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, податковим органом була встановлена відсутність у підприємства необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

При цьому суд враховує, що наявність у позивача податкових накладних, рахунків-фактур та актів здачі-надання послуг, сама по собі не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій. Встановлена перевіркою та судом відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що, такі документи за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Прилукихімснаб» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вантажно-митних декларацій, копіями довіреностей на подальшу реалізацію товарно-матеріальних цінностей, оскільки вказані документи підтверджують імпорт товарів ТзОВ «Серебро» та подальшу їх реалізацію та не можуть слугувати належними доказами на підтвердження реальності господарських операцій позивача з ПП «Прилукихімснаб» щодо надання останнім послуг.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 1370/22.6/35495030 від 11 березня 2013 року, про відсутність реального здійснення господарських операцій із ПП «Прилукихімснаб» знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій із ПП «Прилукихімснаб», а тому у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Серебро» слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк