5.1.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 жовтня 2013 року Справа № 812/8594/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лагутіна А.А.;
при секретарі судового засідання: Разянській Є. О.;
за участю представників сторін: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Луганська справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «СМІ-ОЙЛ Нафтопродукт» про підтвердження обґрунтованості заходу реагування - припису № 31 від 09.101.2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
10 жовтня 2013 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області (далі - Позивач або Інспекція) звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СМІ-ОЙЛ Нафтопродукт» (далі - Відповідач або ТОВ «СМІ-ОЙЛ Нафтопродукт») про підтвердження обґрунтованості заходу реагування - припису № 31 від 09.101.2013 року, в якому зазначив, що Згідно наказу начальника Інспекції від 19.08.2013 року № 58 та направлення від 19.08.2013 року № 000485/485 спеціалістами Інспекції 19.08.2013 року була проведена планова перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ «СМІ - ОЙЛ Нафтопродукт» на АЗС, розташованому за адресою: Луганська область, Лутугинський район, с. Біле, вул. Кірова, 16 (юридична адреса - м. Лисичанськ, вул. Автомобілістів, 40/4).
На підставі наказу начальника Інспекції від 25.06.2013 року № 44 під час перевірки Інспекцією був здійснений відбір зразків продукції, а саме: палива дизельного ЕВРО, марки С, виду І, виробник ООО «Лукойл Волгограднефтепереработка» Російська Федерація, м. Волгоград, вул. 40 років ВЛКСМ, 55, про що складений Акт відбору зразків продукції від 19.08.2013 року № 000033.
За результатами лабораторних досліджень встановлено, що зразки продукції не відповідають вимогам законодавства. Керуючись вимогами частин 1, 6 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» начальником Інспекції видано на адресу TOB «СМІ - ОЙЛ Нафтопродукт» припис № 31 від 09.10.2013 року про заборону реалізації палива дизельного ЕВРО, марки С, виду І, виробник ООО «Лукойл Волгограднефтепереработка» Російська Федерація, м. Волгоград, вул. 40 років ВЛКСМ, 55, що реалізується на АЗС, розташованій за адресою: Луганська область, Лутугинський район, с. Біле, вул. Кірова, 16.
З підстав викладених у позові, позивач просив суд підтвердити обґрунтованість прийнятого Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області заходу реагування - припису № 31 від 09.10.2013 року про заборону реалізації TOB «СМІ - ОЙЛ Нафтопродукт» палива дизельного ЕВРО, марки С, виду І, виробник ООО «Лукойл-Волгограднефтепереработка» Російська Федерація, м. Волгоград, вул. 40 років ВЛКСМ, 55, що реалізується на АЗС, розташованій за адресою: Луганська область, Лутугинський район, с. Біле, вул. Кірова, 16.
Представник позивача у судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю (аркуш справи 20).
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
У відповідності до ч. 6 ст. 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.
Відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право:
- перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів;
- відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедура відбору зразків передбачена статтею 14 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон № 877) та Порядком відбору зразків продукції для визначення її якісних показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 року № 1280.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що згідно наказу начальника Інспекції від 19.08.2013 року № 58 та направлення від 19.08.2013 року № 000485/485 спеціалістами Інспекції 19.08.2013 року була проведена планова перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ «СМІ - ОЙЛ Нафтопродукт» на АЗС, розташованому за адресою: Луганська область, Лутугинський район, с. Біле, вул. Кірова, 16 (юридична адреса - м. Лисичанськ, вул. Автомобілістів, 40/4) (аркуш справи 4).
За результатами перевірки Інспекцією був складений акт від 19.08.2013 року № 000485/485 (аркуш справи 5-6).
На підставі наказу начальника Інспекції від 25.06.2013 року № 44 під час перевірки Інспекцією був здійснений відбір зразків продукції, а саме:
- палива дизельного ЕВРО, марки С, виду І, виробник ООО «Лукойл-Волгограднефтепереработка» Російська Федерація, м. Волгоград, вул. 40 років ВЛКСМ, 55, про що складений Акт відбору зразків продукції від 19.08.2013 року № 000033.
Відібрані зразки були направлені для проведення лабораторних досліджень до Севастопольської лабораторії № 1 ТОВ «Еко-Стандарт-Сервіс», з яким Інспекцією укладений договір.
За результатами лабораторних досліджень встановлено, що зразки продукції не відповідають вимогам законодавства, а саме: зразок палива дизельного ЕВРО, марки С, виду І, виробник ООО «Лукойл-Волгограднефтепереработка» Російська Федерація, м. Волгоград, вул. 40 років ВЛКСМ, 55 за показником «Вміст сірки» не відповідає вимогам ДСТУ 4840-2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови»: не відноситься до виду II, та не відноситься до виду І. Даний факт підтверджується протоколом випробувань Севастопольської лабораторії № 1 ТОВ «Еко - Стандарт - Сервіс» від 29.08.2013 року № 394/13 (аркуші справи 8-9, 12-14).
Керуючись вимогами частин 1, 6 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» начальником Інспекції видано на адресу TOB «СМІ - ОЙЛ Нафтопродукт» припис № 31 від 09.10.2013 року про заборону реалізації палива дизельного ЕВРО, марки С, виду І, виробник ООО «Лукойл Волгограднефтепереработка» Російська Федерація, м. Волгоград, вул. 40 років ВЛКСМ, 55, що реалізується на АЗС, розташованій за адресою: Луганська область, Лутугинський район, с. Біле, вул. Кірова, 16 (аркуш справи 7).
Відповідно до вимог частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення реалізації продукції допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.
Відповідно до вимог частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, визначені статтею 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування.
Також, згідно роз'яснень Держспоживінспекції України від 26.06.2013 року № 2844-3/7/8 та від 27.06.2013 року № 2857-3-7/8, у зв'язку з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України», яким вносяться зміни до статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Кодексу адміністративного судочинства України, які, зокрема регулюють порядок і строки розгляду відповідної категорії справ, рішення відносно повного або часткового зупинення реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг виконуються за відповідною постановою адміністративного суду, на підставі підготовлених та поданих інспекціями позовів.
Таким чином, як Закон № 877, так і КАС України передбачають, що підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду відбувається у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом.
Тобто, підтвердженню в судовому порядку підлягають не всі рішення контролюючих органів про вжиття заходів реагування, а лише ті, щодо яких необхідність такого підтвердження прямо встановлена законом.
З аналізу положень Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року, а також прав та обов'язків позивача відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затверджене Указом Президента №465/2011 від 13.04.2011 року, вбачається, що нормами цих законів не передбачено необхідності підтвердження адміністративним судом обґрунтованості прийнятого позивачем рішення про вжиття заходів реагування.
В даному випадку прийняте позивачем рішення про вжиття заходів реагування не потребує підтвердження його обґрунтованості судом.
За таких обставин, зважаючи на відсутність встановленого законом обов'язку щодо підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення - відсутні підстави для задоволення позову.
Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення по суті.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 1 п. 3 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VІ встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання адміністративного позову немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Враховуючи, що питання про сплату позивачем судового збору, було відстрочено ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року до винесення судового рішення по справі, суд дійшов висновку про стягнення з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області на користь Державного бюджету України судового збору за подання позову немайнового характеру в розмірі 34, 41 грн.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-6, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «СМІ-ОЙЛ Нафтопродукт» про підтвердження обґрунтованості заходу реагування - припису № 31 від 09.101.2013 року, відмовити повністю.
Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (адреса: 91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 50, код ЄДРПОУ 37991168) на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 34, 41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 11 статті 183-6 КАС України апеляційні скарги на судові рішення суду першої інстанції подаються протягом трьох днів з дня їх ухвалення.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
В судовому засіданні проголошено повний текст постанови.
Постанову складено та підписано 14 жовтня 2013 року.
Суддя А.А. Лагутін
Судове рішення № 34085083, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 14.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 812/8594/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: